6.Особливості хімічного складу і структури клітинних стінок у грам позитивних і грам негативних бактерій.

Клітинна стінка. Забарвлення залежить від будови клітинної стінки, яка складається з двох шарів: внутрішнього (ригідного) та поверхневого (пластичного).

У грампозитивних мікроорганізмів більш виражений ригідний шар, утворений пептидогліканом (до 90%), який містить тейхоєві кислоти.

Пластичний шар майже не виражений. Крістіан Грам запропонував метод забарвлення мікроорганізмів генціановим фіолетовим і розчином Люголя, мікроорганізми при цьому забарвлюються у фіолетовий колір. Після обробки спиртом і промивання водою одні з них втрачали попереднє забарвлення і забарвлювалися фуксином Пфейффера в червоний колір, їх назвали грамнегативними. Мікроорганізми, які не втрачали фіолетового забарвлення, назвали грампозитивними.

У грамнегативних мікроорганізмів виражені пластичний і ригідний шари. Пластичний шар складається з ліпополісаха-риду (ЛПС) і поверхневої мембрани (вони мозаїчно переплітаються), а також ліпопротеїдів. ЛПС запускає синтез близько 20 сполук, що виявляють хвороботворну дію на макроорганізм. Він спричинює підвищення температури тіла. ЛПС ще називають ендотоксином (оскільки він знаходиться у клітинній стінці). ЛПС складається з ліпіду А (саме він і є токсичним) та полісахариду. Полісахарид є чужорідним для макроорганізму (О-антиген) і спричинює утворення антитіл. У різних видів бактерій полісахариди різні, а в бактерій одного виду – однакові. Це пояснює антигенну специфічність мікробів.

Грамнегативні мікроорганізми Забарвлюються в червоний колір Клітинна стінка тонша, складніша за структурою Вміст пептидоглікану незначний (5-10%) Малочутливі до йоду, пеніциліну, лізоциму Клітинна стінка містить ЛПС (ендотоксин)

Грамнегативні мікроорганізми

Забарвлюються у фіолетовий колір Клітинна стінка товща простіша за структурою Вміст пептидрглікану значний (до 90%) Чутливі до йоду, лізоциму, пеніциліну (пептидоглікан є мішенню) Більшість бактерій утворюють екзотоксини. Не містять ЛПС

7.Основні відмінності про- та еукаріотичних клітин.

Прокаріоти Середній діаметр 0,5—10 мкм Зазвичай наявна одна кільцева молекула ДНК розміщена у цитоплазмі У бактерій ДНК компактизується без участі гістонів[5]. В архей ДНК асоційована із білками гістонами[6] У бактерій економний геном: відсутні інтрони та великі некодуючі ділянки[7]. Гени об'єднано в оперони[5]. В архей наявні інтронні ділянки особливої структури[8]. Простий бінарний поділ Веретено поділу не утворюється 70S рибосоми Оточені мембранами органели відсутні, інколи плазмалема утворює випинання всередину клітини Джгутик простий, не містить мікротрубочок, не оточений мембраною, діаметр близько 20 нм.

Еукаріоти Середній діаметр 10—100 мкм Зазвичай кілька лінійних молекул ДНК — хромосом, локалізованих у ядрі Наявний хроматин: ДНК компактизується у комплексі із білками гістонами[5]. У більшості геном не економний: наявна екзон-інтронна організація генів, великі ділянки некодуючої ДНК[7] Гени не об'єднано в оперони[5]. Мейоз або мітоз Веретено поділу утворюється 80S рибосоми Наявна велика кількість одномембранних та двомембранних органел Джгутики складаються із мікротрубочок, розташованих за принципом «9+2», оточені плазматичною мембраною, діаметр близько 200 нм