- •1.5. Принцип машинного (розрахункового) скринінгу
- •1.5.1. Принципи створення нових лікарських засобів
- •1.6. Зв'язок структура – біологічна активність
- •1.7. Классифікація лікарських засобів
- •1.8. Загальні принципи найменування лікарських препаратів
- •1.9. Основні захворювання людини та провідні групи лікарських речовин на сучасному фармацевтичному ринку
- •1.10. Основні законодавчі та нормативні акти щодо виробництва та обігу ЛЗ. Органи державного контролю
- •1.10.1. Державна фармакопея України (ДФУ)
- •2.1. Особливості фармацевтичного аналізу
- •2.1.1. Вимоги до фармацевтичного аналізу
- •2.1.2. Критерії фармацевтичного аналізу
- •2.2. Методи досліджень у фармацевтичному аналізі
- •2.2.1. Фізичні методи фармацевтичного аналізу
- •2.2.2. Хімічні методи фармацевтичного аналізу
- •2.3. Фактори, які впливають на якість лікарського засобу
- •2.3.1. Зберігання та транспортування лікарських засобів
- •2.4. Кількісне визначення лікарських засобів
- •2.4.1. Хімічні методи
- •2.4.2. Фізичні і фізико-хімічні методи кількісного аналізу
- •2.4.3. Біологічні методи аналізу
- •2.5. Стабільність лікарських засобів
- •3.1. Фармакокінетичні процеси
- •3.2. Механізми всмоктування
- •3.3. Розподіл лікарських речовин в організмі
- •3.4. Метаболізм лікарських засобів
- •3.5. Виведення лікарських речовин
- •4.1. Взаємодія біологічно-активних речовин з рецепторами
- •4.2. Дія лікарських засобів на спеціалізовані ферменти
- •4.3. Фізико-хімічна взаємодія ЛЗ з мембранами клітин
- •4.3.1. Пряма хімічна взаємодія ЛЗ
- •4.3.2. Фармакодинамічний тип взаємодії. Синергізм і антагонізм
- •5.1. Засоби для наркозу
- •5.1.1. Засоби для інгаляційного наркозу
- •5.1.2. Засоби для неінгаляційного наркозу
- •5.2. Снодійні засоби
- •5.3. Протисудомні засоби
- •5.4. Психотропні лікарські засоби
- •5.5. Нейролептики
- •5.6. Транквілізатори (анксиолітики)
- •5.7. Антидепресанти
- •5.8. Ноотропні препарати
- •5.9. Стимулятори ЦНС
- •5.10. Анальгетичні та протизапальні препарати
- •6.1. Класифікація ЛЗ, що діють переважно на периферичні нейромедіаторні процеси
- •6.2. Засоби, що діють на периферичні холінергічні процеси
- •6.2.1. Ацетилхолін та холіноміметичні речовини
- •6.2.2. Інгібітори холінестерази
- •6.2.3.Антихолінергічні засоби, які блокують в першу чергу периферичні холінореактивні системи
- •6.3. Засоби, що діють в першу чергу на периферичні адренергетичні, дофамінергічні, серотонінергічні процеси та антигістамінні препарати
- •6.3.1. Адреналін та адреноміметики
- •6.3.2. Адреноблокатори
- •6.3.3. Дофамін і дофамінергічні препарати
- •6.3.4. Гістамін та антигістамінні препарати
- •6.3.5. Серотонін, серотонінергічні та антисеротонінергічні препарати
- •6.4. Засоби, які діють в області чуттєвих (аферентних) нервових закінчень
- •7.1. Кардіотонічні препарати
- •7.1.1. Серцеві глікозиди
- •7.1.2. Неглікозидні синтетичні кардіотоніки
- •7.2. Антиаритмічні препарати
- •7.3. Препарати, що покращують кровопостачання органів і тканин
- •7.4. Периферичні вазодилататори
- •7.5. Гіпотензивні та гіпертензивні засоби
- •7.5.1. Антигіпертензивні препарати, що впливають на судинорухові центри головного мозку
- •7.5.2.Симпатолітики
- •7.6. Препарати, що впливають на ангіотензинову систему
- •7.6.1. Інгібітори ангіотензинконвертуючого ферменту
- •7.7. Різні спазмолітики, що розслаблюють гладкі м'язи кровоносних судин, бронхів і інших внутрішніх органів
- •7.8. Діуретичні препарати
- •7.9. Засоби, що інгібують та стимулють згортання крові
- •8.1. Препарати для лікування цукрового діабету
- •8.1.1. Цукрозамінники
- •8.2. Препарати для лікування патології щитоподібної залози
- •8.3. Препарати для лікування інших паталогій ендокринної системи
- •9.1. Протимікробні, противірусні, протипаразитарні препарати
- •9.1.1. Антибіотики
- •9.2. Сульфаніламідні препарати
- •9.3. Похідні хінолінокарбонових кислот
- •9.4. Похідні 8-оксихіноліну, хіноксаліну, нітрофурану
- •9.5. Протитуберкульозні препарати
- •9.6. Противірусні препарати
- •9.7. Препарати для лікування протозойних і грібкових інфекцій
- •10.1. Алкілюючі речовини
- •10.2. Антиметаболіти
- •10.3. Алкалоїди, антибіотики та інші речовини природного походження
- •10.4. Гормональні препарати та їх антагоністи
- •10.5. Ферменти
- •10.6. Препарати різних хімічних груп
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
110 |
|
|
7.5.2.Симпатолітики |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Симпатолітики – |
речовини, які гальмують |
передачу |
адренергічного |
|||||||||||
збудження |
шляхом |
зниження |
кількості |
медіатора, що |
надходить |
до |
||||||||
симпатичних |
|
нервових |
закінчень. Симпатолітики |
відрізняються |
від |
|||||||||
адреноблокаторів |
тим, |
що |
самі |
вони безпосередньо не взаємодіють з |
||||||||||
адренорецепторами, |
а |
зменшують |
депоновану |
|
кількість |
норадреналіну в |
||||||||
везикулах, сприяють зменшенню його запасів ,і відповідно, послаблюють або |
|
|||||||||||||
припиняють передачу нервового збудження. Основні препарати цього ряду– |
|
|||||||||||||
октадин і резерпін, які застосовують як антигіпертензивні засоби. Наявність в |
|
|||||||||||||
октадині гуанідинового фрагменту може вказувати на вплив на його активність |
|
|||||||||||||
оксиду азоту. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
MeO |
|
|
H N |
|
|
|
|
|
|
HN |
|
NH2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
N |
H |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
NH |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
H |
|
OMe |
|
|
|
N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
MeOOC |
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
1/ |
H SO |
4 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
OMe |
|
|
|
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OMe |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
OMe |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Резерпін |
|
|
|
Октадин |
|
|
|
Слід зупинити увагу також на препараті раунатин, який містить суміш алкалоїдів з коріння рослини раувольфії зміїної або інших видів раувольфії. Препарат містить резерпін, аймалін і інші алкалоїди. Дія раунатину в значній мірі пов'язана з присутністю в суміші резерпіну. Однак, присутність інших сполук викликає гіпертензивний ефект, який розвивається повільніше ніж у резерпіну, менше виражений вплив на центральну нервову систему, також мають місце елементи антиаритмічної дії.
7.6. Препарати, що впливають на ангіотензинову систему
7.6.1. Інгібітори ангіотензинконвертуючого ферменту
Механізм регуляції артеріального тиску складний і багатоступеневий. Результатом такої регуляції є зміна величини загального периферичного судинного опору або серцевого викиду (або того й іншого). Саме ці показники і визначають рівень артеріального тиску. Одним з медіаторів системи регуляції артеріального тиску є ангіотензин, який утворюється у відповідь на зниження тиску і має сильну судинозвужуючу . діюВ результаті опір току крові збільшується, артеріальний тиск підвищується. Протилежну, а саме судинорозширюючу дію має ще один посередник– брадикінін, який, ще й стимулює вироблення організмом інших судинорозширюючих речовин– простагландинів. Ангіотензин утворюється з ангіотензиногену та існує в двох