Особливості роботи сценариста з документальним матеріалом

Під документальністю в розробці сценаріїв театралізованих заходів слід розуміти реальні факти, дії, події з життя колективу чи окремих осіб, архівні та історичні документи, фото-, кіно-, відеолітописи з життя колективу (окремих осіб), які стосуються теми заходу.

Обробляючи документальний матеріал майбутнього сценарію, автор повинен приділяти найбільшу увагу тим фактам, які мають безпосереднє відношення до глядацької аудиторії та до сценарного задуму. Шукаючи чітку послідовність документального матеріалу, треба мати на увазі, що майже кожен документ має декілька значень, з яких сценарист вибирає найдоцільніше, найпотрібніше, пам’ятаючи, що зміст кожного факту залежить від того контексту, в якому він знаходиться. Документальний матеріал лише виграє від неочікуваної форми показу, оригінальної трактовки.

Послідовність роботи над художньою обробкою документів зазвичай така:

- вивчення характеру матеріалу, дослідження та аналіз фактів, явищ і подій, відбір, монтаж документального матеріалу, коментар сценариста (чому саме ці документи і факти найкраще відповідають розкриттю теми, ідеї та завданням свята);

- визначення специфічності використання в сценарії документальних матеріалів та публіцистичних чи художніх засобів, уведення їх до сюжетного ходу свята;

- знаходження для документального матеріалу дійових драматургічних функцій, коли той чи інший документ стає динамічним чинником драматургічного дійства;

- добір художніх засобів виразності для надання документу узагальнюючої символічної образності.

Сценарний матеріал слід збирати з деяким запасом, його повинно бути трохи більше, ніж потрібно, щоб дати авторові змогу вибору та драматургічного маневру. І в той же час одним з найважливіших факторів професійності сценариста вважається вміння автора відмовитись від деякої частини накопиченого, навіть вже обробленого матеріалу та окремих фрагментів вже готового сценарію заради більшої компактності та якісності сценарію.

Остаточний розподіл матеріалу у структурі вже готового сценарію повинен відбуватися за такою вже відомою схемою: найцікавіший, найяскравіший матеріал не треба використовувати одразу, на початку сценарію, його слід приберегти для заключної частини.

Засоби ідейно-емоційного впливу

Усі театралізовані дійства неодмінно поєднують у собі інформаційно-логічну та емоційно-образну лінію. Інформаційний складник масових заходів тісно пов'язаний з дозвіллям і тому тяжіє до особливої видовищності, яскравості, емоційності форм. Звідси особлива роль, яку відіграє внесення елементів художності в сценарії театралізованих заходів.

Отже, сценаристові, який працює над розробкою сценарію, необхідно продумати, які засоби ідейно-емоційного впливу та в якій мірі він використає, щоб створити сценічну композицію з великим ефектом емоційного впливу. До таких засобів відносять: слово, музику, світло, колір, декоративно-художнє оформлення тощо.

Живе слово. У театралізованих дійствах слово залишається важливим засобом впливу. Воно створює атмосферу спілкування між сценічним майданчиком і аудиторією, слово виступаючого несе конкретний матеріал. Через виступи учасників часто проходить лінія розвитку дії. Проте, слово в сценарії масового дійства важливий, але не головний, а рівноправний, рівноцінний елемент. Тому зловживати ним не слід.

На практиці помічено, що в масовій аудиторії краще звучить і легше запам’ятовується поетичне слово, яке найповніше забезпечує оптимальну реалізацію емоційно-виразних можливостей мовного дійства, що сильно впливає на глядача, особливо, якщо воно точно підібране й спрямоване до залу від першої особи. Звідси ми й маємо практично в кожному сценарії два види текстів: віршований і прозовий.

Необхідною умовою роботи сценариста зі словом є його попередня підготовка, яка складається з попередньої роботи зі словом (відбір найяскравішого матеріалу для сценарію) та емоційної підготовки (наданню слова передує художній номер, який тематично немов би готує вихід героя чи героїні). Поширеним видом використання слова у сценарії є текст ведучого.

Отже, слово як художній виразний засіб у масових заходах відіграє дві ролі: як документальне, публіцистичне, реальне слово учасників і як мистецтво художнього слова в таких його різновидах, як проза, драматургія, поезія, художній переклад та ін.

Важливим засобом виразності є інсценізації, фрагменти спектаклів, кінофільмів. Вони впливають силою художніх образів, дозволяють передати історичну обстановку, перенести учасників з одного місця в інше тощо.

Засоби мистецтва, використані в масовому дійстві, емоційно налаштовують його учасників, підсилюють вплив подій, що відбуваються на майданчику, передають почуття дійових осіб і розвивають дію.

Дуже велика і роль музики в сценарії масового дійства. Музика використовується в усіх масових театралізованих заходах як відносно самостійний оригінальний засіб, так і допоміжний, що посилює сценарно-режисерський задум за допомогою компіляції відомих музичних творів різних авторів.

Визначають такі основні функції музики в сценарії театралізованого дійства: сюжетну, емоційну, ілюстративну, допоміжну.

Сюжетна музика відіграє особливу роль і може бути стрижнем сюжету масового дійства (віночок пісень).

Емоційна функція музики є однією з головних у масових заходах. Зазвичай така музика висловлює найбільш яскраві почуття – торжество чи скорботу і ніби «договорює» дію, завершуючи її емоційним виплеском.

Ілюстративна функція музики у святі виражається у використанні різноманітних музичних творів і фрагментів, які підкреслюють тему. Вона використовується в різних компонентах свята – вогниках, конкурсах, тематичних концертах тощо.

Допоміжна функція музики також необхідна в організації масового дійства. Вона виявляється у подачі різноманітних музичних сигналів до початку або продовження дії тощо.

Незалежно від якісної різниці використання музичних творів у структурі видовища потрібно бачити в музиці передусім засіб посилення емоційного впливу на конкретну аудиторію.

У комплексі засобів ідейно-емоційного впливу значна роль належить також декоративно-художньому оформленню. Перед художньо-декоративним оформленням ставиться двоєдине завдання: висловити ідейно-тематичну основу дійства, сучасне світорозуміння та створити незвичайний, по-справжньому яскравий колорит. Воно повинне створювати яскраве убрання території, на якій проводиться торжество, і художньо оформити людські маси (колони, карнавали, видовища, гуляння тощо).

Важливим елементом художньо-декоративного оформлення є колір свята. Адже сукупність святкового вбрання накладає невидимий відбиток на настрій людини, пробуджує почуття, емоції, викликає певні асоціації.

Чимала роль у створенні художньо-декоративного оформлення належить електричній ілюмінації. Іноді вона може становити основу оформлення. Багатство світлової палітри в сукупності зі звуком може стати основою світлозвукових вистав. Світло і звук значно розширюють можливості образного рішення дійства.

Чітке та логічне поєднання у сценарії засобів ідейно-емоційного впливу створює не лише можливість цілісного дійства, а й задовольняє потребу присутніх в одержанні того чи іншого виду значущої інформації, а також уможливлює задоволення естетичних потреб завдяки театралізації.