6. Безпека при експлуатації балонів, що працюють під тиском

Для попередження аварій балонів, що працюють під тиском, їх треба-виготовляти і експлуатувати відповідно до діючих "Правил влаштуван­ня і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском".

Балон - це закрита металічна посудина, яка має одну або дві горло­вині з отворами для укручування вентилів або штуцерів і служить для збе­рігання і перевезення стиснутих, зріджених і розчинених газів.

Вибухи балонів можуть вимикати внаслідок таких обставин:

1. переповнення балонів зрідженими газами, оскільки рідини практично не стискуються, при підвищенні температури балона він буде розширюватись і викликати перенапругу металу аж до вибуху, тому наповнення зрідженими газами здійснюється не більш як до 90% об'єму балона;

2. значне перегрівання чи переохолодження стінок балона: перегрівання підвищує тиск у балоні й знижує механічну міцність, переохолод­ження викликає хрупкість матеріалу стінок, що також призводить до змен­шення міцності;

3. надходження мастил та інших жирових речовин всередину балона, наповненого киснем, тому кисневі балони перед наповненням промивають і знежирюють розчинниками (ди - чи трихлоретаном);

4. утворення корозії і іржі всередині балона; частинки іржі, які вилітають з балона з газом, можуть утворити іскру внаслідок тер­тя і накопичення статичної електрики;

5. удари по стінках балонів внаслідок їх падіння, перевезення тощо;

6. неправильне наповнення, балонів, яке приводить до утворення вибухонебезпечних сумішей (наприклад, при наповненні водневих балонів киснем).

Для попередження неправильного наповнення балони фарбують у відповідний колір і ставлять написи.

• балон для ацетилену фарбують в білий колір і роблять напис червоною фарбою "Ацетилен";

• балон для кисню - в голубий колір з написом чорною фарбою "Кисень";

• всі інші балони з горючими газами фарбують червоною фарбою з відповідним на­писом білим кольором.

На верхній сферичній частині кожного балона чітко наносять клеймо з такими даними: товарний знак заводу-виготовлювача, номер балона, маса порожнього балона, дата (місяць і рік) виготовлення і рік наступ­ного обстеження, робочий тиск (Мпа), пробний гідравлічний тиск (Мпа), місткість балона і клеймо ВТК.

При використанні балонів не слід встановлювати їх ближче їх від радіаторів опалення, від джерел теплоти з відкритим вогнем - не ближче 5 м, а на відкритій місцевості захищати від прямих променів сонця. Зберігають балони в одноповерхових провітрюваних приміщеннях, які забезпечуються плакатами та інструкціями щодо безпечного користування ними.

7. Нагляд за монтажем устаткування пусконалагоджувальні роботи та введення обладнання в експлуатацію

Монтажні роботи слід виконувати відповідно до проекту згідно із "Інструкцією зі складання проектів виконання робіт на монтаж приладів і засобів автоматизації".

Технічний нагляд повинен передбачати:

• контроль за дотриманням вимог проектної документації, правил та інструкцій на проведення монтажних робіт;

• контроль за станом та комплектністю обладнання, вимірювальних приладів, виробів і матеріалів;

• контроль за дотриманням встановлених монтажних (будівельних) норм і габаритів, вимог інструкцій з монтажу та експлуатації заводів-виробників із СНиП 3.05.07-85 – (есть такой, может замени ДСТУ Б А.2.4-16:2008 АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ. ЗОБРАЖЕННЯ УМОВНІ ПРИЛАДІВ І ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ В СХЕМАХ ;

• нагляд за прихованими роботами і підписання актів на приховані роботи (до прихованих робіт відносять установку на технологічних комунікаціях і обладнанні захисних кожухів, первинних вимірювальних перетворювачів; добірних пристроїв, вварювання в трубопроводи або агрегати на глибину, яка визначається проектом; регуляторів, сигналізаторів і вимірників рівня з поплавками, розміщеними усередині агрегатів; вимірювальних дросельних органів усіх типів і розмірів, наприклад, діафрагм, сопел, труб Вентурі тощо, стаціонарних трубок п’єзометричних вимірників рівня; монтаж спеціальних пристроїв (екранів, відстійників, кронштейнів тощо)

• встановлення всередині технологічних установок обладнання для захисту частин вимірювальних приладів від пошкодження в процесі експлуатації або від впливів, що спотворюють показники;

• земляних термостатів пірометрів;

• прокладання кабелів в землі;

• вкладання захисних трубопроводів для електричних проводів і кабелів у елементи будівель і споруд);

• нагляд за монтажем регулюючих органів (клапанів, заслінок, шиберів і т. п.), що є елементами системи автоматизації.

Особа, відповідальна за проведення монтажних та налагоджувальних робіт на об'єкті, зобов'язана вести "Журнал реєстрації дозволів на проведення монтажних та налагоджувальних робіт».

Для забезпечення надійності роботи схем диспетчерського та технологічного управління повинні передбачатися наступні заходи:

• резервування каналів диспетчерського зв'язку каналами оперативно-виробничого зв'язку і телефонними каналами системи телемеханіки,

• резервування каналів оперативно-виробничого зв'язку обхідними або резервними каналами інших систем управління.

Дефекти і недоліки, виявлені в процесі проведення монтажних робіт, повинні усуватися монтажними організаціями до початку комплексного випробування пристроїв.

Всі зміни, викликані заміною або введенням нових апаратних засобів в діючі схеми технологічної автоматики і телемеханіки, зв'язку тощо повинні вчасно вноситися у відповідну технічну документацію.

Закінчені монтажні та налагоджувальні роботи здають замовнику, який приймає їх, грунтуючись на положеннях СНиП 3.05.07-85 – (есть такой, может замени ДСТУ Б А.2.4-16:2008 АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ. ЗОБРАЖЕННЯ УМОВНІ ПРИЛАДІВ І ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ В СХЕМАХ ;

Якість усіх видів пристроїв, що монтуються, повинна відповідати паспортним даним і характеристикам, зазначеним в інструкціях з монтажу й експлуатації. Відповідність пристроїв паспортним характеристикам гарантує постачальник (або генеральний підрядник).

Пристрої, що надходять зі складів постачальника (генпідрядника), перед установкою на об'єкті повинні бути розконсервовані і піддані вхідному контролю для перевірки їх відповідності супровідній документації, що необхідно для визначення ступеня придатності пристроїв до монтажу, налагодження та роботи після їхнього транспортування і зберігання на складах .

Щити, пульти та інші пристрої, що надійшли до місця монтажу в упакованому вигляді, слід розпаковувати тільки після доставки їх в щитові приміщення (безпосередньо перед установкою). Ці пристрої піддають візуальному огляду, при якому перевіряють:

• відповідність технічних характеристик, зазначених у паспорті, проектним специфікаціям;

• комплектність згідно з проектними специфікаціям і комплектувальні відомості;

• наявність та збереження клейм заводу-виготовлювача і повного комплекту експлуатаційної документації;

• відсутність видимих механічних ушкоджень.

При виявленні зовнішніх пошкоджень, пов'язаних з транспортуванням та можливого припущення щодо внутрішніх пошкоджень, а також при наявності відповідної вказівки заводу-виробника, необхідно проводити огляд з розкриттям пристрою.

Пристрої, що надійшли на об'єкт в зимовий час, можна розпаковувати тільки після 48-годинної витримки в приміщенні, що опалюється.

Обов'язковому огляду підлягають кабелі та дроти. Крім цього, необхідно перевірити наявність протоколів їх заводських випробувань. Кабелі виробництва іноземних фірм, а також кабелі, на які не представлені протоколи заводських випробувань, перед прокладкою повинні перевірятися на відповідність вимогам "Правил улаштування електроустановок" шляхом розтину і перевірки зразків.

При прийманні в монтаж електрообладнання іноземних фірм ізоляція виробів, що має електричну міцність нижче передбаченої вітчизняними нормами та стандартами, повинна випробовуватися напругою, яка складає 90% заводського випробувального напруги (якщо немає інших вказівок постачальника).

Нестандартизовані електричні (електронні) пристрої та комплектуючі вироби допускаються до монтажу тільки після проходження державних випробувань дослідних зразків на відповідність їх вимогам ДСТУ Б А.2.4-21-2008 «СПДБ. Силове електрообладнання» та видачі відповідного дозволу.

У вибухонебезпечних зонах класів В-1, В-1а повинні застосовуватися кабелі з мідними жилами. Кабелі з алюмінієвими жилами і алюмінієвої оболонкою в приміщеннях зазначених класів застосовувати не можна.

При проході кабелів через температурні або осадові шви слід передбачати їх компенсацію за рахунок вільного провисання кабелів без кріплення по обидві сторони шва.

Закінчення монтажних робіт на об'єкті повинно оформлятися проміжним актом за формою, встановленою ДСТУ Б А.2.4-16:2008. В акті повинно бути відображено відповідність виконаних робіт проектній документації.

Пусконалагоджувальні роботи і випробування повинні проводитися за програмами, складеними відповідно до проекту особою, відповідальною за проведення пусконалагоджувальних робіт, і затвердженим головним інженером підприємства-замовника.

Процес налагодження включає наступні етапи:

• перевірку монтажу зовнішніх зв'язків засобів автоматизації, телемеханізації та обчислювальної техніки;

• автономну та комплексну наладку технічних засобів;

• перевірку технічних засобів на функціонування

Перевірка правильності монтажу зовнішніх зв'язків здійснюється за монтажними схемами і таблицями з'єднань методом "прозвонювання".

Монтажні електричні з'єднання перевіряють омметром, тестером або пробником. Цю операцію здійснюють два наладчика, що використовують телефонну трубку і низьковольтний гальванічний елемент. Дротами зв'язку в цьому випадку виступають загальна шина заземлення й контрольоване з'єднання.

Перевірка з'єднань методом "прозвонювання" повинна здійснюватися при знятій напрузі (розстикованих роз'ємних з'єднаннях апаратури з джерелом живлення).

При автономній наладці пристроїв телемеханіки повинні бути перевірені з'єднання засобів телемеханіки на пульті управління з пристроями обробки інформації, що постачаються телемеханічними пристроями; з пристроями відтворення інформації та з командно-квитуючими пристроями на щиті і пульті диспетчера, а також з’єднання телемеханічних пристроїв на пункті управління з ЕОМ обчислювального центру.

При перевірці з'єднань апаратури з ЕОМ слід попередньо переконатися в правильності узгодження електричних режимів, полярностей і рівнів сигналів, навантаження і потужності джерел сигналів тощо, при дотриманні необхідних тимчасових характеристик сигналів, якими обмінюються засоби телемеханіки і ЕОМ. Виконання алгоритму з’єднання перевіряється шляхом завдання тестових режимів.

В процесі налагодження здійснюють

• коригування синхронізації пункту управління та контрольного пункту;

• контроль проходження всіх телесигналів та обробки сигналів пристроями відтворення;

• наладку ланцюгів світлової сигналізації диспетчерського пульту (щита);

• перевірку формування команд телеуправління, правильності їх прийому і виконання;

• регулювання тракту телевимірювання без індикації параметрів;

• випробування в контрольних режимах окремих пристроїв обробки інформації;

• наладку системи обробки інформації; доведення класу точності пристроїв телевимірювання.

Спільну роботу пристроїв телемеханіки з ЕОМ перевіряють в режимі наладки комплексу технічних засобів АСУ.

Після монтажу та наладки засоби автоматизації, телемеханізації та обчислювальної техніки повинні приймати комісія замовника, що призначається керівником підприємства. Ця комісія перевіряє

• виконання обсягу і якість робіт, передбачених проектом;

• технічну та випробувальну документацію із монтажних та налагоджувальних робіт;

• відповідність результатів перевірок та випробувань допустимим нормам.

Комісія має право проводити вибіркові перевірки та вимірювання.

За результатами перевірки повинні бути внесені зауваження в ЕД і встановлені терміни усунення недоробок і несправностей, виявлених комісією.

При позитивних результатах перевірки головним інженером підприємства віддається розпорядження про включення засобів автоматизації, телемеханізації та обчислювальної техніки в роботу на випробувальний термін, необхідний для перевірки якості виконання налагоджувальних робіт.

В процесі прийняття здавальних випробувань визначають відповідність АСУ вимогам технічного завдання та її готовність до промислової експлуатації.

Організаційні питання випробувань повинен вирішувати замовник . Випробування проводить спеціальна приймальна комісія, до складу якої входять представники замовника, генпідрядної та субпідрядної організацій, зацікавлених відомств і організацій

На період випробувань можуть бути створені робочі групи, які в своїй діяльності керуються програмою випробувань, підписаної членами приймальної комісії.

Результати окремих видів випробувань (відповідно до програми) повинні оформлятися протоколами. Після закінчення випробувань складають акт.

При уведенні в експлуатацію засобів автоматичного керування, захисту, засобів вимірювань проектна організація оформляє і передає експлуатуючій організації принципові, повні та монтажні схеми технологічних захистів і автоматичних регуляторів, монтажна організація - проектну документацію, скориговану при монтажі та наладці (креслення, пояснювальна записка, кабельний журнал тощо), акти на приховані роботи, протоколи установки і виміру пристроїв витратомірів, а також протоколи вимірювання опору ізоляції дротів та кабелів електропроводки, відомості змонтованих пристроїв контролю та управління, заводську документацію (інструкції, паспорта обладнання та апаратури тощо), налагоджувальна організація - протоколи налагодження, вимірювань і випробувань, виконавчі принципові і монтажні схеми, структурні схеми захистів, інструкції з експлуатації засобів контролю і управління, дані (таблиці) установок і характеристики режимів роботи обладнання, карти настройки регуляторів вимірювальних пристроїв, паспорта- протоколи на пристрої автоматики, контролю і захисту основного і допоміжного обладнання .