X2 – ;(3.9)

X₃ – ;(3.10)

X₄ - ;(3.11)

X₅ – ;(3.12)

X₆ - .(3.13)

Для обчислення коефіцієнта X₁ використовується показник Cash Flow, який характеризує величину чистих грошових потоків, які утворюються в результаті операційної та інвестиційної діяльності й залишаються в розпорядженні підприємства в певному періоді.

Отримані результати після обрахунків можна інтерпретувати так:

·      Z>2 – підприємство вважається фінансово стійким і йому не загрожує банкрутство;

·      1<Z<2 – фінансова рівновага порушена, але за умови переходу підприємства на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;

·      0<Z<1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

·      Z<0 – підприємство є напівбанкрутом.

Х1 (2009)=(9541,8-241,7)/(1419+1349)= 3,360;

Х1(2010)=(12691,3-254,1)/(349+2147,7)= 4,981;

Х1(2011)=(16818-359)/(2200+2966)= 3,186;

Х2 (2009)=6461,6/(1419+1349)= 2,334;

Х2(2010)=8296,9/(349+2147,7)= 3,323;

Х2(2011)=11692/(2200+2966)= 2,263;

Х3 (2009)=43,4/6461,6=0,007;

Х3(2010)=145,5/8296,9=0,018;

Х3(2011)=84/11692=0,007;

Х4 (2009)=43,4/7968,5=0,005;

Х4(2010)=145,5/10576,1=0,014;

Х4(2011)=84/14019=0,006;

Х5 (2009)=3566,2/7968,5=0,448;

Х5(2010)=5417,5/10576,1=0,512;

Х5(2011)=4615/14019=0,329;

Х6 (2009)=7968,5/6461,6 =1,233;

Х6(2010)=10576,1/8296,9=1,275;

Х6(2011)=14019/11692=1,2;

Провівши розрахунки ми отримаємо:

Z (2009)= 5,58 ;

Z (2010)= 8,26 ;

Z (2011)= 5,26 ;

Рис.3.4. Динаміка змінної Z за універсальною дикримінантною моделлю для ПП «Віліс»

Оскільки Z>2 ,то підприємство вважається фінансово стійким і йому не загрожує банкрутство. Проте слід звернути увагу на погіршення показника Z у 2011 році внаслідок збільшення витрат на собівартість продукції.

3.3. Проект заходу зниження витрат пп «Віліс»

Одним із шляхів вирішення проблеми зниження собівартості продукції, що виготовляється на ПП «Віліс», може стати купівля енергозберігаючого парогенератора марки ВНР 1500. У порівнянні з наявними на сьогоднішній день двома паровими котлами марки Е1/9, виробнича потужність яких через зношеність, фізичне та моральне старіння складає лише 70 %, запропонований енергозберігаючий парогенератор дозволить забезпечити:

1. Економію витрат палива на 50% , а саме, газу природного, ціна на який зростає швидкими темпами;

2. Збільшення виробничих потужностей із виробництва теплової енергії в 1,5 рази;

3. Збільшення коефіцієнту корисної дії;

4. Гнучке реагування на зміни потреби в парі при здійсненні виробничого процесу, що дасть можливість забезпечити безперебійність виробничого циклу та скоротити до мінімуму кількість відходів виробництва і браку;

5. Зменшення до мінімуму операцій по профілактичному обслуговуванню котла, а також уникнення небезпечної теплової інерції за рахунок повної відсутності вогнетривких матеріалів в середині топки.

6. Скорочення витрат на оплату праці обслуговуючого персоналу за рахунок автоматичної роботи парогенератора.

Рис. 3.5. Новий парогенератор

Для реалізації проекту нам необхідно купити один парогенератор марки ВНР 1500, вартість якого складає 335700 грн. Для цього ми використаємо власні фінансові ресурси, джерелом яких є нерозподілений прибуток, що на кінець 2011 року складав 543000 тис. грн.

Два старі котли підприємство планує продати на ринку за ціною 25000 грн. кожен.

Для оцінки ефективності впровадження запропонованого заходу необхідно провести порівняльну характеристику технічних можливостей наявних на ПП «Віліс» парових котлів та вищезапропонованого парогенератора (див. табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Порівняльна характеристика котлів марки Е 1/9 та ВНР 1500

№ з/п	Показники	Котли Е 1/9, 2 шт.	Котел ВНР 1500
1	Корисна потужність, кВт	700	1050
2	Виробна спроможність пари, кг/год	1000	1500
3	Витрати газу, м.куб./год	167	124,8
4	ККД, %	78	90,1

З таблиці 3.2 видно, що економія при придбанні нового парогенератора буде досить відчутною.

При використанні двох наявних котлів моделі Е1/9 для виробництва 1500 кг пари на годину витрати природного газу складають:

В=167*1500/1000=250,5 м. куб/год.

При встановленні на підприємстві енергозберігаючого парогенератора марки ВНР 1500 економія природного газу становитиме:

Е=250,5-124,8=125,7 м. куб./год.

Враховуючи принципи роботи на досліджуваному підприємстві та технологію виробництва повидла потреба в кількості пари постійно коливається. Застарілі парові котли Е1/9 погано пристосовуються до даного режиму, що спричиняє їх нестабільну роботу та збої у виробничому процесі і як наслідок призводить до браку продукції. Збитки від браку та відходів виробництва у 2011 році становили 86666,67 грн.

Також однією із переваг запропонованого парогенератора ВНР 1500 є те, що він працює автоматично. Тобто за рахунок цього підприємсво може скоротити чисельність обслуговуючого персоналу з 5 чол. до 1 чол. Вивільнені внаслідок цього 4 чол. ми плануємо перевести на суміжні роботи.

Загальна економія витрат на опалення та електроенергію після впровадження заходу із придбання енергозберігаючого парогенератора наведена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Економія витрат на опалення та електроенергію після впровадження заходу із придбання енергозберігаючого парогенератора

№ з/п	Вид витрат	Од. вим.	До впровадження заходу	Після впровадження заходу		Відхилення
						абсолютне, тис. грн.	відносне, %
1	Витрати на опалення на технологічні цілі	тис. грн.	459,8	229,9		- 229,9	- 50,0
2	Витрати на опалення приміщень	тис. грн.	69,7	55,8		- 13,9	- 19,9
3	Витрати на електроенергію на технологічні цілі	тис. грн.	1931,5	1900,2		- 31,3	- 1,6
4	Витрати на електроенергію	тис. грн.	15,2	15,2		–	–
Всього		тис. грн.	2476,2	2201,1	-275,1		-71,5

Отже, як видно з таблиці 3.3, після впровадження заходу витрати на опалення на технологічні цілі скоротяться на 229,9 тис. грн. (на 50 %), а на опалення приміщень – на 13,9 тис. грн. (на 19,9 %) і на електроенергію на технологічні цілі – на 31,3 тис. грн. (на 1,6 %). В загальному ж економія витрат після впровадження заходу із придбання енергозберігаючого парогенератора складатиме 275,1 тис. грн., що на 71,5 % менше ніж до впровадження заходу.