3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці

Облік навчально-наочних посібників у кабінеті

В умовах НТР все більше в практику роботи шкіл входить НОП, тобто така організація праці вчителя і учнів, яка забезпечує найкращі результати при доцільних витратах часу, сил і засобів. Отже, НОП дає змогу раціоналізувати працю учня.

Найсприятливіші для цього умови створює шкільний літературний кабінет, який допомагає навчитись раціонально і ефективно вчитися і навчати інших. Шкільний літературний кабінет багато в чому, особливо в розміщенні і зберіганні книжково­го фонду, наближається до шкільної бібліотеки, яка дає змогу правильно, на науковій основі організувати самостійну роботу учнів з книгою та іншими джерелами інформації, виробити в них навички самостійно здобувати знання.

Засобами наукової організації праці в бібліотеці і кабінеті є каталоги і картотеки, якими повинні вміти користуватися учні. Отже, учителі-словесники разом з бібліотекарем сприяють тому, щоб учні здобули основи бібліотечно-бібліографічних знань, які їм так потрібні будуть у житті, яку б професію вони не обрали.

У сучасних літературних кабінетах нагромаджується чималий книжковий фонд і фонд навчальних посібників; тому, щоб забезпечити наукову організацію праці учня в кабінеті й бібліотеці, потрібно організувати певну систему обробки, збереження та обліку книжкового фонду і фонду навчально-наочних посібників, що найчастіше здійснюється через створення каталогів і картотек.

Насамперед школярів потрібно навчити користуватись бібліотечними каталогами: алфавітним, де книги розміщуються в алфавітному порядку з прізвищами авторів, і систематичним, де книги розміщаються в залежності від змісту за галузями знань відповідно до прийнятої у нашій та інших країнах світу десятичної системи класифікації книг, де кожен клас має свій індекс, наприклад, 0 — загальний відділ, 1 — філософія, 4 — філологія, 8 - мистецтво, 9 — історія, географія тощо.

У літературному кабінеті книжковий фонд обліковується в картотеці, яка має такі розділи серед книг про життя і творчість письменника, що вивчаються в школі: твори письменника (зібрання творів, збірники, видання окремих творів), література про письменника і його творчість, образ письменника і його творчість у мистецтві (ху­дожній літературі, образотворчому мистецтві, музиці, театрі, кіно), вивчення життя і творчості письменника в школі (вивчення біографії, аналіз творів, тематика письмових робіт, доповідей учнів, літературних екскурсій, краєзнавчі матеріали, матеріали для гурткової роботи, літературних вечорів), довідково-бібліографічна література про письменника.

У кабінеті і бібліотеці систематизуються жур­нальні і газетні статті, на них складається тематична картотека, щоб нею можна було користуватися вчителеві й учням. З газетних або журнальних статей інколи роблять вирізки або заносять статті на бібліографічну картку, де зазначається автор статті, її назва, з якого журналу чи з якої вона газети, дата публікації, стислий опис і рекомендації для використання, місце зберігання (шифр, поличка чи тематична папка).

На книгу загального характеру або літературний збірник у кабінеті й бібліотеці можуть виготовлятися картки типу бібліотечних, на яких записуються рекомендації щодо використання матеріалу книги до конкретних тем уроків чи позакласних за­ходів.

Так же створюється у літературному кабінеті тематична картотека унаочнення, звукотехнічних засобів навчання, дидактичного матеріалу, що дає змогу користуватися ними й учням. Кожен такий навчальний посібник (діафільм, грамзапис, таблиця) має свій номер, шифр, місце зберігання.

Кабінетна система дає змогу широко залучати школярів до самостійної роботи.

- Збирання ілюстративного матеріалу

Одним із постійних завдань літературного кабінету і бібліотеки є збирання ілюстративного матеріалу до творчості письменників, а також матеріалів до узагальнюючих тем, які можна викорис­товувати для підготовки доповідей, рефератів, на­писання творів. Збирають його учні і вчителі з ілюстративних журналів, газет, книг, відповідно оформляють на цупкому папері, щоб його можна було потім використати для різноманітних виста­вок, і розкладають у тематичні папки, в яких він систематизується за розділами. Так же збирається матеріал і в папки до узагальнюючих тем з розвитку мовлення.

Допомагають учням під час їхньої самостійної роботи в кабінеті і бібліотеці різноманітні пам'ятки (як писати твір; як читати книгу; як працювати з газетою; як вибрати книгу в бібліотеці; як оформити посилання на літературне джерело і т.п.), списки рекомендованої літератури для позакласного читання, до семінарських занять тощо. Наприклад, на спеціальних картках-завданнях до семінарських занять з літератури учень може знайти тематику рефератів і повідомлень до семінару, перелік проблемних питань, над якими слід подумати, список додаткової літератури, з якою треба ознайомитись.

Книга в кабінеті чи бібліотеці вибрана. Учень повинен знати основні раціональні прийоми роботи з книгою, щоб правильно користуватись нею, її науковим і довідковим апаратом.

Учень повинен знати призначення передмови, анотації, змісту книги, з якими перш за все варто ознайомлюватись. Завжди допоможуть під час читання книги тематичні покажчики, бібліографічні довідки, примітки.

Читати книгу варто з олівцем у руці. У власній книзі можна робити акуратні позначки на полях, а в чужій — закладки із помітками на аркушах паперу або робити окремі виписки у спеціальному зошиті, зазначаючи сторінки, абзаци з книги. Якщо зустрічаються незнайомі слова, учень користуєть­ся словником, енциклопедією чи довідником.

Старшокласники, користуючись книгою, по­винні вміти конспектувати її, складати план, тези, анотацію, виписувати правильно цитати. Допомогти в цьому учням можуть пам'ятки. Ось одна з пам'яток («Як оформити посилання на літературу»), яка оформлюється в кабінеті:

1. Прізвище, ініціали автора книги, статті.

2. Після крапки назва книги (статті) без лапок.

3. Після крапки місце видання, рік видання (но­мер журналу), том, сторінки.

Учні найчастіше роблять виписки із книг у записничках, блокнотах кишенькового формату. Варто, щоб такі записи зберігались і використовувались у практичній роботі. З цією метою у деяких школах серед старшокласників ведуть так звані тематичні записники, які мають кілька розділів відповідно до тем, з якими старшокласники систематично зустрічаються під час вивчення літератури і виконання різноманітних творчих робіт: природа, школа, батьківщина, революція, життя, щастя, мужність, подвиг, книга, мистецтво.

У тематичний записник учні роблять такі записи: цитати і виписки із самостійно прочитаних книг, уривки з поезій або й окремі вірші, висловлювання видатних людей, цікаві факти з життя, періодичної преси, радіо і телебачення, кінофільмів, прислів'я і афоризми з певної теми.

Бажано, щоб учні привчались зазначати джерело, звідки цитується матеріал, на вирізці з газети зазначали її дату. Такі матеріали використовуються під час написання творів, підготовки доповіді чи реферату.

Всі такі необхідні навички в роботі з книгою, бібліотечно-бібліографічні знання та вміння при правильній організації роботи шкільної бібліотеки та літературного кабінету створюють сприятливі умови для наукової організації праці учнів у школі.

Вивчення української літератури не мислиме без певної системи дидактичних посібників, комплексного використання різноманітних засобів, у тому числі й технічних, щоб забезпечити всебічний вплив на розвиток особистості дитини. Щоб досягти високої результативності при найменших затратах часу і енергії наявну матеріальну базу слід поєднати з науковою її організацією, з раціональним використанням усього комплексу обладнання. Це може забезпечити лише кабінетна система.

При необхідності переходу на кабінетну систему навчання говориться постійно. В 1969 р. МО УКРАЇНИ розробило і затвердило положення про шкільні кабінети з мови і літератури. В 1980 р. органами освіти було поставлено питання завершити перехід на кабінетну систему. Це викликало посилену активність учителів-словесників по створенню кабінетів відповідно до тих функцій, які повинен виконувати кабінет у школі з урахуванням і можливостей школи і вчителя (в тому числі матеріальних і творчих).

Література – вид мистецтва, тож і кабінет має бути оформлений мистецьки. Учитель дбає про його загальний вигляд

Матеріали повинні бути систематизовані. Наприклад, створюються тематичні папки, де зберігаються ілюстративні матеріали до уроків, вирізки з газет, роздавальний матеріал. Ігри, вікторини, малюнки, плани тощо. Постійно повинен діяти каталог літератури, тематичні картки по певному комплексу матеріалів. Щоб учитель міг творчо використовувати матеріали, треба систематично їх поповнювати. Допомагають у цьому учні-лаборанти, для яких це засіб профорієнтації.

Схема тематичної картки.

Клас

Українська література

Урок №

Тема:

Мета:

Обладнання уроку

Назва посібників

Місце збереження Шафа: полиця: кількість

ТЗН: кінофільм

Діафільм

Екранні: діапозитив

Звукові: Грамзапис, магнітофонний запис

Заготовки до кодоскопа

Роздавальний матеріал

Картки індивідуального опитування

Картини

Таблиці, схеми

Альбоми, колекції

Карти

Література

Назва

Інв. №

Місце зберігання

Прим.

Теоретична

Довідникова

Методична

Художня

Підручники