4. Підготовка вчителя до вивчення теми:

- за програмою визначитись із формулюванням теми;

- зіставити із календарно-тематичним планом;

- перечитати тексти, винесені для текстуального вивчення;

- переглянути критичну літературу;

- заглянути у свій щоденник, “Педагогічні скарбнички”;

- підібрати наочні посібники і ТЗН;

- написати план-конспект;

- продумати форму контролю; попередити учнів про характер роботи;

- продумати теми творів, оголосити наперед, щоб діти мали можливість підготуватися.

5. Планування роботи вчителя.

Сьогодні потрібно забезпечити навчання і виховання школярів з урахуванням найновіших досягнень науково-технічного прогресу, щоб приблизити рівень знань, одержаних учнями у школі, до тих вимог, які ставить життя, забезпечити всебічний розвиток особистості. Досягнення цієї мети залежить від інтелектуального багатства, культури, кругозору , ерудиції вчителя, від того, які його духовні запити і як він їх задовольняє. У зв’язку із цим постійно зростає значення вдумливого планування , тобто розробки цілей, завдань і змісту роботи школи на всіх її рівнях і всіх ланках, особливо у справі професійної майстерності.

Успішне вивчення курсу літератури у великій мірі залежить від того, як сплановано навчальний матеріал. Учителі складають календарно-тематичні, поурочні плани.

План – певний порядок розміщення навчального матеріалу та визначення послідовності дій, спрямованих на досягнення навчально-виховної мети.

Календарно-тематичний план складається на початку навчального року (як правило, 10 вересня останній термін). Він обов’язково затверджується адміністрацією школи (завучем). Після затвердження такий план стає документом і є обов’язковим для виконання. План складається на півріччя (семестр). Дехто практикує планувати навчальний матеріал на цілий навчальний рік, таким чином вивільняється час зимових канікул для інших видів роботи.

Програма із літератури одночасно може бути календарним планом учителя, бо вона складена з урахуванням можливості у відведеній колонці визначити кількість годин та дату вивчення кожної теми (показати програму). В сучасних умовах можна придбати у книгарнях календарно-тематичне планування як методичний посібник. Але пам’ятаємо: Якщо ви творчий і відповідальний учитель, то самостійно повинні продумати і визначити в окремому зошиті (бажано із цупкими палітурками) теми і термін проведення програмового матеріалу, теми і термін проведення письмових робіт, уроків-бесід із позакласного читання та літератури рідного краю.

Щоб скласти календарно-тематичний план, учителю необхідно:

- Знати, у яких класах він працює, скільки годин на тиждень уроків літератури;

- Мати постійний розклад на семестр;

- Знати точно канікулярні дні і святкові;

- Придбати зошит із цупкими обкладинками;

- Календар на поточний рік;

- Олівець, лінійка, авторучка із трьома кольорами;

- У завуча (програма із “Рідної мови”) дізнатися кількість контрольних робіт;

- Дізнатися кількість годин “Літератури рідного краю”, ” Позакласне читання”.

Алгоритм дій.

Усього навчаємося 35 тижніd, якщо 1 година на тиждень, то і стільки уроків на рік; 2 множимо на 35; 3 множимо на 35 і т.д., таким чином, маємо загальну кількість уроків на рік.

1 семестр по календарю рахуємо кількість тижнів, відкинувши канікулярні і святкові. Маємо Х – загальну кількість годин. Від Х віднімаємо 2 год. на ЛРК, 2 год. ПЧ, 4 год. на РЗМ. Дістаємо чисті години для програмового матеріалу. Розподіляємо, керуючись пропонованими годинами у програмі., але враховуємо особливості учнів. Грубо, рахуємо кількість тем і ділимо вже чистий час на цю кількість. Дістаємо години на кожну тему, але враховуємо їх характер. Одні теми потребують більше часу (прозові), одні менше (ліричні).

Може статися, що розриваємо творчість письменника, монографічна тема, краще цього не робити, а збільшити чи зменшити кількість РЗМ, ЛРК чи ПЧ (врахувати цю операцію під час планування 2 семестру).

Рубрики плану:

№ п/п Зміст програмового матеріалу Кільк. годин Дата Примітка

1.

Можуть мати інший вигляд:

№ п/п Тема за програмою Мета уроку Обладнання уроку Кільк. гд. Дата

Дехто у такий план пропонує ввести рубрики :“Міжпредметні зв’язки”, ”Міжмистецькі зв’язки”, “«ТЗН” та інші. Як правило доцільно такі рубрики вводити у тематичний план, який уміщуємо у тематичну папку.

Щоб заповнити решту рубрик учителю необхідно:

- поцікавитися в шкільній бібліотеці, чи є (яка кількість) наявна кількість художніх текстів для учнів тих класів, де він буде працювати, підручників, хрестоматій; зробити замовлення на придбання необхідної літератури; переглянути критичну літератур; словники; свою домашню бібліотеку., міську бібліотеку;

- відвідати кабінет укр. та заруб. літератур, історії, шкільну і міську фонотеки, методичний кабінет школи, міста, району, поцікавитися новими матеріалами, які можна було б використати;

- ознайомитися із рекламним проспектом навчального телебачення, експозиціями музеїв, репертуаром театрів, щоб своєчасно відреагувати на місцевий матеріал як в урочний, так і в позаурочний час;

- переглянути наочність у кабінеті укр. літер.., доповнити новими матеріалами течки за темами;

- підготувати дидактичний матеріал;

- перевірити справність ТЗН.

Про поурочний план будемо говорити на наступних лекціях.

Учитель-словесник ще повинен уміти складати план роботи гуртка, план роботи факультативу, план проведення тижня, методичного об’єднання. Іноді вимагають план роботи кабінету, якщо зав. кабінетом.