Лекція №10

Тема: Особливості вивчення ліричних творів у школі

План лекції

1.Жанрова своєрідність ліричних творів і особливості їх сприймання учнями різних класів.

2. Етапи роботи над ліричним твором.

3. Специфіка аналізу ліричних творів.

4.Роль творчого читання для кращого усвідомлення ідейно-художнього змісту поезій.

Література:

1. Волощук Є., Бігун Б. Чи треба аналізувати лірику? // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2001. - №6 – С.2-4.

2. Гаврилюк О. Краса рідної природи у поезіях В.Сосюри. До вивчення віршів «Зима», «Люблю весну». 5 клас // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. - №4. – С.8-10.

3. Герасимов Ю. Увиразнити бачення. Ритмічні та смислові акценти вірша П.Тичини «Блакить мою душу обвіяла…» // Українська мова та література. – 2006. - №48. – С.9-12.

4. Жуковець З. Сім струн душі. Світ поезії Миколи Вінграновського. Урок- відкриття. 11 клас. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. - №10. – С.19-21.

5. Захарова В. Аналіз поетичного твору в школі: Навчальний посібник для студентів філологічного факультету, учителів шкіл. – Суми: СумДПУ ім.. А.С.Макаренка, 2005. – 132с.

6. Лісовський А.М. До питання аналізу ліричного твору // Українська мова і література в школі - 1985. - №12.

7. Лисовский А.М. Изучение лирики в школе. - К.: Рад. шк, 1987. – 191 с.

8. Маринчук І. Так ніхто не кохав. Урок-лінгвістичне дослідження інтимної лірики В.Сосюри. 10 клас. // Українська мова та література. – 2005. - №12. – С.15.

9. Назаренко О. До Лесі по науку любові (Урок-диспут за інтимною лірикою поетеси). // Дивослово. – 2006. - №7. – С.13-16.

10. Невінчана Н. Лірика І.Драча. 8-й клас. // Українська мова та література. – 2006. - №14-15. – С.28-31.

11. Одинець І. Слово, що кличе здобути Волю. Вивчення Державного Гімну України в середній школі. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. - №8. – С. 9-17.

12. Пилипейко І.А.Вивчення ліричних творів у 8-10класах. - К., 1982. – 141с.

13. Плис Л. Вчити розуміти мову поезії // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2001. - №11. - С.23-26.

14. Семчук Д. Текст як шифр ( текстуальний аналіз ліричного твору В.Стуса «На колимськім морозі калина» // Українська мова і література в школі. – 2006. - №6. – С.27-29.

15. Ситченко А. До проблеми шкільного аналізу ліричного твору. // Дивослово. – 2004. - №6. – С.15-39.

16. Ситченко А. Вивчення ліричного твору: аспекти технології // Українська література в загальноосвітній школі. – 2001. - №4. – С. 41-44.

17. Слоньовська О. В. Урок поезії (Нове у програмі української літератури) // Українська мова і література в школі - 1990. - №4. - С.41-48.

18. Смаїлова М. Чотири варіанти аналізу одного ліричного твору. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. - № 6. – С.14-18.

19. Токмань Г. Цілісність сприйняття ліричного твору: Текстуальний аналіз. Методика вивчення віршування // Дивослово. - 2003. - №1. - С. 46-50.

20. Чеховська Л. Зрозуміти поезію (Урок лінгвістичного аналізу поетичного тексту). 10 клас // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, коледжах. – 2006. - №2. – С.23-28.

21. Шаповалов Є. О. Особливості шкільного аналізу поетичного твору // Українська мова і література в школі. - 1985. - №12. - С.19-25.

1. Жанрова своєрідність ліричних творів і особливості їх сприймання учнями різних класів

Ліриці шкільна програма відводить багато місця і в старших, і в середніх класах. Чому? Вона містить у собі великі можливості для формування людини.

У центрі уваги лірики не зображення якихось подій (розповідь про події), явищ природи, змалювання об’єктів, передача людських почуттів, найпотаємніших думок, вражень, переживань, роздумів, які викликані певними обставинами: суспільно-політичними подіями (громадянська, політична лірика), картинами природи (пейзажна), особистими моментами із життя людини (інтимна, особиста, патріотична), філософська лірика. За змістом виділяють громадянську чи політичну лірику, пейзажну, інтимну, філософську. Дехто окремо виділяє сатиричну та релігійну (старовинні псалми, канти, гімни).

Ліричні твори, на відміну від епосу, не мають, як правило, сюжету, думки поета виражаються лаконічною, сконцентровано, засобами своєрідно організованої ритмічної емоційно-образної (віршованої) мови.

В одному віршованому рядку передається те, що в епічному творі розгортається у цілому розділі (наприклад). Тому лірика має багато переваг у вихованні в учнів культури почуттів і переживань.

Ліричні твори допомагають проникнути у внутрішній світ людини, відкрити і зрозуміти її устремління, мрії, думки, ставлення до навколишньої дійсності.

Але не варто думати, що досить учневі прочитати кілька книжок ліричних творів і зразу ж досконалою стане культура його почуттів, збагатиться емоційна сфера.

Образи ліричного твору здатні викликати емоційну реакцію у читача лише за певних умов, коли враховується специфіка ліричних образів, особливості відтворення явищ дійсності.

Ліричний твір, як і будь-який інший твір мистецтва, становить органічну єдність змісту і форми. Особа, почуття і думки якої виражені в поезії, називається ліричним героєм (поетичний тип епохи).

Деякі літературознавці (Л.Тимофєєв) і методисти (І.Пилипеко) розрізняють «зміст» ліричного твору у триплановому вимірі: безпосередній (почуття, переживання), ідейний (суб’єктивне ставлення поета до зображуваного), об’єктивно-історичний (причини появи вірша). Лірика буває багатотемною і багатоідейною.

Форма ліричного твору – це сукупність художніх прийомів і засобів вираження змісту (жанр, композиція, образи). Естетично значущими елементами художньої форми є лексика, тропіка і стилістика ліричного твору.

Кожна деталь форми ліричного твору , взята окремо, не має самостійного значення, її можна зрозуміти лише в контексті цілого. Той твір є художньо досконалим у якому досягнуто гармонійної єдності змісту і форми.

Не менш важливою стороною ліричного твору, яку повинен враховувати вчитель, є його структура. Є. Пасічник за структурою і способом організації матеріалу лірику поділяє на такі групи:

Рефлексійно-виражальна – це сповідь поета перед читачем, своєрідні монологи, в яких він висловлює своє кредо, почуття, це звернення, заклики, заперечення («Декадент» І.Я.Франка, «До Русі-України» П.Грабовського , «І мертвим, і живим…» Т.Шевченка та ін.)

Розповідна – почуття і враження, зумовлені якоюсь подією, епізодом чи спогадом з життя автора (автобіографічний характер) – «Дим» Лесі Українки, «Коли потяг у даль загуркоче» В.Сосюри.

Описова – це малюнки природи, портрети людей, де поет висловлює свої почуття і роздуми (О.Олесь «Чари ночі», І.Драч «Балада про соняшник»).

Змішана – поєднані ознаки всіх трьох видів.

Сприймання і розуміння ліричних творів залежить від багатьох факторів: особливості поезії, своєрідності художньої манери автора, характеру ідейного змісту твору, естетичного і культурного розвитку учнів , їх життєвого досвіду.

Ліричні твори класифікують за жанрами: народна пісня, гімн, ода, епіграма, сатира, послання, епітафія, мадригал тощо. Інколи вид ліричного твору визначається особливостями його форми: сонет, рондель, газель тощо.

О.Бандура ліричні твори поділяє на жанри за якістю вираженого почуття: пошана (ода, гімн), дружніх стосунків (послання), смутку (елегія), ненависті та осуду (сатира), закоханості (романс), героїчних або трагічних подій (балада).

Усі види мистецтва – музика, танець, поезія, архітектура, живопис – пройняті ритмом. Література – мистецтво художнього мовлення. Художній ритм властивий віршованій мові. Ритмічна організація мови вірша є невіддільною складовою частиною його художньої форми.

Правильне сприймання лірики не завжди дається учням. Практика показує, що учні середнього шкільного віку доволі часто виявляють байдужість до лірики, особливо хлопчики. Розуміння ж лірики збагачує людину, стає для неї джерелом високих ідей і благородної радості. Вивчаючи ліричні твори , школярі засвоюють низку теоретичних понять, а в старших класах - низку історико-літературних відомостей, бо лірика посідає важливе місце у літературному процесі.