Інформатика / Лекції - інформатика Мойко ОВ 2013

.docx

Скачиваний:

Добавлен:

13.02.2016

Размер:

9.21 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 67 / 127 8 9 10 11 12 > Следующая >>>

Змістовний розділ 2 Офісний пакет MS Office

Тема 21.		Лекція 8.
		Табличний процесор MS Excel – робота з об’єктами.
Вид заняття:		Тематична лекція
Мета:		Ознайомлення з можливостями MS Excel . Створення найпростіших електронних таблиці. Використання стандартних функцій.
Навчальна:		Навчити оформляти книги MS Excel. Вставляти малюнки, діаграми, фігурний текст. Створювати формули.
Виховна:		Естетичне виховання, розвиток творчого мислення
Методична:		Впровадження тзн та інформаційних технологій в навчально-виховний прооцес.
Методи:		Словесні, наочні, лекція, демонстрація, іллюстрація, пояснення

Матеріально технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:				Дошка, комп’ютери

Література
Основна:			[3] с. 53-61 [4] с. 293-429 [7] с. 224-249
Додаткова:			Конспект
План:	Основні можливості табличного процесора MS Excel. Вставка малюнків, діаграм, фігурного тексту. Вставка математичних формул. Робота з комірками – елементарні математичні операції.

Структура заняття

Організаційна частина заняття.
Перевірка присутніх. Заповнення журналу та рапортички.
Повідомлення теми, мети та основних завдань заняття .

Актуалізація опорних знань.
Як здійснити введення тексту в комірку, та провести його форматування. Як здійснити вибір формату числа. Як здійснити редагування розмірів рядків та стовпців.
Мотивація навчальної діяльності студентів
Під час будь-якої діяльності Вам доведеться мати справу з діловою документацією, звітами, оформленням статей, брошур, візиток. Сьогодні ми розглянимо принципи оформлення таблиць. Навчимося вставляти малюнки, діаграми, фігурний текст. Створювати формули.
Вивчення матеріалу за планом.
Вставка малюнків. Вставка малюнків з графічних файлів Для вставки малюнка, що зберігається у вигляді графічного файлу, слід натиснути кнопку Додати малюнок з файлу панелі інструментівМалювання або виконати команду Вставка / Рисунок / Из файла. У вікні Додавання малюнка (рис. 24.1) слід перейти в папку, в якій розташований файл малюнка, і двічі клацнути мишею по значку (ескізу) файлу. Рис. 24.1. Вибір файлу малюнка Безпосередньо або з використанням спеціальних графічних фільтрів можна вставляти графічні файли багатьох поширених форматів. Спеціальні графічні фільтри не потрібно встановлювати для вставки графічних файлів наступних форматів: розширений метафайл (. emf); Joint Photographic Experts Group (. Jpg); Portable Network Graphics (. Png); точковий малюнок Microsoft Windows (BMP, RLE, DIB); Graphics Interchange Format (. Gif); метафайл Windows (. wmf). Однак для вставки файлів інших графічних форматів необхідна наявність відповідних графічних фільтрів. Якщо для файлів якогось графічного формату фільтр не встановлений, вставити малюнок безпосередньо з файлу неможливо. У цьому випадку необхідно встановити бракуючий фільтр або скористатися буфером обміну. Вставка малюнків з використанням буфера обміну Цей спосіб вставки малюнків використовується в тому випадку, коли на комп'ютері не встановлений графічний фільтр для графічного формату файлу або потрібно вставити не весь малюнок, а тільки його частину. Для вставки малюнка необхідно запустити відповідну графічну програму і відкрити файл малюнка. Засобами графічної програми необхідно виділити малюнок або його фрагмент і копіювати в буфер обміну. Потім слід перейти в Microsoft Excel і витягувати малюнок з буфера обміну. Вставка малюнків з колекції Microsoft Office Колекція картинок містить малюнки, фотографії, звуки, відео та інші файли мультимедіа, звані кліпами, які можна вставляти та використовувати в документах Microsoft Office. Для вставки малюнка з колекції Microsoft Office слід натиснути кнопку Додати картинку панелі інструментів Малювання або виконати команду Вставка / Рисунок / Картинки, після чого у вікні Microsoft Excel з'явиться область завдань Колекція кліпів. У полі Шукати необхідно ввести ключове слово шуканого малюнка, в списку, що розкривається Переглядати можна вибрати області пошуку малюнків, в списку, що розкривається Шукати об'єктиможна вказати тип шуканих файлів, після чого слід натиснути кнопку Почати. Знайдені малюнки будуть відображені в області завдань (рис. 24.2). Для вставки малюнка досить клацнути по його зображенню в області завдань. Рис. 24.2. Результат пошуку малюнків з колекції Microsoft Office в області завдань "Колекція кліпів" Якщо не знайдено жодного малюнка або знайдені малюнки не підходять, можна клацнути по посиланню Упорядкувати картинки в нижній частині області завдань Колекція кліпів, після чого буде відображено вікно Колекція картинок (рис. 24.3). Переглядаючи категорії кліпів, можна спробувати знайти потрібний малюнок. Рис. 24.3. Колекція кліпів Microsoft Office Вставити малюнок на лист можна перетягуванням ескізу малюнка з вікна Колекція картинок на лист в вікно Microsoft Excel. Для вставки знайденого малюнка можна також клацнути по ньому правою кнопкою миші і вибрати команду контекстного меню Копіювати. Потім слід перейти на лист і витягти малюнок з буфера обміну. Зміна малюнків Для роботи з малюнками використовують панель інструментів Налаштування зображення, яка автоматично з'являється при виділенні малюнка, а також панель Малювання. Якщо панель Настройка изображения з якоїсь причини була раніше закрита, то відобразити її можна звичайним способом. Для відображення панелі інструментів Малювання можна натиснути кнопку Малювання в панелі інструментів Стандартна. Налаштування зображення. Налаштування кольору За замовчуванням багатобарвні малюнки вставляються на лист як малюнки кольорові. Для відображення малюнка відтінками сірого кольору або в чорно-білому варіанті слід клацнути по кнопці Колірпанелі інструментів Настройка зображення (рис. 24.4) і в меню вибрати необхідний варіант (відтінки сірого або чорно-білий). Для повернення початкового кольору слід клацнути по кнопці Колір панеліНастройка зображення і в меню вибрати Авто. Рис. 24.4. Настройка зображення Налаштування яскравості і контрастності Збільшення або зменшення яскравості і контрастності проводиться відповідними кнопками панелі інструментів Настройка зображення (рис. 24.5). Кожне клацання мишею збільшує або зменшує яскравість або контрастність на 3%. Рис. 24.5. Настройка зображення Для точної настройки яскравості та / або контрастності можна двічі клацнути по малюнку лівою кнопкою миші або виділити малюнок і виконати команду Формат / Малюнок. У вкладці Малюнокдіалогового вікна Формат малюнка (рис. 24.6) яскравість і контрастність можна встановити відповідними регуляторами або лічильниками. Рис. 24.6. Настройка яскравості і контрастності у вкладці "Малюнок" діалогового вікна "Формат малюнка" Для повернення початкової яскравості і контрастності слід клацнути по кнопці Колір панелі Настройка зображення і в меню вибрати команду Авто. Зміна розміру Змінити розмір малюнка можна перетягуванням маркерів. При перетягуванні кутових маркерів розміри малюнка будуть змінюватися пропорційно по ширині і висоті. При перетягуванні бічних маркерів розмір малюнка буде змінюватися тільки по ширині, а при перетягуванні маркерів на верхній або нижній межі - тільки по висоті. Для точної установки розміру малюнка слід двічі клацнути по ньому лівою кнопкою миші або виділити малюнок і виконати команду Формат / Малюнок. У вкладці Розмір діалогового вікна Формат малюнка (рис. 24.7) у відповідних лічильниках можна довільно встановити розмір малюнка в сантиметрах або відсотках від вихідного розміру. Рис. 24.7. Зміна розміру малюнка у вкладці "Розмір" діалогового вікна "Формат малюнка" Для відновлення вихідного розміру малюнка у вкладці Розмір діалогового вікна Формат малюнка (див. рис. 24.7) слід натиснути кнопку Скидання. Обрізка малюнка Можна не тільки змінити розмір усього малюнка цілком, але і зменшити його, "відрізавши" непотрібну частину. Для обрізки малюнка слід натиснути кнопку Обрізання панелі інструментів Настройка зображення і, коли маркери малюнка перетворяться на лінії (мал. 24.8), перетягнути кордон малюнка. Рис. 24.8. Обрізка малюнка Для точної обрізки малюнка слід двічі клацнути по ньому лівою кнопкою миші або виділити малюнок і виконати команду Формат / Малюнок. У вкладці Малюнок діалогового вікна Формат малюнка(див. рис. 24.6) в розділі Обрізка у відповідних лічильниках слід встановити величину обрізки. Для відмови від обрізки найпростіше у вкладці Малюнок діалогового вікна Формат малюнка (див. рис. 24.6) натиснути кнопку Скидання. Зміна положення малюнка Змінити положення малюнка можна перетягуванням за будь-яку частину малюнка, крім маркерів. Для того щоб малюнок переміщався строго в горизонтальному або вертикальному напрямку, перетягування слід проводити при натиснутій клавіші клавіатури Shift. За замовчуванням малюнок прив'язаний до тла аркуша, тобто буде переміщатися при вставці або видаленні рядків і / або стовпців. Щоб зафіксувати положення малюнка на аркуші, варто двічі клацнути по ньому лівою кнопкою миші або виділити малюнок і виконати команду Формат / Малюнок. У вкладці Властивості діалогового вікна Формат малюнка (рис. 24.9) потрібно установити перемикач не переміщати і не змінювати розміри. Рис. 24.9. Закріплення положення малюнка у вкладці "Властивості" діалогового вікна "Формат малюнка" Поворот малюнка Для повороту малюнка на 90 градусів проти годинникової стрілки можна натиснути кнопку Повернути вліво на 90 ° панелі інструментів Настройка зображення. Кожне клацання по кнопці повертає малюнок на 90 градусів. Для повороту малюнка на довільний кут можна перетягувати зелений маркер малюнка (мал. 24.10). Рис. 24.10. Поворот малюнка Для установки точного кута повороту можна двічі клацнути по малюнку лівою кнопкою миші або виділити малюнок і виконати команду Формат / Малюнок. У вкладці Розмір діалогового вікна Формат малюнка (див. рис. 24.7) в лічильнику поворот слід встановити необхідний кут. Для створення дзеркального зображення малюнка слід клацнути по кнопці Дії панелі інструментів Малювання і в підлеглому меню Повернути / Перевернути вибрати команду Відобразити зліва направо або Відобразити зверху вниз. Обрамлення малюнка Для обрамлення рисунка можна використовувати кнопки панелі інструментів Малювання (рис. 24.11). Клацнувши по кнопці Тип линии, можна вибрати тип та товщину лінії рамки. Клацнувши по кнопці Тип штриха, можна вибрати шаблон лінії рамки (суцільна, пунктирна і т. д.). Клацнувши по стрілці кнопки Колір лінії, можна вибрати колір лінії рамки. Рис. 24.11. Обрамлення малюнка З використанням панелі малювання можна тільки вибрати одне із значень товщини лінії рамки. Для установки довільної товщини можна двічі клацнути по малюнку лівою кнопкою миші або виділити малюнок і виконати команду Формат / Малюнок. У вкладці Кольори та лінії діалогового вікна Формат малюнка (мал. 24.12) в лічильнику товщина слід встановити необхідне значення. При бажанні значення товщини лінії можна встановлювати в міліметрах або сантиметрах. Рис. 24.12. Налаштування лінії рамки малюнка у вкладці "Кольори і лінії" діалогового вікна "Формат малюнка" Для товстих ліній рамки (приблизно 4,5 пт і більше) можна вибрати візерунок. Для цього слід клацнути по стрілці кнопки Колір лінії панелі Малювання і вибрати параметр Узорні лінії. У діалоговому вікні Візерунок (рис. 24.13) можна вибрати візерунок, а також його колір і колір фону. Для тонких ліній ефект візерунка практично не помітний. Рис. 24.13. Налаштування візерункових ліній рамки малюнка в діалоговому вікні "Узорні лінії" Для того щоб скасувати обрамлення малюнка, слід натиснути по стрілці кнопки Колір лінії і вибрати параметр Немає ліній. Заливка фону малюнка Для прозорих областей малюнка можна застосувати заливку-яким кольором, текстурою або візерунком. Для вибору кольору фону слід клацнути по стрілці кнопки Колір заливки панелі Малювання (рис. 24.14) і вибрати колір. Для вибору спеціальних способів заливки слід клацнути по стрілці кнопкиКолір заливки і вибрати параметр Способи заливки. У вкладках діалогового вікна Способи заливки можна так само, як і при оформленні фонових областей діаграми, вибрати градієнтну заливку, заливку текстурою, візерунком або малюнком. Рис. 24.14. Установка заливки фону малюнка Можна змінити прозорість кольору фону. Для цього слід двічі клацнути по малюнку лівою кнопкою миші або виділити малюнок і виконати команду Формат / Малюнок. У вкладці Кольори та лініїдіалогового вікна Формат малюнка (див. рис. 24.12) величину прозорості можна встановити відповідним регулятором або в лічильнику. Для того щоб прибрати фон, слід клацнути по стрілці кнопки Колір заливки і вибрати параметр Нет заливки. Відмова від зміни параметрів малюнка Щоб відмовитися від усіх змін параметрів малюнка, досить натиснути кнопку Скидання параметрів малюнка в панелі інструментів Настройка зображення. Робота з фігурним текстом. Вставка фігурного тексту Для вставки фігурного тексту слід натиснути кнопку Додати об'єкт WordArt панелі інструментів Малювання або виконати команду Вставка / Рисунок / Об'єкт WordArt. У діалоговому вікні Колекція WordArt (рис. 24.15) слід вибрати стиль оформлення фігурного тексту і натиснути кнопку ОК. При необхідності, в подальшому обраний стиль можна змінити. Рис. 24.15. Вибір стилю оформлення фігурного тексту У діалоговому вікні Зміна тексту WordArt (рис. 24.16) слід очистити поле Текст і ввести необхідний текст. Текст можна вводити в декілька рядків. Для переходу до нового рядка слід використовувати клавішу клавіатури Enter. При бажанні в спадному списку Шрифт можна вибрати шрифт тексту, у списку, що розкривається Размер - розмір шрифту; кнопками можна встановити накреслення шрифту. Після закінчення введення тексту необхідно натиснути кнопку ОК. Текст буде вставлений на аркуш. Рис. 24.16. Введення фігурного тексту Зміна та оформлення фігурного тексту Для роботи з фігурним текстом використовують панель інструментів WordArt (рис. 24.17), яка автоматично з'являється при виділенні тексту, а також панель Малювання. Якщо панель WordArt з якоїсь причини була раніше закрита, то відобразити її можна звичайним порядком. Оформляти можна як власне текст, так і об'єкт WordArt в цілому. Рис. 24.17. Оформлення фігурного тексту Зміна тексту Для того щоб змінити вміст введеного фігурного тексту, слід двічі клацнути по тексту або натиснути кнопку Змінити текст панелі інструментів WordArt, У діалоговому вікні Зміна тексту WordArt (див.рис. 24.16) можна змінити існуючий та / або ввести новий текст і натиснути кнопку ОК. Зміна розміру шрифту Змінити розмір шрифту фігурного тексту можна при зміні тексту у спадному списку Розмір діалогового вікна Зміна тексту WordArt (див. рис. 24.16). Крім того, відображуваний розмір шрифту змінюється при зміні розмірів об'єкта WordArt. Зміна вирівнювання тексту Змінити вирівнювання можна тільки для тексту, набраного в кілька рядків. Для вибору вирівнювання слід клацнути по кнопці Вирівнювання WordArt панелі інструментів WordArt і вибрати один з потрібних варіантів. Зміна інтервалів між символами тексту Для зміни інтервалів між символами фігурного тексту слід клацнути по кнопці Межзнаковий інтервал WordArt панелі інструментів WordArt і вибрати один з потрібних варіантів. При необхідності можна включити або відключити кернінг. Вирівнювання висоти символів Для вирівнювання висоти всіх символів тексту, незалежно від регістра (прописні або рядкові) і особливостей букв, слід клацнути по кнопці Вирівняти букви WordArt по висоті панелі інструментівWordArt. Для відключення вирівнювання слід ще раз клацнути по кнопці Вирівняти букви WordArt по висоті. Поворот символів Для повороту всього фігурного тексту, а також всіх символів тексту з горизонтального положення на вертикальне, слід натиснути кнопку Вертикальний текст WordArt панелі інструментів WordArt. Для повернення символів у вихідне положення потрібно ще раз клацнути по кнопці Вертикальний текст WordArt. Зміна кольору символів За замовчуванням для кожного стилю оформлення фігурного тексту встановлений колір символів і спосіб заливки. Для зміни кольору фігурного тексту слід клацнути по стрілці кнопки Колір заливки панелі Малювання (див. рис. 24.14) і вибрати колір. Для вибору спеціальних способів заливки потрібно клацнути по стрілці кнопки Колір заливки і вибрати параметр Способи заливки. У вкладках діалогового вікна Способи заливки можна так само, як і при оформленні фонових областей діаграми, вибрати градієнтну заливку, заливку текстурою, візерунком або малюнком. Можна змінити прозорість кольору заливки. Для цього треба виділити фігурний текст і виконати команду Формат / Об'єкт WordArt або натиснути кнопку Формат об'єкта панелі WordArt. У вкладціКольори та лінії діалогового вікна Формат об'єкта WordArt (рис. 24.18) величину прозорості можна встановити відповідним регулятором або в лічильнику. Рис. 24.18. Налаштування кольору символів фігурного тексту у вкладці "Кольори і лінії" діалогового вікна "Формат об'єкта WordArt" Щоб скасувати колір символів, слід клацнути по стрілці кнопки Колір заливки і вибрати параметр Нет заливки. Зміна контуру символів За замовчуванням для кожного стилю оформлення фігурного тексту встановлений колір і товщина контурів символів тексту. Для зміни параметрів контуру можна використовувати кнопки панелі інструментів Малювання (див. рис. 24.11). Клацнувши по кнопці Тип линии, можна вибрати товщину лінії. Клацнувши по кнопціТип штриха, можна вибрати шаблон лінії (суцільна, пунктирна і т. д.). Клацнувши по стрілці кнопки Колір лінії, можна вибрати колір лінії. Для установки довільної товщини лінії слід виділити фігурний текст і виконати команду Формат / Об'єкт WordArt або натиснути кнопку Формат об'єкта панелі WordArt. У вкладці Кольори та лініїдіалогового вікна Формат малюнка (див. рис. 24.18) в лічильнику товщина слід встановити необхідне значення. При бажанні значення товщини лінії можна встановлювати в міліметрах або сантиметрах. Для товстих ліній (приблизно 4,5 пт і більше) можна вибрати візерунок. Для цього слід клацнути по стрілці кнопки Колір лінії панелі Малювання і вибрати параметр Узорні лінії. У діалоговому вікніВізерунок (див. рис. 24.13) можна вибрати візерунок, а також його колір і колір фону. Для тонких ліній ефект візерунка практично не помітний. Щоб відмовитися від контуру символів, слід клацнути по стрілці кнопки Колір лінії і вибрати параметр Немає ліній. Установка ефекту тіні За замовчуванням деякі стилі оформлення фігурного тексту вже задають тінь символів. Для вибору виду тіні слід клацнути по кнопці Стиль тіні панелі інструментів Малювання і вибрати потрібний стиль. Клацнувши по кнопці Стиль тіні та вибравши параметр Налаштування тіні, за допомогою кнопок панелі інструментів Настройка тіні можна змінити колір і розташування тіні щодо фігурного тексту. При установці ефекту тіні ефект обсягу пропадає. Для відмови від ефекту тіні слід клацнути по кнопці Стиль тіні панелі інструментів Малювання і вибрати параметр Немає тіні. Установка ефекту обсягу За замовчуванням деякі стилі оформлення фігурного тексту вже задають обсяг символів. Для вибору виду обсягу слід клацнути по кнопці Стиль обсягу панелі інструментів Малювання і вибрати потрібний стиль. Клацнувши по кнопці Стиль обсягу і вибравши параметр Налаштування обсягу, за допомогою кнопок панелі інструментів Настройка об'єму можна змінити колір і тип об'ємної поверхні, напрям освітлення тексту, глибину об'єму. Крім того, об'ємний фігурний текст можна повернути. При установці ефекту обсягу пропадає контур символів, а також ефект тіні. Для відмови від ефекту обсягу слід клацнути по кнопці Стиль обсягу панелі інструментів Малювання і вибрати параметр Немає обсягу. Оформлення об'єкта WordArt Зміна стилю Для зміни стилю оформлення фігурного тексту, заданого при створенні тексту, можна натиснути кнопку Колекція WordArt панелі інструментів WordArt, в діалоговому вікні Колекція WordArt (див. рис. 24.15) вибрати інший стиль і натиснути кнопку ОК. Зміна розміру Розмір об'єкта з фігурним текстом можна змінити, перетягуючи маркери. При перетягуванні кутових маркерів одночасно змінюються ширина і висота об'єкта. Для забезпечення пропорційності зміни розмірів по ширині і висоті слід перетягування кутових маркерів виробляти при натиснутій клавіші Shift. При перетягуванні бічних маркерів розмір буде змінюватися тільки по ширині, а при перетягуванні маркерів на верхній або нижній межі - тільки по висоті. Для точної установки розміру фігурного тексту слід виділити його і виконати команду Формат / Об'єкт WordArt або натиснути кнопку Формат об'єкта панелі WordArt. У вкладці Розмір діалогового вікна Формат об'єкта WordArt (рис. 24.19) у відповідних лічильниках можна довільно встановити розмір об'єкта в сантиметрах чи у відсотках від вихідного розміру. Рис. 24.19. Зміна розміру фігурного тексту у вкладці "Розмір" діалогового вікна "Формат об'єкта WordArt" Поворот Щоб повернути тільки об'єкт WordArt (без повороту символів) на 90 градусів проти годинникової стрілки, можна натиснути кнопку Поворот вліво на 90 ° панелі інструментів Настройка зображення.Кожне клацання по кнопці повертає об'єкт на 90 градусів. Повернути об'єкт на довільний кут можна перетягуючи зелений маркер. Для установки точного кута повороту треба виділити фігурний текст і виконати команду Формат / Об'єкт WordArt або натиснути кнопку Формат об'єкта панелі WordArt. У вкладці Розмір діалогового вікна Формат об'єкта WordArt (рис. 24.19) в лічильнику поворот потрібно встановити необхідний кут. Для створення дзеркального зображення фігурного тексту слід клацнути по кнопці Дії панелі інструментів Малювання і в підлеглому меню Повернути / Перевернути вибрати команду Відобразити зліва направо або Відобразити зверху вниз. Крім того, поворот як всього об'єкта, так і символів фігурного тексту, відбувається при зміні форми об'єкта WordArt. Зміна форми Основну форму фігурного тексту задає стиль оформлення. На додаток до стилю форму фігурного тексту можна змінити за допомогою кнопки Форма WordArt панелі інструментів WordArt (рис. 24.20).Натиснувши на неї, можна вибрати один з 40 варіантів форми об'єкта. Рис. 24.20. Зміна форми фігурного тексту Пропоновані варіанти застосовні не до всякого тексту. Для деяких форм потрібно довгий текст, для деяких - текст, введений в кілька рядків. Перетягуванням жовтого маркера об'єкта можна дещо змінити ефект, який призначається обраної формою. Створення підкладки листа Підкладка листа задає фон аркуша (мал. 24.21). Рис. 24.21. Відображення підкладки листа В якості підкладки листа можна використовувати будь-який графічний файл. Для додавання підкладки необхідно виконати команду Формат / Лист / Підкладка. У вікні Підкладка (рис. 24.22) слід перейти в папку, в якій розташований файл малюнка, і двічі клацнути мишею по значку (ескізу) файлу. Рис. 24.22. Вибір малюнка для підкладки листа Обраний малюнок повторюється для заповнення всього аркуша. Установка підкладки ніяк не відбивається ні на можливості колірної заливки клітинок, ні на додаванні на лист будь-яких графічних об'єктів.
Діаграма програми Excel.
Діаграма програми Excel – це графічне представлення даних, які розміщені на робочому аркуші. Діаграма складається із елементів. При переміщенні покажчика миші по діаграмі біля нього з'являється спливаюча підказка, що вказує на тип елемента, поруч із яким знаходиться покажчик миші, або відтворюється ряд даних і значення точки даних. Кожний із елементів діаграми можна виділяти і змінювати окремо. Axis (Вісь) – лінія, яка має шкалу для нанесення значень і часто задає межу діаграми. Tick mark (Поділки)– поділки шкали вздовж осі. Date Point (Точка даних) – це один елемент даних у середині кожного з рядів. Точка даних відтворюється на діаграмі як одна точка на лінії або один стовпчик ряду. Data Series (Ряд даних) – це сукупність точок даних, залежних, як правило, від часу. При нанесенні на діаграму дані одного ряду відтворюються маркерами одного кольору і візерунка, а на графіках з'єднуються єдиною лінією. Legend (Легенда) – умовне позначення для розпізнання рядів даних: значок, візерунок або колір. Мітка легенди має ту ж назву, що і відповідний ряд даних. Способи створення діаграм Програма Excel дозволяє створювати високоякісні, інформативні діаграми. Будь-яку діаграму можна зробити більш наочною, додавши до неї пояснювальний текст, стрілки, заголовки, легенду, змінивши затінення, візерунки, обрамлення, тощо. Використовуючи засоби створення і форматування діаграм у програмі Excel можна одержати діаграму, якість якої буде конкурувати з якістю діаграм, побудованих за допомогою спеціалізованих програм. Діаграми програми Excel можуть бути двох видів: впроваджені на робочий аркуш і створені на власному аркуші. Обидва види діаграм зв'язуються з даними робочого аркуша, що забезпечує їхнє автоматичне перебудування при зміні відповідних значень даних робочого аркуша, взятих для побудови діаграм. Вони легко створюються за допомогою Chart Wizard (Майстра діаграм). Він керує процесом створення діаграми крок за кроком, дає можливість перед завершенням процесу переглянути її та внести необхідні зміни. Впроваджені діаграми створюються безпосередньо на робочому аркуші поруч із таблицями, даними і текстом. Такі діаграми відтворюються і роздруковуються разом із робочим аркушем, до них можна приєднати таблицю даних. Впроваджені діаграми дуже зручні для використання у звітах і презентаціях, оскільки дозволяють демонструвати діаграми поруч із даними, по яких вони були створені. Найшвидший спосіб побудови діаграми на власному аркуші – виділити таблицю та натиснути на <F11> (можна використати сполучення клавіш <Alt>+<Fl>). Даний спосіб іноді називаютьавтоматичним створенням діаграм. У цьому випадку програма Excel створить діаграму, використовуючи тип діаграми, що заданий за умовчанням, – це плоска гістограма. Але, перш ніж скористатися даним способом створення діаграм необхідно чітко усвідомити основні правила, що визначають, які дані розміщуються по горизонтальній осі категорій (X), а які – по вертикальній осі значень (Y), і де розташовані назви. Якщо необхідно побудувати діаграму за даними, що знаходиться в несуміжних рядках або стовпцях, то при виділенні даних за допомогою миші потрібно утримувати натиснутою клавішу <Ctrl>або при кожном додатковому виділенні натискати комбінацію клавіш <Shift>+<F8>. Першим треба виділити ряд із мітками для осі категорій, а потім виділяти ряди даних у тому порядку, в якому вони повинні бути подані на діаграмі. Після створення діаграми її можна змінити і відформатувати засобами програми Excel. Створення діаграм на власному аркуші дозволяє працювати з діаграмою окремо від даних. Аркуші здіаграмами розміщуються в активній робочій книзі, зберігаються разом з нею й іменуються як Chart1 (Діаграма1), Chart2 (Діаграма2), Chart3 (ДіаграмаЗ) і т.д. Вони можуть бути перейменовані за допомогою команд Format (Формат)Sheet (Аркуш)Rename (Перейменувати) або за допомогою миші. Крім того, програма Excel дозволяє приєднати до діаграми, створеної на власному аркуші, таблицю даних. Вона зв'язується з даними робочого аркуша, що забезпечує зміну значень у таблиці при зміні відповідних значень даних робочого аркуша, взятих для побудови діаграми. Використання Chart Wizard (Майстра діаграм) для створення діаграми Найбільш простим способом створення діаграм є використання Chart Wizard (Майстра діаграм) (далі просто Майстера). Майстер керує процесом створення діаграми і дозволяє переглядати її на кожному кроці. Майстер відтворює послідовність діалогових вікон, які слугують помічником у підборі параметрів при створенні діаграм. Ці діалогові вікна містять кнопки, що дозволяють переходити від одного діалогового вікна до іншого, або пропускати діалогові вікна для автоматичного завершення побудови діаграми. Щоб створити діаграму за допомогою Майстра, потрібно: 1). Виділити дані, по яких буде створюватися діаграма. Для прикладу побудуємо гістограму прибутків фірми Модем за три роки (див. рис. 8). 2). Виконати команду Insert (Вставка) Chart (Діаграма) або натиснути кнопку Chart Wizard (Майстер діаграм), яка розташована на панелі інструментів Standard (Стандартна). З'явиться перше діалогове вікно Майстра –Step 1 (Крок 2) (див. рис. 9). 3). У другому діалоговому вікні Майстра можна вибрати один із багатьох стандартних або нестандартних типів діаграм програми Excel. У списку Chart type (Тип діаграми) вкладки Standard Types(Стандартні типи) або вкладки Custom Types (Нестандартні типи) вибрати спочатку потрібний тип діаграми, а потім необхідний вигляд діаграми в області Chart sub-type (Вигляд). Виберемо тип стандартної діаграми – гістограма. Натиснемо кнопку <Next> (Далі). З'явиться друге діалогове вікно Майстра – Step 2 (Крок 2) (див. рис. 10). 4). Перед викликом Майстра можна виділити діапазон даних для побудови діаграми. У нашому випадку – це B15:D15. Друге діалогове вікно дозволяє відкоригувати невірно виділені дані або виділити дані для побудови діаграми, якщо вони не були виділені до виклику Майстра. Вибрати посилання на діапазон комірок у полі введення Data range (Діапазон даних) і внести необхідні виправлення. Щоб указати діапазон комірок із даними для побудови діаграми за допомогою миші, потрібно згорнути діалогове вікно Майстра, натиснувши на кнопку згортання вікна поруч із полем введення Data range(Діапазон даних). За допомогою миші виділити на робочому аркуші потрібний діапазон даних, а потім натиснути кнопку розгортання вікна для повторного відтворення діалогового вікна Майстра.Посилання на несуміжні діапазони відокремлюються знаками роздільника списків у полі введення. У другому діалоговому вікні Майстра можна також додавати до діаграми ряди даних, уводячи посилання на них у поле введення Data range (Діапазон даних). Для цього потрібно згорнути друге діалогове вікно Майстра, натиснувши на кнопку згортання вікна. Для введення суміжних рядів даних треба натиснути лівою кнопкою миші по останній комірці діапазону даних, що додається, утримуючи при цьому натиснутою клавішу <Shift>. Для виділення несуміжних рядів даних потрібно у процесі перетягування покажчика миші по всіх комірках даних утримувати натиснутою клавішу <Ctrl>. Мал. 9. Перше діалогове вікно Майстра. Мал. 10. Друге діалогове вікно Майстра дозволяє забезпечити правильність представлення даних на діаграмі. У більшості випадків програма Excel правильно розпізнає, які комірки містять дані для горизонтальної осі категорій (X) (Category (X) Axis Labels), які — для вертикальної осі значень Рис. 11. Вкладка Series (Ряди даних) діалогового вікна Майстра. (Y), а які комірки містять назви для міток легенди. Якщо мітки осі категорій (X) з'являються в легенді та навпаки, виберіть інший перемикач Series In (Ряди даних знаходяться). Якщо відкрити у другому діалоговому вікні Майстра вкладку Series (Ряди даних) (див. рис. 11), то можна також змінити параметри кожного ряду даних. Тут можна додати або вилучити ряди даних, а також змінити діапазон комірок, щомістять підписи осі категорій (X). Для додавання рядів даних натиснути кнопку Add (Додати), потім зробити активним поле введення Name (Ім'я) і вибрати на робочому аркуші комірку, що містить ім'я нового ряду даних. Потім зробити активнимполе введення Values (Значення) і виділити комірки, що містять значення для нового ряду даних. Для вилучення рядів даних необхідно виділити у списку Series (Ряди) ряд, що підлягає вилученню, і натиснути кнопку Remove (Перемістити). У нашому випадку створимо один ряд із ім’ям Прибуток та по осі Х розмістим роки. Якщо зразок діаграми як мітки осі категорій (X) використовує числа, зробіть активним поле введення Category (X) axislabels (Підписи осі X) і виділіть комірку або діапазон, що містять мітки для осі категорій. Після визначення потрібного діапазону даних натисніть кнопку <Next> (Далі). З'явиться третє діалогове вікно Майстра – Step 3 (Крок 3) (див. рис. 12). Рис. 12. Вкладка Titles (Заголовки) третього діалогового вікна Майстра. 5. Третє діалогове вікно Майстра дозволяє змінювати і додавати деякі параметри діаграми. У ньому можна додати назви діаграми й осей, змінити або вилучити вісь категорій та вісь значень, додати або вилучити лінії сітки. Можна також додати або вилучити легенду або змінити її розташування (вкладка Legend (Легенда)). Третє діалогове вікно Майстра надає можливість зв'язати мітки даних із точками даних і додати до діаграми таблицю даних, яка використовується для її побудови. Після зміни параметрів діаграми натиснути кнопку <Next> (Далі). З'явиться четверте діалогове вікноМайстра – Step 4 (Крок 4) (див. рис. 13). 6. Останнє діалогове вікно Майстра надає можливість вибрати місце розміщення діаграми. Якщо потрібно створити впроваджену діаграму на робочий аркуш, то треба вибрати перемикач AsObject In (Впроваджений об’ект). За умовчанням програма Excel створює впроваджену діаграму, що містить дані, по яких будується діаграма. Для впровадження діаграми на інший аркуш необхідно виділити потрібний аркуш у списку праворуч від перемикача As Object In (Впроваджений об’єкт). Рис. 13. Четверте діалогове вікно Майстра. Для розміщення діаграми на окремому аркуші виберіть перемикач As new sheet (На новому аркуші). У поле введення праворуч від цього перемикача можна ввести назву нового аркуша. За умовчанням новий аркуш буде мати назву Chart1 (Діаграма1), Chart2 (Діаграма2), Chart3 (ДіаграмаЗ) і т.д. Впроваджена діаграма є частиною робочого аркуша, зберігається і відкривається разом із ним. Діаграму можна переміщати або змінювати її розміри. Щоб перемістити діаграму, необхідновиділити покажчиком миші. Навколо діаграми з'явиться рамка з чорними маркерами. Встановіть покажчик миші всередині рамки і перетягніть діаграму на нове місце. Щоб змінити розмір або пропорції діаграми, необхідно помістити покажчик миші над маркером рамки так, щоб він перетворився на двосторонню стрілку, і перетягнути його на відстань достатню для досягнення необхідного розміру рамки. Щоб вилучити впроваджену діаграму, треба виділити її та натиснути клавішу <Delete> або виконати команди Edit (Редагувати) Clear (Очистити) All (Всі). Діаграму можна роздрукувати окремо від даних, по яких вона побудована і зберігати разом з іншими аркушами робочої книги. Діаграму, яка побудована на власному аркуші діаграм, можна впровадити на робочий аркуш. Для цього потрібно: 1). Виділити аркуш діаграм, а потім виділити саму діаграму, перемістивши на неї покажчик миші, і натиснути ліву кнопую миші. Вздовж зовнішньої рамки діаграми з'являться чорні маркери. 2). Виконати команду Edit (Редагувати)  Copy (Копіювати). 3). Виділити робочий аркуш, на який потрібно впровадити діаграму, і виділити комірку, що буде лівим верхнім кутом діаграми. 4). Виконати команду Edit (Редагувати)  Paste (Вставити). Діаграма буде впроваджена на робочий аркуш. Однак, завершення роботи із Майстром – це насправді не кінець, а тільки початок великої роботи по створенню діаграми. Тепер можна змінювати тип діаграми, розміри та параметри, переміщати, форматувати та зберігати її на тому чи іншому аркуші робочої книги. Відкриття і збереження діаграм Щоб відкрити або активізувати діаграму, яка впроваджена на робочий аркуш, потрібно перемістити на неї покажчик миші і натиснути ліву клавішу миші. Ознакою активізації діаграми є відтворення в меню команд пункта Chart (Діаграма), в якому знаходиться ряд команд, що відкривають діалогові вікна всіх кроків Майстра по створенню діаграми (див. рис. 14). Вони допомогають проводити зміни параметрів діаграми. А повернутися на робочий аркуш після завершення всіх змін можна, перемістивши покажчик миші на аркуш робочої книги поза діаграмою і натиснувши ліву кнопку миші. Рис. 14. Команди пункта меню Chart (Діаграма). Впроваджену діаграму можна також відтворити в окремому вікні. Для цього потрібно виділити діаграму, потім виконати команду View (Вид) Chart Window (Вікно діаграми). Впроваджена діаграма відтвориться в окремому вікні, розміри якого відповідають розмірам діаграми на робочому аркуші. Це вікно можна переміщати в будь-яке місце робочого аркуша, не змінюючи при цьомурозташування впровадженої діаграми. Для того щоб закрити вікно після внесення необхідних змін у діаграмі, треба перемістити покажчик миші на область поза вікном діаграми і натиснути ліву кнопку. Діаграма, що створена на власному аркуші діаграм, при першому відтворенні не заповнює цілком усе вікно. Щоб цілком заповнити вікно робочої книги діаграмою необхідно виконати команду View(Вигляд)  Sized with Window (По розміру вікна). Зв'язок діаграми з робочим аркушем Усі діаграми залежать від даних на робочому аркуші, по яких вони були створені. Можна не піклуватися про збереження цих зв'язків, якщо діаграма впроваджена на робочий аркуш, або якщо діаграма на власному аркуші, зв'язана з даними на робочому аркуші з тієї ж робочої книги. Якщо ж діаграма зв'язана з даними з іншої робочої книги, то ці зв'язки у процесі роботи можуть порушитися. Щоб зв'язати діаграму з будь-яким робочим аркушом, необхідно: Відкрити аркуш, де знаходиться діаграма, і виділити її. Для встановлення зв'язку з іншим робочим аркушом відкрити робочу книгу, в якій знаходиться даний аркуш, та активізувати його. Виконати команду Edit (Редагувати) Links (Зв'язки). Відкриється діалогове вікно. У списку Source File (Вихідний файл) виділити робочу книгу, зв'язок з якою потрібно змінити. Натиснути кнопку Change Source (Змінити). Вибрати в діалоговому вікні, що відкриється, ім'я файла, з яким потрібно встановити або поновити зв'язок. При цьому використовуються ті ж прийоми зміни папок та дисків, як і у діалогових вікнах Open (Відкрити) і Save As (Зберегти). Натиснути кнопку ОК. Зберегти робочу книгу. Типи діаграм Правильний вибір типу діаграми дозволить найкраще подати дані у графічному вигляді. Програма Excel дозволяє вибрати один із 14-ти основних і 20-ти додаткових типів діаграм. Усередині кожного з основних типів можна вибрати конкретний sub-type (підтип). Тип діаграми може бути застосований не тільки до всієї діаграми, але і до окремого на ній ряду даних або до декількох рядів. Комбінування різних типів діаграм дозволяє розділити дані різного типу або виділити будь-який ряд даних, наприклад, можна скомбінувати графік з гістограмою. Найбільш просто змінити тип усієї діаграми або тільки одного ряду даних за допомогою команди Chart (Діаграма) Chart Type (Тип діаграми). У полі вибору діалогового вікна Chart Type(Тип діаграми), що з'явиться, можна вибрати не тільки тип, але і підтип обраного типу діаграми. При чому для кожного типу діаграми існує підтип, що встановлений за умовчанням і пропонується користувачеві при відкритті вікна. Щоб побачити, який вигляд будуть мати дані при виборі того або іншого підтипу діаграми, необхідно натиснути кнопку Click and hold to view sample (Перегляд результату). Якщо попередньо виділити один або декілька рядів даних, а потім викликати діалогове вікно Chart Type (Тип діаграми), то у групі Options (Параметри) цього діалогового вікна буде встановлений прапорець Apply to Selection (Застосувати). Це означає, що обраний тип діаграми буде застосований тільки до виділених рядів. Якщо потрібно змінити тип усієї діаграми, скиньте даний прапорець. Основні типи діаграм Гістограма. Column (Гістограма), або стовпчата діаграма, як правило, використовуються для аналізу змін різних чинників із часом. У діаграмах даного типу як маркери використовуються вертикальні стовпці, що позначають величини конкретних чинників у визначений момент часу. Як маркери об'ємних гістограм використовуються паралелепіпеди. Ці формати гістограм застосовуються для тих же типів даних, що і плоскі. Перетягуючи точки даних на гістограмі в нове положення, можна змінити відповідні значення даних на робочих аркушах. Лінійчата діаграма. Bar (Лінійчата діаграма) аналогічна гістограмі, але повернута на бік, тоб то вісь категорій є вертикальна вісь (Y), а вісь значень – горизонтальна вісь (X). Даний тип діаграм зручний при зіставленні значень різних чинників у визначений момент часу, дозволяє підкреслити позитивні або негативні відхилення від деякої величини. Вона, як правило, не використовується для представлення змін будь-яких величин у часі. Графік. Line (Графік) відтворює залежність даних (вісь Y) від величини, що змінюється з постійним кроком (вісь X). Якщо крок зміни величини не постійний, то для графічного відтворення даних варто використовувати точкову діаграму. Графіки дуже зручні при демонстрації тенденцій зміни будь‑якого чинника у часі. 3–D line charts (Об'ємні графіки) або ribbon charts (стрічкові діаграми) використовуються для тих же типів даних, що і плоскі. Кругова діаграма. Pie (Кругова діаграма) показує на співвідношення частин, що в сумі складають 100%. Такі діаграми можна побудувати тільки по одному ряду даних. Даний тип діаграм дуже зручний, наприклад, при відтворенні внеску в загальну суму кожного джерела прибутку у відсотках. Найчастіше їх використовують під час проведення презентацій, коли потрібно одержати тількизагальне представлення про об'єкт, що був досліджений. Сектори кругової діаграми можна висувати із загального кола, додавати до них числа відсоткового вкладу в загальну суму. Об'ємні кругові діаграми додають звітам та презентаціям великунаочність. Точкова діаграма. XY (Scatter) (Точкова) відтворює залежність даних (вісь Y) від величини, що міняється з довільним, як правило, непостійним кроком (вісь X). Такий тип діаграм дуже зручний для представлення наукових і технічних результатів. Діаграма з областями. Аrea (Діаграма з областями) на відміну від графіків дозволяє простежити безперервну зміну суми значень усіх рядів даних і внесок кожного ряду в дану суму. Кільцева діаграма. Doughnut (Кільцева) – це діаграма, що використовує той же тип даних, що і кругова, наприклад, відсотковий вклад у загальну суму кожного джерела прибутку. Однак, на відміну від кругової діаграми, на ній можна представити два і більш ряди даних. Частини кільцевої діаграми можуть бути висунуті із загального кола, щоб дати більш точне представлення про їхнє відсоткове співвідношення. Пелюсткова діаграма. Radar (Пелюсткова) діаграма досить важка для сприйняття й інтерпретації, тому використання її для рекламних презентацій не виправдано. Її, як правило, застосовують, щоб показати співвідношення окремих рядів даних. Для кожної категорії вводиться своя вісь координат (промінь), а точки даних розташовуються вздовж променя. З'єднавши точки одного ряду, можнаодержати характеристику сукупності значень у цьому ряді. Об'ємна діаграма з поверхнями. 3–D surface (Об'ємна діаграма з поверхнями) подібна топографічним картам. Діаграма з поверхнею подібна натягнутій на точки поверхні. Вона дуже зручна дляпредставлення максимальних і мінімальних значень у наборі даних, що залежать від двох змінних величин. У даному типі діаграм однаковим кольором зафарбовані області, що належать одному інтервалові величин по вертикальній осі значень (Z). На діаграмі у вигляді дротового каркаса простіше порівнювати конкретні точки даних, що можуть бути невидимими на діаграмі з поверхнею. Кольорова контурна діаграма і контурна діаграма є проекціями поверхні на площину. Об'ємну діаграму з поверхнею можна повертати і оцінювати з різних точок зору. Бульбашкова діаграма. Bubble (Бульбашкова) діаграма дозволяє відтворити на площині дані із трьох значень. Перші два значення відтворюються по осі категорій (X) і по осі значень (Y), а третє значення розміром пухирця. Тому, для побудови таких діаграм використовуються дані, що складаються з трьох рядків або трьох стовпців. Біржова діаграма. Stock (Біржова) діаграма дуже вузько направлена і використовується, як правило, для відтворення зміни курсу акцій у часі. При введенні даних для біржової діаграми необхідно розмістити дані в послідовності, що вказана внизу діалогового вікна Chart Type (Тип діаграми). Циліндричні, конічні та пірамідальні діаграми. Cylinder (Циліндричні), Cone (Конічнхі) і Pyramid (Пірамідальні) діаграми є об'ємними варіантами гістограм і лінійчатих діаграм. Додаткові типи діаграм Крім основних стандартних типів діаграм, програма Excel пропонує також великий вибір додаткових нестандартних типів діаграм, що можуть використовуватися для більш детального аналізу даних. Крім того, можна створювати, зберігати і використовувати свої власні підтипи діаграм. Програма Excel пропонує 20 вбудованих нестандартних типів діаграм. Нестандартним є спосіб відтворення даних або форматування. Основою для цих типів діаграм слугують стандартні типи. Щоб скористатись нестандартним типом діаграм, необхідно: Відкрити діаграму, тип якої необхідно змінити, Вибрати команду Chart (Діаграма)Chart Type (Тип діаграми) і в діалоговому вікні Chart Type (Тип діаграми), що з'явиться, розкрити вкладку Custom Types (Нестандартні типи). У групі Select From (Вибрати) увімкнути перемикач Built–in (Вбудовані), якщо він ще не обраний. У списку Chart type (Тип діаграми) виділити потрібний нестандартний тип діаграми. В області Sample (Зразок) з'явиться приклад діаграми обраного типу, побудованої по виділених даних. Натиснути кнопку ОК. Діаграми створені користувачем Щоб створити власний підтип діаграми, необхідно: Активізувати діаграму, що буде використана як основа для підтипу діаграми, що створюється. Вибрати команду Chart (Діаграма)Chart Type (Тип діаграми) і в діалоговому вікні Chart Type (Тип діаграми), що з'явиться, розкрити вкладку Custom Types (Нестандартні). У групі Select From (Вибрати) вибрати перемикач User–defined (Користувацькі). B діалоговому вікні Chart Type (Тип діаграми) відтвориться список додаткових типів діаграм. Натиснути кнопку Add (Додати). З'явиться діалогове вікно Add Custom Chart Type (Додати новий тип діаграми). У поле введення Name (Ім’я) ввести назву типу діаграми, що створюється користувачем, а в поле введення Description (Опис) ввести його короткий опис. Натиснути кнопку ОК. Новий тип діаграм буде внесений у список додаткових типів діаграм діалогового вікна Chart Type (Тип діаграми) і може бути застосований до будь‑якої діаграми так само, як застосовуються вбудовані діаграми. Підбір параметрів для елементів діаграм Програма Excel надає безліч засобів для модифікації діаграм та встановлення для їх елементів різних параметрів форматування. Щоб поліпшити зовнішній вигляд діаграми, до неї можна додати заголовки, написи, легенду, лінії сітки, стрілки й інші графічні елементи, які допомогають кращому сприйняттю діаграми. Крім того, програма Excel дозволяє приєднувати до деяких типів діаграм таблицю даних, яка була використана при побудові діаграми. Додавати нові або змінювати параметри існуючих елементів діаграм можна за допомогою панелі інструментів Chart (Діаграма). Панель Chart (Діаграма). Панель інструментів Chart (Діаграма) встановлюється на екран автоматично при виділенні діаграми. Зліва на панелі розташований випадаючий список Chart Object(Елемент діаграми), що містить елементи діаграми, які можна виділяти і змінювати їх властивості. За допомогою списку дуже легко виділити елемент діаграми. Ви просто вибираєте необхідний елемент у списку, і він вже виділений. Після чого можна відразу натиснути кнопку, яка знаходиться справа від списку елементів (рис. 15). При цьому відкриється діалогове вікно для підбору параметрів форматування того елемента, який був виділений. При виділенні, наприклад, Chart Area (Області діаграми) (див. рис. 15) відкриється діалогове вікно Format Chart Area (Формат області діаграми) (див. рис. 16). Рис. 15. Панель інструментів Chart (Діаграма). Рис. 16. Діалогове вікно Format Chart Area (Формат області діаграми). На вкладках вікна Format Chart Area (Формат області діаграми) можна підібрати колір фону простору діаграми, стиль, колір та ширину ліній її обрису, розмір та стиль шрифту текстових та числових значень на діаграмі, тощо. Кнопка із випадаючим списком Chart Type (Тип діаграм) (рис. 17) дублює перший крок Майстера і дозволяє змінювати тип діаграми. Зауваження. Якщо ви перед зміною типу вносили в діаграму дизайнерську правку, потім вирішили змінити тип діаграми, а потім передумали і вирішили повернутися до попереднього типу, то всі ваші зміни і дизайнерські правки не збережуться. Рис. 17. Випадаючий список Chart Type (Тип діаграм). Наступна кнопка Legend (Легенда) в натиснутому вигляді означає, що на вашій діаграмі є легенда, а якщо її відтиснути, то, звичайно, легенда зникне. Ця кнопка не надає можливість, як на третьому кроці Майстра, вибрати положення діаграми, тільки її відсутність або присутність. Наступна кнопка Date Table (Таблиця даних) відповідає за наявність або відсутність таблиці даних під діаграмою. Натиснута кнопка означає наявність, а відтиснута – відсутність таблиці даних під діаграмою. Наступні дві подібних кнопки активні не для всіх типів діаграм і ситуацій. Вони призначені для виконання того, що можна здійснити на другому кроці Майстра на вкладці Data Range(Діапазон даних), тобто вибрати де будуть розміщені дані, які виділяються одним кольором – у рядках або стовпчиках. Якщо одна кнопка натискається, то інша автоматично відтискається. Останні дві кнопки на панелі надають можливість робити так, щоб підписи на діаграмі були під деяким кутом. Кут підібраний найрозповсюджений – 45˚. Використання контекстного меню для підбору параметрів елементів діаграми. У кожного елемента діаграми є своє контекстне меню, що містить властиві тільки цьому елементові команди форматування. Щоб відкрити контекстне меню якогось елемента, досить встановити на нього покажчик миші та натиснути праву кнопку. Деякі елементи діаграми не так просто виділити покажчиком миші, тому краще для цього скористатися списком Chart Object (Елемент діаграми) на панелі інструментів Chart (Діаграма), а потім відкрити контексне меню даного елемента. Наприклад, контексне меню осі значень (див. Мал. 6.10), містить тільки дві команди: Format Axis (Формат осі), що відкриває одноіменне діалогове вікно та Сlear (Очистити), що вилучає із діаграми значення на осі. Рис. 18. Деякі елементи діаграми, наприклад, вісь, не просто встановити покажчик миші. Тому їх спочатку можна виділити за допомогоювипадаючого списку Chart Object (Елемент діаграми) на панелі інструментів Chart (Діаграма). Щоб виділити елемент діаграми за допомогою миші, потрібно перемістити на нього покажчик миші і натиснути ліву кнопку. Для виділення однієї точки ряду даних зробити два одиночних натиснення: перший – для виділення всього ряду цілком, і другий – для виділення конкретної точки. Така ж процедура застосовується для елементів легенди і міток даних. Щоб виділити самі великіелементи діаграми – область побудови й область діаграми, необхідно вказати на вільний простір усередині прямокутника, утвореного осями діаграми, або на область за його межами і натиснути ліву кнопку миші. При приміщенні покажчика миші над елементом діаграми з'явиться підказка, що допомагає виділити потрібний елемент. Ім'я виділеного елемента діаграми з'являється ліворуч у полі імені рядка формул і позначається маркерами зміни розмірів. Щоб відмовитися від будь-якого виділення, натисніть клавішу <Esc>. Наприклад, якщо встановити покажчик миші в область заголовка діаграми та двічі натиснути на ліві кнопку, то відкриється діалогове вікно Format Chart Title (Формат заголовка діаграми) (див. рис. 19), у якому на трьох вкладках можна встановити різні параметри для даного елемента. Рис. 19. Додавання текстової інформації на діаграму Крім заголовків, на діаграму можна додавати інший текст, не зв'язаний з елементами діаграми. Його можна поміщати в будь-яке місце діаграми, переміщати, змінювати розміри та форматувати. Для то щоб додати на діаграму текстові фрагменти, необхідно: 1). Виділити нетекстовий елемент діаграми. 2). Увести текст. По мірі введення текст буде з'являтися в рядку формул, де його можна відредагувати за допомогою звичайних процедур редагування. 3). Натиснути клавішу <Enter> або кнопку введення в рядку формул. На діаграмі з'явиться текст, оточений штрихованою рамкою з білими маркерами. За допомогою покажчика миші можна його переміщати і змінювати розміри рамки. Встановлення графічних об'єктів на діаграму На діаграму можна додавати графічні об'єкти, що можуть бути створені за допомогою панелі інструментів Drawing (Малювання). Щоб додати стрілку або пряму лінію на діаграму, потрібно: 1). Відтворити на екрані панель інструментів Drawing (Малювання). 2). На панелі інструментів натиснути кнопку, наприклад, Arrow (Стрілка). Покажчик миші перетвориться в інструмент малювання. 3). Перемістити покажчик миші із натиснутою лівою кнопкою у те місце діаграми, де необхідно розташувати початок стрілки. А потім перетягнути покажчик миші у те місце, яке повинно бути кінцем стрілки, і відпустити кнопку. 4). Повторити цю процедуру необхідну кількість раз. Щоб перемістити стрілку, потрібно виділити її і за допомогою миші перетягнути на нове місце. Щоб змінити довжину або нахил стрілки, треба виділити її, помістити покажчик миші на один із маркерів і перетягнути у потрібне положення.
Обчислення з використанням функцій в MS Excel
Про формули Формули являють собою вирази, за якими виконуються обчислення. Формула завжди починається зі знака рівності (=). Формула може включати функції, посилання, оператори та константи. Функція - стандартна формула, яка забезпечує виконання певних дій над значеннями, виступаючими в якості аргументів. Функції дозволяють спростити формули, особливо якщо вони довгі або складні. Посилання вказує на клітинку або діапазон клітинок аркуша, які потрібно використовувати у формулі. Можна задавати посилання на комірки інших аркушів тієї ж книги і на інші книги. Посилання на комірки інших книг називаються зв'язками. Оператором називають знак або символ, що задає тип обчислення у формулі. Існують математичні, логічні оператори, оператори порівняння та посилань. Константою називають постійне (не обчислюється) значення. Формула і результат обчислення формули константами не є. Поняття формули в MS Excel Обчислення Одне з головних призначень Excel складається, напевно, у виконанні різноманітних, найчастіше нетривіальних, обчислень над наявними даними. Необхідні обчислення та аналіз даних задаються за допомогою формул. Можливість уведення формул у клітинки робочого аркуша вже обговорювалася вище. Проте, механізми організації обчислень, надані Excel, дуже потужні та різноманітні, орієнтовані на максимальну автоматизацію як самого процесу побудови формул, так і їх застосування. На допомогу користувачу надані різноманітні візуальні, інтуїтивно зрозумілі, засоби, такі, наприклад, як: майстер функцій, що дозволяє використовувати багату бібліотеку вбудованих функцій; можливість підстановки аргументів операцій та функцій за допомогою маніпулятора; широкі можливості копіювання формул, при якому формула може автоматично змінюватися, пристосовуватися до нового місця розташування; можливість використання в обчисленнях даних, що зберігаються в інших робочих аркушах або робочих книгах; автоматичне переобчислення результатів при зміні вихідних даних; виявлення помилок. Формула може містити у собі операнди, оператори та функції. Як операнди можуть виступати константи різноманітних типів, посилання на клітинки або області таблиці, імена діапазонів. Оператори Excel розрізняє чотири типи операторів. Арифметичні оператори Використовуються для виконання арифметичних операцій та повертають як результат числове значення. +, – – додавання, віднімання, , / – множення, ділення, % – визначення значення відсотку, – піднесення до степеня. Оператори порівняння* Використовуються для порівняння значень і повертають як результат логічне значення ІСТИНА або ХИБНІСТЬ. = – дорівнює, <, > – менше, більше, <= – менше або дорівнює, >= – більше або дорівнює, <> – не дорівнює. Текстовий оператор Використовується для з’єднання (злиття, конкатенації) текстових значень. & – з’єднання текстових даних. Адресні оператори Використовуються для побудови діапазону значень, об’єднання та перетину діапазонів. Оператор діапазону (двокрапка) : – повертає посилання на всі клітинки, розташовані між двома вказаними адресами клітинок (включаючи ці клітинки). Наприклад, =СУММ(B2:B5) буде обчислювати суму значень клітинок вказаного діапазону (B2,B3,B4,B5). Якщо у діапазон входить весь рядок або весь стовпчик, то задане посилання можна скоротити, наприклад: A:A – весь стовпчик A, 1:1 – весь рядок 1, 1:3 – три перші послідовні рядки, A:IV або 1:65536 – весь робочий аркуш. Оператор об’єднання (крапка з комою) ; – повертає об’єднання вказаних діапазонів. Наприклад, =СУММ(A1;B2:B5) обчислює суму значень клітинок A1, B2,B3,B4,B5. Оператор перетину (пропуск) – повертає клітинки, що входять у кожний із вказаних діапазонів. Наприклад, =СУММ(B2:D2 C1:D3) обчислює суму значень клітинок C2 та D2. Порядок застосування операторів у формулі визначається, як звичайно, розставленими круглими дужками та пріоритетами операцій. Найвищий пріоритет мають оператори адресації (виконуються у першу чергу). За ними виконуються арифметичні операції у такому порядку: – (знак від’ємного числа), %, , , /, + і –. Далі слідує оператор & злиття тексту. На останньому місці в ієрархії пріоритетів розташовані оператори порівняння. Як звичайно, оператори з однаковим рівнем пріоритету обробляються зліва направо. Для полегшення сприйняття та перевірки при переміщенні курсору усередині формули Excel* виділяє відповідні дужки напівжирним накресленням. Введення формули Формули практично завжди містять посилання на клітинки, вміст яких використовується в обчисленнях. Для уведення формули: Помістіть покажчик клітинки на клітинку, у якій ви хочете ввести формулу. Вставте як перший символ знак рівності. Введіть частину формули аж до першого посилання, як звичайний текст. Задайте посилання на клітинку (або діапазон клітинок). Це можна зробити або уведенням з клавіатури, або за допомогою миші, клацнувши на потрібній клітинці. Для завдання діапазону можна виділити його за допомогою миші. Після уведення іншої частини формули, завершіть уведення натисканням клавіші <Enter>. У клітинці відображається результат обчислення формули, хоча дійсним значенням клітинки є формула. Сама формула буде відображатися, як вміст клітинки, у рядку формул. Як бачимо, посилання можна задавати методом вказівки, або шляхом уведення з клавіатури (природно, можна сполучати обидва способи при записуванні однієї формули). Спосіб завдання посилання методом вказівки є більш наглядним і дозволяє уникнути технічних помилок. При уведенні посилання з клавіатури можна використовувати як малі, так і великі літери. Якщо посилання задане вірно, після підтвердження вводу Excel перетворює всі літери у великі. У формулі можна використовувати імена клітинок і діапазонів клітинок. Список визначених у поточній робочій книзі імен можна відкрити, клацнувши на кнопці зі стрілкою у полі «Имя», яке розташоване зліва у рядку формул. Можна також натиснути клавішу <F5> та вибрати ім’я діапазону у вікні діалогу «Переход». Пріоритет виконання операцій наступний: NOT (логічне заперечення); % (відсоток); (піднесення до степеня); , / (множення, ділення), AND* (логічне множення); +, - (додавання, віднімання), OR (логічне додавання); & (текстовий оператор); < >, >, >=, <, <=, = (знаки відношень). При створенні формул, щоб уникнути помилок, викликаних порядком виконання операцій, враховуйте наступне: - Excel обчислює формули зліва направо. - кожна формула повинна починатись зі знаку дорівнює. - елементи в круглих дужках підраховуються в першу чергу. - інші дії виконуються згідно вище наведеного переліку. На екрані, як правило, висвітлюються не формули, a їx значення. При активізації конкретної комірки в рядку формул висвітиться формула. Для висвітлення формул в комірках потрібно виконати команду TOOLS (cepвic) => OPTIONS (опції), вибрати кладку VIEW (вигляд) i активізувати опцію FORMULAS (формула). Заміна формул результатами Формулу можна цілком або частково замінити результатом її обчислення. Заміну формули результатом скасувати не можна, тобто не можна відновити за значенням формулу, використану для його обчислення. Для вказаної заміни виділіть потрібну клітинку, скопіюйте її вміст у буфер обміну та виконайте команду «Правка\Специальная вставка…». У вікні діалогу «Специальная вставка», що з’явиться, у групі «Вставить» встановіть перемикач у стан «значения» та закрийте вікно діалогу натисканням кнопки <OK>. Щоб замінити частину формули результатом, виділіть потрібну частину формули у рядку формул і натисніть клавішу <F9> або сполучення клавіш <Ctrl+=>. Режими обчислення формул За умовчанням в Excel встановлена опція, що забезпечує автоматичний перерахунок усіх формул при зміні значень клітинок, які використовуються у цих формулах. Іноді це може призводити до істотного уповільнення роботи системи. Вказаний режим роботи програми можна змінити. Для цього: Виконайте команду «Сервис\Параметры…» та перейдіть у вікні діалогу, що відкрилося, на вкладку «Вычисления». Активізуйте перемикач «вручную». Тепер формули робочого аркуша будуть перераховані тільки після натискання клавіші <F9> або перед зберіганням робочої книги, якщо увімкнутий перемикач «пересчет перед сохранением». Формули масиву Excel дозволяє будувати формули, результатом обчислення яких є не одне скалярне значення, а цілий масив (сукупність) значень. Наприклад, у множину вбудованих функцій входять функції для роботи з матрицями: обчислення добутку матриць, оберненої матриці. Можна записати і свої власні формули, що застосовуються до діапазонів клітинок, результатом обчислення яких буде діапазон клітинок. Наприклад, =F4:F9–G4:G9. Для уведення подібних формул: Виділіть діапазон клітинок, що повинні містити результати обчислення формули масиву. Розмірність виділеного діапазону повинна відповідати кількості значень, що повертаються формулою. Введіть потрібну формулу, вказуючи посилання на діапазони клітинок, що повинні використовуватися в обчисленнях. Завершіть уведення формули натисканням сполучення клавіш <Ctrl+Shift+Enter>. Excel помістить формулу масиву у фігурні дужки, що є ознакою формули масиву. У клітинках виділеного діапазону будуть представлені результати обчислення формули. Excel завжди інтерпретує масив як єдине ціле та не дозволяє змінити окремі клітинки масиву. Проте можна задати для окремих клітинок різноманітні параметри форматування. Клітинки не можуть бути переміщені з масиву, а нові клітинки – добавлені у масив. Введення формул з клавіатури Формули можна вводити з використанням клавіатури і миші. З використанням клавіатури вводять оператори (знаки дій), константи (переважно числа) і, іноді, функції. З використанням миші виділяють осередку, що включаються в формулу. Адреси осередків (посилання) також можна вводити з клавіатури, обов'язково в англійській розкладці. Оператори (знаки дій) вводяться з використанням наступних клавіш: додавання - клавіша клавіатури + (плюс); віднімання - клавіша клавіатури - (мінус або дефіс); множення - клавіша клавіатури * (зірочка); поділ - клавіша клавіатури / (дріб); зведення в ступінь - клавіша клавіатури (кришка). Наприклад, при створенні формули для розрахунку вартості товару Баунті в комірці D2 таблиці на рис. 16.1 необхідно виділити осередок D2, ввести з клавіатури знак =, клацнути лівою кнопкою миші по комірці В2, ввести з клавіатури знак , клацнути лівою кнопкою миші по комірці С2.* Рис. 16.1. Введення формули з клавіатури При введенні з клавіатури формула відображається як в рядку формул, так і безпосередньо у клітинці (див. рис. 16.1). Осередки, використані у формулі, виділені кольоровою рамкою, а посилання на ці клітинки у формулі - шрифтом того ж кольору. Для підтвердження введення формули у комірку слід натиснути клавішу клавіатури Enter або натиснути кнопку Введення (зелена галочка) у рядку формул. Створення формул з використанням майстра функцій Функції використовуються не тільки для безпосередніх обчислень, але і для перетворення чисел, наприклад для округлення, для пошуку значень, порівняння і т. д. Для створення формул з функціями зазвичай використовують майстер функцій, але при бажанні функції можна вводити і з клавіатури. Для створення формули слід виділити вічко і натиснути кнопку Вставка функції в рядку формул. Можна також натиснути комбінацію клавіш клавіатури Shift + F3. Наприклад, для створення в осередку А11 формули для округлення значення в комірці А10 таблиці на рис. 16.2, слід виділити осередок А11. У діалоговому вікні Майстер функцій: крок 1 з 2 (див. рис. 16.2) у списку, Категорія необхідно вибрати категорію функції, потім в списку Виберіть функцію слід вибрати функцію і натиснути кнопку ОКабо двічі клацнути лівою кнопкою миші по назві вибраної функції. Рис. 16.2. Вибір функції Наприклад, для округлення числа слід вибрати категорію Математичні, а функцію ОКРУГЛ. Якщо назву потрібної функції невідомо, можна спробувати знайти її за ключовими словами. Для цього після запуску майстра функцій в полі Пошук функції діалогового вікна Майстер функцій: крок 1 з 2(рис. 16.3) слід ввести зразкову зміст шуканої функції і натиснути кнопку Знайти. Рис. 16.3. Пошук функції Знайдені функції будуть відображені в списку Виберіть функцію. Виділивши назву функції, в нижній частині діалогового вікна можна побачити її короткий опис. Для отримання більш детальної довідки про функції слід клацнути по посиланню Довідка по цієї функції. Після вибору функції з'являється діалогове вікно Аргументи функції (рис. 16.4). В поля аргументів діалогового вікна слід ввести аргументи функції. Аргументами можуть бути посилання на комірки, числа, текст, логічні вирази і т. д. Вид діалогового вікна Аргументи функції, кількість і характер аргументів залежать від використовуваної функції. Рис. 16.4. Завдання аргументів функції Посилання на комірки можна вводити з клавіатури, але зручніше користуватися виділенням осередків мишею. Для цього слід поставити курсор у відповідне поле, а на аркуші виділити необхідну комірку або діапазон комірок. Для зручності виділення комірок на аркуші діалогове вікно Аргументи функції можна зрушити або згорнути. Текст, числа і логічні вираження в якості аргументів зазвичай вводять з клавіатури. Аргументи на поля можна вводити в будь-якому порядку. Наприклад, у таблиці на рис. 16.4 округляемое значення знаходиться в комірці А10, отже, в поле Число діалогового вікна Аргументи функції вказана посилання на цю клітинку. А у полі Кількість розрядів аргумент 2 введений з клавіатури. В якості підказки в діалоговому вікні відображається призначення функції, а в нижній частині вікна відображається опис аргументу, в поле якого в даний момент знаходиться курсор. Слід мати на увазі, що деякі функції не мають аргументів. По закінченні створення функції слід натиснути кнопку ОК або клавішу клавіатури Enter. Створення формул з використанням кнопки Автосума Для швидкого виконання деяких дій із застосуванням функцій без запуску майстра функцій можна використовувати кнопку Автосума панелі інструментів Стандартна. Для обчислення суми чисел у комірках, розташованих безперервно в одному стовпці або одному рядку, достатньо виділити комірку нижче або правіше сумміруемих діапазону і натиснути кнопку Автосума.Наприклад, для обчислення суми значень у комірках В2: В8 в таблиці на рис. 16.5 слід виділити осередок В9 і натиснути кнопку Автосума. Рис. 16.5. Підсумовування з використанням кнопки "Автосума" Для підтвердження введення формули слід натиснути клавішу клавіатури Enter або ще раз натиснути кнопку Автосума. Для того щоб підсумувати вміст довільно розташованих осередків, слід виділити клітинку, в якій має бути обчислена сума, натиснути на кнопку Автосума в панелі інструментів Стандартна, а потім на аркуші виділити підсумовувані осередку та / або діапазони клітинок. Для підтвердження введення формули слід натиснути клавішу клавіатури Enter або ще раз натиснути кнопку Автосума. Крім обчислення суми кнопку Автосума можна використовувати при обчисленні середнього значення, визначення кількості числових значень, знаходження максимального та мінімального значень. У цьому випадку необхідно натиснути по стрілці в правій частині кнопки і вибрати необхідну дію: Середнє - розрахунок середнього арифметичного; Число - визначення кількості чисельних значень; Максимум - знаходження максимального значення; Мінімум - знаходження мінімального значення. Наприклад, для того щоб обчислити середнє значення вмісту комірок С2 - С8 в таблиці на рис. 16.6, слід виділити комірку С9, потім клацнути по стрілці кнопки Автосума та вибрати дію Середнє. Рис. 16.6. Обчислення середнього значення з використанням кнопки "Автосума" Для підтвердження введення формули слід натиснути клавішу клавіатури Enter або ще раз натиснути кнопку Автосума. Редагування формул Редагування вічка з формулою виробляється точно так само, як і редагування комірки з текстовим або числовим значенням. При редагуванні осередки, як і при введенні формули, посилання на комірки і кордони навколо відповідних клітинок виділяються кольором (див. рис. 16.1). Для зміни посилання на комірки та / або діапазон комірок досить перетягнути кольорову межу до нової вічку або інтервалу. Для того щоб змінити розмір діапазону комірок, можна перетягнути кут межі діапазону. Для того щоб замінити посилання, слід за допомогою клавіш клавіатури Delete і BackSpace видалити існуюче посилання, а потім виділити мишею нову клітинку або діапазон комірок. Для зміни використовуваної функції слід спочатку клавішами клавіатури Delete і BackSpace видалити існуючу функцію, потім будь-яким способом запустити майстер функцій, вибрати функцію і при необхідності змінити аргументи функції. У формулу можна додавати нові оператори та аргументи. Наприклад, в існуючу формулу у комірку D2 в таблиці на рис. 16.1 можна додати оператор * (множення) і аргумент С9 (рис. 16.7). Рис. 16.7. Редагування формули У процесі редагування можна запускати майстер функцій для створення аргументів формули. Наприклад, в існуючу формулу у комірку D2 в таблиці на рис. 16.1 можна додати оператор * (множення) і в якості аргументу - округлене значення комірки В9. У цьому разі після введення знака * (помножити) слід запустити майстер функцій, вибрати функцію і ввести аргументи функції (рис. 16.8). Рис. 16.8. Використання майстра функцій при редагуванні формул Переміщення і копіювання формул Переміщати і копіювати осередки з формулами можна точно так само, як і осередки з текстовими або числовими значеннями. Крім того, при копіюванні вічок з формулами можна користуватися можливостями спеціальної вставки. Це дозволяє копіювати тільки формулу без копіювання формату комірки. Для копіювання формули слід виділити вічко, що містить формулу, і скопіювати її в буфер обміну. Потім необхідно виділити клітинку або область комірок, в які копіюється формула, натиснути по стрілці в правій частині кнопки Вставити панелі інструментів Стандартна і в меню вибрати команду Формули. Можна також виконати команду Правка / Спеціальна вставка і в діалоговому вікні Спеціальна вставка (рис. 16.9) встановити перемикач формули. Рис. 16.9. Копіювання формул (діалогове вікно "Специальная вставка" При переміщенні комірки з формулою містяться у формулі посилання не змінюються. При копіюванні формули посилання на комірки можуть змінюватися в залежності від їх типу (відносні або абсолютні).

Узагальнення матеріалу.
Як здійснити введення тексту в комірку, та провести його форматування. Як здійснити вибір формату числа. Як здійснити редагування розмірів рядків та стовпців. Як втсавити в книгу діаграму. Як вставити малюнок.
Підведення підсумків заняття.
На даному занятті ми навчилися створювати найпростіші електронні таблиці. Редагувати розмірів рядків та стовпців, вибирати формат чисел у комірках.
Видача завдання для самостійної роботи студентів
Д/З	[4] с. 293-429 [7] с. 224-249 Підготуватися до лабораторної роботи.
Викладач:	Мойко О.В.