6.7. Показники ефек­тивності викори­стання основних фондів

При оцінці ефективності основних ви­робничих фондів підприємства розрізняють дві групи показників:

1) узагальнюючі;

2) конкретні.

До узагальнюючих показників ефек­тивності використання основних виробничих фондів відносять:

- фондовіддачу;

- фондомісткість;

- фондоозброєність праці;

- рентабельність основних фондів;

- коефіцієнт введення основних виробничих фондів;

- коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів.

Під фондовіддачею (f_B) розуміють показник ефективності використання основ­них виробничих фондів, який характеризує обсяг виробленої підприємством продук­ції (послуг) у вартісних вимірниках (ВП) одиницею основних виробничих фондів (Ф_ср)-її можна розрахувати за формулою (6.18):

, грн./грн. (6.18)

Фондомісткість (f_M) представляє собою показник, зворотний показнику фон­довіддачі, тобто він показує, на яку суму потрібно придбати основні виробничі фонди підприємству для випуску необхідних обсягів продукції (послуг). Його можна обчис­лити за формулою (6.19):

, грн./грн. (6.19)

Під фондоозброєністю праці (f_n) розуміють показник ефективності викорис­тання основних виробничих фондів працівниками підприємства, який розраховується як співвідношення вартості активної частки основних виробничих фондів Ф (II, III, IV) (тобто II, 111 та IV груп основних виробничих фондів за наведеною в п.6.2 класифікацією) і чисельності промислово-виробничого персоналу в максимально завантажену робо­чу зміну підприємства (ч_ПВП), тобто за формулою (6.20):

, грн./людину (6.20)

Під рентабельністю основних фондів (R<p) розуміють показник ефективності використання основних фондів підприємства, який розраховується як відношення прибутку від основної виробничої та невиробничої діяльності підприємства (П) до се­редньорічної вартості основних виробничих фондів (Фср), тобто за формулою (6.21):

, % (6.21)

Коефіцієнт введення основних виробничих фондів у виробництво (кое­фіцієнт оновлення) (kвв) показує, на яку суму було введено фондів (Фвв) порівняно з їх вартістю на кінець підзвітного періоду (Фкп) і розраховується за формулою (6.22):

, частка одиниці (6.22)

Коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів з виробництва (к_Вив) показує, на яку суму були вилучені фонди (Ф_виб) порівняно з їх вартістю на початок підзвітного періоду (Фпп)- Він розраховується за формулою (6.23):

, частка одиниці (6.23)

ПРИКЛАД 6.12. Необхідно визначити узагальнюючі показники ефективності використання основних виробничих фондів підприємства, якщо середньорічна вартість об'єктів І групи склала 2628 тис грн, об'єктів II групи - 7563 тис грн, об'єктів III групи - 2564 тис грн, об'єктів IV групи -896 тис грн. Підприємством виготовлено товарної продукції на суму 52300 тис грн. Промислово-виробничий персонал підприємства налічує 1212 осіб. Загальні виробничі витрати на виробництво товарної продукції склали суму в 48600 тис грн. Як зміниться ситуація на підприємстві, якщо до­датково залучать до виробництва ще 10 осіб, при цьому обсяги товарної продукції зростуть на 2%? Охарактеризуйте отримані показники.

РІШЕННЯ. До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів, які можна обчислити відповідно до умов задачі, відносяться: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність праці та рентабельність активів.

Розрахуємо показник фондовіддачі до передбачуваних змін за формулою (6.18):

f_B = ВП/Фср = 52300/(2628 + 1563 + 2564 + 896) = 6,84 грн/грн.

Розрахуємо показник фондовіддачі після здійснених змін за формулою (6.18):

f_B = ВП/Фср = 52300 х 1,02/(2628 +1563 + 2564 + 896) = 6,97 грн/грн.

Отже, фондовіддача зростає пропорційно зростанню обсягів товарної продукції підприємст­ва на 2% (6,97 грн /грн / 6,84 грн /грн - 1,02).

Розрахуємо показник фондомісткості до передбачуваних змін за формулою (6.19):

f_M= 1 /f_B- 1 / 6,84 грн/грн = 0,15 грн/грн.

Після вжитих заходів фондомісткість складе:

/м = 1 /f_B - 1/6,97 грн /грн = 0,14 грн /грн, тобто зменшиться на 2% пропорційно зростанню обсягів товарної продукції підприємства.

Фондоозброєність праці до здійснених перетворень розрахуємо за формулою (6.20): f_n = Фср (II, III, IV) / Чпвп = (1563 + 2564 + 896) х 1000 / 1212 = 4144,39 грн /людину. Після залучення до вироб­ництва нових працівників фондоозброєність праці зменшується до f_n = Ф (II, III, IV) / ч_ПВп - (1563 + 2564 + 896) х 1000/(1212 + 10) = 4110,47 грн/людину, тобто на 0,81%.

Рентабельність основних фондів підприємства до змін розрахуємо за формулою (6.21): R₀ - ПІ Ф_СР х 100% = (ВП - В_ЗАГ) / Ф_Ср х 100% = (52300 - 48600) / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 48,36%. Після збі­льшення обсягів товарної продукції на 2% рентабельність основних виробничих фондів зростає до Я_ф = П/Ф_СРх100% = (ВП-В_заг)/ФсрХ 100% = (52300 х 1,02 - 48600) / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 62,03%.

Досліджуване виробництво можна назвати надзвичайно ефективним, керуючись в своїх ви­сновках високими показниками фондовіддачі, фондоозброєності та рентабельності основних фон­дів та низьким показником фондомісткості. Запропоновані заходи підвищують ефективність ви­робництва в межах вказаних змін.

До конкретних показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять:

- коефіцієнт інтенсивного використання обладнання;

- коефіцієнт екстенсивного використання обладнання;

- коефіцієнт інтегрального використання обладнання;

- резерв виробничої потужності;

- коефіцієнт змінності роботи устаткування;

- напруженість використання устаткування;

- напруженість використання виробничих площ.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (kінт) показує, яку кіль­кість продукції було виготовлено за одиницю часу (Рфакт) відповідно до технічної (па­спортної) продуктивності (Рпасп) визначеної одиниці обладнання. Його можна обчис­лити за формулою (6.24):

, частка одиниці (6.24)

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (Kекст) показує, який час було витрачено для здійснення виробничих процесів (Тфакт) в календарному фонді робочого часу (Т_календ) визначеної одиниці обладнання. Його можна обчислити за формулою (6.25):

, частка одиниці (6.25)

При цьому ефективний фонд робочого часу (Тфакт) можна розрахувати відповід­но до технічних умов експлуатації виробничого обладнання та режиму роботи під­приємства за формулою (6.26):

, годин (6.26)

де Тд - кількість робочих днів одиниці обладнання, яке бере участь у виготов­ленні цільової продукції, днів на тиждень;

Тзм - тривалість робочої зміни, обумовлена графіком роботи підприємства, годин на день;

пзм - кількість робочих змін, встановлена графіком роботи підприємства;

кт - кількість робочих тижнів на рік (кт = 52);

Ттнп - технологічно неминучі перерви в роботі основного обладнання, годин;

Тпзр - планово-запобіжні ремонти основного обладнання (передбачені пла­ном капітальні та поточні ремонти обладнання), годин.

Коефіцієнт інтегрального використання обладнання (кінтєгр) характери­зує ступінь завантаження виробничого обладнання за його продуктивністю і часом роботи. Він розраховується як добуток індексів інтенсивного (кінт) та екстенсивного (кЕкст) використання обладнання, тобто за формулою (6.27):

, частка одиниці (6.27)

Резерв виробничої потужності (Rn) показує, на скільки можна підвищити ефективність використання виробничого обладнання згідно з умовами його викорис­тання за продуктивністю і часом. Його обчислюють за формулою (6.28):

, частка одиниці (6.28)

Коефіцієнт змінності роботи устаткування (kзм) показує, як використову­ється парк наявного на підприємстві обладнання протягом доби, він розраховується як відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін всіма одиницями об­ладнання (N_mЗm) до кількості працюючих одиниць обладнання в максимально заван­тажену зміну (N_max), тобто за формулою (6.29):

, частка одиниці (6.29)

Напруженість використання устаткування (μ_у) показує, яку кількість про­дукції в натуральному відтворенні можна виготовити на одиниці виробничого облад­нання, він розраховується як відношення загальної кількості виготовленої за підзвітний період продукції (Q) в натуральному вираженні до парку виробничого обладнан­ня на підприємстві (N), тобто за формулою (6.30):

, шт. з одиниці обладнання (6.30)

Напруженість використання виробничих площ (μпл) показує, яку кількість продукції в натуральному відтворенні можна виготовити на одиниці загальної або ви­робничої площі, він розраховується як відношення загальної кількості виготовленої за підзвітний період продукції (Q) до виробничої (загальної) площі на підприємстві (S), тобто за формулою (6.31):

, шт./м² (6.31)

ПРИКЛАД 6.13. На баланс підприємства придбали новий верстат з числовим програмним управлінням. Відповідно до регламенту роботи устаткування має бути завантажене в 2 зміни три­валістю 8 годин протягом 5-денного робочого тижня. Перерви в роботі верстата в поточному році обумовлені планово-попереджувальними ремонтами (200 годин) і технологічно неминучими зупинками (24 години). Паспортна продуктивність верстата складає 3 деталі на годину, а фактична - 2 дета­лі на годину. Керуючись наведеними даними, необхідно зробити висновок про ефективність роботи верстата, спираючись у своїх розрахунках на конкретні показники ефективності використання осно­вних виробничих фондів. При здійсненні розрахунків календарний фонд часу прийняти рівним 365 дням.

РІШЕННЯ. До конкретних показників ефективності використання основних виробничих фондів, які можна обчислити відповідно до умов задачі, відносяться: коефіцієнти інтенсивності, екстенсив­ності, інтегрального використання обладнання та резерв виробничої потужності. Розрахуємо послі­довно кожний з них.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання обчислимо за формулою (6.24):

кінт = 2 деталі на годину / 3 деталі на годину = 0,6667.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання обчислимо за формулою (6.25), попере­дньо обчисливши режим робочого часу обладнання протягом підзвітного періоду за формулою (6.26): Тфділ = (2 зміни х 8 годин х 5 днів х 52 тижні) - 24 години - 200 годин = 3936 годин. Календар­ний фонд часу складає за умовами задачі 365 днів х 24 години = 8760 годин. Тоді коефіцієнт екстен­сивного використання обладнання становитиме 3936 годин / 8760 годин = 0,4493.

Коефіцієнт інтегрального використання обладнання обчислимо за формулою (6.27). Він становитиме 0,6667х 0,4493 - 0,2995.

Відтак резерв потужності можна визначити за формулою (6.28): R_n = 1 - 0,2995 = 0,7005 (70,05%). Отримані показники свідчать про те, що придбаний верстат використовується далеко не на повну потужність (а тільки приблизно на 30%), ще може пояснюватися або бережливим ста­вленням до тільки-но придбаного верстата, або обмеженістю виробничої програми через насиче­ність ринку виготовлюваною продукцією. Однак, якщо з'явиться потреба в більш повному заван­таженні існуючих на підприємстві потужностей, це можна буде зробити або за рахунок організації графіку роботи в трьохзмінному режимі, або в підвищенні продуктивності верстата до рівня його паспортних технічних характеристик, або за умов оптимального поєднання вказаних способів ін­тенсифікації роботи обладнання.