4.3. Планування і формування персоналу підприємства
При моделюванні напрямів розвитку підприємства необхідно визначити оптимальну загальну чисельність персоналу для виконання виробничої програми, а також його чисельність за окремими категоріями.
Мета планування чисельності працівників — формування високопрофесійного оптимального за чисельністю складу персоналу для ефективної господарської діяльності й стабільного цивілізованого соціально-економічного розвитку трудового колективу підприємства.
Елементами планування є:
прогнозування спеціалізації і виробничого профілю підприємства;
прогнозування номенклатури і обсягів виробництва продукції, робіт та послуг;
вивчення й аналіз попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці;
аналіз наявності працівників та потреби їх у розрізі структурних підрозділів, професій, видів діяльності, робочих місць;
розробка програм, проектів, заходів формування і використання персоналу підприємства з урахуванням застосування інновацій науково-технічного прогресу, зарубіжного і національного досвіду, прогресивних і міжнародних норм і стандартів.
Вихідними даними при плануванні персоналу є виробнича програма, норми витрат праці, баланс робочого часу. На діючому підприємстві в першу чергу необхідно зробити аналіз використання персоналу за базовий період. Для цього важливо порівняти наявні трудові ресурси з необхідними для виробництва фактичного обсягу продукції, розглянути абсолютне і відносне відхилення за окремими категоріями персоналу.
Абсолютні величини надлишку або недостачі дорівнюють різниці між фактичною і плановою чисельністю. Відносний надлишок або відносна недостача визначаються з урахуванням виконання плану випуску продукції.
Приклад 1. Планова чисельність робітників підприємства становить 2500 чол., а фактична — 2800 чол. При цьому план випуску продукції виконано на 130%. У даному випадку абсолютний надлишок робітників дорівнюватиме:
2800 - 2500 = 300 (чол.).
Відносна недостача робітників становитиме:
2800-(
)=2800-3250=-450
(чол.)
Важливо також проаналізувати використання робочого часу, виявити його втрати без поважних причин (внутрішньозмінні й цілодобові простої, прогули тощо).
Для визначення відповідності кваліфікаційного рівня робітників складності виконуваних робіт порівнюються розряди робіт із фактичними розрядами робітників у розрізі наявних професій.
Якщо середній розряд робіт нижчий від середнього розряду робітників, то в цьому разі необхідно завантажувати підприємство складнішою роботою, інакше підприємство муситиме доплачувати тим робітникам, розряд яких вищий від розряду виконуваної ними роботи. Це призведе до перевитрат фонду заробітної плати і зростання собівартості продукції. Якщо середній розряд робіт вищий, ніж середній розряд робітників, то необхідно скласти план підготовки і підвищення кваліфікації працівників на підприємстві за спеціальностями і категоріями.
Відповідність керівників і спеціалістів кваліфікаційній категорії можна визначити за допомогою атестації.
Результати аналізу дають можливість виявити резерви повного використання всіх категорій персоналу у плановому періоді. Для цього розробляються організаційно-технічні заходи з реалізації виявлених резервів.
При плануванні персоналу слід розрізняти явочну, облікову та середньооблікову чисельність працівників підприємства.
Явочна чисельність — це всі працівники, що з'явилися на роботу.
Згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, облікова чисельність на дату — це показник чисельності працівників облікового складу на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, враховуючи прийнятих та вираховуючи тих працівників, які вибули цього дня.
Якщо підприємство на вказану дату не працювало, чисельність відображається станом на останній день роботи, що передував цій даті.
До облікового складу працівників підприємства повинні входити всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. В обліковому складі працівників за кожний календарний день враховуються як фактично працюючі, так і відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від форми договору.
У звітності з праці чисельність працівників облікового складу наводиться не тільки на певну дату, айв середньому за звітний період (за місяць, квартал, із початку року, рік).
Для визначення чисельності працівників підприємства (установи, організації) за будь-який період (місяць, квартал, із початку року, рік) недостатньо мати чисельність працівників на дату, наприклад, тільки на НІ >маток або кінець звітного періоду, тому що в цих показниках не враховуються зміни, що відбулися протягом розглянутого періоду.
Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 (для лютого — по 28 або 29 число), враховуючи святкові (неробочі) і вихідні дні й ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день береться на рівні облікової чисельності працівників за попередній робочий день. При наявності двох або більше вихідних чи святкових (неробочих) днів підряд чисельність працівників облікового складу за кожний із цих днів береться на рівні чисельності працівників облікового складу за робочий день, що передував вихідним та святковим (неробочим) дням.
Для правильного визначення середньооблікової чисельності працівників необхідно вести щоденний облік чисельності працівників облікового складу, який повинен уточнюватися на основі наказів (розпоряджень) про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, припинення трудового договору тощо.
Чисельність працівників облікового складу за кожний день повинна відповідати даним табельного обліку використання робочого часу, на основі якого встановлюється чисельність працівників, котрі фактично з'явилися на роботу, та причини їхніх неявок.
Певна категорія працівників підлягає вилученню із облікової чисельності (працівники, які не є у штаті даного підприємства; знаходяться у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або в додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку тощо).
Приклад 2. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в цілому по підприємству, що працює на п'ятиденному робочому тижні, визначається в такому порядку (табл. 4.5).
Таблиця 4.5
Порядок визначення середньооблікової чисельності штатних працівників
|
Числа місяця |
Налічувалося працівників в обліковому складі |
У тому числі підлягає вилученню із облікової чисельності працівників |
Підлягають внесенню до розрахунку середньо-облікової чисельності штатних працівників облікового складу |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
253 |
3 |
250 |
|
2 |
257 |
3 |
254 |
|
3 (субота) |
257 |
3 |
254 |
Продовження таблиці 4.5
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
4 (неділя) |
257 |
3 |
254 |
|
5 |
278 |
3 |
275 |
|
6 |
260 |
3 |
257 |
|
7 (святковий, неробочий день) |
260 |
3 |
257 |
|
... |
|
|
|
|
29 |
306 |
2 |
304 |
|
30 |
314 |
2 |
312 |
|
31 (субота) |
314 |
2 |
312 |
|
Усього |
8700 |
33 |
8667 |
У наведеному
прикладі сума чисельності працівників
облікового складу,
що підлягають внесенню для розрахунку
в середньооблікову чисельність штатних
працівників облікового складу за всі
дні місяця, становить
8667, календарна кількість днів — 31,
середньооблікова чисельність штатних
працівників облікового складу за місяць
у цьому випадку
становить 280 чоловік (
).
Середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на щойно введених в експлуатацію підприємствах, ліквідованих, що мають сезонний характер виробництва тощо, за винятком тих, які переведені тимчасово на такий режим роботи за рішенням адміністрації), визначається шляхом ділення суми чисельності штатних працівників облікового складу за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, враховуючи вихідні та святкові (неробочі) дні за період роботи, на загальне число календарних днів у звітному місяці.
Середньооблікова чисельність працівників за період із початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період із початку року до звітного місяця включно, та діленням одержаної суми на кількість місяців за період із початку року, тобто відповідно на 2, 3, 4...12.
Приклад 3.
Підприємство
мало середньооблікову чисельність
штатних
працівників облікового складу: у січні
— 620 чоловік, у лютому — 640 чоловік, у
березні — 690 чоловік. Середньооблікова
чисельність штатних працівників
облікового складу за 1 квартал
становила 650 чоловік (
).
Приклад
4.
Підприємство почало працювати у березні.
Середньооблікова чисельність штатних
працівників облікового складу становила:
у березні — 450 чоловік, у квітні — 660, у
травні — 690 чоловік. Середньооблікова
чисельність штатних працівників
облікового складу за період із початку
року (за 5 місяців) становила 360 чоловік
(
).
Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер роботи або введення в експлуатацію після січня тощо), середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства і діленням одержаної суми на 12.
Цей порядок не поширюється на підприємства, які вимушено зупиняли виробництво.
Приклад 5.Підприємство з сезонним
характером роботи почало працювати у
квітні й закінчило у серпні. Середньооблікова
чисельність працівників становила: у
квітні — 641 чоловік, у травні — 1254
чоловіки, у червні — 1316 чоловік, у липні
— 820 чоловік, у серпні — 457 чоловік.
Середньооблікова чисельність працівників
за рік становила 374
чоловіки (
).
Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує резерв (в основному робітників), що має використовуватися для заміни тих, хто не виходить на роботу з поважних причин.
Окрім оцінки персоналу за допомогою групування за названими вище ознаками, у практиці планування персоналу та управління трудовими ресурсами найчастіше використовуються подані нижче показники, які потребують порівняння з аналогічними в споріднених підприємствах або мають аналізуватися в динаміці.
Плинність персоналу:
,
де ПлП – плинність персоналу;
КЗ — кількість звільнених працівників з усіх причин, чол.;
Ч — середньооблікова чисельність працівників, чол.