Картограма кислотності ґрунтів орних земель області за даними агрохімічної паспортизації 2008–2012 років

Серед районів Лісостепу найбільше кислих ґрунтів спостерігається в Корецькому, Гощанському, Здолбунівському – 32,3; 29,5; 25,2 %, найменше – Радивлівському, Млинівському – 7,2; 11,8 % відповідно.

У сучасних умовах балансом гумусу та основних біогенних елементів підтверджується процес зниження родючості ґрунтів в агроекосистемах області.

Останні три роки внесення органічних і мінеральних добрив та вапнування кислих ґрунтів спостерігається в обсягах: органічні – 0,7 т/га; мінеральні – 127 кг/га поживних речовин; вапнування – 10 тис. га, що є недостатнім для забезпечення позитивного балансу гумусу та поживних речовин.

Слід відзначити, що зміна кислотності ґрунтового покриву синхронізується з площами вапнування ґрунтів: у періоди зниження площ вапнування ґрунтів спостережено їхнє суттєве підкислення.

Внаслідок аварії на ЧАЕС радіоактивного забруднення зазнала територія Березнівського, Володимирецького, Дубровицького, Зарічненського, Рокитнівського та Сарненського районів.

За узагальненими результатами радіологічних досліджень встановлено, що найбільш забрудненими як за щільністю, так і за площею виявилися сільськогосподарські угіддя Дуровицького та Рокитнівського районів.

На фоні зниження рівня родючості ґрунтів північних районів та суттєвого їхнього підкислення має місце надходження радіонуклідів у рослинницьку та тваринницьку продукцію.

На підставі матеріалів агрохімічної паспортизації проведено якісну оцінку (бонітування) еколого-агрохімічного стану сільськогосподарських земель області в балах за їх агрохімічними властивостями відносно еталонних величин та з урахуванням поправок еколого-агрохімічна оцінка ґрунтів Поліської зони становить 32 бали, а Лісостепової – 44 бали.

За якісною оцінкою обстежені ґрунти в розрізі районів поліської зони мають еколого-агрохімічний бал від 30 до 34, а лісостепової – 38-49. Найвищий бал спостережено в поліській зоні у Костопільському районі і становить 34, найнижчий – Дубровицькому та Рокитнівському – 30 балів.

Найвищий бал у лісостеповій зоні спостерігається у Гощанському, Млинівському районах – 49, 48, найнижчий – Радивилівському, Рівненському – 38, 40 балів.

Картосхема еколого-агрохімічної оцінки ґрунтів орних земель Рівненської області

Довідково: грунти з балом від 30 до 40 оцінюються як низької якості, а від 43 до 49 – середньої якості (задовільні ґрунти).

За 2000 – 2013 роки спостерігаються незначні зміни у структурі сільськогосподарських угідь. Збільшилась площа ріллі на 11,4 тис. га, перелогів - на 15 тис. га, зменшилась площа багаторічних насаджень на 0,2 тис. га, сіножатей і пасовищ – на 3 тис. га.

Площа державних земель в області становить 1280,5 тис. га (63,9 відс.).

Із 334,5 тис. громадян, що мають право на приватизацію земельних ділянок, скористались таким правом 324,5 тис. громадян.

Приватизовано 489,5 тис. земельних ділянок загальною площею 121,2 тис. га., зокрема:

для житлового будівництва – 260,0 тис. земельних площею 45,2 тис. га;

ведення особистого селянського господарства – 205,7 тис. ділянок площею 74,4 тис. га;

садівництва – 21,8 тис. ділянок площею 1,6 тис. га;

дачного і гаражного будівництва – 2 тис. ділянок площею 9 га.

З 226,3 тис. селян Рівненщини, які набули право на земельну частку (пай), для 217,4 тис. з них розроблено технічну документацію щодо видачі державних актів на право приватної власності на землю. Державні акти на право власності на землю отримали 208,4 тис. власників земельних паїв.

Площа паїв, переданих в оренду, становить 216,5 тис. га.

Від використання земель у 2013 році до державного та місцевих бюджетів надійшло 148,2 млн. грн. (за аналогічний період 2012 року – 163,26 млн. грн.).

У структурі зазначених надходжень від продажу земель отримано 15,1 млн. грн. (10 відс.), від сплати земельного податку – 46,1 млн. грн. (31 відс.), від орендної плати за користування земельними ділянками – 84,4 млн. грн. (57 відс.) та від відшкодування втрат с/г та л/г виробництва – 2,7 млн. грн. (2 відс.).