Розділ 2 матеріали і методи дослідження

2.1 Клінічна характеристика хворих на цд

В основу дослідження покладено матеріал комплексного клініко-інструментального та біохімічного дослідження 25 хворих на діабетичну полінейропатію (ДПН), обумовлену ЦД ІІ типу, які знаходились на стаціонарному лікуванні КЗ ТОР «Тернопільська університетська лікарня».

Обстежено 8 жінок та 17 чоловіків віком від 35 до 65 років з ЦД середнього ступеня тяжкості. 9 хворих знаходились в стані компенсації захворювання, 16 – в стані субкомпенсації. Діагноз ЦД ІІ типу встановлювали згідно з критеріями ВООЗ (1999) – при рівні глюкози натще вище 7,0 ммоль/л і (або) 11,1 ммоль/л – при випадковому визначенні, або при нормальних чи підвищених показниках рівня глікемії на тлі прийому таблетованих цукрознижуючих препаратів. Ступінь компенсації ЦД оцінювався по рівню глюкози крові натще та рівню глікозильованого гемоглобіну. ДПН у хворих діабетом діагностована за допомогою клініко - неврологічного обстеження.

Тривалість захворювання склала від 2 до 20 років (табл. 2.1), в середньому (240+0,87 місяці). У 100% обстежених виявлено пізні ускладнення цукрового діабету (ретинопатія, нейропатія, нефропатія), а підвищена маса тіла — в 54,5% пацієнтів.

Таблиця 3.1

Клінічна характеристика хворих на діабетичну полінейропатію

Показник	М±m
Число хворих	25
Жінки	8
Чоловіки	17
Середній вік, роки	54,00±2,41
Стаж захворювання, роки	9,8+0,87
Середній рівень глюкози, ммоль/л	7,50±0,18

Всі пацієнти отримували цукрознижуючих терапію згідно з протоколами МОЗ України. Двадцять дві людини перебували на інсулінотерапії, троє пацієнтів отримували монотерапію метформіном.

Всім пацієнтам на початку та в кінці дослідження проводився комплексний клінічний огляд: ендокринолога, невропатолога, огляд ніг для визначення сухості шкіри, гіперкератозу, мозолів, інфікованих уражень шкіри, порушення стану нігтів, оцінка сухожильних рефлексів (колінного, ахіллового), оцінка тактильної, больової, температурної чутливості. Проводили реєстрацію антропометричних показників, вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, частоти дихання.

Лабораторне дослідження складалося з проведення загальноклінічних аналізів, визначення показників рівня глікемії натщесерце, вивчалася функція нирок (креатинін, сечовина), печінки (АлАТ, АсАТ).

При проведенні клінічного обстеження аналізували ступінь тяжкості як наявної симптоматики, так і неврологічних змін.

Всім хворим проводилася комплексна терапія, що включала дієтотерапію, лікування цукрознижувальними препаратами (метформін, гліклазид, манініл, глібенкламід) і інсуліном. Хворі були розподілені на дві групи: основну - 12 пацієнтів, які на фоні базисного лікування займалися лікувальною фізкультурою [Додаток Б, В, Г], і контрольну - 13 хворих, які отримували медикаментозну терапію та електропроцедури за призначеннями ендокринолога.

Курс реабілітації тривав 20 - 28 днів і складався з 15 занять, що проводилися щодня, за винятком вихідних днів. Заняття проводилися індивідуально і мало груповим методом, тривалість їх складала 20 - 25 хвилин. Окрім занять, що проводилися під контролем реабілітолога, хворі займалися лікувальною гімнастикою самостійно: додатково протягом дня вони виконували вправи на розслаблення. Також проходили курс лікувального масажу.