4. Лісові ресурси Південної Європи.
Найбільш обширні лісові масиви на сучасному етапі розташовані в північній Греції, в горах Фракії,Македонії та Епірі. Крім того на північних і східних островах Егейського й Іонічного морів, значні території вкриті сосновими, а також і широколистими лісами. Сучасна лісистість становить близько 15%. Зафіксовано понад 200 різновидів дерев.
У південній частині материкової Греції до висот 750—900 м поширені маквіс, представлені вічнозеленими чагарниками (такими як мирт, ялівець, рокитник, терен тощо), та діброви й соснові ліси. На висотах до 1000 м розповсюджені листопадні широколисті дерева — дуб, бук, каштан, ясен. На гірських вершинах зустрічаються переважно ялицево-соснові ліси.
На півночі Греція дуб поширений переважно на низьких схилах. На висотах до 750—1000 м розповсюджені лісиясена, клена, липи, в’яза, каштана, волоського горіха. До висот 1800—1950 м поширені букові, а вище — хвойні ліси. Верхня межа лісу — близько 2000 м, на горі Олімп — 2200 м, вище поширені гірські луки з великою кількістю ендемічних рослинних видів [6].
В Іспанії лісистість поступово знижується з північного заходу і півночі на південний схід і південь.
Для "вологої" Іспанії типовими є широколисті ліси з домішками вічнозелених порід у другому ярусі, соковиті, багаті луки і густі вересові. У лісах переважають дуб, бук, благородний каштан, ясень, клен, в’яз, тополя. До цих листопадних видів домішуються вічнозелені дерева – кам’яний, товстолистий та інші види дуба, приморська сосна.
У Піренеях і Кантабрійських горах на висоті 1300 м, де більше вологи, поширені широколисті ліси з листопадними дубами. Верхній лісовий ярус (до 1800 м) складають букові, хвойні та піхтові ліси.
Нижня частина північного схилу Кантабрійських гір вкрита широколистими лісами, де переважають дуб і каштан з домішками ясеня, клена і липи. Вище, до 2.000 м, переважає бук.
Ліси в "сухій" Іспанії зустрічаються на схилах гір і в долинах річок. Найбільше лісів на Старокастильському плоскогір’ї, особливо на вологих західних схилах гір Сьерра-де-ла-Деманда, Сьєрра-де-Гредос, Сьєрра-де-Гвадаррама та інших. Тут переважає бук. Ліси в долинах річок "світлі" з вербами, тополями, олеандрами.
Найбільші ліси на південному схилі Центральної Кордильєри, в яких переважає дуб, північна сосна, а вершини вкриті альпійськими луками.
На нижніх схилах Піренеїв ростуть ліси з вічнозеленого дуба пушистого, а також хащі з самшиту (буксусу) і колючого дроку. Вище Розташовані ділянки широколистого дуба і каштанові ліси. У середній смузі гірських схилів ростуть ліси з піренейської та північної сосни. У більш вологих районах ростуть букові ліси, які чергуються і частково змінюються на більшій висоті європейською ялицею, інколи зустрічаються ялинки.
Великі ліси збереглися в Іберійських горах, тут поширені дубові ліси з підлісками, де зустрічаються такі види рослин, як ліщина, верес, дрік, бруснина, а також дика вишня та яблуня. На висоті від 1000 м і до 1600-1700м ростуть букові ліси з домішками ясеня, клена, падуба.
У лісах південного району Іберійських гір переважають сосни, особливо чорна, приморська і північна. Тут також зустрічаються хащі ялівцю [13].
Ліси Македонії займають приблизно 49% площі країни. Домінують різні типи широколистяних і змішаних лісів, що змінюють одне одного у міру підвищення місцевості, - від дубово-грабових з домішкою клена, липи, сосни в нижніх гірських поясах до букових і буково-піхтових з домішкою сосни і ялини вище 800-1000 м.
В Італії ліси і чагарники займають 25% території країни. Для рослинності характерні дуб, каштан, ясен, клен, кипарис, пальми, ялина, ялиця, сосна. заготівля лісу становить 9млн м3. Лісопродукти, включаючи папір, імпортуються [7].
Прибережна смуга центральної і північної частини Португалії займають ліси (в основному - португальський дуб, серед чагарників - вербняк). У посушливих місцевостях кліматичні умови сприяють зростанню пробкового і кам’яного дубів.
В цілому - приблизно п’ята частина португальської території покрита лісом. Приблизно 50% лісу складають хвойні дерева (здебільшого - сосна). Корковий дуб розсаджені на території 607 тис. га. Завдяки цьому Португалія поставляє близько 50% пробкової кори по всьому світу. Зростає площа плантацій евкаліптів, які відрізняються швидким зростанням і це - найважливіше джерело сировини для целюлозно-паперової промисловості. Можна сказати що економіка Португалії здебільшого залежить від лісів [1].