Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Есе.docx
Скачиваний:
18
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
43.83 Кб
Скачать

Росіяни

Цілком зрозуміло, що етнічний склад Тернопільської області складався під впливом асиміляційних та міграційних процесів, що зумовлювало ряд проблем у взаємодії між представниками різних національностей. Так історично склалося що за Радянського Союзу на територію області заселяли росіян, які мали суспільний статус переважно міських жителів, і визначався високою часткою серед них службовців (53,3% ), а серед українців та поляків переважали колгоспники та робітники.

Таким чином, стає зрозуміло, що тодішнє становище росіян на території України, так і на території Тернопільської області було привілейованим, оскільки їм віддавалися більшість службових місць, надавались кращі умови життя та інше. Вони брали активну участь в політиці регіону, адже їх основне завдання було стежити за українським населенням, та відповідно звітуючи представникам Комуністичної партії виконувати надані ними вказівки.

На сучасному етапі, становище росіян не таке привілейоване як було при СРСР, і це пов’язано не лише із його розпадом, а й з тим, що між росіянами та іншими представниками етнічних меншин в порівнянні з українцями збільшилася етнічна однорідність, тобто при взаємодії вони не відчувають особливих етнічних відмінностей, що особливо притаманно сільському населенню. Відповідно, така ситуація лише сприяє мирному співіснуванню росіян з іншими етнічними меншинами.

Поляки

Слід зазначити, що українсько-польські відносини були найбільш плідними. В різні періоди вони переходили від повного порозуміння та взаємодопомоги до взаємонесприйняття та взаємопоборювання. Саме останні, як показує практика, вели до взаємопослаблення, в результаті чого обидва народи потрапляли в залежність від третіх сторін. Якщо говорити пеза причини появи їх на території Тернопільської області, то відповідь є очевидною. Протягом чималого періоду Західна Україна перебувала під владою Речі посполитої, а пізніше і самої Польщі, тому наявність на території області польського населення є цілком очевидним, тим більше вона сусідня країна.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Тернопільській області проживають представники 51 національності. Після українців та росіян третю сходинку займають поляки – 3856 чоловік [10].

Якщо провести паралель з попереднім переписом населення 1989 року, то кількість поляк скоротилася на 42%, а їх загальна частка від кількості населння області складає 0,33%. В сільській місцевості проживає – 1825 чоловік польської національності .

На Тернопільщині з 1995 року діє польське культурно-освітнє товариство. Очолив його Генріх Стронський. На Кременеччині досить-таки активним є Товариство відродження польської культури ім. Ю. Словацького, яке зареєстроване ще у 1992 році, а на Чортківщині з 1994 року працює польсько-українське товариство.Цікавим є той факт, що у Підволочиському районі за даними того самого перепису населення проживає 1660 поляків [9, ст. 58]. Це майже половина усіх поляків області, але й досі вони не змогли організувати свого національного товариства.

Можливо, частково відповідь на цей факт дають такі цифри. Лише 8,6 % поляків Тернопільщини вважають рідною польську мову, що свідчить про високий рівень асиміляції. Українську за рідну сприймають 90,2% поляків. Відповідно, можна зробити висновок, що як і в росіян у поляків висока етнічна спорідненість з іншим меншинами. Яскравим прикладом якої є те, що протягом останніх років в Тернопільській області не було зафіксовано жодного міжетнічного конфлікту між поляками.

Але, все ж таки велика кількість поляків виїхала з області. Причинамо цього насамперед є економічний фактор, через який значна кількість поляків подалася на заробітки за кордон. Ще однією причиною є те, що через географічну близькість та наявність ще не втрачених родинних зв’язків послугували сприятливим грунтом для переселення поляків на історичну батьківщину, оскільки та стала членом Європейського Союзу, який відкрив Польщі двері у Європу, що немаловажливо.

Поляки Тернопільщини постійно контактують з історичною батьківщиною, адже між Україною та Польщею було запроваджено безвізовий режим. Так, у 2001 році делегація поляків від області брала участь у другому з’їзді “Полонія світу”, що проходив у Польщі.

У Тернопільській області поляки мають усі можливості для розвитку своєї культури. В Національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка на факультеті іноземних мов студенти опановують польську мову та літературу.

Тут разом з поляками навчаються й українські студенти. При культурно-освітньому товаристві в місті Тернополі діє недільна школа, де учні вивчають польську мову. За цей час введено вивчення польської мови, як другої іноземної, у Тернопільській гімназії № 1 та у ЗОШ № 5 м.Тернополя.

У Кременецькому педагогічному коледжі ім. Т. Шевченка та ЗОШ № 3 м. Кременця в навчальну програму введені уроки польської мови. Польська мова вивчається у Бучацькій ЗОШ № 1 та Чортківській ЗОШ № 6 (по неділях). На базі Монастириської загальноосвітньої школи діє два факультативи з вивчення

польської мови.

У травні 1999 року проведено обласний семінар працівників недільних шкіл з питань викладання польської мови, а в грудні у Гусятинському районі проведено семінар учителів-психологів “Про роботу з дітьми з числа національних меншин” [9, ст. 49].

Також слід зазначити, що на території Тернопільської області зареєстровано 86 об’єднань римо-католицької церкви [12]. Відповідно, основною масо парафіян римо-католицької церкви є представники польської меншини, які проживають в Тернопільській області.

При Тернопільській обласній державній адміністрації створено раду представників національно-культурних товариств, до якої входить голова польського обласного культурно-освітнього товариства.

Відповідно цією радою було складено програму для покращення життя польської меншини, що показує, настільки влада зацікавлена у збережені мирних відносин з ними, та покращення їх умов проживання на території Тернопільської області.

До створеної ними програми входить:

1) створити при польському культурно освітньому товаристві Тернопільської області Центр польської культури;

2) організувати відзначення в області 195-ої річниці від дня народження класика польської літератури, уродженця міста Кременець Юліуша Словацького;

3) організувати обмін виставками декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва між музеями області та музеями Польщі;

4) організувати підготовку і проведення Всеукраїнського фестивалю польської культури у місті Кременець;

5) започаткувати з 2002 року традиційні літературні читання “Ю. Словацький і Україна ”;

6) організувати гастролі Тернопільського академічного обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка у польське місто Ольштин;

7) сприяти організації в Тернопільському обласному художньому музеї виставки графіки польського художника Тирса Венгреновича.

Але, це ще далеко не повний перелік того, що із запланованого сприяє роботі польської національної меншини. Для проведення масових заходів місцеві органи влади зобов’язались безкоштовно надавати приміщення культурним товариствам, забезпечувати висвітлення їхньої діяльності в засобах масової інформації.

Можна зробити висновок, що протягом останніх років взаємовідносин між українцями та поляками, як в Україні так і в Польщі створюють грунт для сподівань на те, що ними зроблені висновки з уроків минулого. Польська громада на Тернопільщині має усі можливості для повноцінного культурно-освітнього розвитку місцевих національних товариств.

Якщо говорити за інші етнічні меншини, які проживають на території Тернопільської області, то вони є незначними. Серед них найчисельнішими є молдавани, вірмени, татари (понад 150 чол), румуни, чу­ваші, азербайджанці, узбеки, грузини, німці (70-100 чол) Дещо менше в об­ласті болгар, угорців, литовців, марійців, осетинів, латишів, греків, чехів, якутів, абхазців, гагаузів, туркменів, корейців, таджиків Люди цих та інших національностей проживають переважно м Тернополі [13].