- •1. Завдання курсу „Вступ до спеціальності”.
- •2 .Предмет історичної науки та її структура.
- •4. . Вища історична освіта в Україні.
- •5. Історія як наука в Прикарпатському університеті. Структура Інституту історії і політології.
- •9.Класифікація історичний джерел
- •10.Поняття історичного факту.
- •12. Застосування критичного методу в роботі з історичними джерелами.
- •13. Спеціальні історичні дисципліни та їх роль в дослідженні минулого.
- •15.Державні історичні архіви України
- •16. Об’єктивність та неупередженість автора історичної праці. Чотири типи історіописання. Мова історичної праці.
- •17. Вибір теми наукового дослідження.
- •20. Відносність історичних знань та відображення їх в історичній літературі.
- •21. Історична періодика.
- •23. Поняття історичної бібліографії. Основні бібліографічні поняття.
- •24. Види видань історичних джерел та наукової літератури. Основні правила їх бібліографічного опису.
- •25. Класифікація бібліографічних видань.
- •26. Ретроспективний пошук історичної літератури. Робота з каталогами бібліотек та з прикнижковою бібліографією.
- •28. Використання довідкової літератури в роботі історика. Пошук літератури по суміжним науковим дисциплінам.
- •29. Оформлення бібліографії в науковій праці.
- •30. Загальні вимоги до цитування в наукових працях.
10.Поняття історичного факту.
Слово «факт» походить від латинського «зроблене, те, що відбулося». В науці, зокрема історичній, факт - це дійсна, не вигадана подія; дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді; встановлене знання, що відповідає об'єктивній реальності і є матеріалом для певних висновків, доведень; реальність, дійсність, те, що об'єктивно існує.
У процесі пізнання історії факти є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для виявлення і визначення історичних зв'язків для їх узагальнення і засвоєння у системі. Узагальнення і систематизація фактів - це інструмент пізнання історії. Історичною наукою виявлено колосальну чисельність фактів, визначені їх час і місце здійснення. Конкретні дрібні факти минулого систематизовані, згруповані у значні історичні події, явища і цілісні історичні процеси.
За складом історичні факти можуть бути поділені на елементарні, прості й складні. У цьому випадку факти-процеси або факти-явища розглядаються як сукупність (цілісність) взаємопов'язаних фактів-по-дій, кожен з яких, у свою чергу, можна розкласти на ще більш дрібні і самостійні складові. Наприклад, такий складний факт-явище, як Велика Вітчизняна війна, є сукупністю відносно простих фактів-подій, серед яких оборона Одеси, Севастополя, визволення Києва, Карпатсь-ко-Ужгородська операція тощо. У свою чергу кожен із цих простих фактів складається з дрібніших, елементарних.
11. Методика пошуку та виявлення джерел.
Якість і результативність будь-якої праці історика вирішальною мірою залежать від повноти і якості джерел, які він використав. Тому професійним обов'язком історика є знання джерельної бази дослідження. Як зазначалося вище, джерельна база дослідження складається з джерел, уже введених до наукового обігу (тобто надрукованих), і тих, які ще не використовувалися у наукових працях. Обов'язковим правилом пошуку джерел є те, що його слід починати з опублікованих джерел по темі, тобто з вивчення бібліографії. Цей процес включає:
• ознайомлення з прикнижковою бібліографією в ході опрацювання наукової літератури з теми дослідження;
• роботу з каталогами бібліотек;
• перегляд бібліографічних покажчиків.
Починаючи роботу над темою, дослідник звертається насамперед до публікацій своїх попередників (якщо вони є), а також до узагальнюючих праць, які можуть стати вихідною точкою дослідження проблеми. Вже в ході цієї роботи історик дістає перші уявлення про коло джерел, які можуть його зацікавити. Проте основну масу опублікованих джерел можна виявити лише на основі цілеспрямованого бібліографічного пошуку, роботи з каталогами, а також із поточними і ретроспективними бібліографічними покажчиками про опубліковані книги.
У наукових бібліотеках є кілька каталогів: алфавітний, систематичний, довідковий, спеціальні (видання іноземними мовами, періодичних видань тощо). До алфавітного каталогу дослідник звертається, коли у нього вже є назви потрібних книг. Для пошуку джерел з певної теми використовується систематичний каталог.
Починаючи пошуково-бібліографічну роботу, слід мати уявлення про типи, види і форми видань документів, прийняті в різні часи. Серед трьох типів видань документів (видання наукового, науково-популярного, навчального характеру) найбільший інтерес для дослідника становлять наукові видання.