20. Відносність історичних знань та відображення їх в історичній літературі.

21. Історична періодика.

Історична періодика – спеціальні періодичні видання, в яких публікуються письмові документальні історичні матеріали (джерела), наукові праці з історії, бібліографічні нотатки та історіографічні статті.  Історична періодика представлена виданнями, адресованими насамперед історикам і читачам, особливо цікавиться історією. Це головним чином журнали. Для істориків вони є історіографічними дослідженнями і одночасно публікаторами різноманітних матеріалів з історії.  Історичні журнали виконують функцію організують центрів історичної літератури (монографічне-дослідної, науково-популярної, інформаційно-хронікальній; довідково-бібліографічної).  В історичній періодиці отримує відображення вся поточна життя історичної науки, її установ та організацій, професійна діяльність учених, історична думка епохи. 

22. Поняття історіографії. Історіографія як самостійна галузь історичної науки займає все більш значуще місце в системі історичного знання. Зростання уваги до історіографії пояснюється загальним «прискоренням» розвитку історичної науки, інтересом істориків до теоретико-методологічним проблемам, обсягом і різноманітністю накопичених історіографічних джерел.  В останні роки наукова діяльність істориків опинилася в епіцентрі суспільного життя. Про проблеми історії сперечаються професійні історики, письменники, публіцисти, журналісти, представники самих

Історіогра́фія (від грец. ἱστορία (історія) — розповідь про минуле та грец. γραφω (графо) — пишу) як поняття застосовується у трьох значеннях:

• як спеціальна галузь історичної науки, що вивчає її історію, процес нагромадження і розвитку історичних знань;

• як сукупність досліджень, наукової літератури, присвячених певній добі, періоду, проблемі, події, регіону чи країні;

• як науковий аналіз повноти і достовірності дослідження в історичній науці тієї чи іншої проблеми, теми, події, певного періоду конкретної доби.

Історіографія вживається у вдосконаленні методології історичних досліджень.

Українська історіографія — спеціальна галузь історичної науки, яка вивчає тенденції розвитку історичних знань, української історичної думки, діяльність наукових осередків та центрів історичної науки, внесок визначних українських істориків у збагачення історичних знань не лише з історії України, але й світової історії.

В Україні термін «історіографія» в його сучасному значенні дістав поширення в другій половині XIX ст., спочатку в Галичині, а пізніше на Наддніпрянщині. Імператорський університет Св. Володимира був одним з піонерів серед російських університетів щодо викладання історіографії. У 1874 професор І. Лашнюков опублікував у Києві «Очерки русской историографии». Велику увагу історіографічним дискурсам приділяли університетські професори М. Максимович, М. Костомаров, В. Іконников, В. Антонович.

23. Поняття історичної бібліографії. Основні бібліографічні поняття.

Історична бібліографія (від гр."бібліон" – книга і "графо" – пишу) точний облік, опис і рекомендація історичної праці до опрацювання. Складання бібліографічних карток, списків, оглядів друкованих праць; реєстрація праць за певними галузями знань, по певній темі.

Основні поняття :

Бібліографічний опис — це множина записаних за певними правилами бібліографічних даних, що ідентифікують документ.

Бібліографічні посібники—це документальна форма існування БІ, тобто така форма, що допомагає фіксувати і зберігати БІ в часі та передавати її у просторі у вигляді документа.

Термін "бібліографічний ресурс" з'явився порівняно недавно, у зв'язку з активізацією вживання його терміноелемента "ресурс".

Термін "бібліографічне джерело" вживається, здебільшого, у тому випадку, коли йдеться про джерело пошуку бібліографічної інформації або джерело її надходження до споживача при виконанні бібліографічного обслуговування, чи при визначенні джерел виявлення документів для їх відображення у бібліографічному посібнику.

Термін "бібліографічний документ стосовно документів, що містять бібліографічну інформацію, запропонувала вживати Е. К. Беспалова.

Бібліографічна продукція — це інформаційна продукція, яка містить бібліографічну інформацію.