8. Фразеологічні норми української літературної мови.

Фразеологізми використовуються у всіз бех винятку стилях. Фразеологічні одиниці, з одного боку, сприяють посиленню логізації тексту, а з другого, допомагають надавати викладові різних емоційно-експресивних відтінків.

Одна з характерних рис фразеологічних одиниць – стійкість їх лексичного складу (одні компоненти зворотів не можна довільно замінювати іншими без певної стилістичної настанови):

бути (стати) в пригоді= допомагати, бути корисним у чомусь;

мати нагоду (випала нагода) = підхожий для чогось момент, зручні обставини.

просто неба = перебувати не в приміщенні (під відкритим небом – калька);

робити внесок (у культуру, науку тощо) – вносити вклад (у банк).

Російська калька Український відповідник

здавати екзамени складати іспити (екзамени)

заключати угоду укладати угоду

попередити пожежу запобігти пожежі

приймати участь брати участь

кидатися у вічі впадати в око

у своє задоволення собі на втіху

нічого гріха таїти ніде правди діти

поговорити по душам поговорити по щирості

жити приспівуючи жити в розкошах

лід зрушився крига скресла

Переклад фразеологізмів українською мовою:

1. Какова яблоня, таковы и яблочки – Яка грушка, така й юшка; яка пряжа, таке й полотно; яка пшениця, така й паляниця; яка хата, такий тин, який батько, такий син.

2. В тесноте, да не в обиде – хоч не пишно, та затишно.

3. Крутиться как белка в колесе – Крутиться як муха в окропі.

4. Заключить договор – укласти угоду.

5. Заключительное слово – підсумкове (останнє слово).

6. Сдавать экзамены – складати іспити.

7. Предупреждать пожар – запобігати пожежі.

8. От жилетки рукава – дірка від бублика.

9. Большая цаца – велике цабе.

10. С волками жить – по волчьи выть – з ким поведешся, від того і наберешся.

11. Назвался грибом – полезай в корзину – назвався грибом – лізь у борщ, взявся за гуж, не кажи, що не дуж.

12. Не дели шкуру неубитого медведя – не кажи гоп, поки не перескочив.

9. Стилістичні норми сучасної української літературної мови.

Дотримання цих норм забезпечує найраціональніше вираження думок за конкретної життєвої ситуації, бо при цьому максимально враховуються мета, характер мовлення і його стильова належність.

Стилістичні норми регулюють вибір слова або синтаксичної конструкції відповідно до умов спілкування і стилю викладу:

розрізняти, а не диференціювати – у розмовному стилі,

море глибиною.., а не глибоченне море – у науковому стилі,

у зв’язку з тим, що.., а не бо... – в офіційно-діловому стилі.

Стилістична норма є функціональним явищем, яке стає мовленнєвою реалією тільки за умов, що мовці:

• добирають і використовують лише такі мовні одиниці, які властиві літературній мові;

• вживають слова і фразеологізми із закріпленою за ними семантикою;

• комунікативні одиниці мови формують за усталеними в мові синтаксичними моделями;

• дотримуються вимог певного стилю мови.

Стилістичні явища мови не мають власної, тільки їм властивої природної репрезентації, як. наприклад, фонетичні, морфологічні та інші засоби. Лінгвостилістичний аналіз є своєрідним продовженням аналізу мовних одиниць за іншими ознаками – фонетичними, лексичними, морфологічними тощо.

Стилістичні норми– такі мовні засоби, за якими закріпилося певне амоційне чи емоційно-експресивне забарвлення і які регламентовано вживаються у певних типах мовлення: стилях, підстилях, жанрах та видах текстів. Це історично сформовані загальноприйняті реалізації стилістичних можливостей мови, зумовлені сферою, умовами, завданнями спілкування.

Стилістичні норми мови– це кодифіковані сукупності (ряди) мовних засобів, які характеризуються певною частотністю щодо різних стилів і мають потенційне стилістичне значення, відповідне функціональному стилю (це стилістичний арсенал словника).

Стилістичні норми мовлення– це мовленнєві засоби зі стилістичним значенням і прийоми їх організації у множинності конкретних текстів для одержання стилістичних ефектів відповідно до загального стильового значення і мовленнєвої системності тексту.

Стилістичні норми визначають вживання мовних засобів відповідно до стилю мовлення. Наприклад, для офіційно-ділового стилю характерні сталі словосполучення – мовні штампи, що зазнають суржикового викривлення внаслідок впливу російської мови.

Норма: Порушення норми:

укладати угоду заключати угоду

брати участь приймати участь

впроваджувати у виробництво / внедряти у виробництво

відшкодовувати збитки возмістити убитки

витяг із протоколу виписка із протоколу

чинне законодавство діюче законодавство

обіймати посаду займати посаду