IP_2014

перевищує НМДГ, а завданою в особливо великомурозмірі – якщо її розмірутисячуібільшеразів перевищує НМДГ[1].

Визначення «неоподатковуваний мінімум доходів громадян» сформульовано в Податковому кодексі України, зокрема розділ XX, підрозділ 1 пункт 5 зазначає: «Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілейїхзастосуваннявикористовуєтьсясума врозмірі17гривень,крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексудлявідповідногороку»[2].

Враховуючи вищезазначене,констатуємо, що у випадку кваліфікаціїзлочину, передбаченогостаттею176КК України, НМДГ визначаєтьсяв розміріподаткової соціальної пільги длявідповідного року.

Для визначення розміру збитків по кримінальних справах, до 1 січня 2015 р. податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2015 р. податкова соціальна пільга буде дорівнювати 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Оскільки з 1 січня 2014 р. сума прожиткового мінімумув 2014 р., встановлена Законом України«ПроДержавнийбюджетУкраїнина 2014р.»,становить1218 грн., то за сучасних умов (до 1 липня 2014 р.) сума НМДГ, що використовується для визначення розмірузавданої злочином шкоди, становить609гривень.

Отже, важливим елементом складу злочину, а звідси й фактичноїпідстави кримінальної відповідальності за порушення авторськогоправа та суміжнихправ єзавдання матеріальної шкодиу розмірі, щоперевищує 121 800грн.

Юридичною підставою кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав можна назвати передбачення такого діяння в статті 176 КК України, тобтовизнання законодавцем його суспільної небезпеки.Як вказує М.І. Панов, це означає,щозаконодавецьпов’язуєкримінальнувідповідальністьтільки з конкретним актом поведінки особи, яка знаходить свій вираз у суспільнонебезпечномудіянні вформідіїчи бездіяльності[6, 48].

Процесуальною підставою кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав є обвинувальний вирок, за яким особа визнається винною у вчиненні злочину,

111

передбаченогостаттею176КК.Самевинесенняобвинувальноговироку єважливою підставою, щовипливаєіз ч.2. ст. 2КК, девідтворюється конституційне положення про презумпцію невинуватості (частина першастатті62КонституціїУкраїни):«Особа вважаєтьсяневинуватою увчиненнізлочинуінеможебути піддана кримінальномупокаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду» [8].

Таким чином, розглядаючи підставу кримінальної відповідальностіза порушення авторськогоправа тасуміжних правяк складнукатегорію, можнавиділититакі їїелементи:

1)фактичнупідставу, що полягає увчиненні особою суспільно небезпечного діяння, яке містить об’єктивні та суб’єктивні ознаки складузлочину, передбаченогостаттею176 ККУкраїни;

2)юридичнупідставу, тобтонаявністьуКримінальномукодексі України норми права, а саме – статті 176, що передбачає суспільну небезпекута встановлюєкримінальнувідповідальністьза порушення авторськогоправа та суміжнихправ;

3)процесуальну підставу, об’єктивним вираженням якої є обвинувальнийвироксуду, заякимособавизнаєтьсявинноюувчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 176 КК України.

Списоквикористанихджерел:

1.КримінальнийкодексУкраїни: Законвід05.04.2001№2341-III. – [Електроннийресурс].– Режимдоступу:http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14

2.Податковий кодекс України: Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI.- [Електроннийресурс].– Режимдоступу:http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17

3.Гнатенко Є.С. Підстави кримінальної відповідальності за законодавствомУкраїни/ Є.С. Гнатенко//ВісникАкадеміїмитної службиУкраїни.Сер. :Право.– 2013. –№2. –С.102-106

4.Науково-практичний коментар Кримінального кодексуУкраїни / Заред. М.І.Мельника,М.І.Хавронюка.–7-мевид.–К.:Юридична думка.–2010.–1288с.–С.463-468

5.Науково-практичнийкоментарКримінальногокодексуУкраїни. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.pravoznavec.com.ua/books/162/12210/28/#chapter

112

6.ПановМ.І.Кримінальна відповідальністьтаїїпідстава/М.І.Панов // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2010. – №4.–С.45-50

7.ТарасоваО.О.Кримінально-правовийзахистправінтелектуальної власності/ О.О. Тарасова // Південноукраїнський правничий часопис.–2009.–№3. –С.34-35

8.ТихийВ.П.Підстава кримінальноївідповідальності/В.П. Тихий// ВісникАкадеміїадвокатуриУкраїни.–2009. –№1.–С.244-245

9.ХохловаІ.В. КримінальнеправоУкраїни(Загальна частина):навч. посіб. /І.В. Хохлова,О.П.Шем’яков;Макіїв. екон.-гуманіт. ін-т. – К.:Центрнавч.л-ри.–2006. –272с.

ОБ’ЄКТИПРАВОВОЇОХОРОНИУСФЕРІІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІЗАКРИМІНАЛЬНИМЗАКОНОДАВСТВОМ КРАЇНСНД

ПарамоноваОльгаСергіївна,

старший викладач Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Україна як одна з країн колишньогоСРСР розвивалася, разом з іншими країнами СНД, в рамках єдиної політико-правової системи і маламайжеідентичнекримінальнезаконодавство. РозпадРадянського Союзу, що супроводжувася змінами в суспільному житті, викликав необхідність змінити підходи щодо правової охорони соціальних відносин. Кожна з утворених незалежних держав самостійно розроблялакримінальнезаконодавство.Вивченняостанньогодозволить українськомузаконодавцюобратинайбільшвдаліформикримінальноправового забезпечення інтелектуальної власності у сучасних соціально-економічнихумовах.

Так, у ст. 184 Кримінального кодексу (далі – КК) Республіки Казахстан передбачено відповідальність за порушення виключних майнових та особистих немайнових прав на об’єкти авторських та суміжнихправ.Перелікжецихоб’єктів(доситьширокий)мизнаходимо уст.972«Видиоб’єктівавторськогоправа»таст.985«Об’єктисуміжних прав»Цивільногокодексу(далі–ЦК)РеспублікиКазахстан[1]. Доних належать:1)об’єкти авторськихправ:літературнітвори;драматичніі музично-драматичні твори; сценарні твори; твори хореографії і пантоміми;музичнітворизтекстомабобезтексту;аудіовізуальнітвори,

113

твори живопису, скульптури, графіки та інші твори образотворчого мистецтва; твори прикладного мистецтва; твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва; фотографічні твори і твори, одержані способами, аналогічними фотографії; карти, плани, ескізи, ілюстрації і тривимірні твори, які стосуються географії, топографіїта іншихнаук;програмидляЕОМ; похіднітвори;збірники (енциклопедії, антології, базиданих)тощо;2)об’єкти суміжнихправ: вистави, виконання, фонограми, передачі організацій ефірного та кабельногомовлення.

Об’єкти права промислової власності наведені в ст. 184-1 КК РеспублікиКазахстан: винахід, промисловийзразок, корисна модель, селекційнедосягнення, топологіяінтегральнихмікросхем [2].

Майжеаналогічним чиномсформульованаст.201ККРеспубліки Білорусь, яка передбачає відповідальність за порушення майнових і немайнових прав на об’єкти авторського права, суміжних прав або об’єкти права промислової власності [3]. Проте, диспозиція є бланкетною нормою, тому для визначення конкретних об’єктів необхіднозвертатисядост. 980ЦКРеспубліки Білорусь[4].

Щебільшлаконічним єзаконодавецьУзбекистану.Стаття149КК Республіки Узбекистанпередбачає відповідальністьза пpивласнення автоpства, примус до співавторства, а також розголошення без згоди авторавідомостейпрооб’єктиінтелектуальноївласностідоїхофіційної реєстраціїабопублікації [5].Широкийперелікцихоб’єктівнаведеноу ст. 1031 ЦК Республіки Узбекистан [6]. На противагу більшості кримінальних законів країн ближнього зарубіжжя розглянута норма спрямованана попередженняпорушеннялишеособистихнемайнових прав авторів. Як слушно зазначає Г.О. Глухова, сумнівно, щоб в Республіці Узбекистан не існувало інших порушень прав творців (власників)інтелектуальної власності, крім плагіату, і не«процвітає» виробництвоконтрафактноїпродукції[7,40].Крімтого, авторзауважує, щоККУзбекистанунепереслідуєвкримінальномупорядкувиннихза порушення суміжних прав. З останнім твердженням справедливо не погоджуєтьсяС. М. Титов,оскільки«привласненняавторстваможливо іщодооб’єктівсуміжнихправ,аджепоняття«інтелектуальнавласність» відповіднодозагальновизнанихнорм міжнародногоправа включаєв себе широке коло об’єктів , в тому числі об’єкти суміжних прав» [8, 103].

Доцивільногозаконодавствавідсилаютьінормипрокримінальну відповідальність за посягання на інтелектуальну власність КК РеспублікиВірменія(ст.158.«Порушенняавторськіхтасуміжнихправ», ст. 159. «Порушення патентного права») [9] та КК Киргизької

114

Республіки (ст. 150. «Порушення авторських, суміжних прав і прав патентоволодільців»; ст.191 «Незаконне використання товарного знаку»)[10].

АукримінальномузаконодавствіАзербайджанутаТаджикистану об’єктиінтелектуальної власностіперерахованіувідповіднихстаттях кримінальногозакону. Щодооб’єктівохорони,з відповідниминормами ККУкраїни схожінормиККАзербайджанської Республіки. Останній передбачає відповідальність за незаконні дії щодо таких результатів інтелектуальноїдіяльності: науковий,літературний,художнійчиінший твір(ст.165),винахідіраціоналізаторськапропозиція(ст.166),товарний знак, знак обслуговування, найменування місця походження товару абосхожих з ними позначень(ст. 197), комерційнатаємниця (ст. 202) [11].

Значно вужче коло об’єктів права інтелектуальної власності перебуває під охороною КК Республіки Таджикистан. У цьому акті містятьсядвівідповіднихстатті.Ч.1ст.156передбачаєвідповідальність за«випускпідсвоїмім’ямчужогонаукового, літературного, музичного чихудожньоготвору,а такожчужої програмидляЕОМчи базиданих, абоіншепривласненняавторстванатакийтвір,привласненняавторства винаходу, примус до співавторства». У ст. 278 встановлена відповідальність за порушення прав на комерційну та банківську таємниці [12]. На відміну від КК України і КК Азербайджану кримінальний закон Республіки Таджикистан не містить норм про відповідальністьза посяганняназасобиіндивідуалізаціїтоварів,робіт, послуг.

Аналіз норм кримінального законодавства країн ближнього зарубіжжядозволяєстверджувати,щоперелікоб’єктівінтелектуальної власності, що перебувають під охороною, неоднорідний. У кримінальнихзаконахнаводитьсяабовичерпнийперелікоб’єктівправа інтелектуальної власності, або відповідні норми є бланкетними і відсилаютьдоцивільногозаконодавства. Водночас зберігаютьсяриси радянськогокримінальногозаконодавства. Зокрема, відносинищодо інтелектуальноївласностінепредставленіякєдинийсамостійнийоб’єкт івиступаютьякчастинаекономічнихвідносинабоякчастинавідносин, що забезпечують проголошені конституцією країни соціальноекономічніправа. Такийпідхідвідображеновструктурірозглядуваних кримінальнихзаконів.

Списоквикористанихджерел:

1.ГражданскийкодексРеспубликиКазахстанот01.07.1999г.№409-I (Особеннаячасть) (сизменениямиидополнениями посостоянию

115

на 07.03.2014 г.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1013880

2.УголовныйкодексРеспубликиКазахстанот16.07.1997г. №167-I(с изменениями и дополнениями по состоянию на 07.03.2014 г.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http:// online.zakon.kz/Document/?doc_id=1008032

3.УголовныйкодексРеспублики Беларусьот09.07.1999г. №275-З(с изменениями и дополнениями по состоянию на 12.07.2013 г.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http:// etalonline.by/?type=text&regnum=hk9900275#load_text_none_1_

4.Гражданскийкодекс РеспубликиБеларусьот07. 12. 1998г. №218- 3(с изменениямиидополнениямипосостояниюна 31.12.2013 г.)/

/[Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http:// etalonline.by/?type=text&regnum=HK9800218#load_text_none_1_

5.УголовныйкодексРеспубликиУзбекистанот22. 09.1994г. №2012XII (сизменениями идополнениямипосостоянию на20.01.2014 г.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http:// fmc.uz/legisl.php?id=k_ug

6.ГражданскийкодексРеспубликиУзбекистанот29.08.1996г.№257- I(сизменениямиидополнениямипосостояниюна07.10.2013 г.)/

/[Електроннийресурс]. –Режимдоступудоресурсу:http://fmc.uz/ legisl.php?id=k_grajd

7.ГлуховаГ.О. Уголовнаяответственностьза нарушениеавторских исмежныхправ:дис…канд.юрид. наук.:спец. 12.00.08/Глухова ГалинаОлеговна. –М., 2004. –184c.

8.Титов С. Н. Уголовно-правовое обеспечение интеллектуальной собственности в странах СНГ и Прибалтики / С.Н. Титов // Юридическаянаука.–2012.–№1. –С.101-104.

9.УголовныйкодексРеспублики Арменияот29.04.2003г. №ЗР-528 (сизменениямии дополнениямипосостояниюна 05.12.2013г.)// [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http:// base. spinform.ru/show_doc. fwx?rgn=7472

10.УголовныйкодексКыргызской Республикиот1.10.1997г. №69(с изменениями и дополнениями по состоянию на 18.02.2014 г.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http:// online.zakon.kz/Document/?doc_id=30420353&show_di=1

11.УголовныйкодексАзербайджанской Республикиот30. 12. 1999г. № 787-IQ (с изменениями и дополнениями по состоянию на 27.12.2013г.)//[Електроннийресурс]. –Режимдоступудоресурсу: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30420353&show_di=1

116

12.УголовныйкодексРеспубликиТаджикистанот21.05.1998г. №575 (сизменениямии дополнениямипосостояниюна 28.12.2013г.)// [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http:// base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=2324

ПЛАГІАТУІНТЕРНЕТ-ЗМІЯКПОРУШЕННЯАВТОРСЬКИХ ПРАВЖУРНАЛІСТІВ

ПоліщукАннаВолодимирівна,

магістрантка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Зізбільшенням кількостіінтернет-ЗМІплагіат якприписування собі чужої інтелектуальної власності або її творче використання: переклад, адаптація, аранжування без отримання належногодозволу, набуваєдедалібільшихмасштабів. Плагіаторинехтуютьзастереженням автора про заборону вільно використовувати його матеріал, як того вимагаєст. 21ЗаконуУкраїни«Проавторськеправой суміжніправа», користуютьсявідсутністю реальноїтехнічноїохорониавторськихправ і легко запозичують чужі матеріали за допомогою кількох натисків клавішнаклавіатурікомп’ютера.Тоді,якредакціївитрачаютьвеличезні коштиназбір,фіксаціюінформації,створенняоригінальнихматеріалів, під які дають рекламу, плагіатори переносять чужий контент на свої сайтибез зусильізгаданихвитрат.

Запозиченнячужогоконтенту:тексту,зображення, графіки, фото, аудіо, відео, привабливого, успішного дизайну медійного проекту, програми, -сталоепідемієюкрадійства ужурналістиці. Утакийспосіб постійно порушується право автора. Цілі, для досягнення яких здійснюєтьсяплагіаттворів, різні. Метоюплагіатухудожньоготворує отримання слави та матеріальної винагороди за рахунок праці іншої особи.Мета плагіатунауковоготворубільш тривіальна –виправдання витрачених бюджетних коштів або коштів замовника шля-хом привласнення результатівчужої інтелектуальноїпраці[3, с.22 ]. Мета плагіатужурналістськоготвору–економіяробочогочасутаописподій, на яких не був присутнім репортер. Однак у будь-якому разі, за доктриною сучасного авторського права, плагіат – це порушення немайнових (правона ім’я) та майнових(правона вина-городу) прав автора.

117

Особливість плагіату в ЗМІ полягає у тому, що випадки привласнення чужих творів часто залишаються непоміченими. Причинами цьогоє розкиданість творів уперіодиці, велика кількість джерел інформації та й, власне, ЗМІ [2, 56-59 ]. Усі ці обставини ускладнюютьвиявлення порушень.

Найпоширенішим джерелом інформації для запозичення авторських матеріалів є мережа Інтернет. Передусім це стосується жанрутак званих «цікавихісторій», щоєсьогодні дуже популярним і успішновикористовуєтьсявиданнямидляширокоїаудиторії.Матеріали передруковуютьсязфактологічнимизмінами(змінаімені місцьподій) або доповнюються, обростаючи новими подробицями, фактами, діалогамитощо.

Дуже часто плагіатори використовують усвоїх працях іноземні публікації.Популярністьцьогоджерелаінформації зумовленабагатьма чинниками. По-перше, ймовірність викриття факту привласнення іншомовноготекступорівняномала;по-друге, очевидноюєскладність проведення експертної оцінки іншомовних текстів, що пов’язана насамперед із семантичними та лексико-фразеологічними розбіжностями в мовах; по-третє, запозиченняіншомовних текстіву повному обсязі може бути прирівняне до реферування чи перекладу. Останнєнезабороняєтьсязаконом,алетількиза умови,щоперекладач непорушуєправ авторатвору-оригіналутаздійснює перекладза його згодою[8, 4].

Правовий статус інтернет-ЗМІ в Україні законодавчо не закріплений, томущоднявиникаютьсумнівиз приводудостовірності інформації мережевих видань. У цьомуконтексті плагіат є однією із найголовніших проблем, оскільки «переходячи» з одного сайту на інший, матеріали, як правило, втрачають імена своїх авторів і часто присвоюютьсяіншим.

Твір, щоне маєспеціальногозахисту, одразупіслярозміщенняв Інтернетістаєлегкоюздобиччюдлякожного,хтобажаєйоговідтворити, скопіювати, скомпілювати або змінити з метою нанесення шкоди репутаціїавтора.Проконтролюватиситуаціюзатакихумовдужеважко, а тому автори, щоб захистити своє право на твір, змушені використовуватитехнічні засобизахистуробіт, маркетинговіприйоми танавітьвдавсядохитрощів[7].Наведемоокреміз них.

1. Саморуйнування електронного документа у разі його несанкціонованогокопіювання.Доцьоговидутехнічнихзасобівзахисту творів належать так звані «водяні мітки» – вкраплення програмного коду, що дозволяють частково порушити цілісність об’єкта. При

118

відображені на екрані деякої графічної інформації, отриманої незаконним шляхом, зображення втрачає окремі фрагменти та стає непридатним длясприйняття. Міткитакожможуть міститиприховану службову інформацію про об’єкти авторського права. Це дозволяє відстежувати авторськітвори умережіІнтернет.

2.Твори із обмеженою функціональністю. За такого підходу,

автор подає лише частинуінформації, наприклад, зміст книги або її окремі розділи. У разі якщо читач зацікавився твором, йому пропонуютьпридбатиповнуверсіюкниги вінтернет-магазині абона CD-диску. Продуктивним видається використання цього методу для передплатиінтернет-видання. Цяпропозиціячинеповністюзбігається із бажанням клієнта своєчасно отримувати необхідну інформацію, гарантією чого може виступити передплата відповідної розсилки. Водночасіз відносноюконтрольованістювикористанняпродукту, його творці мають шанс «розкрутити» свій твір на ринку, а пізніше скористатися йогопопулярністю.

3.Криптографічні конверти. Це програмне забезпечення, що зашифровуєтексти так, щодоступ донихможебути отриманийлише із застосуванням належного ключа до шифру. Власники авторських прав розповсюджують свої твори у криптографічних конвертах, вимагаючи платнюза отримання ключем із шифрами доконвертів.

4.Використаннякодових слів.Оригінальнийметодборотьбиіз крадіжкамисвоїхматеріалівзапропонувалисаміавтори.Усвоїхтекстах вони навмисновикористовують рідкісніта екзотичні слова, заякими потім відстежують використаннясвого твору. Йдеться прозвернення до пошукових систем, які за наявності лише одного слова надають переліктапосиланнянаматеріали,втекстіякихзустрічаєтьсяцеслово. Протеметодвикористаннякодовихсліввидаєтьсянедужеефективним, оскільки пошукові машини охоплюють лише близько 60 % інформаційного наповнення кіберпростору, та й рідкісна лексика не можезастосовуватисяуматеріалахусіхстилів.

5.Створення спеціалізованого архіву для об’єктів права інтелектуальної власності, представлених велектронномувигляді.

Уцьомунапрямі Україна займає пасивнупозицію, тоді якубагатьох іншихкраїнах запровадженіта активнофункціонуютьспеціалізовані бази даних. Такі депозитаріїдозволяютьавторовіпідтвердити факті час публікаціїувипадкувиникнення суперечки, зокрема й усуді. Під веб-депозитом розуміється розміщення та збереження копії авторськогоматеріалу, опублікованоговмережі. Копія на незмінному носії (CD-ROM диску) виконується з фіксацією часу, місця й умов її

119

виготовлення. На міжнародномурівнітриває робота надстворенням системитакої ідентифікаціїавторівгазетнихматеріалівPRESSMARK. Оскількипроблема захистуавторськихправудіяльностіелектронних ЗМІ стосується кібернетичногопростору, тоі рішенняповинне бутиз тієї ж сфери людської життєдіяльності. В об’єктів авторськогоправа з’явилисяелектронніаналоги(газети,авторськітексти,графічніоб’єкти тощо). Утакомувипадкузамінити підпислюдини іпечаткуповинний цифровийпідпис автора.

За нашими спостереженнями, плагіаторами часто стають регіональні ЗМІ, які запозичують контент або зі столичних, або з подібнихпровінційнихвидань без посилань. На жаль, черкаськімасмедіа не виняток. Так, видання «Прес-Центр» у січні 2012 р. опублікувалостаттю«КрайслерОлійника, переробленийнакатафалк, заробляє для черкаських комунальників до 100 тисяч на рік» з посиланням на «Обозреватель»,хочацейматеріал належитьвиданню «НародUA».«Обоз»,як іналежить, пославсяна першоджерело, тобто на«НародUA»,звідкиібулопередрукованостаттютафотографії.Проте видання «Прес-Центр» виявилося далеким від журналістських стандартів та чинного законодавства. Детальний аналіз незаконного запозичення контенту інтернет-виданнями «Інфопорн», «Антенна», «Обозреватель»,«Прес-Центр»–целишекілька негативнихприкладів, середдесятків подібнихукраїнськихвидань-плагіаторів, якікожного днязапозичують, переробляютьтапублікуютьбез посиланьматеріали іншихЗМІ. На жаль, належнаправова база дляпокарання за скоєння плагіатувУкраїні відсутня,томувідстежитипоширенняплагіату,атим більше дослідити статистику, складно. Однозначно, що це явище сьогоднівнашій країніпрогресує, томужурналісти почалиактивніше з ним боротись і частіше звертатися до суду у справах порушення авторськихправ.

Отже,длявирішенняпоставленоїпроблеминеобхідновстановити розумнийбаланс міжнормативно-правовоюбазою та інструментами саморегуляції в мережі. На мою думку, Україна має взяти до уваги зарубіжний досвід і виробити свої механізми контролю та захисту авторськихправвІнтернеті.

Списоквикористанихджерел:

1. Афанасьєва К. О. Авторське право : практ. посіб. / К. О. Афанасьєва.–К. :Атіка, 2006. –224с.

120