Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

IP_2014

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
1.03 Mб
Скачать

5.Гельсінська декларація Всесвітньої медичної асоціації “Етичні принципимедичнихдослідженьзаучастюлюдиниуякостіоб’єкта дослідження”. Електронний ресурс]. –Режимдоступудоресурсу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/990_005

6.Закон України «Основи Законодавства України про охорону здоров’я». [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/page2

СТРУКТУРАПРАВАІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІВУКРАЇНІ

КорновенкоСергійВалерійович,

доктор історичних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Інтелектуальна творча діяльність людини – один із ключових факторів соціально-економічногота суспільно-політичного розвитку сучасних країн. Враховуючи таку непересічну роль інтелектуальної власності у світі, актуальною є розробка теоретичних питань інтелектуальної власності. Зважаючи на новітні тенденції у науковій думці щодо права інтелектуальної власності [1], вмотивованим видається вивчення питань, що стосуються системи права інтелектуальної власності, йогоінституціалізації. Книгою IV«Право інтелектуальної власності» чинного Цивільного Кодексу України визначено лише об’єкти права інтелектуальної власності. Однак законодавець не закріпив, до яких інститутів права інтелектуальної власності вони належать. Окрім того, у науковій літературі чітко не прописанокритерії, за якимиоб’єктиправа інтелектуальноївласності можутьобєднуватись[2, 147–148].

Беручидоуваги вищезазначене, усучаснійнауковій літературіз питань інтелектуальної власності склалося декілька підходів щодо структури права інтелектуальної власності. Перший із них – традиційний. Його представники (наприклад, І. Мікульонок) інтелектуальнувласність поділяютьна авторськеправоіпромислову власність[3, 7].Затакоюлогікоюавторськеправозакріплюєзаавторами таіншимитворцямиінтелектуальноївласностіпевніправа, якінадають їм можливість дозволяти або забороняти протягом обмеженого періоду часу використання їхніх творів. У широкому розумінні

21

авторськеправоміститьположенняпроохоронуавторськогоправа, а такожохоронусуміжнихправ:праввиконавців, виробниківфонограм, організаціймовлення.

Промислова власність, відповідно до традиційного підходу, охоплює права на такі об’єкти права інтелектуальної власності, як винаходи,кориснімоделі,промисловізразки,знакидлятоварівіпослуг, фірмові найменування та зазначення про походження товарів чи найменування місця походження товарів, а також припинення недобросовісної конкуренції. У ширшому розумінні промислову власність поширюють не лише на промисловість, а й на торгівлю, сільське господарство, продукти промислового чи природного походження.

Як свідчить аналіз традиційного підходу до структури інтелектуальноївласності, вінвідповідаєст.2Стокгольмськоїконвенції 1967р.прозаснуванняВсесвітньоїорганізаціїінтелектуальноївласності. Однактакийпідхіднеєбездоганним, насампередтому,щоневідводить місця у структурі інтелектуальної власності такому компоненту, як науковівідкриття.

Другий підхідпредставленороботамиП. Меггса таА. Сергєєва [4], П. Крайнєва [5] та інших науковців. На думку перших двох дослідників, інтелектуальна власністьєузагальненим поняттям щодо такихчотирьохінституціональнихоб’єктів:

·авторського права, яке сприяє створенню продуктів культури;

·патентногоправа;

·комерційної таємниці;

·товарнихзнаків, якіпов’язуютьпродуктіз йоговиробником [4,

28].

П. Крайнєв вважає, що в Україні структура інтелектуальної власностісформуваласяв такомувигляді:

1. Промисловавласність, доякоїналежать:

·об’єктипатентногоправа:винаходи,кориснімоделі,промислові зразки, сортирослин, породитварин;

·позначення: знаки для товарів і послуг, комерційні/фірмові найменування, географічні зазначення;

·раціоналізаторські пропозиції;

·компонування(топографії) інтегральнихмікросхем.

2. Авторськеправоісуміжні права, доякихналежать:

22

·об’єктиавторськогоправа:літературні,науковіта художнітвори, комп’ютерніпрограми, компіляції (бази)даних;

·об’єкти суміжних прав: виконання, фонограми, відеограми, передачі/програмиорганізацій мовлення.

3. Комерційнітаємниці, враховуючиноу-хау. 4.Захиствіднедобросовісноїконкуренції [5, 25].

В.Базилевичвважає, щовсівидивласності нарезультатитворчої інтелектуальноїдіяльності можнаподілитина чотиривеликігрупи:

1. Авторськіісуміжніправа.Об’єктамиавторськогоісуміжних правє:

·створеніврезультатітворчоїінтелектуальної діяльностіавторів літературні, наукові, художнітвори;

·комп’ютерніпрограми; базиданих;

·виконавськадіяльність, фонограмита відеограми;

·передачітелеірадіомовлення.

2. Правопромислової власності. Об’єктамиправа промислової власності є результати творчої діяльності в науково-технічній та виробничійсферах:

·винаходи–новівирішенняконкретнихтехнічнихпроблем;

·промисловізразки–нові оригінальніхудожньо-конструкторські рішення виробу, що визначають його дизайн, естетичний вигляд, зовнішнє оформлення тощо;

·корисні моделі – нові, оригінальні конструкторські рішення певнихпристроїв, тобтовинаходиусферімеханіки;

·раціоналізаторські пропозиції–нові, корисні технічнірішення щодо вдосконалення техніки, що використовується, продукції, яка виробляється, способівуправління, контролютощо.

3.Засобиіндивідуалізаціїучасниківцивільногообігутапродукції, щоними виробляється.Насамперед йдеться про:

·товарні знаки – умовне символічне позначення товарів;

·знаки обслуговування–умовнесимволічне позначенняпослуг, щонадаються;

·фірмові найменування – назви, терміни, найменування, призначенідлярозрізнення виробниківміжсобою;

·географічнізазначення–вказівкинапоходженнятоварів,послуг абонайменуваннямісця їхньогопоходження.

4. Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. До них належать специфічні результати творчої розумової діяльності, які не

23

охороняються авторським і суміжними правами, правом інтелектуальноївласностітощо, зокрема такі:

·селекційнідосягнення –нові сортирослин, породи тварин;

·компонування інтегральних мікросхем – зафіксовані на матеріальнихносіях просторово-геометричні розміщеннясукупності елементівінтегральнихмікросхемізв’язківміжними;

·комерційні таємниці, ноу-хау – незахищена охоронними документами технічна, комерційна, адміністративна інформація, розголошення якої може завдатишкоди підприємству;

·захиствіднедобросовісноїконкуренції[6, 131 –133].

Отже, у сучасній науковій думці в Україні, що стосується права інтелектуальноївласності, немаєоднозначногопідходущодоструктури права інтелектуальноївласності. Зумовленоцетим, щовідсутнієдині критерії стосовно його структуризації. У зв’язку з цим актуальним завданням для фахівців у сфері інтелектуальної власності є напрацювання як критеріїв, так і структури права інтелектуальної власностівУкраїні.Мипереконані,щонеобхіднозаконодавчозакріпити інституціалізаціюправа інтелектуальноївласності. По-перше, цебуде переконливим аргументом щодо того, що право інтелектуальної власності– самостійнаспецифічна галузьправа. По-друге,сприятиме кодифікаціїправа інтелектуальноївласності. По-третє, усунеможливі перешкодипідчас напрацюванняспеціальнихзаконів.

Списоквикористанихджерел:

1.Див., наприклад, Теоретико-прикладні проблеми кодифікації законодавства усфері інтелектуальної власності: монографія / за наук. ред. д.ю.н., проф. О.П. Орлюк;кол. авторів:С.Ю. Бурлаков, А.В.Міндрул,Л.І. Работягова,О.О.Тверезенко,О.О. Штефантаін.

К.:НДІІВНАПрНУ,Лазурит-Поліграф, 2011. –326с.

2.ЦивільнийКодексУкраїни.–Х.:ТОВ„Одіссей”,2008.–424с.

3.МікульонокІ. Основиінтелектуальноївласності/І. Мікульонок. – К.:ІВЦ„ВидавництвоПолітехніка”,Ліра–К.,2008.–232с.

4.МэггсП.Интеллектуальнаясобственность/П. Мэггс, А.Сергеев.

М.:Юристъ,2000.–320с.

5.Крайнєв П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю:Монографія. – К.: ВидавничийДім „Ін Юре”, 2004. – 288с.

6.БазилевичВ.Інтелектуальна власність/В.Базилевич. –К.:Знання, 2008.–431с.

24

МОДЕРНІЗАЦІЯПРАВАІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇВЛАСНОСТІЯК КАТАЛІЗАТОРІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇТВОРЧОЇДІЯЛЬНОСТІ

ПодкоритовОлександрВолодимирович,

здобувач Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України

Система захисту прав інтелектуальної власності, що сформувалася за останні 100 років, наразі гарантує високий ступінь захисту прав власника об’єкту права інтелектуальної власності. Водночас, жорсткийконтроль за дотриманням прав на об’єкти права інтелектуальноївласностістаєістотноюперешкодою вільномурозвитку технологій, стримує інтелектуальну творчу діяльність людини. Прикладомтакогостануречейєпатентнівійни.Патентнівійниякявище виниклита набулинайбільшогорозповсюдженняуСполученихШтатах Америки,оскількибільшістьпатентівнасучаснутависокотехнологічну продукцію реєструєтьсяуційкраїні.

ЗапідрахункамиБостонськогоюридичногоуніверситету(Boston UniversitySchoolofLaw),у2011роцісумазагальнихзбитківвідпозивних заявкомпаніямзрічнимдоходомбільше1мільярдадоларівСШАсклала 29мільярдівдоларівСША[1].Іцелишезбиткивідтакзванихпатентних тролів –суб’єктів господарювання, щонездійснюють виробничуабо наукову діяльність, а лише продають патенти та проводять судове переслідування користувачів технологій з певним ступенем відповідності. Не встигне згаснути один скандал довкола порушення патентів як виникає інший. Яскравим прикладом патентних війн є відносини двох компаній-гігантів високотехнологічноїелектроніки– AppleтаSamsung.Рівеньборотьбидійшовдотогорівня,колиприводом до судової тяганини стає форма та структура інтерфейсу виробів[2]. Результатом багаторічної тяганини стало зобов’язання компанії Samsung виплатити на користь компаніїAppleсуму в 640 мільйонів доларівСША[3].

Існуваннятакої практикипороджуєзагрозуіснуванняінновацій позамежамикомпаній-гігантів,оскількипатентнівійнита витратина юридичний супровід у судах створюють бар’єр для виходу на ринок дійсно нової продукції, запропонованої малими компаніями або одноосібними винахідниками. Для національної практики патентні війни не є звичним явищем, великої шкоди від них ми ще не бачимо, протеможнавжевпевненостверджуватипропоявупершихпатентних тролів і на українському ринку. Наприклад, Голіус Дмитро Володимирович та Кирило Володимирович на сьогодні мають 38

25

патентівна речі, щовжене однедесятиріччяперебувають уширокому вжитку:середнихігумовірукавички,распіратор, асинхроннийдвигун тощо[4]. Такий стан речей говорить про певні вади системи захисту прав на об’єкти права інтелектуальної власності та національного законодавства, щодозволяєвчинятиподібніречі. Розвитокпатентного тролінгуна ринкуУкраїни–лишепитаннячасу,а запорукаефективного функціонуваннятарозвиткуінтелектуальноїтворчоїдіяльності–вчасне реагуваннянатаківиклики.БеручидоувагидосвідСполученихШтатів Америки,деперші таківійнибулипоміченіщенаприкінцісемидесятих роківминулогостоліття[5],можнавпевненостверджувати, щопатентні війнинаносятьзбиткинасампереднаціональним економікам,оскільки сповільнюється темп науково-технічного розвитку, зменшуються обсяги випуску товарів через внесення судових заборон тощо [6]. З одного боку, ми розуміємо потребу у захисті об’єктів права інтелектуальноївласності. З іншого–патентиі судова тяганина стали механізмом ринкової боротьби товаровиробників, одним із шляхів монополізації ринку. Подібні жорсткі межі доцільні стосовноменш динамічнихгалузей.Водночас,комерційнийуспіхвласниківтехнологій удинамічнихгалузяхзахищенийтемпаминауково-технічногорозвитку

– технології розвиваються настільки швидко, що за час копіювання технології, а також впровадження у серію продукції конкурентом, науково-технічнийрівень власникатехнологіїпропонуєновий товарз кращими якостями, що забезпечує комерційний успіх власнику технології. Існуюча практика охорони та захисту об’єктів права інтелектуальної власності сприяє стримуванню науково-технічного розвитку, а процес захисту порушеного права через судову систему може тягнутися роками, тобто час за який патент втрачає свою актуальністьта комерційнупривабливість.

Резюмуючи, стверджуємо, що сучасна система охорони та захисту прав інтелектуальної власності ефективна лише стосовно об’єктівправаінтелектуальної власності,змінатапояваякихненосить динамічний характер. Розвиток технологій створення, передачі та розповсюдження об’єктів права інтелектуальної власності породжує нові виклики у сфері охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності, якіпотребують належної оцінкиз бокуправників тазміни правовоїпарадигмищодоїх охоронитазахисту.

Списоквикористанихджерел:

1.SusanDecker.BusinessCostsQuadrupleonPatent-OwnerClaims:BGOV Barometer//www.businessweek.com/news/2012-06-26/business- costs-quadruple-on-patent-owner-claims-bgov-barometer

26

2.Christopher Danzig. A Closer Look at the ‘Chaos’of the American PatentSystem //http://abovethelaw.com/2012/10/a-closer-look-at-the- chaos-of-the-american-patent-system/

3.MichaelPhillips.ApplevsSamsung:Apatentwarwith fewwinners// http://www.newyorker.com/online/blogs/elements/2013/11/a-patent- war-with-few-winners.html

4.Інтерактивна база даних «Промислові зразки», зареєстровані в Україні”//base.uipv.org/

5.http://copyright.laws.com/famous-cases/apple-computer-inc-v- franklin-computer-corp

6.InaFried. Apple CEO TimCookintheHotSeatat D // allthingsd.com/ 20120529/live-apple-ceo-tim-cooks-first-time-in-the-hot-seat-at-d/

ОСНОВНІІНСТИТУТИПРАВАІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇВЛАСНОСТІ

ПоліщукВікторСеменович,

кандидат економічних наук, доцент Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

ПоліщукСвітланаВікторівна,

кандидат педагогічних наук, асистент Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Правоверегулюванняінтелектуальною власністюєнадзвичайно важливим питанням, оскільки від цього значною мірою залежить ефективністьіпідвищенняінтелектуальногопотенціалунаукиінауковотехнічноїінновації.Томунедаремнозпершихднів здобуттядержавної незалежностів Українірозпочаласярозбудова державних інституцій, завданням яких є вирішення цієї проблеми. Цій темі багато уваги приділяють ряд провідних вітчизняних вчених: В.О. Жаров, І.Ю. Кожарська, Ю.С. Кононенко, С.В. Корновенко, П.М. Цибульов, О.А. Підіпригора,О.О. Придіпригора,О.Д.Святоцькийіінші.

Зауважимо, що з урахуванням спільності ряду об’єктів прав інтелектуальної власності і сформованої в зазначеній сфері системи джерел права, норми українського законодавства у сфері інтелектуальноївласності можна розподілитина чотири самостійних інститутиправа інтелектуальноївласності:

інститутавторськихісуміжнихправ;

інститутпатентнихправ;

інститут прав на позначення учасників комерційного обігу продукції;

27

•інститутправнанетрадиційніоб’єктиінтелектуальноївласності. Насамперед необхідно виокремити інститут авторських і суміжних прав. Ним регулюються правовідносини, що виникають у зв’язкуіз створенням творівнауки, літератури імистецтва, виконань фонограм,відеограм, передач(програм)організаціймовлення, атакож узв’язкузнабуттям,здійсненнямта захистомправна них.Об’єднання в єдиному інституті двох зазначених груп норм законодавства пояснюється найтіснішою залежністю виникнення та здійснення суміжнихправвідавторськихправ,атакожурегульованістювідповідних

правовідносин єдиним спеціальним законом.

Основнізавданняінститутуавторськихі суміжнихправ:

-стимулювати діяльність авторів щодостворення творів науки, літературиімистецтва (з цієюметоюінститутсприяєствореннюумов для того, щоб займатися творчою працею, забезпечує правове визнання та охоронудосягнутих творчих результатів, закріплення за авторамиправна використання створенихнимитворів та одержання доходівтощо);

-створюватиумовидляширокоговикористаннятворіввінтересах суспільства (тобто, підвищення рівняохорониправавторів нів якому разінеповинноперешкоджативикористаннюїхтворівзметоюосвіти);

-захищатиправавинахідників.

Майновіправа–суб’єктивніправаучасниківправовідносин,які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілумайнаі обміну(основним майновим правом авторівєправо на винагороду).

Немайновіправа –суб’єктивніправа учасниківправовідносин, щоне мають економічногозмістуізабезпечують деякінематеріальні інтереси особи (належать до категорії абсолютних прав, наприклад, право автора створеного об’єкта права інтелектуальної власності на присвоєння цьому об’єкту його імені, або автор за своїм бажанням може забороняти згадувати свої ім’я в публікаціях відомостей про винаходитаіншіоб’єкти).

Інститутпатентнихправрегулюєправовідносини,якіпов’язані з результатами науково-технічної творчості, що охороняються патентнимиправами. Основнізавданняінститутупатентнихправ:

регулювати майнові, а також пов’язані з ними особисті немайнові правовідносини, що виникають у зв’язку зі створенням винаходів, кориснихмоделейіпромисловихзразків;

захищати патентні права на об’єкти промислової власності у

судах;

28

•надаватидопомогувинахідникамувизначенніпатентноздатності винаходів,кориснихмоделейіпромисловихзразків.

Інститут прав на позначення учасників комерційного обігу продукції регулює, правовідносини на комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг) та географічнізазначеннятоварів. Основнізавданняінституту:

-створювати рівні умови господарювання для різних типів суб’єктівпідприємницької діяльності;

-впроваджувати конкурентні основи до підприємницької діяльностіта підвищувативідповідальністьза їїрезультатами;

-забезпечуватиналежнуіндивідуалізаціюзазначенихучасників комерційного обігупродукції (основна функція).

Фірмове найменування, що є комерційним іменем суб’єкта підприємницької діяльності, нерозривно пов’язане з його діловою репутацією. Під цим іменем суб’єкт підприємницької діяльності заключає угоди та виконує інші юридичні дії, несе юридичну відповідальністьіздійснюєсвоїправатаобов’язки, рекламуєтареалізує виробленуним продукцію тощо.

Знакидлятоварів іпослуг, якимимаркуються виробленітовариі надані послуги, є активною сполучною ланкою між суб’єктом підприємницької діяльності і споживачем, виступаючи в ролі безмовного продавця.

Об’єкти,щовизнанітвораминауки,літературиімистецтва,атакож винаходами, корисними моделями і промисловими зразками, не вичерпують собою всього різноманіття результатів інтелектуальної творчої діяльності. Поряд із ними є чимало об’єктів прав інтелектуальноївласності, якістворюютьсятворчимизусиллямилюдей

імаютьпотребувсуспільномувизнанніта правовійохороні.Наявність такогородуоб’єктівінеобхідністьправовогорегулювання, пов’язаних з нимисуспільних відносинзасучаснихумов визначаєтьсябільшістю держав.

Крім традиційних об’єктівправа інтелектуальної власності, які охороняються авторськими і суміжними правами, патентними правами,атакож праваминапозначенняучасниківкомерційногообігу продукції, українське законодавство надає правову охорону сортам рослин, топографіям інтегральнихмікросхем, комерційній таємниціі деякиміншим результатам інтелектуальноїтворчоїдіяльності.Окремі об’єкти прав інтелектуальної власності, зокрема наукові відкриття і раціоналізаторські пропозиції, властиві лише українському законодавству, оскільки в більшості країн світу вони особливо не виділяються. Проте інші об’єктиінтелектуальної власності, зокрема,

29

сорти рослин, комерційна таємниця, топографії інтегральних мікросхем,користуютьсяспеціальноюправовоюохороною вбільшості розвинутихкраїнсвіту.

Отже, вище приведені результати інтелектуальної творчої діяльностіможнавіднести доособливогоінституту, а самеінституту правна нетрадиційні об’єкти права інтелектуальної власності.

Існуютьпричини запровадженняохорони прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності, ми розрізняємо загальні, котрі стосуютьсявсіхцих об’єктів, іспецифічні,котримизумовленаправова охорона кожного конкретного об’єкта. До загальних причин відноситьсявсе те, щоєрезультатом творчоїдіяльностііне можебути без будь-яких обґрунтуваньвідчуженевід їхтворців.

Порядіззагальнимипричинамиєособливіпідставиохорониправ на кожний конкретний нетрадиційний об’єкт прав інтелектуальної власності. Охорона прав на комерційну таємницю зумовлена необхідністю правової охорони законних інтересів учасників комерційного обігу продукції, які втрачають час, сили і засоби на розробку та впровадження передових технологій і методів ведення бізнесу, що далеко не завжди можуть бути захищені за допомогою традиційних форм правової охорони. Правила добросовісної конкуренції припускають наявність у інших учасників комерційного обігу можливості самостійно домагатися отримати аналогічні результати, але забороняють вторгнення до чужих технічних і комерційних секретів шляхом промислового шпигунства, підкупу та іншихнедозволенихметодів.

Основнізавданняінституту:

-забезпечувати охорону творчих результатів і змісту нетрадиційнихоб’єктівправінтелектуальноївласності;

-надаватидопомогуувпровадженніпередовихтехнологійіметодів ведення бізнесу.

Таким чином, норми українського законодавства в сфері інтелектуальної власності представлені чотирма названими вище самостійнимиінститутамиправа інтелектуальноївласності.

Списоквикористанихджерел:

1.Жаров В.О. Право інтелектуальної власності в системі права України:Навчальнийпосібник. –К.:Ін-тінтелект. власн. і права, 2006.–108с.

30

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]