- •15. Ocнoвнi види дiяльностi людини. Види діяльності людини
- •16. Поняття про спiлкування та його види.
- •L7. Спiлкувення як обмiн iнформацiєю. Невербальна I вербальна комунікації.
- •18. Мовлення як процес спiлкування за допомогою мови.
- •19. Спiлкчвання як мiжособова взасмодiя, оcнoвнi засоби впливу в цроцесi спiлкування.
- •20. Спiлкування як розумiння людьми один одного. Психологiчнi механiзми сприймання людиною людини.
- •21. Поняття особистості в психології.
- •22. Структура особистості.
- •23. Спрямованість особистості.
- •24. Самосвідомість особистості.
- •25. Самооцінка і рівень домагань.
- •26. Психологічний захист особистості .
- •27. Формування особистості.
- •28. Поняття пpo увагу. Види I форми уваги.
- •29. Структура уваги.
- •30. Поняття про відчуття
- •31. Класифікація та види відчуттів.
- •32. Поняття про сприймання, їх характерні особливості.
- •33. Класифікація та види сприймання.
- •34. Поняття про пам'ять. Види пам’яті.
- •35. Запам’ятовування та його види. Умови ефективності запам’ятовування.
- •36. Відтворення і його види.
- •37. Забування і збереження. Боротьба із забуванням.
- •38. Індивідуальні особливості в процесах пам’яті. Типи пам’яті.
- •39. Поняття про мислення.
- •40. Процес розуміння. Розумові дії та мислитель ні операції.
- •41. Мислення в процесі розв’язування задач.
- •42. Види мислення.
- •43. Індивідуальні особливості мислення
- •44. Поняття уяви. Види уяви.
- •45. Процес створення образів уяви .
- •46. Поняття про почуття та їх роль у практичній та пізнавальній діяльності.
- •47. Форми переживання почуттів.
- •48. Основні емоціональні стани та їх зовнішній вираз.
- •49. Вищі почуття та їх види.
- •50. Поняття про волю.
- •51. Вольовий процес і його структура.
- •52. Вольові якості особистості.
- •53. Виховання та самовиховання волі.
- •54. Поняття про темперамент.
- •55. Основні психічні властивості що характеризують темперамент.
- •56. Психологічні властивості темпераменту.
- •57. Понятгя про характер та його структуру
- •58.Акцентуацiя рис характеру.
- •59. Природні і соціальні передумови характеру
- •60. Формування характеру.
- •61. Поняття про здібності. Структура і види здібностей
- •62. Природнi передумови здiбностей.
- •63. Формування здiбностей. Piвнi розвитку здiбностей.
- •64. Предмет, завдання та структура вікової психології
- •65. Методи дослiдження вiкoвoї I педагогiчної психології.
- •66. Зв’язок вікової та педагогічної психології з іншими науками
- •67. Фактори психічного розвитку.
- •68. Рушійні сили психічного розвитку психології
- •69. Діалектичний взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку
- •70. Закономірності психічного розвитку. Явище акселерацiї. Iфантилiзм.
46. Поняття про почуття та їх роль у практичній та пізнавальній діяльності.
Почуття - стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке відображає значення цих явищ відповідно до її потреб і мотивів.
Роль почуттів у практичній та пізнавальної діяльності людини взагалі виключно велика.
Переживання, що виникають у людини, являються своєрідними сигналами, які інформують про те, що в даний момент найбільш актуально
47. Форми переживання почуттів.
До сфери емоційного життя поряд з емоціями і почуттями належать також настрої, афекти і стресові стани.
Настрій являє собою емоційний стан, який забарвлює протягом деякого (іноді тривалого) часу поведінку людини, його думки і переживання. Настрій складається як сума різних емоцій у загальне емоційне тло і зазвичай не пов'язаний у свідомості людей з певними об'єктами або подіями. «Тон» настрою, як правило, пов'язаний із задоволенням або незадоволенням найбільш значущих, центральних життєвих потреб. Якщо навіть зміна настрою відбулася внаслідок малозначущої випадкової події, найчастіше виявляється, що вона певним чином зв'язана з тим, що глибоко зачіпає особистість.
Афекти -це сильні і короткочасні емоційні процеси, які швидко оволодівають людиною і характеризуються значними змінами свідомості, порушенням вольового контролю за діями, змінами життєдіяльності організму.
Стресові стани -це емоційні стани, які викликаються ситуаціями .Стресові стани характеризуються меншою інтенсивністю, меншою сумою переживань, меншою вибуховістю, ніж афект. Стресові стани викликаються при появі несподіваних і надсильних подразників, перешкод у роботі. Емоційний стрес виникає в ситуаціях небезпеки, образи, сорому, при різних розумових і фізичних перевантаженнях, за необхідності приймати швидкі та відповідальні рішення.
48. Основні емоціональні стани та їх зовнішній вираз.
Різноманітні переживання почуттів зовнішньо виявляються у специфічному виразі обличчя, позі, інтонації голосу і свідчать про певний емоційний стан людини.
Інтерес. Це позитивний емоційний стан, який є одним із провідних мотивів навчання і сприяє засвоєнню знань, навичок і вмінь.
Виникнення інтересу спричинює новизна інформації, яку одержує людина, успішне виконання діяльності та зміни в навколишньому середовищі. Інтерес характеризується відносно високим рівнем задоволення і впевненості в собі.
Радість.Виявляється як позитивний емоційний стан, пов'язаний із можливістю задовольнити актуальну потребу, ймовірність чого до певного моменту була невелика. Радість підвищує життєвий тонус людини, породжує відчуття бадьорості. Супроводжується вона короткочасним відчуттям повного задоволення.
Здивування.Це короткочасна емоційна реакція на раптові події, яка не має чітко вираженого позитивного чи негативного забарвлення. У момент виникнення воно гальмує всі попередні емоції і спрямовує увагу на подію, яка його спричинила.
Страждання.Належить до негативних емоційних станів, породжується інформацією про неможливість задоволення найважливіших життєвих потреб, яке до цього часу вважалося можливим. Його причинами можуть бути розчарування, біль, втрата, голод, холод.
Гнів.Теж є негативним емоційним станом, зумовленим появою серйозної перешкоди на шляху до задоволення важливої потреби, реалізується у формі афекту. Він має стенічний характер, тобто викликає короткочасне піднесення життєвих сил.
Страх.Цей негативний емоційний стан, виникає у людини при появі уявної або реальної загрози для її життя чи життєвого благополуччя.
Сором.Виражається цей негативний емоційний стан в усвідомленні невідповідності власних думок, вчинків і зовнішності не тільки сподіванням оточуючих, а й власним уявленням про належну поведінку і зовнішній вигляд. Сором може бути пов'язаний з невпевненістю людини у своїх силах, побоюванням можливого неуспіху в роботі.