Конструювання сучасної системи вимог до сучасного уроку.

Шляхи підвищення ефективності навчання шукають педагоги всіх країн світу. Одним із шляхів підвищення ефективності навчання є виконання вимог до уроку.

Отже, які ж вимоги пред'являються до сучасного уроку?!

Освітні вимоги.

1. Цілеспрямованість уроку.

Вимоги до цілей і до постановки цілей уроку вже були розглянуті вище (див. стор.10).

2. Раціоналізація і диференціація інформаційного наповнення уроку:

§ науковість змісту;

§ диференціація змісту (за ступенем складності, глибині, обсягом засвоєння та видами допомоги);

§ структурування змісту (у змісті передбачені завдання у відповідності з усіма цілями уроку і етапами засвоєння; структурний підставу блоків знань йде з опорою на моделі, схеми, таблиці спільно з учнями на всіх етапах уроку).

3. Обгрунтований вибір засобів, методів і прийомів, орієнтованих на навчання, розвивальне особистість:

§ вибрані методи відповідають цілям уроку, оптимально співвідносяться зі змістом уроку (широкий арсенал, оптимальне поєднання);

§ оптимальне поєднання репродуктивних (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний) і продуктивних методів навчання (проблемний, частково-пошукові, дослідницький);

§ оптимальне поєднання методів роботи під управлінням вчителя і самостійної роботи учнів;

§ діалогічність методів, створення умов для того, щоб кожен учень міг висловити власну точку зору, співвіднести її з позицією інших;

§ орієнтація методів на самостійність і активність учнів в процесі навчання, часткову передачу функції організації та управління від вчителя учням, співтворчість учнів і викладача (діяльнісний підхід до навчання).

4. Розмаїтість форм організації навчальної діяльності учнів:

§ оптимальне співвідношення форм організації навчальної діяльності учнів з метою і змістом уроку;

§ переважне використання таких форм організації навчальної діяльності учнів, які забезпечують співробітництво, спільну діяльність учнів.

5. Варіативний підхід до формування структури уроку:

§ використання сучасних технологій навчання;

§ раціональне використання уроків традиційних і нетрадиційних форм;

§ творча основа конструювання структури уроку.

Також структура уроку повинна відповідати меті уроку і логіці засвоєння знань (сприйняття, осмислення, запам'ятовування, застосування, узагальнення).

6. Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил з них випливають.

В даний час виділяють наступні дидактичні принципи навчання: виховує і розвивального навчання; науковості; зв'язку теорії з практикою, навчання з життям; наочності; доступності; систематичності і послідовності; самостійності і активності учнів у процесі навчання; свідомості і міцності засвоєння знань і умінь; цілеспрямованості і мотивації навчання; індивідуального та диференційованого підходу до навчання учнів.

З дидактичних принципів випливають правила навчання, які підкоряються принципу, конкретизують його, визначають характер окремих методичних прийомів, використовуваних викладачем, і ведуть до реалізації цього принципу. Принципи відображають сутність процесу навчання, а правила - його окремі сторони.

Виховні вимоги.

«Сорок п'ять хвилин уроку - одне з дивовижних педагогічних явищ, коли різноманітні впливу зливаються в єдиний комплекс. І, зливаючись, вони утворюють такої величезної сили чинник розвитку дитини, становлення його як особистості ... виховання в школі треба будувати, починаючи з уроку, цього найважливішого чинника розвитку особистості взагалі і морального розвитку зокрема »([81]).

Реалізація виховних цілей, виховних вимог уроку - один з найважливіших елементів сучасного навчання. У деякій мірі це результат переходу до особистісно-орієнтованого освіти. Адже виховне середовище на уроці дозволяє розкрити потенціал людини, реалізувати йому свої сутнісні принципи.

Урок має можливості впливати на становлення дуже багатьох якостей особистості учнів. І ці можливості необхідно використовувати повною мірою.

Отже, «урок повинен бути які мають» (Ю. Б. Зотов, одна з вимог до уроку).

Що під цим мається на увазі.

1. Виявлення і використання на уроці виховних можливостей:

§ змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності у їх взаємодії;

§ системи відносин, що складається на уроці.

Так Н. Є. Щуркова вважає, що виховує навчання - це таке навчання, в процесі якого організується цілеспрямоване формування запланованих педагогом відносин учнів до різних явищ навколишнього життя, з якими учень стикається на уроці.

2. Чітка постановка виховних цілей і реалізація цих цілей через систему виховних завдань.

Постановка виховних цілей уроку здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу формування базової культури особистості, основними напрямками якої є духовно-моральна, екологічна, трудова, інтелектуальна, естетична культура.

Досягнення майже всіх виховних цілей неможливо на одному уроці і тому необхідно з уроку в урок, маючи на увазі одну виховну мету, ставити різні виховні завдання цю мету реалізують.

3. Організація співпраці в процесі уроку.

Співробітництво - певні взаємовідносини між учасниками спільної діяльності, в якій вони рівноправні, довіряють, допомагають і проявляють терпимість один до одного, оточуючим людям ([70]).

Т. В. Машарова вважає, що найважливішими ознаками співробітництва є [40]:

1. Усвідомлення спільної мети, яка мобілізує вчителя та учнів; прагнення до її досягнення, взаємна зацікавленість у цьому; позитивна мотивація діяльності.

2. Висока організація спільного навчального праці учасників навчального процесу, їх спільні зусилля; взаємна відповідальність за результати діяльності.

3. Активно-позитивний, гуманістичний стиль взаємин учнів і дорослих при вирішенні навчальних завдань; взаємна довіра, доброзичливість, взаємодопомога при труднощі і навчальних невдачах. Цей стиль несумісний з авторитарним відчуженням між учнями та дорослими, переважанням прав у дорослих і обов'язків школярів.

4. Методика навчання, стимулююча інтереси учнів, їх самостійність, практичну і інтелектуальну ініціативу, творчість. Вона виключає примус, монополію педагогів на інтерпретацію знань, пасивне сприйняття учнями готової інформації.

5. Взаємодія учнів один з одним, їх ділове спілкування і колективна відповідальність за результат спільної праці.

6. Співпраця учнів з іншими об'єктами соціального середовища в процесі виконання навчальних завдань.

Здійснимість виховних вимог на уроці, досягнення виховних цілей визначається, як правило, у процесі спостереження за рівнем гуманістичних відносин, які складаються між однокласниками і між школярами і вчителем.

Взагалі, «виховання починається з моральності» [81]. Тому головна мета виховання: розвиток моральної свідомості, морального самосвідомості і моральних мотивів. Очікуваний результат: моральна позиція, моральну поведінку учасників педагогічного процесу.

Розвиваючі вимоги.

1. Розвиток умінь творчого характеру (формування досвіду творчої діяльності).

2. Розвиток мови, розвиток мислення, розвиток пам'яті, розвиток сенсорної сфери, розвиток рухової сфери, розвиток пізнавального інтересу та допитливості.

3. Формування і розвиток в учнів системи не тільки спеціальних предметних, але і загальнонавчальних умінь і навичок, які служать основою для реалізації будь-якої діяльності (розвиток умінь навчально-пізнавальної діяльності).

4. Вивчення і врахування рівня розвитку та психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку».

5. Проведення навчальних занять на «випереджаючому» рівні, стимулювання настання нових якісних змін у розвитку.

6. Розвиток інтелектуальної, вольової, емоційної, мотиваційної сфер особистості.

Зробимо деякі висновки. Метою даного параграфа було конструювання системи вимог до сучасного уроку. Система вимог до уроку будувалася на основі аналізу вимог до уроку різних педагогів, а також при побудові системи вимог враховувалися ключові напрямки розвитку освіти.

У висновку хочеться ще трохи поговорити про спілкування, про педагогічному спілкуванні.

«Досвід педагогічної діяльності показує, що недостатньо тільки знання вчителем основ наук і методики навчально-виховної роботи. Адже всі його знання і практичні вміння можуть передаватися учням тільки через систему живого й безпосереднього спілкування з ними »([25]).

Вище ми сконструювали сучасну систему вимог до сучасного уроку. Ефективна реалізація більшості вимог можлива тільки за допомогою педагогічного спілкування.

Педагогічне спілкування - це професійне спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним (в процесі навчання і виховання), що має певні педагогічні функції і спрямоване (якщо воно повноцінно і оптимально) на створення сприятливого психологічного клімату, а також на іншого роду психологічну оптимізацію навчальної діяльності і відносин між педагогом і учнями всередині учнівського колективу ([22]).

Поняття спілкування тісно пов'язано з поняттям співробітництва. Взагалі, спілкування виникає з потреби співробітництва ([70]). Як «працює» спілкування при реалізації цілей уроку (навчальної, що виховує та розвиваючої) описано в книзі Кан-Каліка В.А. «Учителю про педагогічному спілкуванні».

Отже, система вимог до сучасного уроку сконструйованою. Подивимося тепер, як реалізуються ці вимоги на уроках математики.