Види та способи перевірки та обліку знань, умінь з математики

Перевірка домашніх завдань на уроці

Будучи однією з форм організації навчання в школі, домашня робота має контролює, навчальне і виховує значення. Працюючи вдома, учні не тільки закріплюють отримані на уроці знання, вдосконалюють вміння та навички, а й набувають навичок самостійної роботи, виховують в собі організованість, працьовитість, акуратність, відповідальність за доручену справу.

Ефективність домашньої роботи в процесі навчання багато в чому залежить від того, як учитель організовує і спрямовує діяльність учнів, пов'язану з виконанням домашніх завдань. Керівництво домашньою роботою він здійснює не тільки в процесі задавания уроків додому, але і в процесі їх перевірки. Від способів і прийомів перевірки виконання домашніх завдань істотно залежить і характер їх виконання.

Справа в тому, що при виконанні домашньої роботи учні початкових класів нерідко вдаються до допомоги батьків. Найчастіше завдання і приклади, виконані дитиною на чернетці, перевіряються старшими, помилки виправляються без будь-якого аналізу, робота чисто й акуратно переписується в зошит.

Якщо вчитель при перевірці домашнього завдання вимагає від учнів лише відтворити те, що написано у них в зошитах, або оцінює їхню роботу при перевірці зошитів, то ця оцінка часто не відповідає ні знань, ні витраченому праці учня.

Така перевірка домашнього завдання відповідно впливає і на характер його виконання. Учень прагне тільки акуратно оформити роботу, не розібравшись до кінця в тих завданнях, які він повинен був виконати.

Наслідком же такої методики перевірки звичайно є те, що учень не може впоратися з самостійною роботою в класі навіть в тому випадку, якщо вона аналогічна домашньої, не вміє думати і міркувати, не впевнений у своїх силах. Тому вчителеві не слід обмежуватися лише перевіркою домашньої роботи після уроків і простим відтворенням виконаних учнями домашніх завданні під час фронтальної перевірки, а необхідно використовувати різні способи і прийоми, що активізують діяльність учнів і дозволяють встановити, чи самостійно діти виконали дану роботу.

Продумуючи способи перевірки домашніх завдань, вчитель повинен мати на увазі, що перевірка виконує не тільки контролюючу функцію, а й навчальну. Саме поєднання цих двох функції перевірки дозволяє підвищити її виховне значення і активізувати діяльність учнів під час перевірки домашніх завдань.

Перевірка домашньої роботи має стати органічною частиною уроку, тобто служити або підготовкою до вивчення нового матеріалу, або закріплення раніше вивчених питань.

Перевірку домашнього завдання можна здійснювати в різних формах:

а) Самоперевірка за зразком.

б) взаємоперевірка за зразком.

в) Перевірка домашнього завдання консультантами.

г) Перевірка - консультація.

д) Опитування по парах.

е) Математична вікторина.

ж) Теоретична розминка.

з) Математична естафета.

і) Контрольна робота і її аналіз.

Підбір завдань для індивідуальної самостійної роботи

Проведення самостійної роботи на уроках математики міцно увійшло в практику початкової школи.

Самостійна робота проводиться без безпосередньої допомоги вчителя в процесі її виконання, але це зовсім не виключає, а, навпаки, передбачає керівну роль учителя, так як проведення самостійної роботи - це фактично вирішення тієї чи іншої дидактичної задачі, яку ставить вчитель на уроці. Це підготовка дітей до вивчення нового матеріалу засвоєння нових знань, розширення та поглиблення їх, формування обчислювальних навичок та інші завдання.

Вчитель також може поставити перед собою завдання перевірити знання, вміння і навички учнів. У цьому випадку дається перевірочна самостійна робота.

У процесі самостійної роботи зустрічаються різні види діяльності учнів (самостійна діяльність за зразком, запропонованим вчителем, застосування знань в аналогічних умовах, творча діяльність).

Організовуючи самостійну роботу, вчитель зазвичай пропонує всьому класу спільне завдання або диференціює завдання за варіантами (два або чотири). Завдання в кожному з варіантів найчастіше аналогічні за змістом і вимагають від учнів використання однорідних способів виконання роботи (незалежно від дидактичної задачі і видів діяльності учнів).

Час виконання такої роботи кожним учнем у класі, природно, по-різному. Тому учням, які швидко впоралися із завданням, вчитель пропонує індивідуальну роботу. В одному випадку це просто збільшення обсягу роботи, тобто пропонується вирішити ще одне таке саме рівняння, в іншому випадку те завдання, яке потребує інших способів вирішення, або завдання на кмітливість. І в тому і в іншому випадку учень отримує індивідуальне завдання і виконує його самостійно.

Отже, індивідуальна самостійна робота повинна враховувати індивідуальні особливості учня: темп його роботи, здатність до предмета. Зазвичай такі роботи виконують у класі сильні учні. Іноді вчитель одразу пропонує таким учням картки з вмістом індивідуальної самостійної роботи. Можна спостерігати і іншу протилежність. Враховуючи індивідуальні особливості, вчитель пропонує картки із завданням слабким учням або учням, у яких, на його думку, є прогалини в знаннях, а всьому класу дає спільне завдання.

З усього сказаного можна зробити висновок, що індивідуальні самостійні роботи зазвичай виконують одні й ті ж учні (або сильні, або слабкі), а учні, темп роботи яких збігається з планованим вчителем, обмежені виконанням лише самостійної роботи.

Таблиці-завдання, які використовуються на уроках алгебри поряд з дидактичними роздатковими матеріалами, а іноді і спільно з ними, дозволяють організувати самостійну роботу учнів, поєднувати фронтальну та індивідуальні форми роботи при закріпленні пройденого, організувати повторення і систематизувати вивчення матеріалу.

Зручно використовувати таблиці-завдання і при опитуванні учнів біля дошки, а в ряді випадків при опитуванні та фронтальній перевірці виконаних учнями самостійних завдань.

В окремих випадках при проведенні самостійної роботи з метою перевірки засвоєного теоретичного матеріалу можуть бути використані й ілюстровані таблицями.

Робота з використанням таблиць-завдань може будуватися у формі усних вправ проведених фронтально, диктантів, самостійних письмових робіт. Крім того, за таблицями можна здійснювати і фронтальну перевірку виконаної самостійної роботи, в тому числі з викликом окремих учнів до дошки.

Усна перевірка знань і вмінь учнів

Широке використання усної форми перевірки знань, умінь і навичок учнів зумовлено її головною перевагою в порівнянні з іншими формами-безпосереднім контактом між учнем і вчителем у процесі перевірки. Це дає можливість вчителю стежити за розвитком думки відповідає, своєчасно коригувати знання, усувати всі сумніви щодо стану знань учня, виправляти похибки мови, вчити логічно грамотно будувати виклад, правильно застосовувати термінологію.

Але в той же час при усній перевірці вчитель відчуває труднощі в оцінці виявлених знань. Труднощі в методичному відношенні пов'язані з: відбором матеріалу за змістом, формою постановки питань, їх кількістю; залежністю оцінок, що виставляються різним учням одного і того ж класу та різних класів від їх загальної успішності; 3) втратою уваги всього класу до відповіді одного учня. Тому при підготовці до усної перевірки вчитель повинен ретельно відбирати матеріал за змістом, заздалегідь формулювати питання, визначати вимоги до відповідей учнів.

Не можна забувати, що функції перевірки (контролююча, навчальна, орієнтує і виховує) будуть виконуватися лише в тому випадку, якщо школярі переконані в необхідності, доцільності й об'єктивності перевірки, у справедливості і доброзичливості вчителя. На уроках математики усна перевірка знань учнів здійснюється у вигляді фронтальної та індивідуальної перевірки. При фронтальній усній перевірці за короткий час перевіряється стан знань учнів всього класу з певного питання або групи питань. Фронтальну усну перевірку вчителі використовують для з'ясування готовності класу до вивчення нового матеріалу, для визначення сформованості понять, для перевірки домашніх завдань, для поетапної або остаточної перевірки навчального матеріалу, тільки що розібраного на уроці. Мета, яку ставить вчитель при організації фронтальної перевірки, визначає її місце на уроці, а обсяг, глибина і повнота перевіряється матеріалу-час, що відводиться на перевірку.

Індивідуальна усна перевірка дозволяє виявити правильність відповіді за змістом, його послідовність, повноту і глибину, самостійність суджень і висновків, ступінь розвитку логічного мислення, культуру мовлення учнів. Ця форма перевірки використовується для поточного і тематичного обліку.

Письмова перевірка знань і вмінь учнів

Письмова перевірка дозволяє за короткий час перевірити знання великої кількості учнів одночасно. Її специфічна особливість-велика об'єктивність у порівнянні з усною, так як легше здійснити рівність заходи виявлення знань. Для письмовій перевірки можна вибрати загальну для всіх шкіл систему питань, визначити критерії оцінки роботи учнів, що призводить до більш повного здійснення контролюючої і орієнтує функцій перевірки.

Основний недолік письмовій перевірки знань полягає у відсутності безпосереднього контакту між вчителем і учнем в процесі її здійснення, що не дозволяє вчителю безпосередньо спостерігати за процесом мислення учнів, в обмеженості її змісту.

На підставі аналізу результатів письмової перевірки є можливість дати порівняльну оцінку знань та розвитку, учнів; виявити весь обсяг помилок, що допускаються класом в цілому по перевіряється матеріалу, на підставі чого вчитель може судити про достоїнства і недоліки застосовуваної ним методики.

Для письмовій перевірки знань, умінь і навичок, учнів всього класу потрібно значно менше часу в порівнянні з усною перевіркою, але сам вчитель повинен витратити час на підготовку до неї і не визначення результатів. Учні в процесі письмовій перевірки повинні проявити велику зосередженість, уміння чітко висловлювати думки, володіти навичками писемного мовлення.

У початковій школі, важливим завданням залишається формування в учнів уміння отримувати інформацію на слух, запам'ятовувати, обробляти і перетворювати цю інформацію, а так само формування грамотної та точної математичної мови, правильне читання числівників і математичних виразів. Допомагають досягти цих цілей математичні диктанти. Математичний диктант активізує увагу школярів, дозволяє швидко перевірити і оцінити їх знання та вміння, є гарним організуючим елементом уроку.

Математичні диктанти допомагають ефективно тренувати стійкість уваги учнів, оперативну пам'ять, вміння зосередитися. Хочеться відзначити, що завдання цих диктантів дозволяють на тільки оцінити знання та вміння школярів, але і є хорошим інструментом діагностики причин труднощі кожного учня.

Якщо математичні диктанти проводити регулярно, то вони дисциплінують учнів і забезпечують систематичний оперативний контроль за їх роботою.