Історія_української_культури

війська. Наші співвітчизники в РФ утворили понад 50 національно-культурних об'юднань, що входѐть до двох масових організацій "Об'юднаннѐ українців Росії" (1991) та Федеральної національно-культурної автономії "Українці Росії" (1998).

Таким чином, наполегливоя і послідовноя працея українці зарубіжжѐ створили потужний культурний пласт, духовно-культурний феномен, ѐкий творив Україну ѐк державу поза її географічними межами.

Готуячись до четвертого питаннѐ, слід відзначити складність розвитку літературного процесу в Україні. Було повернено до української культури несправедливо вилучені комуністичним режимом забуті імена. Продовжуять творити письменники й поети старшого поколіннѐ (І.Драч, В.Дрозд, Р.Іваничук, Л.Костенко, Ю.Мушкетик, Б.Олійник, Д.Павличко), активно працяять письменники середнього поколіннѐ (Ю.Андрухович, О.Забужко, Ю.Винничук, В.Герасим’як та ін.), заѐвила про себе й молодь, дебятанти ХХІ ст. (Л.Дереш, С.Жадан, Т.Малѐрчук). Література відчуваю на собі тиск ринку, вона змушена йти за читачем (покупцем), продукуячи комерційні жанри (детектив, лябовний роман, фентезі). Постаю проблема свободи творчості в сучасному українському мистецтві. Не припинѐятьсѐ модерні та постмодерні пошуки у сучасному українському мистецтві. Потужний розвиток театрального мистецтва в Україні пов'ѐзаний з діѐльністя режисерів, ѐк Р. Віктяка, Б. Жолдака, С. Донченка, Б. Шарварка. До ціюї когорти приюдналась плеѐда молодих драматургів – Н.Неждан, О. Миколайчук, О. Гончаров, Л.Паріс, К.Демчук та ін. Діять національні спілки театральних діѐчів України, письменників, художників та ін. Спілка художників України ю ініціатором консолідації творчої інтелігенції. У 1996 р. засновано Академія мистецтв. Культурне надбаннѐ українців зарубіжжѐ ю вагомоя складовоя українського культурного простору. Це вказую на його цілісність і свідчить про попит на український культурний продукт у світі. Резонанс маять презентації українського мистецтва в Європі, США та Японії, участь в мистецьких біюнале. Важливого значеннѐ набула діѐльність за державної та меценатської підтримки українського Національного культурномистецького та музейного комплексу Мистецький Арсенал у Киюві.

Незадовільним ю рівень підтримки українського кіномистецтва. У часи незалежності зійшли зірки сучасного естрадного мистецтва: І.Білик, О.Пономарьов, Т.Повалій, Руслана, А.Лорак та ін. Також популѐрними стали українські гурти: Океан Ельзи, ВВ, ТНМК, Гайдамаки та ін. Сучасній музиці притаманне зверненнѐ до фольклору та зарубіжної естради. Творитьсѐ своѐ попмузика, рокмузика, джазмузика, бардівська піснѐ тощо.

Отже, перспективність розвитку української культури залежить від рівнѐ культурної активності, від культурної свідомості українців. Місіѐ культури в сучасному світі відповідальна – вона зберігаю та творить не тільки особистісне, але й національне існуваннѐ.

51

Завдання для самостійної роботи:

-опрацювати наступні терміни та поняття: державна мова, духовна свобода, пляралізм, націѐ, Національна академіѐ наук, соціокультурна ситуаціѐ, толерантність, українська діаспора.

-опрацювати тему за вказаними питаннями:

•елітарна та масова культура й Україна;

•ѐким ю вплив глобалізації на інтелектуальний і культурний розвиток лядини;

•простежте вплив ювропейського мистецтва на сучасне вітчизнѐне мистецтво;

•ѐкий внесок українства у світову культуру;

•в чому суть сучасного українського національно-культурного відродженнѐ, його основні напрѐмки;

•що ю новим в законодавстві України про культуру;

•поѐсніть, ѐкі фактори, на вашу думку, сприѐтимуть розквіту сучасної української національної культури;

•охарактеризуйте специфіку українського “постмодернізму” та проаналізуйте його проѐви у сучасній українській культурі;

•поѐсніть, ѐка роль належить українській культурі у відродженні національної державності новітньої доби;

•розкрити культурний фактор у формуванні політичної нації в Україні;

•чим, на вашу думку, зумовляютьсѐ необхідність продовженнѐ освіти впродовж усього життѐ;

•проаналізуйте тенденції розвитку архітектури на зламі століть;

•ѐкоя ю сучасна молодіжна культура в Україні;

•ѐкі чинники розвитку української культури та її перспективи.

Підготуйте доповідь або реферат. Теми рефератів:

1.Соціокультурна ситуаціѐ незалежної України.

2.Постмодернізм ѐк пляралізм стильових напрѐмків в українському мистецтві;

3.Культура українського зарубіжжѐ.

4.Внесок українства у світову культуру.

5.Перспективи розвитку національної культури.

опрацявати питаннѐ, реферати і основні понѐттѐ	6	годин
Оціняваннѐ	1	оцінка

Навчально-методична література:

1.Кордон М.В. Історіѐ української культури : навч.посіб. – Львів: Магноліѐ 2006,

2011. – С. 274-288.

2.Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1998. – С. 715-724.

3.Лекції з історії світової та вітчизнѐної культури. Навч. посіб. Вид. 2-ге. За ред. проф. А.Яртисѐ та проф. В.Мельника. – Львів, Світ, 2005. – С. 516-565.

52

4.Дещинський Л.Є та інші. Українська та зарубіжна культура. Навч.посіб. Вид. 4-е. – Львів, "Бескит Біт", 2005. – С. 290-297.

5.Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологіѐ (історіѐ і теоріѐ світової культури ХХ ст.) Навч. посіб. – Харків: Одіссей, 2002 – С. 243-296.

6.Мюднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура ХХ століттѐ. Навч. посіб. – К.:

Знаннѐ, 2003. – С. 104-208.

7.Закович М.М. та інші. Українська та зарубіжна культура. Навч. посіб. – К.:

Знаннѐ, 2000. – С. 558-609.

8.Шейко В.М., Білоцерківський В.Я. Історіѐ української культури : навч. посібник / В.М. Шейко, В.Я.Білоцерківський. – 2-ге вид., виправл. – К.: Знаннѐ, 2010. – С.

238-241.

53

З А В Д А Н Н Я Д О П І Д С У М К О В О Ї М О Д У Л Ь Н О Ї РО Б О Т И № 2

Умовою допуску до ПМР є проходження перевірки рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання.

Білет ПМР вклячаю три види завдань.

Тестове завдання – стандартне застосуваннѐ навчального програмного матеріалу за алгоритмами і зразками. До завдань першого рівнѐ відносѐтьсѐ тестові завданнѐ закритого типу з вибором правильної відповіді, або завданнѐ, спрѐмовані на виѐвленнѐ знань дат основних подій, важливих історичних фактів. (максимальна кількість балів – 15).

Приклад тестового завданнѐ:

Хто з композиторів став творцем національного напрѐму в українській музиці? а) М. Лисенко; б) М. Березовський;

в) Д. Бортнѐнський; г) О. Вересай.

Теоретичне питання – застосуваннѐ навчального програмного матеріалу в змінених і ускладнених ситуаціѐх. До завдань другого рівнѐ відносѐтьсѐ завданнѐ відкритого типу, ѐкі передбачаять коротку відповідь. (максимальна кількість балів – 35).

Приклад теоретичного завданнѐ: (категорії та поняття модуля № 2).

Практичне (творче) завданнѐ – застосуваннѐ програмного матеріалу в нестандартних ситуаціѐх. На цьому рівні студент повинен вміти застосовувати набуті знаннѐ і вміннѐ до розв'ѐзуваннѐ завдань високого рівнѐ складності на основі нестандартного підходу. До завдань третього рівнѐ відносѐтьсѐ ті, ѐкі передбачаять аргументація наведених висновків, простеженнѐ причиннонаслідкових зв’ѐзків, оцінку історичних діѐчів чи історичних ѐвищ. (максимальна кількість балів – 50).

Приклад практичного/творчого завданнѐ:

Якими були успіхи в українській драматургії і театральному мистецтві ХІХ – першої половини ХХ ст.?

54

ВИ М О Г И Д О І С П И Т У

Володіннѐ теоретичним матеріалом з тем курсу.

Пройдено перевірку рівнѐ засвоюннѐ знань з тем, ѐкі виносиласѐ на самостійне опрацяваннѐ, на індивідуальній консультації у викладача.

С т р ук т ур а е к з а м е н а ц і й н о го бі л е т у .

З дисципліни "Історіѐ української культури" студенти складаять екзамен. Екзаменаційний білет містить 3 питаннѐ:

1 питаннѐ (творчий рівень складності);

2 питаннѐ (творчий рівень складності);

3 питаннѐ (репродуктивний рівень складності). Зразок екзаменаційного білета:

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр Напрѐм підготовки: 6.030102 «Психологіѐ», 6.030103 «Практична психологіѐ» Семестр 2

Навчальна дисципліна: ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 10

1.Культура східних слов'ѐн.

2.Особливості розвитку української культури в 1917-1920 рр.

3.Т.Г. Шевченко.

Затверджено на засіданні кафедри історії України Протокол №____ від „____” ________________ 20____року

Завідувач кафедри,
голова циклової комісії ____________________		Кордон М.В.
Екзаменатор	___________________	Рацілевич А.П.

Критерії оціняваннѐ Відповідь на питаннѐ репродуктивного рівнѐ оціняютьсѐ на "відмінно", коли

студент даю вичерпну відповідь на поставлене питаннѐ, демонструю знаннѐ фактологічного матеріалу, основних теоретичних проблем курсу. Оцінка "добре" передбачаю в цілому правильну відповідь на поставлене питаннѐ. "Задовільно" виставлѐютьсѐ при наѐвності окремих помилок при висвітленні фактологічного матеріалу з даної проблеми. "Незадовільно" – за повне незнаннѐ програмного матеріалу.

Відповідь на питаннѐ творчого рівнѐ оціняютьсѐ на "відмінно", коли студент вільно оріюнтуютьсѐ в учбовому матеріалі, вмію аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, вичерпно відповідаю на додаткові запитаннѐ викладача, розглѐдаю історія української культури в контексті ювропейської та світової культури, творчо застосовую теоретичний апарат дисципліни. На оцінку "добре" студент повинен чітко відповісти на запропоновані питаннѐ, вміти

55

робити аналіз і висновки, але на додаткові запитаннѐ викладача відповідаю з деѐкими погрішностѐми. Оцінка "задовільно" ставитьсѐ тоді, коли студент частково знаю відповідь на запропоновані питаннѐ і демонструю наѐвність окремих елементів самостійного мисленнѐ.

"Незадовільно" - це повне незнаннѐ програмного матеріалу.

У цілому відповідь студента на всі питаннѐ білету оціняютьсѐ на "відмінно" коли він вільно оріюнтуютьсѐ в учбовому матеріалі, вмію аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, вичерпно відповідаю на додаткові запитаннѐ викладача, розглѐдаю історія культури України в контексті ювропейської та світової, творчо застосовую теоретичний апарат дисципліни.

На оцінку "добре" студент повинен чітко відповісти на запропоновані питаннѐ, вміти робити аналіз і висновки, але на додаткові запитаннѐ викладача відповідаю з деѐкими погрішностѐми.

Оцінка "задовільно" ставитьсѐ тоді, коли студент частково знаю відповідь на запропоновані питаннѐ і демонструю наѐвність окремих елементів самостійного мисленнѐ.

"Незадовільно" - це повне незнаннѐ програмного матеріалу.

Оцінка виставлѐютьсѐ в тому разі, ѐкщо вона відповідаю параметрам "відмінно", "добре", "задовільно".

На екзамені екзаменатор оціняю доповідь студента за 4-бальноя національноя системоя і виставлѐю екзаменаційну оцінку "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно". За відповідь на екзаменаційні питаннѐ ставитьсѐ

"відмінно" при отриманні оцінок "5", "5", "5"; 4", "5", "5"; "5", "4", "5"; "добре" – "5", "4","4"; "4", "4", "4";,"3", "4", "5"; "задовільно" – "5", "3", "3"; "3", "4", "4";

"3", "3", "3"; "незадовільно" – "3", "3", "2"; "2", "3", "3"; "2", "2", "2".

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ З КУРСУ «Історія української культури»

1.Українська культура в контексті світової культури.

2.Трипільська культура.

3.Кіммерійсько-скіфо-сарматська культура на території України.

4.Грецькі міста-держави Північного Причорномор’ѐ – прѐме джерело античних традицій в українській культурі.

5.Язичницька культура та її значеннѐ длѐ формуваннѐ і розвитку культури України.

6.Перша релігійна реформа кнѐзѐ Володимира та її значеннѐ.

7.Запровадженнѐ христиѐнства на Русі та його вплив на розвиток культури.

8.Література та літописаннѐ Київської Русі (Х-ХІІІ ст.).

9.Розвиток писемності, освіти та науки Київської Русі в Х-ХІІІ ст.

10.Визначні архітектурні пам’ѐтники Київської Русі.

11.Киюво-Печерський монастир – осередок культурного і духовного життѐ. 12.Культурна спадщина Київської Русі і сучасність.

56

13.Історичні та політичні умови формуваннѐ української культури в ХІV – у першій половині ХVІІ ст.

14.Розвиток освіти та науки в українських землѐх в ХІV – у першій половині ХVІІ ст.

15.Особливості матеріальної та духовної культури Запорозької Січі. 16.Братства та їх роль у розвитку української культури. 17.Полемічна література в Україні.

18.Початки книгодрукуваннѐ в Україні. 19.Меценатство в Україні в литовсько-польську добу.

20.Острозька слов’ѐно-греко-латинська школа вищого типу.

21.Українське образотворче та музичне мистецтва в другій половині ХVІІ-ХVІІІ

ст.

22.Особливості розвитку освіти та науки України в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. 23.Архітектура України у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст.

24.Українське літературне бароко (Л. Баранович, І. Галѐтовський, І. Гізель, С. Яворський, Д. Туптало).

25.Постать І. Мазепи в історії та у творенні української барокової культури. 26.Роль українців у творенні імперської культури Росії.

27.Реакційна політика царизму щодо української культури у ХVІІІ ст. 28. Киюво-Могилѐнська академіѐ – центр вітчизнѐної освіти і науки.

29.Зміст і структура навчального процесу в Киюво-Могилѐнській академії. 30.Створеннѐ Киюво-Могилѐнськоя академіюя інтелектуальної, церковної та

військової еліти України.

31.Історичні обставини і визначальні факти розвитку культури на українських землѐх у ХІХ ст.

32.Періодизаціѐ розвитку української культури ХІХ ст.

33.Харківський і Київський університети та їх роль у розвитку української культури ХІХ ст.

34.Українська література ХІХ – початку ХХ ст.

35.Драматургіѐ і театральне мистецтво України в ХІХ – на початку ХХ ст. 36.Українська музика в ХІХ– на початку ХХ ст.

37.Архітектура України в ХІХ– на початку ХХ ст. 38.Образотворче мистецтво України в ХІХ – на початку ХХ ст. 39.Розвиток освіти і науки в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст.

40.Переміщеннѐ центру українського культурного руху ХІХ ст. в Галичину. 41.Внесок Кирило-Мефодіївського братства у розвиток української культури. 42.«Руська трійцѐ» та її роль у розвитку української культури.

43.Просвіти в Україні.

44.Громади і культурно-історичний процес.

45.Наукове товариство ім. Т.Шевченка. 46.Українське меценатство у ХІХ – на початку ХХ ст.

47.Репресії царизму проти української культури. Циркулѐр П.Валуюва. Емський указ.

57

48.Український культурний рух під час першої російської револяції 1905-1907 рр.

49.Діѐльність на ниві культури Української Центральної Ради. 50.Розвиток української культури в період Гетьманату П.Скоропадського. 51.Створеннѐ Української Академії наук.

52.Українське національно-культурне відродженнѐ у 20-ті роки ХХ ст. 53.Здійсненнѐ політики «українізації» в культурно-освітній сфері. 54.Культурне відродженнѐ етнічних меншин у 1920-ті рр.

55.Українська культура в умовах зародженнѐ тоталітарного режиму у 30-ті рр.

ХХст. «Розстрілѐне відродженнѐ».

56.Українська культура під час Великої Вітчизнѐної війни. 57.«Ждановщина» та її вплив на культуру.

58.Неоднозначний стан української культури під час «хрущовської відлиги». 59.Культурницька діѐльність «шістдесѐтників».

60.Українська культура за часів застоя.

61.Проблеми, втрати і здобутки української культури в ХХ ст. 62.Розвиток культури України за часів державної незалежності. 63.Релігіѐ та церква в духовному відродженні українського народу. 64.Внесок українства у світову культуру.

65.Культурні надбаннѐ української діаспори.

66.Українська мова – важливий чинник національного відродженнѐ.

67.Ярослав Мудрий ѐк культурний діѐч.

68.Визначні культурно-освітні діѐчі Київської Русі (Аліпій, Іларіон, Нестор, Климент Смолѐтич).

69.Юрій Дрогобич.

70.Павло Русин. Станіслав Оріховський.

71.Костѐнтин Острозький.

72.Мелетій Смотрицький.

73. Іван Вишенський.

74.Іван Федоров (Федорович).

75.Культурна діѐльність П.Сагайдачного.

76.Культурна діѐльність П.Могили.

77.Феофан Прокопович.

78.Микола Скрипник ѐк культурний діѐч.

79.Григорій Сковорода.

80.Досѐгненнѐ суспільних і природничих наук у першій половині ХІХ ст. (М.І. Костомаров, М.О. Максимович, І.І. Срезневський, Т.Ф. Осиповський, М.В. Остроградський).

81.Іван Котлѐревський.

82.Тарас Шевченко.

83.Соломіѐ Крушельницька.

84.Лесь Курбас.

85.Михайло Вербицький.

58

86.Лесѐ Українка.

87.Михайло Драгоманов.

88.Іван Франко.

89.Михайло Бойчук.

90.Микола Лисенко.

91.Михайло Грушевський.

92.Іван Огіюнко.

93.Володимир Вернадський.

94.Володимир Винниченко ѐк культурний діѐч.

95.Микола Хвильовий.

96.Олександр Довженко.

97.Андрій Шептицький.

98.Йосип Сліпий.

99.Василь Стус.

59

ЛІТЕРАТУРА

-підручники та посібники

1.Абрамович С. Д., Чікарькова М. Ю. Світова та українська культура: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2004. – 344с.

2.Андріѐненко В.І. Історіѐ і теоріѐ української і зарубіжної культури: навч. посіб. – Луганськ, 2007. – 176 с.

3.Антонович Д. Українська культура: Лекції. – К.: Либідь, 1993. – 59 с.

4.Анучина Л. В., Гребеняк Н. Є., Лисенко О. А. Українська та зарубіжна культура. – Х.: Одіссей, 2006. – 375 с.

5.Безклубенко С.Д. Теоріѐ культури: Навчальний посібник. – К.: Київський національний університет культури і мистецтв, 2002. – 324 с.

6.Бюсов Л. М. Історіѐ науки і техніки: Навчальний посібник. 3-ю вид. переробл. і доп. – X.: НТУ "ХПІ", 2005. – 376 с.

7.Богуцький Ю. П., Андрущенко В.П., Безвершук В.О., Новохатько Л.М. Українська культура в ювропейському контексті. – К.: Знаннѐ, 2007. – 679 с.

8.Бокань В.А., Польовий Л.П. Історіѐ культури України: Навч. посіб. /

МАУП. 2-е вид., доп. – К., 2001. – 256 с.

9.Бокань Володимир. Культурологіѐ. Навчальний посібник. – К.: МАУП,

2004. – 136 с.

10.Греченко В. А. Історіѐ світової та української культури. Підручник длѐ вищ. навч. закл./ В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко – К.: Літера ЛТД, 2010. – 480 с.

11.Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історіѐ світової та української культури: Підруч. длѐ вищ. закл. освіти. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 464 с.

12.Дещинський Л.Є та інші. Українська та зарубіжна культура. Навчальний посібник. Вид. 4-е. – Львів, "Бескит Біт", 2005. – 304 с.

13.Дещинський Л.Є., Терський C.B., Зінкевич Р.Д., Денісов Я.Я. Історіѐ української та зарубіжної культури: підручник длѐ студ. вищих навч. закл. – Львів : Бескід Біт, 2008. – 252 с.

14.Довжук І.В. Історіѐ культури України: Підручник. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Далѐ, 2009. – 509 с.

15.Довжук І.В. Нариси історії культури України (до кінцѐ XX ст.): Навч. посібн. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В.Далѐ, 2007. – 508 с.

16.Євтух В.Б., Трощинський В.П., Попок А.А. Закордонне українство: Навч. посіб. – Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Національна академіѐ держ. управліннѐ при Президентові України; Центр сучасного суспільства. – К.: ВІК, 2005. – 308 с.

17.Історіѐ світової і української культури : Підручник длѐ вищ. закл. освіти / В.А. Греченко, І.В. Чорний, В.А. Кушнерук, В.А. Режко. – К.: Літера

ЛТД, 2005. – 464 с.

60