Екокультура_особистості

28.Манжелеев Г.Н., Латышева Т.В., Тарапата Н.И., Попов Б.Г., Антонов В.А., Заведея Т.Л. Культура здоровья молодежи как проблема социальной педагогики / Педагогiка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: Наукова монографія за редакцією Єрмакова С. С. — Харків: ХДАДМ (ХХПI), 2006. — ғ10. — 251 с. — С. 207-211.

29.Нечепоренко Л. С. Онто-інвайронментальна педагогіка як основа формування особистісно-індивідуальної культури педагога / Вісник Харківського національного університету. Серія "Наукові записки кафедри педагогіки". — 2008. — Вип. 20 / 21 // Електронна версія: ре-

сурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/vkhnu/Nzkp/2008_20/21.htm.

30.Подобреев А.М. Культура здоровья и валеология в педагогическом процессе // Материалы всеукраинской научно-методической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский — Донецк: ДонГУ, 2000. — 416 с.

31.Пономарьова Г. Ф. Педагогічні умови формування екологічної культури студентів педколеджу [Текст]: дис… канд.. пед. наук:

13.00.01./ Г. Ф. Пономарьова; — Х., 1997. — 175 с.

32.Роговая О. Г. Становление эколого-педагогической компетентности специалиста в области образования [Текст]: автореф. дисс. док. пед. наук / О. Г. Роговая; Российский государственный педагогический университет им.А.И.Герцена. — Санкт Петербург, 2008.

— 40 с.

33.Чешко В.Ф. Генетика, біоетика, політика: коеволюція культурно-психологічних парадигм сучасної цивілізації // Практична філософія.

— 2001. ғ3. — С. 44-71.

34.Чикильдина Н. А. Формирование экологической культуры школьников в условиях учебно-производственного комбината [Текст]: дисс… канд. пед. наук / Н. А. Чикильдина; Ставропольский государственный университет. — Ставрополь, 2004. — 192 с.

35.Швидка С. О. Культурна взаємодія як складова екокультури особистості майбутнього соціального педагога // Електронна версія: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N123/N123p154-158.

36.Шишкина Е. А. Социальное конструирование экологической культуры на региональном уровне глобализации: Автореф. дисс. доктора социол. наук. — Саратов: ГОУ ВПО "Саратовский государственный технический университет", 2009. — 40 с.

37.Якименко О. Г. Формування екологічної культури студентів лісотехнічних вузів / Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія ғ11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління: збірник наукових праць. — Випуск 8. — К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. — 170 с. — С. 95-100.

38.Ярмак О. В. Фактори формування екологічної культури особистості в умовах суспільства ризику [Текст]: автореф. дис. канд. соціол. наук. / О.В. Ярмак; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2004. — 20 с.

39.Ясінська Н.В. Екологічна культура і освіта // Рідна школа. — К., 2001. — ғ8. (859). — С. 24-26.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Семінарське заняття №1.

Тема: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКОКУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ

Мета: проаналізувати теоретико-методологічні основи екокультури особистості (за змістом матеріалу для аудиторного засвоєння та самостійного опрацювання, перегляду відеоматеріалу, огляду преси і ресурсів інтернет-мережі з публікаціями з даної проблеми); засвоїти опорні поняття теми семінарського заняття для їх свідомого використання під час засвоєння наступних тем дисципліни; розвивати аналітичне мислення.

Професійне спрямування: зазначена тема є важливою складовою у процесі засвоєння матеріалу із навчальної дисципліни як однієї із важливих у системі професійного становлення майбутнього соціального педагога.

План семінарського заняття

1.Екокультура як світоглядний образ світу.

2.Принципи екологічного гуманізму.

3.Екокультура особистості (сутність поняття, функції).

4.Класифікація типів екокультури особистості (екокультура пристосування, екокультура особистої достатності, екокультура оптимізму, екокультура песимізму, екокультура абсолютизації екологічних знань, екокультура гармонії).

5.Екокультурні відношення. Розуміння екокультури як джерела Світла, Добра, Любові.

Опорні поняття: світогляд, образ світу, екокультура, екологічний гуманізм, принципи, екокультура особистості, екологічна свідомість, екокультурні відношення, екокультурна діяльність, екокультурні стереотипи, екокультура пристосування, екокультура особистої достатності, екокультура оптимізму, екокультура песимізму, екокультура абсолютизації екологічних знань, екокультура гармонії, онтопедагогіка, педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям, типи взаємодії, спілкування.

Питання для самоконтролю

1.Сучасні філософи трактують поняття ″еко″ як ″помешкання для Душі″. Підберіть матеріал, який стверджує чи заперечує цю думку.

2.Під час навчання у ЗОШ Ви досить часто зустрічалися з таким поняттям як ″екологічне виховання″. Чи погоджуєтеся Ви із усталеною думкою щодо трактування сутності даного поняття? Якщо ні – то чому? Аргументуйте свою думку.

3.Як Ви розумієте сутність поняття ″свідомість″?

4.Якщо ″еко″ - помешкання для Душі, то яке означення Ви дасте категорії ″екокультурна свідомість″?

5.Що Ви розумієте під поняттям ″відношення″,″діяльність″, ″стереотип″?

6.Ваші міркування щодо сутності поняття ″екокультура″, ″екокультура особистості ″, ″екокультурна компетентність″.

7.Як Ви розумієте вислів "Екокультура як світоглядний образ світу"

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацювати тему за вказаними питаннями (див. план вище). 2. Записати визначення основних понять.

3. Виконати тестові завдання.

4. Виконати творчі завдання.

1. Виконати тестові завдання

1. Категоріальна упорядкованість екокультури визнача-	2. Головною домінантою виховання сьогодні є формування в
ється:	особистості:
а) історично усталеними формами діяльності людини;	а) прагнення зрозуміти себе;
б) засобами самоорганізації сутнісних сил людини в умо-	б) ціннісного ставлення до самої себе;
вах конкретного природного середовища;	в) начал здорового способу життя;
в) діти навчають дорослих;	г) ціннісного ставлення до навколишньої дійсності і самої
г) її спроможністю поєднувати два багатоаспектні світи –	себе.
природний та соціальний.
3. Екокультура є засобом самоорганізації сутнісних сил	4. Найважливішою цінністю людського буття є категорія:
людини в умовах _____________ середовища:	а) здоров’я;
а) соціального;	б) благополуччя;
б) певного історичного;	в) свобода;
в) конкретного природного;	г) щастя.
г) конкретного історико-соціального.
5. Основним засобом усвідомлення індивідом загальнолюд-	6. Сукупність поглядів, теорій та емоцій, що відображають
ських біосферних проблем не як абстрактних наукових	проблеми співвідношення суспільства та природи відповідно
дилем, а як конкретних питань власного буття є:	до конкретних потреб даного суспільства та природних
а) "вкорінення" індивіда у власній етнокультурі;	можливостей конкретного регіону:
б) усвідомлення мети свого життя;	а) екокультурна свідомість;
в) засвоєння цінностей професійної діяльності;	б) самосвідомість;
г) саморозвиток і самореалізація.	в) екокультурна ментальність;

	г) регіональна свідомість.
7. Екокультура особистості визначається як:	8. Всесвiтнiй День довкiлля був установлений Генеральною
а) здатність людини відчувати буття світу;	Асамблеєю Органiзацiї Об’єднаних Нацiй у 1972р. і відзнача-
б) уміння узгоджувати власні потреби з устроєм природ-	ється щорічно:
ного довкілля;	а) 22 травня;
в) різновид матеріальної культури	б) 5 червня;
г) здатність людини відчувати живе буття світу, узгоджу-	в) 14 квітня;
ючи власні потреби з устроєм і законами природного	г) 4 травня.
довкілля
9. Категоріальна упорядкованість екокультури визнача-	10. Аморальний тип екокультурної взаємодії:
ється її спроможністю поєднувати два багатоаспектні	а) один суб’єкт використовує іншого у власних цілях;
світи:	б) один суб’єкт пізнає, спостерігає, досліджує інший;
а) моральний і соціальний;	в) один суб’єкт взаємодії вбачає в іншому зло, потворність;
б) природний і соціальний;	г) один суб’єкт взаємодії заподіює зло іншому.
в) природний і моральний;
г) природний і особистісний.
11. Суб’єкти під час спілкування діють за законами екоку-	12. Екокультура пристосування як один із типів екокульту-
льтури, коли:	ри особистості вказує на те, що:
а) пізнають один одного;	а) в особистості відношення до себе, суспільства і природи
б) взаємодіють із зовнішнім середовищем;	не диференціюється;
в) гармонійно взаємодіють із внутрішнім середовищем;	б) природне середовище — самостійний компонент систе-
г) не просто взаємодіють між собою, а живуть, існують у	ми "природа-суспільство";
гармонії з самим собою, оточуючими людьми, внутріш-	в) вирішальне значення мають установки людини;
нім і зовнішнім середовищем.	г) в особи сформовано уявлення про перебільшення еко-
	логічної небезпеки.
13. Екокультурні стереотипи:	14. Рівень зрілості екокультурної діяльності є об’єктивним
а) транслятор досвіду екокультурної діяльності в процесі	оказником:
історичного розвитку певної спільноти та людства в ці-	а) рівня екокультури людини й суспільства;
лому;	б) культури людини;
б) регулятори екокультурної діяльності;	в) розвитку суспільства;
в) механізми історичного розвитку;	г) рівня цивілізації.
г) модель програми дії.
15. Екокультура особистої достатності характеризує	16. Екокультура оптимізму як один із типів екокультури
людину, в свідомості якої:	особистості характеризує людей, які:
а) потреби виступають рушійними силами;	а) сприймають природу як баласт культури;
б) компоненти "природа, соціум, Я" існують незалежно	б) діяльність визначають головним компонентом у взаємо-
один від одного, але усвідомлюються як єдине ціле;	дії з природою;
в) наявні екокультурні стереотипи;	в) природу і суспільство сприймають як окремі, не пов’язані
г) природне середовище виділене як самостійний компо-	між собою компоненти;
нент системи "природа-суспільство".	г) природу і суспільство об’єднують в одну систему.
17. Духовне буття — вища форма існування особистості,	18. Зовнішній простір особистості:
визнання пріоритету:	а) відношення, які складаються в особистості з об’єктами
а) особистості;	зовнішнього світу
б) природи;	б) ті події зовнішнього світу, у які включена особистість;
в) духовних цінностей над іншими;	в) простір, що оточує особистість;
г) суспільного над індивідуальним.	г) сукупність подій та відношень зовнішнього світу, у які
	включена особистість.
19. Сутність проективної педагогіки виявляється у ви-	20. Педагогіка реального гуманізму — це:
знанні освіти як процесу:	а) напрямок особистісно орієнтованої педагогіки;
а) моделювання образу сучасного "Я";	б) наука підтримки дорослими процесів набуття і реалізації
б) моделювання образу майбутнього "Я";	дітьми (поколінням, народом) власного смислу життя;
в) цілеспрямованої підготовки до життя;	в) теорія і практика активізації пізнавальної діяльності ди-
г) неперервного індивідуального та колективного проек-	тини;
тування і реалізація власного майбутнього .	г) один із аспектів педагогіки особистості.
21. Екокультура пристосування як один із типів екокуль-	22. Прихильники цієї концепції екологічної моделі соціальної
тури особистості визначає основними рушійними силами	роботи стверджують, що співвідношення "людина-довкілля"
людини:	може мати позитивне або негативне значення для людини.
а) установки на діяльність;	Це:
б) потреби, задовольнити які необхідно відразу і вдос-	а) концепція реальності буття;
таль;	б) концепція життєвого стресу;
в) систему емоцій та почуттів;	в) концепція протистояння;
г) її особистісні цінності.	г) концепція навичок.

23. Модель, зміст якої полягає у використанні активних	24. Співвідношення "людина-довкілля" позитивним є тоді,
методів адаптації і соціалізації клієнта відповідно до ви-	коли особа:
мог навколишнього середовища:	а) протистоїть життєвому стресу;
а) екологічна модель соціальної роботи;	б) сприймає події як виклик, адекватний рівню її самооцінки
б) життєва модель соціальної роботи;	і можливостей;
в) модель екологічного втручання;	в) усвідомлює особливості системи, що оточує її;
г) модель екологічного протистояння.	г) прагне вплинути на зміни у довкіллі.
25. Співвідношення "людина-довкілля" є негативним, коли:	26. Концепція протистояння як складова екологічної моделі
а) наявні ознаки внутрішнього конфлікту;	соціальної роботи акцентує увагу на:
б) спостерігається неповноцінне функціонування людини	а) відчутті небезпеки, яка викликає негативні емоції;
у природному та соціальному середовищі;	б) рівні сформованості системи особистісних цінностей;
в) існуючі або усвідомлювані вимоги довкілля перевищу-	в) здатності людини долати негативні наслідки змін чи
ють здатність людини протистояти їм;	стресів або протистояти їм;
г) людині властива низька самооцінка.	г) співвідношенні вимог довкілля та можливостями людини
	реалізувати їх.
27. Екокультура — інтегративна особистісна якість ін-	28 Мірилом екокультури є:
ндивіда, що характеризує його:	а) єдність соціального і природного;
а) діяльність і поведінку в соціоприродному середовищі;	б) діяльність;
б) поведінку у природному середовищі;	в) поведінка;
в) діяльність у природному середовищі;	г) спрямування особистості.
г) діяльність і поведінку у природному середовищі.
29. Екокультура звернена водночас:	30. Екокультура особистості виступає засобом:
а) до природного довкілля та соціального середовища;	а) самоусвідомлення у глобальному просторі;
б) і до природного довкілля, і до внутрішнього світу люди-	б) пізнання суспільного у природному;
ни;	в) самоорганізації її сутнісних сил в умовах конкретного
в) до природного в людині та її соціальних потреб;	природного середовища;
г) до фізичного світу людини та її буття у світі природи.	г) виховання у конкретному природному середовищі.

2. Закінчити думку.

5.Соціальний ____________ допомагає іншій людині ____________ умови, знайти ___________, виявити

________________ для порятунку __________ і ___________, розвитку, вдосконалення тих чи інших сфер

_____________________.

6.Серед вимог, які ставляться до представників цієї _______________, – наявність високого рівня __________________, професіоналізму, майстерності, комплексу значущих ___________________ рис, необхідних для _________________ соціа- льно-педагогічних завдань.

7.Екокультура ____________ _______________ є компонентом його загальної ________________ і проявляється в

_____________________ діяльності.

8.Сьогодні мірилом _______________ є єдність ________________ і _______________.

3.Підготувати доповідь або реферат. Перелік тем:

1.Відображення особливостей свiтобачення та свiтосприймання у колискових мелодiях.

2.Звичаї попередження порушень ладу в людині, суспільстві, природному довкіллі.

3.Відображення уявлень про навколишній світ у календарній обрядовості українців.

4.Гармонія людини і природи в образах української міфології.

Самостійно продумати форму презентації доповіді або реферату (творча робота в ікро групах).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

9.Борейко В.Е., Подобайло А.В. Екологічна етика. Навчальний посібник. — Київ: Фітосоціоцентр, 2004. — 116 с.

10.Бурова О.Г. Культура здоровья – составной компонент общей культуры личности // Материалы всеукраинской научно-методической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский – Донецк: ДонГУ. - 2000. – 416 с.

11.Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Навч. посіб. — 3-тє вид., доопрац. і доп. — К.: Знання, 2008. —

566с. — С. 338-373.

12.Грабовська І. М. Формування екологічної культури особистості (українознавчий контекст): Автореферат дис. …канд.. пед. наук:

13.00.01.— К., 1994. — 17 с.

13.Крисаченко В. С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посіб. / В. Крисаченко. – К.: Заповіт, 1996. — 352 с.

14.Кузнєцов Е. Новая Валеология Нового Времени. 1999 — 224 с.

15.Купцова С. А. Дидактическая модель развития экологической культуры студентов в процессе гуманитарной подготовки в вузе (на примере изучения курса "Психология"): Автореф. дисс…. канд. пед. наук. — Великий Новгород: Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого, 2007. — 26 с.

16.Нечепоренко Л. С. Методологія і ідеологія онто-інвайронментальної педагогіки (Педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям): Моногр. / Нечепоренко Л. С. — Х.: ХНУ, 2003. — 206 с.

17.Нечепоренко Л. С. Онто-інвайронментальна педагогіка як основа формування особистісно-індивідуальної культури педагога / Вісник Харківського національного університету. Серія "Наукові записки кафедри педагогіки". — 2008. — Вип. 20/21 // Електронна версія: ресурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/vkhnu/Nzkp/2008_20/21.htm

18.От педагогики жизни к педагогике эволюции жизни (по выступлениям автора теории ―Педагогики Эволюции‖ Т. Ф. Акбашева): Учебное пособие. Часть первая / Составитель: А.А.Шендорович. — М., 1995. — 37 с. // Электронный вариант. Ресурс доступа: www.genofund3000.ukrmed.info.

19.Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. — СПб: Питер, 2006. — 607 с.: ил. — (Серия "Учебник для вузов").

20. Роговая О. Г. Становление эколого-педагогической компетентности специалиста в области образования: Автореф. дисс. док. пед. наук. — Санкт-Петербург: Российский государственный педагогический университет им. А.И.Герцена, 2008. — 40 с.

21.Романенко М.І. Освіта як об'єкт соціально-філософського аналізу. Наукова монографія. — Дніпропетровськ: Дніпропетровський інститут освіти, 1998.

22.Ситаров В.А., Пустовойтов В.В. Социальная экология: Учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений. — М., 2000. — 280 с.

23.Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. ─ К.: Академвидав, 2005. ─ 328 с. (Альма-матер). ─ С. 62-72.

24.Швидка С. О. Культурна взаємодія як складова екокультури особистості майбутнього соціального педагога // Електронна версія: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N123/N123p154-158

Семінарське заняття №2.

Тема: ЕКОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ЗМІСТУ СУЧАСНОГО ВИХОВАННЯ ОДИНИЦІ ЕТНОСПІЛЬНОТИ

Мета: усвідомлення студентами органічної єдності людини і природного довкілля (на основі аналізу прикладів екокультурних традицій в просторі відношення до природи і аргументів із сучасних реалій); засвоєння опорних понять теми шляхом багаторазового оперування ними під час семінарського заняття; формування основ екокультурної компетентності майбутнього соціального педагога

Професійне спрямування: зазначена тема є важливою складовою у процесі засвоєння матеріалу із навчальної дисципліни як однієї із важливих у системі професійного становлення майбутнього соціального педагога.

План семінарського заняття

1.Підходи до розуміння єдності людини і Природи: етнокультурні традиції та сучасність.

2.Концепція Л. В. Безукладової "Екологія думки людини".

3.Психологія здоров’я в структурі курсу "Екокультура особистості".

4.Культура емоцій та почуттів у структурі екокультури майбутнього соціального педагога.

Опорні поняття: екокультурні традиції, екологічна антропологія, екологія, здоров’я, психічне здоров’я, етнічна екологія, екологія думки, етнокультурна адаптація, екологічна модель соціальної роботи, екокультурні компетентність соціального педагога.

Питання для самоконтролю

1.Як Ви розумієте поняття "екокультура особистості"? Ваші міркування аргументуйте фактами.

2.У чому виявляється взаємозв’язок людини з її природним довкіллям?

3.Як поведінка людини в природі впливає на її життя?

4.Наведіть приклади екокультурних традицій різних народів.

5.Як Ви розумієте поняття "психічне здоров’я"?

6.Що таке "екологія думки"?

Завдання для самостійної роботи:

1.Опрацювати тему за вказаними питаннями (див. план вище).

2.Записати визначення основних понять.

3.Виконати тестові завдання.

4.Підготувати творчі завдання.

1. Тестові завдання

1. Екокультура особистості:	2. Психічне здоров’я — це:
а) особистісна якість індивіда;	а) адекватність реакцій на умови життєдіяльності;
б) якість особистості, що характеризує її діяльність;	б) процес психічної діяльності;
в) властивість індивіда, що виявляє його поведінку в при-	в) динамічний процес психічної діяльності, властивістю
родному середовищі;	якого є детермінованість психічних явищ, адекватність
г) інтегративна особистісна якість індивіда, що характери-	реакцій на соціальні, біологічні, фізичні умови.
зує його діяльність і поведінку в соціоприродному сере-	г) адекватне реагування на соціальні та біологічні умови
довищі.
3. Термін "екологічна антропологія" означає:	4. Закінчіть вислів: Якщо хочеш поміняти світ:
а) людина в природі;	а) розпочни нарешті думати;
б) взаємовплив природного середовища і етнокультури;	б) почни діяти;
в) природа в житті людини;	в) почни змінюватися сам;
г) взаємовплив природного середовища і соціального.	г) спочатку подумай, а потім роби.
5. Екокультура соціального педагога — цілісне інтегра-	6. Наукова дисципліна, що вивчає особливості традицій-
тивна утворення, що включає такі компоненти:	них систем життєзабезпечення етноспільнот, вплив
а) інтелектуально-пізнавальний, мотиваційний та поведін-	сформованих екосистем на здоров’я людей і етнокуль-
ковий;	тур на екологічний баланс у природі:
б) емоційно-вольовий, комунікативно-поведінковий компо-	а) антропологія;
ненти і готовність спеціаліста до діяльності у сфері екоку-	б) етнічна екологія;
льтурного виховання дітей та молоді;	в) екологія людини;
в) інтелектуально-пізнавальний, мотиваційний і комуніка-	г) екологія соціуму.
тивно-поведінковий;
г) інтелектуально-пізнавальний, мотиваційний, емоційно-
вольовий та комунікативно-поведінковий.
7. Головні положення концепції Дж.Стьюарда "Культурна	8. Етнічна екологія розглядає етнокультуру як:
екологія" спрямовані на:	а) механізм адаптації етноспільноти до навколишнього
а) формування основ екокультури;	середовища;
б) визначення механізмів діяльності в екосистемі;	б) складову природного середовища;
в) вивчення адаптації певної етнокультури до навколиш-	в) своєрідну систему життєзабезпечення;
нього природного середовища;	г) сукупність стереотипів поведінки у певному просторі.

г) встановлення зв’язків між людиною і природою.
9. Поняття "культурний тип" Дж.Стьюард визначає як:	10. На думку вченого Е. Маркаряна, етнокультурна ада-
а) особливості адаптації культури до середовища;	птація — це здатність системи до самозбереження за
б) сукупність умов пристосування індивіда до природного	принципом ________________________ відповідно до умов
середовища;	середовища проживання.
в) результат засвоєння індивідом ядра культури;	а) природовідповідності;
г) сукупність рис, які утворюють ядро культури і виникають	б) зворотного зв’язку;
як результат адаптації культури до природного середо-	в) особистісного розвитку;
вища та характеризують рівень їх інтеграції.	г) культуровідповідності.
11. Засновником наукової дисципліни "етнічна екологія" є:	12. Етнічна екологія як наукова дисципліна появилась у:
а) В. Козлов;	а) 90-их роках XX століття;
б) Е. Маркарян;	б) другій половині 70-х років XX століття;
в) М. Романенко;	в) першій половині XX століття;
г) М. Салінс.	г) середині XX століття.
13. Термін "екологічна антропологія" у 1955 році в науко-	14. Педагогічна мудрість наших предків щодо гармонії
вий оббіг ввів:	людини і довкілля становила чітко оформлену систему,
а) М. Мойсеєв;	результатом засвоєння якої був:
б) Л. Гумильов;	а) особистісний розвиток індивіда;
в) В. Вернадський;	б) процес самореалізації особистості;
г) М.Бейтс.	в) стереотип поведінки у довкіллі;
	г) сформований образ світу в свідомості індивіда.
15. Культура, трансформуючи у процесі адаптації ланд-	16. Визначальним джерелом становлення екологічного
шафт, змушена:	світогляду та екокультури особистості є.
а) витворювати нові форми буття;	а) довкілля;
б) включати у процес оновлення соціум;	б) засвоєння етнокультурних життєво необхідних ціннос-
в) пристосовуватися вже до тих змін, яким сама поклала	тей;
початок;	в) соціоприродне середовище;
г) формувати нові екосистеми.	г) засвоєння правил діяльності у природному довкіллі.
17. Головним завданням _________________________ є	18. Відповідно до концепції життєвої ніші та ареалу
вивчення особливостей використання етносами природ-	(складової екологічної моделі соціально-педагогічної дія-
ного середовища і їх вплив на це середовище та законо-	льності) людині для виживання, розвитку і самореалізації
мірностей формування і функціонування етноекосистем:	потрібні:
а) екології людини;	а) певні фізичні і соціальні умови, які підтримують здо-
б) етнографії;	ров’я і с соціальну діяльність;
в) етнічної екології;	б) матеріальні стимули;
г) етнічної культурології.	в) духовні передумови;
	г) внутрішні і зовнішні ресурси.
19. Концепція родинності екологічної моделі соціальної	20. Пізнавально-методологічна цінність концепції проти-
роботи передбачає, що кожній людині для нормальної	стояння екологічної моделі соціальної роботи у:
життєдіяльності необхідна:	а) визначенні життєвих домінант;
а) певна система стабільної соціальної підтримки зі сторо-	б) усвідомленні особистістю внутрішніх ресурсів;
ни близьких людей;	в) розумінні співвідношення потреб і можливостей;
б) матеріальна допомога родичів;	г) тлумаченні сутності, проблем і механізмів соціальної
в) внутрішня мотивація;	адаптації.
г) надійна система протистояння стресам.
21. Сутність концепції навичок екологічної моделі соціа-	22. Прихильники екологічної моделі соціальної роботи
льної роботи полягає у тому, що для повноцінного функ-	намагаються методами соціалізації і адаптації клієнта
ціонування людини в суспільстві:	стимулювати його особистісні зміни для досягнення
а) повинна бути налагоджена система соціальних зв’язків;	відповідності:
б) необхідне оптимальне співвідношення потреб і можли-	а) стану особистості вимогам навколишнього середовища;
востей;	б) цінностей особистості вимогам довкілля;
в) необхідні уміння і навички як передумова її самодостат-	в) мети життя цінностям навколишнього середовища;
ності;	г) вимог соціального середовища особливостям довкілля.
г) потрібна внутрішня мотивація як умова самореалізації.
23. Сутність методу сімейного центру у межах екологі-	24. Особливістю методу навичок в екологічній моделі
чного підходу до організації соціальної роботи полягає у:	соціальної роботи є:
а) роботі з сім’ями на основі вивчення їх природного і соці-	а) розвиток навичок взаємодії з природним середовищем;
ального оточення;	б) відпрацювання моделей продуктивних взаємин особис-
б) взаємодії соціального педагога з родиною;	тості з соціоприродним середовищем та розвиток від-
в) налагодженні соціальних зв’язків сім'ї з громадою;	повідних навичок і умінь;
г) використанні внутрішніх резервів сім'ї під час вирішення	в) планування поведінки особистості у природному сере-
соціальних проблем.	довищі;
	г) формування продуктивних взаємин у системі ˝людина

	― природа˝
25. Відповідно до методу життєвої моделі у межах еко-	26. Модель екосистем у межах екологічного підходу до
логічного підходу до соціально-педагогічної роботи жит-	соціальної роботи зосереджена на:
тєвий простір людини охоплює такі незалежні сфери:	а) проектуванні професійного та сімейного простору;
а) екосистема професійного і сімейного простору;	б) діяльності громади та її співпраці з сім'ями;
б) громада, сім'я;	в) оцінюванні простору сім'ї та її підтримці з боку навколи-
в) життєві переходи, міжособистісні стосунки, соціальні та	шнього середовища;
фізичні особливості середовища;	г) проектуванні міжособистісних стосунків у парах та мікро-
г) міжособистісні стосунки у парах, міжособистісні стосунки	групах.
у групах, міжособистісні стосунки між сусідами.
27. Соціальні педагоги, які дотримуються моделі екосис-	28. Екомапа:
тем у межах екологічного підходу у соціально-	а) графічна схема (діаграма) стосунків у родині на рівні
педагогічній діяльності, використовують як візуальні	міжособистісних відносин та взаємовідносин з особами,
засоби:	які представляють певні соціальні інституції у громаді й
а) карту громади та план супроводу різних типів сімей;	допомагають у реалізації функцій членів сім'ї;
б) екологічні мапи (екомапи) та генеалогічне дерево;	б) діаграма певного типу сім'ї;
в) екологічні проекти;	в) характеристика структури ролей у межах родини;
г) генограму та карту громади.	г) колекція генеалогічних дерев.
29. Традиція української етнокультури, що проявляться в	30. Етноекологія — галузь науки, що:
приязному, доброзичливому ставленні людини до природи	а) вивчає органічний зв’язок традиційних форм життєдія-
і визначає внутрішньодуховний зв’язок з нею:	льності етносу з його ставленням до природи, з особли-
а) екологічний імператив;	востями ландшафту;
б) екологізм;	б) досліджує еволюцію природи етносу;
в) екофільність;	в) вивчає вплив довкілля на самореалізацію одиниць ет-
г) екологічний гуманізм.	носу;
	г) досліджує взаємини біологічних систем з природним
	довкіллям.

2. Творчі завдання:

1. Укласти "Тлумачний екологічний словник Полісся".

2. Підібрати фольклорний матеріал, у змісті якого розкривається ставлення людини до природи. 3. Створити рекламний плакат з проблем єдності людини і довкілля.

4. Педагогічний твір на тему "Я в природі, природа в мені".

3. Підготувати доповідь або реферат. Перелік тем:

1. Традиції природокористування в українській етнокультурі.

2. Екофільні орієнтації в бутті українського етносу.

3. Дім — дзеркало душі родини.

4. Етнічні символи як система уявлень етносу про навколишній світ і себе. 5. Класифікація етнічних символів гармонії з довкіллям.

Самостійно продумати презентацію доповіді або реферату (творча робота в мікрогрупах).

4. Засідання дискусійного клубу "Погляди на розуміння єдності людини і природи: традиції і сучасність" (за зміс-

том завдань 2, 3).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Атфилд Р. Этика экологической ответственности // Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. — М.: Прогресс, 1990. —

С.203-258.

2.Баранова В. И. Отношение к природе нравственно активной личности // Екологія, культура, образование. — М., 1989. — С. 76-80.

3.Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика: Монографія. — К.: Редакція "Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України",

2000. — 302 с.

4.Борейко В.Е., Подобайло А.В. Екологічна етика. Навчальний посібник. — Київ: Фітосоціоцентр, 2004. — 116 с.

5.Бурова О.Г. Культура здоровья – составной компонент общей культуры личности // Материалы всеукраинской научно-методической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский – Донецк: ДонГУ. - 2000. – 416 с.

6.Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Кн.2. Научная мысль как планетное явление. – М: Наука, 1975. – 191с.

7.Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Навч. посіб. — 3-тє вид., доопрац. і доп. — К.: Знання, 2008. —

566 с. — С. 338-373.

8.Войнович В. Міфи та легенди давньої України. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — 392 с.

9.Грабовська І. М. Формування екологічної культури особистості (українознавчий контекст): Автореферат дис. …канд.. пед. наук:

13.00.01.— К., 1994. — 17 с.

10.Дежникова Н. С. Экологическое воспитание в контексте социокультурной динимики // Педагогика. — 2002. — ғ10. — С. 51-56.

11.Кармаев Н. А. Современные проблемы экологии человека / Отчуждение человека в перспективе глобализации мира. Сб. статей. Выпуск I / Под ред. Маркова Б.В., Солонина Ю.Н., Парцвания В.В. — Санкт-Петербург: Издательство "Петрополис",, 2001. С. 87-99.

12.Кисельов М.Екологічна свідомість українців: традиція та сьогодення. // Вісник НАН України. ─ 1998. ─ ғ7-8.

13.Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. – К.: Тандем, 2000. – 320с.

14.Козлов В.И. Жизнеобеспечение этноса: содержание понятия и его этнологические аспекты // Этническая экология: теория и практика. Сборник научных работ. — М.: Наука, 1991.

15.Козлов В.И. Основные проблемы этнической экологии // Этнографическое обозрение. — 1983. - ғ 1. — С. 8.

16.Костомаров М.І. Слов’янська міфологія. — К., 1994. — 384 с.

17.Кривошеєва Г.Л. Формування культури здоров’я студентів університету: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / ЛДПУ. — Луганськ,

2001. — 20 с.

18.Крижко В., Малихін А., Ткач В. Народні педагогічні традиції весняного календарно обрядового циклу в етногенезі українців // Рідна школа. — 2006. — ғ 4. — С. 44-47.

19.Крижко В., Малихін А., Ткач В. Народні педагогічні традиції зимового календарно обрядового циклу в етногенезі українців // Рідна школа. — 2007. — ғ1. — С. 34-37.

20.Крижко В., Малихін А., Ткач В. Народні педагогічні традиції літнього календарно обрядового циклу в етногенезі українців // Рідна школа. — 2006. — ғ7. — С. 58-62.

21.Крижко В., Малихін А., Ткач В. Народні педагогічні традиції осіннього календарно обрядового циклу в етногенезі українців // Рідна школа. — 2006. — ғ9. — С. 59-6237.

22.Крисаченко В. С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посіб. / В. Крисаченко. – К.: Заповіт, 1996. – 352 с.

23.Купцова С. А. Дидактическая модель развития экологической культуры студентов в процессе гуманитарной подготовки в вузе (на примере изучения курса "Психология"): Автореф. дисс.канд. пед.наук. — Великий Новгород: Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого, 2007. — 26 с.

24.Лебідь С.Г. Формування екологічної культури в учнів 7-11 класів у процесі вивчення курсу екології [Текст]: автореф. дис. канд. пед. наук. за спец. 13.00.07 / С. Г. Лебідь; Інститут проблем виховання АПН України. — Київ, 2001. — 19 с.

25.Ленский В.В. Путь в трансцендентальные миры. – Таллин,1992. – 161с.

26.Маєвська Л. Етнокультура як механізм адаптації індивіда до навколишнього середовища: історичні аспекти та сучасні виховні моделі / Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Тернопіль, 4-5 травня 2006 року. — Тернопіль, 2006. — 132с. — С.52-56.

27.Маєвська Л. Формування культури взаємодії індивіда з природою як один із аспектів етнокультурного виховання / Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — 2006. — Вип.29. — С.144-147.

28.Маковій Г. П. Очі згори // Народознавчі новели. — К.: Ґенеза, 1996. — 496 с.

29.Маковій Г. П. У світі рослин (Видання друге). — Чернівці: Народознавчо-просвітницький центр "Факел пам’яті Марії", 2006. — 336 с.

30.Манжелеев Г.Н., Латышева Т.В., Тарапата Н.И., Попов Б.Г., Антонов В.А., Заведея Т.Л. Культура здоровья молодежи как проблема социальной педагогики / Педагогiка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: Наукова монографія за редакцією Єрмакова С. С. — Харкiв: ХДАДМ (ХХПI), 2006. — ғ10. 251 с. — С. 207-211.

31.Маркарян Э. С. Культура как способ социальной организации. — Пущино: НЦБИ АН СССР, 1982. — С. 9.

32.Маркарян Э.С. Культурная традиция и задача дифференциации ее общих и локальных проявлений // Методологические проблемы этнических культур. Материалы симпозиума. — Ереван: Изд-во АН Арм. ССР,1978. — С. 86.

33.Маркарян Э.С. Узловые проблемы теории культурной традиции // Советская этнография/ — 1981/ — ғ 2. — С. 81.

34.Медведев В.В., Алдашева А.А. Экологическое сознание. – М.: Логос, 2001. – 376с.

35.Неаполитанский С. М., Матвеев С. А. Сакральная геометрия. — СПб.: Издательство "Святослав", 2003. — 632 с., илл.

36.Неліна Т. І віра наших предків ожива ... // Освіта України. — 1997. — ғ1. — С.7-8.

37.Нечепоренко Л. С. Методологія і ідеологія онто-інвайронментальної педагогіки (Педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям): Моногр. / Нечепоренко Л. С. — Х.: ХНУ, 2003. — 206 с.

38.Нечепоренко Л. С. Онто-інвайронментальна педагогіка як основа формування особистісно-індивідуальної культури педагога / Вісник Харківського національного університету. Серія "Наукові записки кафедри педагогіки". — 2008. — Вип. 20/21 // Електронна версія: ресурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/vkhnu/Nzkp/2008_20/21.htm

39.Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. — К: Обереги, 1992. — 86 с.

40.Образи та символи міфів. Міфи у сучасному житті // Людина і світ. — 2002. — ғ10. — С. 51-59.

41.Огієнко І. Дохристиянські вірування українського народу. — Вінніпег, Канада: Волинь, 1965. — 424с.

42.Петрук В.Г. Основи екології. – Вінниця: ВНТУ, 2007. – 133 с.

43.Подобреев А.М. Культура здоровья и валеология в педагогическом процессе // Материалы всеукраинской научно-методической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский — Донецк: ДонГУ, 2000. — 416 с.

44.Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. — СПб: Питер, 2006. — 607 с.: ил. — (Серия "Учебник для вузов").

45.Рослинна і тваринна символіка в календарно-обрядовому колі українців // Рідні джерела. — 2001. — ғ3.

46.Сивачук Н. Виховний потенціал народних колискових пісень // Початкова школа. — 2005. — ғ2. — С. 51-55.

47.Сивачук Н. Дитячий фольклор у контексті зимової календарної обрядовості українців // Рідна школа. — 2007. — ғ1. — С. 38-41.

48.Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. — К.: Вид. Парапан, 2002. — 152 с.

49.Ситаров В.А., Пустовойтов В.В. Социальная экология: Учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М., 2000. – 280 с.

50.Скрипник Г.А. Традиційні уявлення і вірування українців // Радянська школа. — 1991. — ғ3. — С. 25-31.

51.Скуратівський В.Т. Русалії. — К.: Довіра, 1996. — 734 с.

52.Тагліна Ю. С. Екологічна культура українського етносу: ментальні джерела та техногенні перспективи: Автореф. дис... канд. філософ. наук. — Харків: Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2005. — 19 с. — укp.

53.Тарасенко Н.Ф. Природа, технология, культура. – К., 1985. – 374с.

54.Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. ─ К.: Академвидав, 2005. ─ 328 с. (Альма-матер). ─ С. 62-72.

55.Ткач М. Весняне відродження // Людина і світ. — 1993. — ғ4-5. — С. 11-13.

56.Товстуха Є. Криниця здоров’я // Київ. — 1999. — ғ1-2.

57.Українська міфологія. Світове дерево // Людина і світ. — 2001. — ғ7. — С. 52-56.

58.Українське народознавство: Навч. посібник / За ред.. С. П. Павлюка; Передмова М. Г. Жулинського. — 3-є вид., випр. — К.: Знання,

2006. — 568 с. — С. 78-94, 96-101, 164-177.

59.Фольклорна символіка як засіб відображення національного світобачення // Мовознавство. — 1997. — ғ2/3. — С.67-71.

60.Чешко В.Ф. Генетика, біоетика, політика: коеволюція культурно-психологічних парадигм сучасної цивілізації // Практична філософія. — 2001. ғ3. — С. 44-71.

Семінарське заняття №3

Тема: КАТЕГОРІЯ "ГАРМОНІЯ" У СТРУКТУРІ ЕКОКУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ

Мета: засвоїти на практичному рівні інформацію про рівні структури людини (духовний, емоційно-психічний, фізичний) та нову модель хвороби і здоров’я; розвивати логічне мислення студентів, уміння аналізувати, знаходити міжпредметні зв’язки під час опрацювання теми; виховувати прагнення до самопізнання у процесі формуванні власної екокультури.

Професійне спрямування: зміст семінарського заняття сприяє розумінню студентами сутності понять ″екокультура особистості″, ″екокультура соціального педагога″, ″екокультурна компетентність″ як важливих складових формування професійної компетентності майбутнього конкурентоспроможного соціального педагога, здатного до ефективної соціальнопедагогічної діяльності у сучасному соціально-виховному просторі відповідно до міжнародних стандартів у даній галузі та вимог сьогодення.

План семінарського заняття

1.Рівні структури людини (Д — духовний, Е — емоційно-психічний, Ф — фізичний).

2.Енергетика людського організму.

3.Гармонія особистості із довкіллям (сутність поняття, здоров’я і гармонія, параметри культури здоров’я).

4.Нова модель хвороби і здоров’я.

5.Гармонія зовнішнього і внутрішнього простору особистості.

6.Гармонія особистості як соціально-педагогічна проблема.

7.Гармонія відношень особистості в умовах глобалізаційних зрушень та екологічної кризи.

Опорні поняття: гармонія, модель здоров’я, хвороба, енергетика, гармонія особистості, внутрішня гармонія, зовнішня гармонія, психічна стійкість особистості, екологічно виправдана поведінка, благополуччя, духовне благополуччя, культура здоров’я, ноосфера, екологічна свідомість.

Питання для самоконтролю

1.Охарактеризуйте рівні структури людини ((Д — духовний, Е — емоційно-психічний, Ф — фізичний) з позицій Вашого розуміння даного питання.

2.Чому сьогодні науковці визначають поняття "здоров’я" як наявність гармонії між духовним і тілесним (гармонія Душі і Тіла людини, зовнішнього і внутрішнього)?

3.Під яким кутом зору розглядає людину валеологія ― наука про людське здоров’я?

4.Що Ви розумієте під поняттям "гармонія особистості"?

5.У підтриманні психічного здоров’я людини відомий учений І. О. Сікорський особливого значення надавав цілющим властивостям слова. Наведіть аргументи доведення істинності або хибності цього твердження:

Завдання для самостійної роботи:

1.Опрацювати тему за вказаними питаннями (див. план вище).

2.Записати визначення основних понять.

3.Виконати тестові завдання.

4.Підготувати творчі завдання.

1. Тестові завдання

	1. Наука про людське здоров’я — валеологія — розглядає	2. Гармонія особистості:
	людину як:	а) ідентичне співвідношення між простором особистості та
	а) набір механізмів життєдіяльності;	часовим проміжком;
	б) збалансований набір органів;	б) адекватне співвідношення між основними аспектами
	в) набір частин тіла;	буття особистості;
	г) цілісну складну систему, а не простий набір органів та час	в) рівновага між причиною і наслідком;
	тин тіла.	г) рівновага між вірою у себе і ставленням до цього довкілля
	3. За Платоном, здоров’я виявляється у гармонійному	4. Алкмеон Кротонський (філософ, теоретик медицини
	співвідношенні:	періоду античності) трактує здоров’я як:
	а) духовного і тілесного;	а) пристосування до протилежного;
	б) природного і соціального;	б) гармонію або рівновагу протилежно спрямованих сил;
	в) соціального і особистісного;	в) владу одних елементів над іншими;
	г) протилежностей.	г) відсутність хвороби.
	5. Збереження внутрішньої гармонії неможливе без:	6. У підтриманні психічного здоров’я людини відомий уче-
	а) соціальної підтримки;
		ний І. О. Сікорський особливого значення надавав:
	б) психологічної стійкості особистості;
		а) розвагам;
	в) фізичного здоров’я;
		б) іграм;
	г) моральних цінностей.
		в) цілющим властивостям слова;
		г) спільній діяльності.
	7. Психологічна стійкість особистості підтримує і закрі-	8. Цицерон характеризує здоров’я як:
	плює її самооцінку, сприяє прийняттю себе як:	а) повний достаток за умови помірного задоволення всіх
	а) громадянина;	потреб;