Екокультура_особистості

б) засвоєння етнокультурних життєво необхідних цінностей; в) соціоприродне середовище; г) засвоєння правил діяльності у природному довкіллі.

8.Модель, зміст якої полягає у використанні активних методів адаптації і соціалізації клієнта відповідно до вимог навколишнього середовища:

а) екологічна модель соціальної роботи; б) життєва модель соціальної роботи; в) модель екологічного втручання; г) модель екологічного протистояння.

9.Екофільність українського етносу як риса його етнокультури орієнтує на:

а) знання про природу особистості; б) дотримання законів природи, інтуїтивне проникнення в її глибинну суть; в) принцип природовідповідності; г) ментальне поле особистості.

10. Завдяки єдності соціального з природним досягається:

а) необхідний рівень життєзабезпечення; б) стабільність і природи, і суспільства; в) психологічна включеність у світ речей;

г) рівновага психологічного стану людини.

Творчі та практичні завдання (орієнтовні приклади завдань):

1. Проаналізуйте екокультурні основи різдвяних звичаїв українців, використавши наведену нижче закличку:

Морозе, морозе,	Не морозь нам ні жита, ні пшениці,
Іди до нас кутю їсти.	Ні всякої пашниці,
А не зайдеш зараз,	Ні пастухів старих,
Так і літом не ходи.	Ні погоничів малих

2.Презентуйте Ваші знання щодо особливостей екокультури українців (або тієї спільноти, представником якої Ви є)? Наведіть приклади творів фольклору на підтвердження Ваших думок.

3.На прикладах звичаїв календарної обрядовості проаналізуйте етнокультурні особливості відображення прагнень українця (або представника іншої етнокультури — за вибором студента) до гармонії з довкіллям як основи власного фізичного здоров’я.

4.Змоделювати структуру радості життя за книгою Антарової К. "Наука радости", презентувати головні ідеї книги.

5.Наведіть приклади взаємозв’язку мови народу (за вибором студента / студентки) з його фізичним, духовним, соціальним здоров’ям.

6.Проаналізуйте екокультурні основи народного звичаю українців ″Меланка”. Викладіть власні думки щодо застосування основ звичаю ″Меланка” у професійній діяльності соціального педагога.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Балушок В. Концепція етногенетичних ніш та її значення для вивчення походження народів світу // Народна творчість та етнографія. —

2003. — ғ1-21. — С. 29-35.

2.Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика: Монографія. — К.: Редакція "Бюлетеня Вищої атестаційної комісії Украї-

ни", 2000. — 302 с.

3.Борейко В.Е., Подобайло А.В. Екологічна етика. Навчальний посібник. — Київ: Фітосоціоцентр, 2004. — 116 с.

4.Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Навч. посіб. — 3-тє вид., доопрац. і доп. — К.: Знання, 2008. —

566 с. — С. 338-373.

5.Войнович В. Міфи та легенди давньої України. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — 392 с.

6.Дежникова Н. С. Экологическое воспитание в контексте социокультурной динимики // Педагогика. — 2002. — ғ10. — С. 51-56.

7.Кафарський В. І., Савчук Б. П. Етнологія. Підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 432 с. — С. 345-362.

8.Кисельов М.Екологічна свідомість українців: традиція та сьогодення. // Вісник НАН України. ─ 1998. ─ ғ7-8.

9.Козлов В.И. Основные проблемы этнической экологии // Этнографическое обозрение. — 1983. - ғ 1. — С. 8.

10.Комунацька М. Калинова сопілка. — Чернівці: Народознавчо-просвітницький центр "Факел пам’яті Марії", 2007. — 324 с.

11.Костомаров М.І. Слов’янська міфологія. — К., 1994. — 384 с.

12.Крижко В., Малихін А., Ткач В. Народні педагогічні традиції весняного календарно обрядового циклу в етногенезі українців // Рідна школа. — 2006. — ғ 4. — С. 44-47.

13.Крижко В., Малихін А., Ткач В. Народні педагогічні традиції зимового календарно обрядового циклу в етногенезі українців // Рідна школа. — 2007. — ғ1. — С. 34-37.

14.Крижко В., Малихін А., Ткач В. Народні педагогічні традиції літнього календарно обрядового циклу в етногенезі українців // Рідна школа. — 2006. — ғ7. — С. 58-62.

15.Крижко В., Малихін А., Ткач В. Народні педагогічні традиції осіннього календарно обрядового циклу в етногенезі українців // Рідна школа. — 2006. — ғ9. — С. 59-6237.

16.Крисаченко В. С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посіб. / В. Крисаченко. – К.: Заповіт, 1996. – 352 с.

17.Кропачов О., Мулява В., Мулява Я. Актуалізація традицій і досвіду будівництва житла та поселень українців // Українознавство. —

2009. — ғ1. — С. 225-236.

18.Кропачов О., Мулява Я. Роль традиційного помешкання у розвитку цілісної особистості українця (Ведична спадщина України) // Українознавство. — 2007. — ғ2. — С. 270-279.

19.Маєвська Л. Етнокультура як механізм адаптації індивіда до навколишнього середовища: історичні аспекти та сучасні виховні моделі / Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Тернопіль, 4-5 травня 2006 року. — Тернопіль, 2006. — 132с. — С.52-56.

20.Маєвська Л. Формування культури взаємодії індивіда з природою як один із аспектів етнокультурного виховання / Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — 2006. — Вип.29. — С.144-147.

21.Маковій Г. П. Очі згори // Народознавчі новели. — К.: Ґенеза, 1996. — 496 с.

22.Маковій Г. П. У світі рослин (Видання друге). — Чернівці: Народознавчо-просвітницький центр "Факел пам’яті Марії", 2006. — 336 с.

23.Маркарян Э.С. Узловые проблемы теории культурной традиции // Советская этнография/ — 1981/ — ғ 2. — С. 81.

24.Неаполитанский С. М., Матвеев С. А. Сакральная геометрия. — СПб.: Издательство "Святослав", 2003. — 632 с., илл.

25.Неліна Т. І віра наших предків ожива ... // Освіта України. — 1997. — ғ1. — С.7-8.

26.Нечепоренко Л. С. Методологія і ідеологія онто-інвайронментальної педагогіки (Педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям): Моногр. / Нечепоренко Л. С. — Х.: ХНУ, 2003. — 206 с.

27.Нечепоренко Л. С. Онто-інвайронментальна педагогіка як основа формування особистісно-індивідуальної культури педагога / Вісник Харківського національного університету. Серія "Наукові записки кафедри педагогіки". — 2008. — Вип. 20/21 // Електронна версія: ре-

сурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/vkhnu/Nzkp/2008_20/21.htm

28.Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. — К: Обереги, 1992. — 86 с.

29.Образи та символи міфів. Міфи у сучасному житті // Людина і світ. — 2002. — ғ10. — С. 51-59.

30.Образи української міфології як засіб народної педагогіки // Початкова школа. — 1999. — ғ2. — С. 46-47.

31.Огієнко І. Дохристиянські вірування українського народу. — Вінніпег, Канада: Волинь, 1965. — 424с.

32.От педагогики жизни к педагогике эволюции жизни ((по выступлениям автора теории ―Педагогики Эволюции‖ Т.Ф.Акбашева): Учебное пособие. Часть первая / Составитель: А.А.Шендорович. — М., 1995. — 37 с. // Электронный вариан доступа: www.genofund3000.ukrmed.info.

33.От педагогики жизни к педагогике эволюции жизни ((по выступлениям автора теории ―Педагогики Эволюции‖ Т.Ф.Акбашева): Учебное пособие. Часть первая / Составитель: А.А.Шендорович. — М., 1995. — 37 с. // Электронный вариан доступа: www.genofund3000.ukrmed.info.

34.Отрошко Л. Символіка міфологем // Українознавство. — 2007. — ғ1. — С. 286-291.

35.Панчук О. Із спостережень над структурою щедрівок Волині // Народна творчість та етнографія. — 2005. — ғ1. — С. 69-75.

36.Перова О.Є. Аксіологічні орієнтації постнекласичної біології//Практична філософія. — 2003. — ғІ. — С. 82-88.

37.Петрук В.Г. Основи екології. – Вінниця: ВНТУ, 2007. – 133 с.

38.Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. — СПб: Питер, 2006. — 607 с.: ил. — (Серия "Учебник для вузов").

39.Рослинна і тваринна символіка в календарно-обрядовому колі українців // Рідні джерела. — 2001. — ғ3.

40.Савчук Б. Українська етнологія: Навчальний посібник Ғ Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004. Ғ 560 с.

41.Сивачук Н. Виховний потенціал народних колискових пісень // Початкова школа. — 2005. — ғ2. — С. 51-55.

42.Сивачук Н. Дитячий фольклор у контексті зимової календарної обрядовості українців // Рідна школа. — 2007. — ғ1. — С. 38-41.

43.Сивачук Н. Скарбничка фольклорної пам’яті // Рідна школа. — 2006. — ғ4. — С. 36-41.

44.Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. — К.: Вид. Парапан, 2002. — 152 с.

45.Ситаров В.А., Пустовойтов В.В. Социальная экология: Учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М., 2000. – 280 с.

46.Скрипник Г.А. Традиційні уявлення і вірування українців // Радянська школа. — 1991. — ғ3. — С. 25-31.

47.Скуратівський В.Т. Русалії. — К.: Довіра, 1996. — 734 с.

48.Ставлення до природи у дітей східних слов`ян // Шлях освіти. — 2002. — ғ3. — С.49-53.

49.Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. ─ К.: Академвидав, 2005. ─ 328 с. (Альма-матер). ─ С. 62-72.

50.Ткач М. Весняне відродження // Людина і світ. — 1993. — ғ4-5. — С. 11-13.

51.Товстуха Є. Криниця здоров’я // Київ. — 1999. — ғ1-2.

52.Товстуха Є.С. Українська народна медицина. 1000 унікальних авторських рецептів. — Київ: Рось, 1994. — 349 с.

53.Трунов М., Китаев Л. Экология младенчества. Первый год. — М.: Центр "ЭКОЛОГИЯ СЕМЬИ" фирмы СОЦИННОВАЦИЯ, 1993. —

208 с. + 32 вкл.

54.Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е видання / А.П.Пономарьов, Л.Ф.Артюх, Т.В.Косміна та ін. — К.:

Либідь, 1994. — 256с.

55.Українська міфологія. Світове дерево // Людина і світ. — 2001. — ғ7. — С. 52-56.

56.Українське народознавство: Навч. посібник / За ред.. С. П. Павлюка; Передмова М. Г. Жулинського. — 3-є вид., випр. — К.: Знання,

2006. — 568 с. — С. 78-94, 96-101, 164-177.

57.Фольклорна символіка як засіб відображення національного світобачення // Мовознавство. — 1997. — ғ2/3. — С.67-71.

58.Швидка С. О. Культурна взаємодія як складова екокультури особистості майбутнього соціального педагога // Електронна версія: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N123/N123p154-158

59.Ясінська Н.В. Екологічна культура і освіта // Рідна школа. — К., 2001. — ғ8. (859). — С. 24-26.

60.Ятченко Про розвиток духовності українського етносу дохристиянської доби. — К., 1998. — 200 с. — С. 12-14, 123-137, 144-150.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З КУРСУ ″ЕКОКУЛЬТУРА ОСОБИСТОСТІ″

1.Актуальність екологізації людської діяльності та суспільної свідомості в сучасних умовах розвитку цивілізації.

2."Екокультура особистості" як навчальна дисципліна у структурі професійної підготовки соціального педагога в умовах вузу.

3."Екокультура особистості" як галузь наукових досліджень майбутніх соціальних педагогів.

4.Характеристика змістового компонента курсу "Екокультура особистості".

5.Теоретико-методологічні основи "Екокультури особистості" як навчальної дисципліни у структурі фахової підготовки за спеціальністю "Соціальна педагогіка" (предмет, мета, головні завдання, базові категорії та поняття).

6.Валеологія в структурі курсу "Екокультура особистості".

7.Екокультура соціального педагога (сутність поняття, функції, модель формування, екокультурна компетентність).

8.Аналіз елементів структури екокультури (базис екологічних знань, екокультурні стереотипи, екологічна свідомість, екологічні відношення, екологічно доцільна поведінка).

9.Функції екологічної свідомості (сутність поняття, структура).

10.Охарактеризувати базові аспекти педагогічної мудрості предків щодо гармонії людини і довкілля.

11.Дотримання українцями (або спільнотою, одиницею якої є студент) принципу гармонії з довкіллям у побудові житла (етнотрадиції та сучасність).

12.Екокультура як діяльність (сутність поняття, класифікація: екологія трудової діяльності, екологія освітньої діяльності, екологія дозвілєвої діяльності).

13.Психологія здоров’я в структурі курсу "Екокультура особистості"

14.Принципи екологічного гуманізму.

15.Екокультура особистості (сутність поняття, функції).

16.Класифікація типів екокультури особистості (екокультура пристосування, екокультура особистої достатності, екокультура оптимізму, екокультура песимізму, екокультура абсолютизації екологічних знань, екокультура гармонії).

17.Екокультурні відношення (сутність поняття, структура).

18.Розуміння екокультури як джерела Світла, Добра, Любові.

19.Структура екокультури особистості (екологія буття, екологія дитинства, екологія здоров’я, екологія свідомості та думки людини, екологія мови і спілкування).

20.Концепція Л. В. Безукладової "Екологія думки людини".

21.Гармонія особистості (сутність поняття, здоров’я і гармонія, параметри культури здоров’я).

22.Гармонія зовнішнього і внутрішнього світу особистості (відповідність форми змісту).

23.Гармонія особистості як соціально-педагогічна проблема.

24. . Гармонія відношень особистості в соціоприродному середовищі (екологія спілкування).

25.Екологічна безпека сучасної освіти (психологічне, соціальне, духовне благополуччя сучасного освітнього простору).

26.Екологія мови та комунікативного простору.

27.Екологія інформаційного простору.

28.Екопедагогіка у формуванні екокультури особистості.

29.Ноосферна педагогіка ("Педагогіка життя", "Педагогіка культури здоров’я", "Педагогіка культури життя", "Педагогіка еволюції життя", "Педагогіка самотворення").

30.Діагностика екокультурної вихованості (визначення критеріїв, показників, рівнів).

31.Календарно-обрядове коло у формуванні екокультури майбутніх соціальних педагогів.

32.Давня українська міфологія про гармонію взаємовідносин у системі "людина-природа".

33.Система психофізичного виховання дітей та молоді у козацькій педагогіці.

34.Гармонійне поєднання високої моралі і фізичної досконалості у структурі екокультури особистості.

35.Взаємозв’язок мови народу з його фізичним, духовним, соціальним здоров’ям.

36.Культ здоров’я як феномен буття українців (або іншої спільноти за вибором студента / студентки).

37.Культура емоцій та почуттів у структурі екокультури майбутнього соціального педагога.

38.Відображення гармонії з довкіллям у народному одязі.

39.Екофільність українського етносу як риса його етнокультури.

40.Біофоніка наука про гармонію людини з самою собою і Всесвітом через правильне дихання.

41.Відображення гармонії з довкіллям у традиціях народного харчування

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ ″ЕКОКУЛЬТУРА ОСОБИСТОСТІ″

1. Екокультура особистості:

а) особистісна якість індивіда; б) якість особистості, що характеризує її діяльність;

в) властивість індивіда, що виявляє його поведінку в природному середовищі; г) інтегративна особистісна якість індивіда, що характеризує його діяльність і поведінку в соціоприродному середо-

вищі.

2.Категоріальна упорядкованість екокультури визначається:

а) історично усталеними формами діяльності людини; б) засобами самоорганізації сутнісних сил людини в умовах конкретного природного середовища; в) діти навчають дорослих;

г) її спроможністю поєднувати два багатоаспектні світи – природний та соціальний.

3.Головною домінантою виховання сьогодні є формування в особистості:

а) прагнення зрозуміти себе; б) ціннісного ставлення до самої себе;

в) начал здорового способу життя; г) ціннісного ставлення до навколишньої дійсності і самої себе.

4.Первинний зміст цієї гри розкриває явище протиборства зимових і літніх хмар весняної пори. Це гра:

а) ″Огірочки″; б) ″Ходить жучок по долині″;

в) ″А ми просо сіяли″; г) ″Подоляночка″.

5.Закінчіть вислів: Якщо хочеш поміняти світ:

а) розпочни нарешті думати; б) почни діяти; в) почни змінюватися сам;

г) спочатку подумай, а потім роби.

6.Наука про людське здоров’я — валеологія — розглядає людину як:

а) набір механізмів життєдіяльності; б) збалансований набір органів; в) набір частин тіла;

г) цілісну складну систему, а не простий набір органів та частин тіла.

7.В основу народного аграрного календаря українців покладено:

а) знання про особливості впливу Місяця на розвиток рослинності; б) культ сонячного божества;

в) уявлення народу про світобудову й розташування небесних світил; г) емпірична народна мудрість щодо ставлення до Землі як живої істоти.

8.Наші предки урочисто ″запрошували″ від Сонця вогонь до осель і гуртували родинне життя біля ″хатнього вогнища″, доки знову не народиться небесне Сонце, на свято:

а) Семена; б) Спаса; в) Іллі; г) Дмитра.

9.Психічне здоров’я — це:

а) адекватність реакцій на умови життєдіяльності; б) процес психічної діяльності;

в) динамічний процес психічної діяльності людини, що проявляється в її адекватній реакції на соціальні, біологічні, фізичні умови.

г) адекватне реагування на соціальні та біологічні умови.

10.Екокультура є засобом самоорганізації сутнісних сил людини в умовах _____________ середовища:

а) соціального; б) певного історичного;

в) конкретного природного; г) конкретного історико-соціального.

11.Іменини Землі-матері святкуються:

а) 8 листопада; б) 7 квітня; в) 6 травня; г) 23 травня.

12.Екокультура соціального педагога — цілісне інтегративне утворення, що включає такі компоненти: а) інтелектуально-пізнавальний, мотиваційний та поведінковий;

б) емоційно-вольовий, комунікативно-поведінковий компоненти і готовність спеціаліста до діяльності у сфері екокультурного виховання дітей та молоді;

в) інтелектуально-пізнавальний, мотиваційний і комунікативно-поведінковий; г) інтелектуально-пізнавальний, мотиваційний, емоційно-вольовий та комунікативно-поведінковий.

13.За народними прикметами, літо починається тоді, коли:

а) на дубах з’являється листя; б) зав’язалися ягоди калини; в) птахи вивели нове потомство; г) зацвіла ожина.

14.У давні часи був на нашій українській землі такий закон ― квітами-травами, тобто зелом, усіх рідних своїх обсипати, а в першу чергу дітей та майбутніх воїнів-солдатів:

а) у день Семена-травника; б) на весняного Миколая; в) на весняного Юрія; г) на Зелене свято.

15.Найважливішою цінністю людського буття є категорія:

а) здоров’я; б) благополуччя;

в) свобода;

г) щастя.

16.Від часів Трипільської культури збереглися зображення обрядових сцен на кераміці, де дівчата, уквітчані гілками зелені, виконують:

а) ритуальні рухи з посудинами; б) танцювальні рухи, звертаючи погляд на небо; в) танець, присвячений Сонцю; г) священний танець дощу.

17.Основним засобом усвідомлення індивідом загальнолюдських біосферних проблем не як абстрактних наукових дилем, а як конкретних питань власного буття є:

а) "вкорінення" індивіда у власній етнокультурі; б) усвідомлення мети свого життя; в) засвоєння цінностей професійної діяльності; г) саморозвиток і самореалізація.

18.Термін "екологічна антропологія" означає:

а) людина в природі; б) взаємовплив природного середовища і етнокультури;

в) природа в житті людини; г) взаємовплив природного середовища і соціального.

19.Головні положення концепції Дж.Стьюарда "Культурна екологія" спрямовані на:

а) формування основ екокультури; б) визначення механізмів діяльності в екосистемі;

в) вивчення адаптації певної етнокультури до навколишнього природного середовища; г) встановлення зв’язків між людиною і природою.

20.Поняття "культурний тип" Дж.Стьюард визначає як:

а) особливості адаптації культури до середовища; б) сукупність умов пристосування індивіда до природного середовища; в) результат засвоєння індивідом ядра культури;

г) сукупність рис, які утворюють ядро культури і виникають як результат адаптації культури до природного середовища та характеризують рівень їх інтеграції.

21.Засновником наукової дисципліни "етнічна екологія" є:

а) В. Козлов; б) Е. Маркарян;

в) М. Романенко; г) М. Салінс.

22.Етнічна екологія як наукова дисципліна появилась у:

а) 90-их роках XX століття;

б) другій половині 70-х років XX століття; в) першій половині XX століття;

г) середині XX століття;

23.Термін "екологічна антропологія" у 1955 році в науковий оббіг ввів:

а) М. Мойсеєв; б) Л. Гумильов;

в) В. Вернадський; г) М.Бейтс.

24.Етнічна екологія розглядає етнокультуру як:

а) механізм адаптації етноспільноти до навколишнього середовища; б) складову природного середовища; в) своєрідну систему життєзабезпечення;

г) сукупність стереотипів поведінки у певному просторі.

25.На думку вченого Е. Маркаряна, етнокультурна адаптація — це здатність системи до самозбереження за принципом ________________________ відповідно до умов середовища проживання.

а) природовідповідності; б) зворотного зв’язку; в) особистісного розвитку;

г) культуровідповідності.

26.Педагогічна мудрість наших предків щодо гармонії людини і довкілля становила чітко оформлену систему, результатом засвоєння якої був:

а) особистісний розвиток індивіда; б) процес самореалізації особистості; в) стереотип поведінки у довкіллі;

г) сформований образ світу в свідомості індивіда.

27.Всесвiтнiй День довкiлля був установлений Генеральною Асамблеєю Органiзацiї Об’єднаних Нацiй у 1972р. і відзначається щорічно:

а) 22 травня; б) 5 червня; в) 14 квітня; г) 4 травня.

28.Відповідно до мудрості предків у галузі будівництва житла (помешкання для тіла людини) вхід у кожну оселю, поселення повинен бути зі:

а) сходу; б) заходу; в) півночі; г) півдня.

29.Культура, трансформуючи у процесі адаптації ландшафт, змушена:

а) витворювати нові форми буття; б) включати у процес оновлення соціум;

в) пристосовуватися вже до тих змін, яким сама поклала початок; г) формувати нові екосистеми.

30.Світовій науці відоме поняття "скіфський квадрат" — рівнобічний чотирикутник, що: а) є найпростішою моделлю організованого (гармонійного) світу; б) символізує чотири сторони світу; в) чотири пори у житті кожної людини; г) символізує єдність частини і цілого.

31.Наукова дисципліна, що вивчає особливості традиційних систем життєзабезпечення етноспільнот, вплив сформованих екосистем на здоров’я людей і етнокультур на екологічний баланс у природі:

а) антропологія; б) етнічна екологія;

в) екологія людини; г) екологія соціуму.

32.Визначальним джерелом становлення екологічного світогляду та екокультури особистості є.

а) довкілля; б) засвоєння етнокультурних життєво необхідних цінностей;

в) соціоприродне середовище; г) засвоєння правил діяльності у природному довкіллі.

33. У давні часи огорожа в українців виконувала роль магічного оберега:

а) це було замкнене коло, куди не могла проникнути зла сила, аби порушити лад та спокій; б) рівнобічний чотирикутник, що є символом гармонії світу; в) трикутник, що творить єдність трьох оберігаючи стихій; г) овал, що оперізує оселю.

34.Дослідники дитячого фольклору українців (Н. Еліаш, А. Мартинова, В. Єлатов) генезу колискової пісні виводять

від:

а) обрядових пісень; б) давніх замовлянь; в) прадавніх молитв; г) дитячих речитативів.

35.За звичаєвим правом справжній господар гостя має чекати:

а) сидячи за столом; б) біля воріт садиби; в) на порозі своєї хати; г) за воротами садиби.

36.Поріг хати в етнокультурі має сакральне значення, оскільки: а) регулює потік енергії; б) є початком усього;

в) захищає від зовнішнього; г) регулює потоки енергії Землі, не дає проникнути негативній енергії в оселю та кожну кімнату.

37.Дослідниця народного дитинознавства Н. Сивачук зазначає: "Вiдредагований вiками пiдтекст колискових пiсень є:

а) виявом досконалості; б) прагненням до гармонії з природою;

в) проявом високої духовності;

г) дословесним дiалогом людини з Космосом.

38.Мірилом екокультури є:

а) єдність соціального і природного; б) діяльність; в) поведінка;

г) спрямування особистості.

39.Сукупність поглядів, теорій та емоцій, що відображають проблеми співвідношення суспільства та природи відповідно до конкретних потреб даного суспільства та природних можливостей конкретного регіону:

а) екокультурна свідомість; б) самосвідомість;

в) екокультурна ментальність; г) регіональна свідомість.

40.Головним завданням _________________________ є вивчення особливостей використання етносами природного середовища і їх вплив на це середовище та закономірностей формування і функціонування етноекосистем:

а) екології людини; б) етнографії; в) етнічної екології;

г) етнічної культурології.

41.Категоріальна упорядкованість екокультури визначається її спроможністю поєднувати два багатоаспектні сві-

ти:

а) моральний і соціальний; б) природний і соціальний; в) природний і моральний; г) природний і особистісний.

42. Дослідник української етнокультури Х. Вовк зазначає, що огорожа двору чи садиби — предмет особливої старанності українських господарів, відсутність якої — це ознака:

а) останньої розпусти та недбальства у господарстві; б) останньої розпусти; в) недбальства у господарстві;

г) бездуховності господарів садиби.

43. Аморальний тип екокультурної взаємодії:

а) один суб’єкт використовує іншого у власних цілях; б) один суб’єкт пізнає, спостерігає, досліджує інший;

в) один суб’єкт взаємодії вбачає в іншому зло, потворність; г) один суб’єкт взаємодії заподіює зло іншому.

44. Суб’єкти під час спілкування діють за законами екокультури, коли:

а) пізнають один одного; б) взаємодіють із зовнішнім середовищем;

в) гармонійно взаємодіють із внутрішнім середовищем;

г) не просто взаємодіють між собою, а живуть, існують у гармонії з самим собою, оточуючими людьми, внутрішнім

ізовнішнім середовищем.

45.Рівень зрілості екокультурної діяльності є об’єктивним показником:

а) рівня екокультури людини й суспільства; б) культури людини; в) розвитку суспільства; г) рівня цивілізації.

46.Екокультурні стереотипи:

а) транслятор досвіду екокультурної діяльності в процесі історичного розвитку певної спільноти та людства в цілому;

б) регулятори екокультурної діяльності; в) механізми історичного розвитку; г) модель програми дії.

47.Екокультура пристосування як один із типів екокультури особистості вказує на те, що:

а) в особистості відношення до себе, суспільства і природи не диференціюється; б) природне середовище — самостійний компонент системи "природа-суспільство"; в) вирішальне значення мають установки людини; г) в особи сформовано уявлення про перебільшення екологічної небезпеки.

48.Екокультура особистої достатності характеризує людину, в свідомості якої:

а) потреби виступають рушійними силами; б) компоненти "природа, соціум, Я" існують незалежно один від одного, але усвідомлюються як єдине ціле; в) наявні екокультурні стереотипи;

г) природне середовище виділене як самостійний компонент системи "природа-суспільство".

49.Алкмеон Кротонський (філософ, теоретик медицини періоду античності) трактує здоров’я як:

а) пристосування до протилежного; б) гармонію або рівновагу протилежно спрямованих сил; в) владу одних елементів над іншими; г) відсутність хвороби.

50.За Платоном, здоров’я виявляється у гармонійному співвідношенні:

а) духовного і тілесного; б) природного і соціального;

в) соціального і особистісного; г) протилежностей.

51. Гармонія особистості:

а) ідентичне співвідношення між простором особистості та часовим проміжком; б) адекватне співвідношення між основними аспектами буття особистості; в) рівновага між причиною і наслідком; г) рівновага між вірою у себе і ставленням до цього довкілля.

52. Зовнішній простір особистості:

а) відношення, які складаються в особистості з об’єктами зовнішнього світу б) ті події зовнішнього світу, у які включена особистість; в) простір, що оточує особистість;

г) сукупність подій та відношень зовнішнього світу, у які включена особистість.

53. Екокультура оптимізму як один із типів екокультури особистості характеризує людей, які:

а) сприймають природу як баласт культури; б) діяльність визначають головним компонентом у взаємодії з природою;

в) природу і суспільство сприймають як окремі, не пов’язані між собою компоненти; г) природу і суспільство об’єднують в одну систему.

54.Духовне буття — вища форма існування особистості, визнання пріоритету:

а) особистості; б) природи;

в) духовних цінностей над іншими; г) суспільного над індивідуальним.

55.Збереження внутрішньої гармонії неможливе без:

а) соціальної підтримки; б) психічної стійкості особистості; в) фізичного здоров’я; г) моральних цінностей.

56. Психічна стійкість підтримує і закріплює самооцінку, сприяє прийняттю себе як:

а) громадянина;

б) особистості та індивідуальності; в) одиниці етноспільноти; г) одиниці громади.

57.Психічна стійкість — це якість особистості, структуру якої складають:

а) сила волі, наполегливість; б) урівноваженість, стабільність, витривалість під час життєвих випробувань, несприятливого тиску обставин; в) віра у себе і спосіб життя;

г) емоційна врівноваженість та сила волі.

58.Сутність проективної педагогіки виявляється у визнанні освіти як процесу:

а) моделювання образу сучасного "Я"; б) моделювання образу майбутнього "Я"; в) цілеспрямованої підготовки до життя;

г) неперервного індивідуального та колективного проектування і реалізація власного майбутнього .

59. Педагогіка реального гуманізму — це:

а) напрямок особистісно орієнтованої педагогіки; б) наука підтримки дорослими процесів набуття і реалізації дітьми (поколінням, народом) власного смислу життя;

в) теорія і практика активізації пізнавальної діяльності дитини; г) один із аспектів педагогіки особистості.

60.Екокультура пристосування як один із типів екокультури особистості визначає основними рушійними силами людини:

а) установки на діяльність; б) потреби, задовольнити які необхідно відразу і вдосталь;

в) систему емоцій та почуттів; г) її особистісні цінності.

61.Цицерон характеризує здоров’я як:

а) повний достаток за умови помірного задоволення всіх потреб; б) правильне співвідношення різних душевних станів; в) систему емоцій та почуттів; г) стан життєдіяльності людини.

62.Модель, зміст якої полягає у використанні активних методів адаптації і соціалізації клієнта відповідно до вимог навколишнього середовища:

а) екологічна модель соціальної роботи; б) життєва модель соціальної роботи; в) модель екологічного втручання; г) модель екологічного протистояння.

63.Прихильники цієї концепції екологічної моделі соціальної роботи стверджують, що співвідношення "людинадовкілля" може мати позитивне або негативне значення для людини. Це:

а) концепція реальності буття; б) концепція життєвого стресу; в) концепція протистояння; г) концепція навичок.

64 Співвідношення "людина-довкілля" позитивним є тоді, коли особа:

а) протистоїть життєвому стресу; б) сприймає події як виклик, адекватний рівню її самооцінки і можливостей;

в) усвідомлює особливості системи, що оточує її; г) прагне вплинути на зміни у довкіллі.

65Співвідношення "людина-довкілля" є негативним, коли:

а) наявні ознаки внутрішнього конфлікту; б) спостерігається неповноцінне функціонування людини у природному та соціальному середовищі;

в) існуючі або усвідомлювані вимоги довкілля перевищують здатність людини протистояти їм; г) людині властива низька самооцінка.

66Концепція протистояння як складова екологічної моделі соціальної роботи акцентує увагу на:

а) відчутті небезпеки, яка викликає негативні емоції; б) рівні сформованості системи особистісних цінностей;

в) здатності людини долати негативні наслідки змін чи стресів або протистояти їм; г) співвідношенні вимог довкілля та можливостями людини реалізувати їх.

67 Відповідно до концепції життєвої ніші та ареалу (складової екологічної моделі соціально-педагогічної діяльності) людині для виживання, розвитку і самореалізації потрібні:

а) певні фізичні і соціальні умови, які підтримують здоров’я і с соціальну діяльність; б) матеріальні стимули;

в) духовні передумови; г) внутрішні і зовнішні ресурси.

68 Концепція родинності екологічної моделі соціальної роботи передбачає, що кожній людині для нормальної життєдіяльності необхідна:

а) певна система стабільної соціальної підтримки зі сторони близьких людей; б) матеріальна допомога родичів; в) внутрішня мотивація;

г) надійна система протистояння стресам.

69 Пізнавально-методологічна цінність концепції протистояння екологічної моделі соціальної роботи у:

а) визначенні життєвих домінант; б) усвідомленні особистістю внутрішніх ресурсів;

в) розумінні співвідношення потреб і можливостей; г) тлумаченні сутності, проблем і механізмів соціальної адаптації.

70.Сутність концепції навичок екологічної моделі соціальної роботи полягає у тому, що для повноцінного функціонування людини в суспільстві:

а) повинна бути налагоджена система соціальних зв’язків; б) необхідне оптимальне співвідношення потреб і можливостей;

в) необхідні уміння і навички як передумова її самодостатності; г) потрібна внутрішня мотивація як умова самореалізації.

71.Прихильники екологічної моделі соціальної роботи намагаються методами соціалізації і адаптації клієнта стимулювати його особистісні зміни для досягнення відповідності:

а) стану особистості вимогам навколишнього середовища; б) цінностей особистості вимогам довкілля; в) мети життя цінностям навколишнього середовища;

г) вимог соціального середовища особливостям довкілля.

72.Сутність методу сімейного центру у межах екологічного підходу до організації соціальної роботи полягає у:

а) роботі з сім’ями на основі вивчення їх природного і соціального оточення; б) взаємодії соціального педагога з родиною; в) налагодженні соціальних зв’язків сім'ї з громадою;

г) використанні внутрішніх резервів сім'ї під час вирішення соціальних проблем.

73.Особливістю методу навичок в екологічній моделі соціальної роботи є:

а) розвиток навичок взаємодії з природним середовищем; б) відпрацювання моделей продуктивних взаємин особистості з соціоприродним середовищем та розвиток відпо-

відних навичок і умінь; в) планування поведінки особистості у природному середовищі;

г) формування продуктивних взаємин у системі ˝людина ─ природа˝

74.Відповідно до методу життєвої моделі у межах екологічного підходу до соціально-педагогічної роботи життєвий простір людини охоплює такі незалежні сфери:

а) екосистема професійного і сімейного простору; б) громада, сім'я;

в) життєві переходи, міжособистісні стосунки, соціальні та фізичні особливості середовища;

г) міжособистісні стосунки у парах, міжособистісні стосунки у групах, міжособистісні стосунки між сусідами.

75.Модель екосистем у межах екологічного підходу до соціальної роботи зосереджена на:

а) проектуванні професійного та сімейного простору; б) діяльності громади та її співпраці з сім'ями;

в) оцінюванні простору сім'ї та її підтримці з боку навколишнього середовища; г) проектуванні міжособистісних стосунків у парах та мікрогрупах.

76.Соціальні педагоги, які дотримуються моделі екосистем у межах екологічного підходу у соціально-педагогічній діяльності, використовують як візуальні засоби:

а) карту громади та план супроводу різних типів сімей; б) екологічні мапи (екомапи) та генеалогічне дерево; в) екологічні проекти;

г) генограму та карту громади.

77.Екокультура — інтегративна особистісна якість індивіда, що характеризує його:

а) діяльність і поведінку в соціоприродному середовищі; б) поведінку у природному середовищі; в) діяльність у природному середовищі;

г) діяльність і поведінку у природному середовищі.

78. Екомапа: