Екокультура_особистості

б) особистості та індивідуальності;	б) правильне співвідношення різних душевних станів;
в) одиниці етноспільноти;	в) систему емоцій та почуттів;
г) одиниці громади.	г) стан життєдіяльності людини.
9. Психологічна стійкість — це якість особистості,	10 Здоров’я:
структуру якої складають:	а) рівень адаптації особи до умов соціоприродного середо-
а) сила волі, наполегливість;	вища;
б) урівноваженість, стабільність, витривалість під час жит-	б) здатність людини досягати та зберігати стійку гармонію
тєвих випробувань, несприятливого тиску обставин;	тіла й духу;
в) віра у себе і спосіб життя;	в) відсутність хвороби;
г) емоційна врівноваженість та сила волі.	г) здатність людини протистояти хворобі.
11. Соціальне благополуччя:	12. Екологічно виправдана поведінка:
а) здатність людини взаємодіяти із соціумом, з іншими	а) реалізація екологічного імперативу на рівні громади;
людьми;	б) сукупність дій і вчинків, заснованих на екоцентричних
б) стратегія життя людини;	принципах;
в) процес соціального самовизначення;	в) рівень засвоєння екологічних знань;
г) здатність адаптуватися в соціокультурному середовищі.	г) духовно-моральний потенціал особистості.
13. Духовне благополуччя:	14. Суб’єктивність як важливий компонент соціального
а) процес вивільнення резервної психічної енергії в окремій	благополуччя ─ це:
людині або групі людей;	а) значущість особистісної стабільності;
б) гнучкості життєвих стратегій, їхньої відповідності до со-	б) пластичність в утворенні особистісних складних психо-
ціокультурного середовища і ситуації;	моторних та інших навичок;
в) якості людини, що спрямовані на розвиток і утвердження	в) здатність людини бути джерелом власної активності і
етичних начал в собі та інших людях;	творчого відношення до суспільного буття та життя ін-
г) комплекс якостей людини, що виражають єдність	ших людей;
психічного, фізичного, соціально-особистісного і персо-	г) єдність психічного і фізичного змісту людини.
нально релігійного змісту людини.
15. Культура здоров'я особистості:	16. За визначенням В. Вернадського, ноосфера:
а) компонент структури самосвідомості;	а) рівень самоорганізації біологічного фактора у суспіль-
б) єдність складових особистості, що визначають її власне	ному просторі;
здоров’я;	б) спільна еволюція природи і суспільства, що відбувається
в) індивідуально-цілісна структура самосвідомості, що про-	у їх взаємодії і не завдає шкоди одне іншому;
являється в єдності фізичних, біологічних, психологічних,	в) концепція розвитку людства, що передбачає стійке
соціальних і духовних складових особистості, визнача-	покращення якості життя без нанесення шкоди довкіл-
ють спосіб життя, її персональний зміст і власне здоро-	лю;
в'я;	г) нова якість біосфери, що є результатом розумного впли-
г) рівень індивідуального здоров'я.	ву людини на природу на основі злиття науки, суспіль-
	ного розвитку і державної політики.
17. Світоглядно-етичний принцип, що регулює ставлен-	18. К. Д. Ушинський у своїй праці "Педагогічна антрополо-
ня сучасного суспільства до природи, його поведінку,	гія" обґрунтовує принцип психофізичної рівноваги (гар-
діяльність в природі і вимагає виключення будь-якої мож-	монії фізичного і психічного) як:
ливості руйнації природних екосистем:	а) основу зв’язку з космічною енергією;
а) етноекологія;	б) ідеал здорового виховання, заснований не на мріях, а на
б) екофільність;	дійсному знанні потреб людської природи;
в) коеволюція;	в) форму організації навчальної діяльності;
г) екологічний імператив.	г) педагогічну технологію.
19. Соціально-гуманітарна складова екокультури розгля-	20. Соціально-гуманітарна	складова екокультури	вклю-
дається як:	чає систему елементів:
а) система елементів, включених в освітній простір грома-	а) екологічний імператив, екофільність, природовідповід-
ди;	ність;
б) методологічна засада естетичного розвитку особистості;	б) екокультурні знання, суб’єктно-непрагматичні екокульту-
в) духовно-моральний потенціал особистості, що характе-	рні відношення, екологічно виправдана поведінка;
ризує особливості її взаємодії з довкіллям (природою,	в) екодомінуючі принципи, екофільні традиції, спадковість
сферою буття, іншими людьми і власним "Я");	поколінь;
г) сукупність дій і вчинків, заснованих на екоцентричних	г) родинні цінності, етнокультурні цінності, традиції органі-
принципах.	зації соціуму.
21. Сутністю екологічно виправданої поведінки є:	22. Формувати гармонійну	особистість можна,	лише
а) усвідомлено-ціннісне ставлення до власного здоров’я;	максимально розвиваючи її:
б) ціннісне ставлення до навколишнього середовища;	а) творчі потреби;
в) синтез емоційно-чуттєвого і усвідомлено-ціннісного ста-	б) потенційні життєві сили;
влення до навколишнього середовища і людини як його	в) фізичні сили;
частини, її психічного і соціального здоров’я;	г) духовні основи.

г) синтез усіх складових поняття здоров’я.
23. В. Франкл стверджує: "Якщо людина хоче прийти до	24. Оволодіння особистістю способами гармонізації вла-
самої себе, її шлях пролягає через _________________".	сних внутрішніх сил:
а) відчуження від природи;	а) здоров’я;
б) торжество над світом природи.	б) культура здоров’я;
в) гармонію зі світом природи;	в) спосіб життя;
г) заперечення світу природи.	г) екологія людини.
25. Екологічно культурна особистість характеризується	26. Екологічна культура, за Н. В. Ясінською, — це своєрі-
трьома головними ознаками:	дне, специфічне сполучення знань та загальнолюдських
а) прагнення до непрагматичної взаємодії зі світом приро-	рис, які реалізуються в конкретних історичних та соціа-
ди; психологічна включеність у світ природи; об’єктивний	льно-екологічних умовах буття людини і виявляються у
характер сприйняття предметів природи;	____________________________________, а також у збе-
б) суб’єктивний характер сприйняття предметів природи;	реженні навколишнього середовища, традицій, звичаїв,
залучення до діяльнісної сфери об’єктів природи; праг-	обрядів, примноженні довкілля.
нення до взаємодії зі світом природи;	а) екостереотипах;
в) психологічна включеність у світ природи; суб’єктивний	б) ціннісному ставленні до навколишнього світу;
характер сприйняття об’єктів природи; прагнення до не-	в) особливостях адаптації до довкілля;
прагматичної взаємодії зі світом природи;	г) результатах діяльності.
г) входження у світ природи; прагматична взаємодія з при
родними об’єктами; включення їх у свою діяльність.
27. Завдяки єдності соціального з природним досягаєть-	28. М. Бердяєв підкреслював, що зміни в долі людства
ся:	обов’язково пов’язані:
а) необхідний рівень життєзабезпечення;	а) з особливостями буття людини;
б) стабільність і природи, і суспільства;	б) зі ставленням людини до природи;
в) психологічна включеність у світ речей;	в) з характером діяльності людини;
г) рівновага психологічного стану людини.	г) з рівнем свідомості.
29. У широкому розумінні поняття "екокультура" відо-	30. Екологічна свідомість, за визначенням Н. В. Ясінської,
бражає уміння особистості:	— процес і результат утворення відносно стійкого по-
а) налагоджувати гармонійні взаємовідносини у соціально-	зитивного уявлення суб`єкта екологічних відносин, сві-
му середовищі;	домої думки про самого себе як особистості в соціально-
б) управляти засобами діяльності без нанесення шкоди	екологічній сфері, на основі якої
довкіллю;	а) налагоджується взаємодія;
в) брати на себе відповідальність;	б) здійснюється діяльність;
г) жити в гармонії з навколишнім природно-соціальним сере	в) формуються особливості буття;
довищем, передбачати наслідки своєї перетворювально	г) суб`єкт цілеспрямовано будує взаємовідносини і
діяльності, брати на себе відповідальність за збереженн	об`єктами екологічного життя у соціально-екологічній сис
всього живого на Землі.	темі та за її межами.

2.Творчі завдання:

1.Створити пам’ятку для батьків за змістом поданого нижче уривка із книги К. Антарової "Наука радо-

сті"

… Подумай, что такое СТРАХ. Это самое сложное из всех человеческих ощущений. Оно никогда не живет в человеке одно, но всегда окружено целым роем гадов, не менее разлагающих духовный мир человека, чем самый страх. Страх заражает не только самого человека, он наполняет вокруг него всю атмосферу тончайшими вибрациями, каждая из которых ядовитее яда кобры. Тот, кто заполнен страхом, подавлен как активное, разумное и свободно мыслящее существо. Мысль только тогда может литься, правильно улавливая озарения интуиции, когда все существо человека действует гармонично, в равновесии всех сил его организма. Только тогда ты попадаешь — через сознательное — в то сверхсознательное, где живет духовная часть твоего творящего существа. Если же мысль твоя в каменном башмаке страха, тебе невозможно оторваться от животной, одной животной, части организма. Твой дух не раскрывается.

Люди, воображающие себя духовно озаренными, а на самом деле только изредка сбрасывающие каменные башмаки страха, самые жалкие из всех заблуждающихся. Их вечные слезы и стоны о любимых — это только жалкие обрывки эгоизма и плотских привязанностей к текущей форме, без всяких порывов истинного самоотвержения.

Люди, подгоняемые по земле страхом, неполноценные человеческие существа. Строить великие вещи, создавать Жизнь они не могут.

Очи, что плачут, не могут видеть ясно. Так же и уши тех, что жалуются, сетуют и слышат только уныние собственного сердца, не могут услышать зова Жизни. И сердце, стучащее в минорной гамме, стучит монотонно:" Я, я, я".

Нельзя вырвать из себя какое-то одно чувство, чтобы организм не ответил эхом тому или иному движению духа. Если ты сегодня, в эту минуту, поддался страху — весь твой организм заболел. Если ты двинулся в радости и героическом чувстве — ты вплел в свой организм те залоги победы, которые через некоторое время войдут в действие всей твоей жизни.

Если ты начинаешь учить вперед свои нервы, как им воспринимать то или иное явление, да еще запутываешь их в сеть страха и воспоминаний, ты никогда не воспримешь правильно ни одного факта Жизни.

Мужество, одно мужество и бесстрашие раскрывают всего человека, все его силы и таланты. Старайся найти в себе свободное, не отягченное мусором личных неудач и скорби восприятие Жизни. Никакая скорбь не может сковать той абсолютно независимой сути, что живет в сердце человека.

Будьте смелы. Не останавливайтесь в пути, чтобы оплакивать неверные шаги прошлого. Каждая такая остановка кладет на ваше настоящее разъедающий пластырь. Учатся на своих ошибках только те, кто вырастает духом, поняв свое вчерашнее убожество. Тот, кто окреп сегодня, потому что увидел в своем вчерашнем недоразумении или ссоре с людьми собственную ошибку и решился более ее не повторять, тот сегодня вырос на вершок во всех своих делах и встречах. Кто же залил слезами, жалобой, унылостью свою вчерашнюю неудачу, тот сегодня разделил судьбу мусорного растения, которое обошло широким кругом даже голодное животное.

Не имеет смысла жажда знания без наличия сил духа приложить эти знания к действиям дня.

Истина, прочитанная глазами, которые плачут, не озарит путь человека в его сером дне. И день его с его прочтенной истиной останется днем сеpым, днем сомнения и терзающих желаний.

Истина, прочитанная глазами, которые перестали плакать, озарит серый день человека. Построит в его дне несколько храмов, так как он ввел истину в дела своего дня. И день его стал сияющим днем счастья жить, а не днем уныния и разложения всех своих духовных сокровищ, что собрал раньше.

Чистота и бесстрашие — первые условия духовного зрения. Вся сила и весь новый смысл твоего существования — научиться ничего не бояться. Добивайся полного бесстрашия. И не забудь, что бесстрашие — это не только отсутствие трусости. Это полная работоспособность всего организма, полное спокойствие в атмосфере опасности.

Но самообладание может быть бессмысленно, если оно акт чисто личный, а не действенная сила. Та сила, что вбирает в себя эманации раздражения встречного и тушит их, как глухая крышка, плотно покрывающая горшок с красными угольями и сдерживающая их огонь.

Невозможно таить внутри разлад, страдать и разрываться, а вовне показывать полное якобы спокойствие и этим лицемерным самообладанием помогать человеку переносить его горькие минуты. Только истинно мудрое поведение, то есть внутренне убежденное спокойное состояние, может помочь ближнему. Оно может прервать тысячи драм людей только одним своим появлением, одной встречей. Таков живой пример мудреца. И в каком бы образе он ни встретился человеку, он может поднять его силы к героическому напряжению. Может помочь ему перейти из маленького, о личном горюющего человека одной улицы в одухотворенное понимание себя единицей всей Вселенной. Вселенной, неизбежно подчиненной одному и тому же закону целесообразности, который ведет все живое на земле — от букашки до человека — к совершенству. Вы можете сказать, что все это вы знаете и понимаете. А на самом деле ничего не знаете и не понимаете. Потому что на языке мудрости знать — это значит уметь. А понимать — это значит действовать. Тот, кто говорит, что он знает и понимает, а не умеет действовать в своем трудовом дне, в действительности ничего не знает. Он по своей невежественности ничем не отличается от цирковых собак и лошадей, которые просто усвоили ряд привычных ассоциаций, воспринятых в той или иной последовательности.

Есть только одна непобедимая сила в жизни, и эта сила — Радость. Каждый раз, когда вам что-то не удается, когда вы хотите победить все препятствия и добиться результатов, побеждайте любя и радуясь. Каждая ваша улыбка ускорит вашу победу и развернет в вас силы. Каждая ваша слеза и слова уныния скомкают то, чего вы уже достигли в своих способностях, и отодвинут вашу победу далеко от вас.

2. Проаналізувати "Рецепти активного слухання у структурі гармонії міжособистісних відношень":

1)Прийміть рішення, що обов’язково вислухаєте.

2)Виділіть час для слухання.

3)Своєю поведінкою демонструйте, що ви активно слухаєте співрозмовника.

4)Дайте співрозмовнику можливість поділитися своїми почуттями, якими б вони не були.

Доповніть наведені положення своїми міркуваннями, обґрунтуйте їх.

Форма проведення заняття: засідання "Екологічного університету" (за планом поданим вище).

Вимоги до виступаючих:

говорити виразно, переконливо;

підтверджувати думку фактами із життєвої практики;

для ефективності використовувати твори фольклору різних народів, результати наукових досліджень;

пам’ятати, що інформація сприймається набагато краще, коли використовуються усі канали сприймання комплексно (слух, зір, дотик, відчуття, емоції, почуття).

1. Рольова гра "Гармонія в моїй сім’ї"

Мета: усвідомлення студентами способів гармонійного існування в сім'ї; сприяння розвитку якостей, що допоможуть у розв'язанні конфліктних сімейних ситуацій, налагодженню гармонійних стосунків у майбутніх власних сім'ях.

Завдання 1.

Тренер. Продовжуючи розмову про гармонію людини з довкіллям, хочу запитати: "Де народжуються перші паростки гармонії?" Прошу називати будь-які приклади, можливо, навіть не зовсім вдалі та недостатньо обґрунтовані.

Примітка. Якщо студенти не називають сім'ю як джерело гармонії, то педагог їм пропонує цей варіант, запитуючи, чи погоджуються вони з таким твердженням.

Послухайте, будь ласка, цитату із твору Е.Сетон-Томпсона "Доміно": "Мати слідкувала за грою дітей. Вона старанно підтримувала загальні розваги. Пухнаста малеча гралася, як звичайно роблять це створіння, що тільки починають жити, для котрих найвищою силою є мати, і ця сила вся до їх послуг". Звісно, що для будь-якої дитини з моменту народження "найвищою силою" є її батьки, і тільки вони впродовж певного часу є її порадниками, захисниками. Далі на життя дитини впливає колектив дитсадка, школи, спілкування у дворі, на вулиці. Утім, сім'я і в цей час залишається найвагомішим чинником благонадійного розвитку дитини, її гармонійного існування зі світом. Таким чином, можна стверджувати, що гармонійне середовище для особистості здебільшого створюється сім'єю, близькими людьми.

Завдання 2.

Група поділяється на чотири підгрупи.

Тренер. Відомо, що дуже часто сімейні стосунки не можна назвати гармонійними. Поспілкуйтесь у групах і з'ясуйте приклади та причини дисгармонійних сімейних стосунків.

(Для продовження завдання тренер умовно добирає кожній групі «групу-партнера», тобто фактично утворює дві пари груп. Після цього кожна група по черзі називає один із прикладів, а її група-партнер допомагає знайти шляхи вирішення означеної проблеми.)

Примітка. Важливо, щоб учасники самотужки спробували знайти шляхи вирішення поширених проблемних ситуацій у сім'ї, з'ясували для себе, що не тільки вони потребують уваги й допомоги, а й їхні батьки. Складною є ситуація, коли учні вказують на недостатню увагу з боку батьків. У такому випадку учасникам самим варто піднімати ці питання в сім'ї, звертати на себе увагу, утім, робити це слід тільки в позитивній формі.

Можливі приклади налагодження стосунків:

*Тату, мамо, я добре розумію вас, вашу зайнятість, знервованість постійними проблемами, але ж і ви зрозумійте мене — я маю багато проблем, із якими не можу звернутися ні до кого, крім вас. Та я боюся, що ви мене не зрозумієте.

*Дуже прошу вас, не розмовляйте зі мною наказовим тоном, я так хочу, щоб спілкування в нашій сім'ї було ввічливим, щоб ми поважали одне одного, адже ж ми рідні люди.

До дискусій може приєднуватися тренер, якщо учасники вичерпують відповіді та аргументи, однак не нав'язуючи своєї думки.

Запитання для обговорення:

-Для чого ми проводили цю вправу?

-Що нового ви дізналися про сімейні стосунки?

Отже, гармонійні стосунки людини з навколишнім світом починаються з сім'ї: чим більша гармонія в середині сім'ї, тим гармонійнішими людьми стануть діти. Утім, не впадайте у відчай, якщо ваші сімейні стосунки не є гармонійними. У вас усе попереду, якщо ви наполегливо прагнутимете до таких стосунків. Водночас, досвід сімейних непорозумінь допоможе вам у майбутньому не вдаватися до таких помилок.

2. Вправа "Зрозумій себе".

Мета: сприяння усвідомленню внутрішнього "Я", шляхів гармонізації внутрішнього світу.

Завдання 1.

Тренер. Французький філософ минулого сторіччя Альберт Швейцер (1875—1965 рр.) стверджував, що "наше життя сповнене сили та гармонії лише тоді, коли зовнішнє "Я" відповідає внутрішньому, що кожен учинок, який здійснюється всупереч нашому внутрішньому "Я", — це рана, яку ми завдаємо власній душі". Отже, гармонія з довкіллям можлива лише тоді, коли існує гармонія зі своїм внутрішнім світом. З'ясуємо, які ж якості потрібні для гармонії нашого внутрішнього світу. Назвіть їх, будь ласка.

Примітка. Учасникам зазвичай важко відповідати на це запитання. Якщо вони називають мало прикладів — їм допомагає тренер. Важливо пояснити, що гармонії внутрішнього світу людини сприяє:

•розуміння себе — адекватна самооцінка своїх дій та вчинків, зближення Я-реального та Я-ідеального (намагання бути таким, яким би хотів себе бачити);

•прийняття себе реального, справжнього — віра у свої можливості та ставлення до себе як до важливої складової навколишнього світу;

•усвідомлення та прийняття меж своєї свободи у ставленні до навколишнього світу, відповідальність перед своїм "Я" за вибір цінностей оцінювань у взаємодії з довкіллям та незалежність від тиску зовнішніх оцінювань.

Завдання 2.

Тренер ділить учасників на невеликі групи по 4—5 осіб. Роздатковий матеріал: картки з порадами щодо усвідомлення свого "Я".

Тренер. Кожній групі я роздам картки з порадами як зрозуміти своє "Я". Поспілкуйтесь у групах та оцініть кожну пораду за п'ятибальною шкалою. Обґрунтуйте, чому саме так оцінили кожну з них.

Представники доведуть позицію групи.

Запитання для обговорення:

-Якою є ваша думка з приводу проведеної вправи?

-Які моменти були найважливішими у вправі?

3.Підготувати доповідь або реферат. Перелік тем:

6.Традиційні етноекологічні форми природоставлення як шлях до покращення сучасної екологічної ситуації.

7.Магія образів святкових дійств народного календаря.

8.Звичаї попередження порушень ладу в людині, суспільстві, природному довкіллі.

9.Образи природного довкілля у дитячих іграх та забавах.

Самостійно продумати презентацію доповіді або реферату (творча робота в мікрогрупах).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Антарова К. Наука радости (электронный вариант) // Ресурс доступа: http://the-newlife.com/content/view/28/29/

2.Балушок В. Концепція етногенетичних ніш та її значення для вивчення походження народів світу // Народна творчість та етнографія. —

2003. — ғ1-21. — С. 29-35.

3.Белик А.А. Культурология: Учебник для вузов /Под ред. В.И.Бахмина, Я.М.Бергера, Е.Ю.Гениевой, Г.Г.Дилигенского, В.Д.Шадрикова.

— М.: Российский государственный гуманитарный университет, 1999 // http // ufalaw. narod. ru / 2 / kult / ycheb. Htm # 16 # 16.

4.Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика: Монографія. — К.: Редакція "Бюлетеня Вищої атестаційної комісії Украї-

ни", 2000. — 302 с.

5.Борейко В.Е., Подобайло А.В. Екологічна етика. Навчальний посібник. — Київ: Фітосоціоцентр, 2004. — 116 с.

6.Вернадский В.И. Размышления натуралиста, Кн.1. Пространство и время в неживой и живой природе. – М.: Наука, 1975. – 174с.

7.Грабовська І. М. Формування екологічної культури особистості (українознавчий контекст): Автореферат дис. …канд.. пед. наук:

13.00.01. — К., 1994. — 17 с.

8.Дежникова Н. С. Экологическое воспитание в контексте социокультурной динимики // Педагогика. — 2002. — ғ10. — С. 51-56.

9.Кафарський В. І., Савчук Б. П. Етнологія. Підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 432 с. — С. 345-362.

10.Кисельов М.Екологічна свідомість українців: традиція та сьогодення. // Вісник НАН України. ─ 1998. ─ ғ7-8.

11.Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. – К.: Тандем, 2000. – 320с.

12.Козлов В.И. Основные проблемы этнической экологии // Этнографическое обозрение. — 1983. - ғ 1. — С. 8.

13.Крисаченко В. С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посіб. / В. Крисаченко. – К.: Заповіт, 1996. – 352 с.

14.Кропачов О., Мулява Я. Роль традиційного помешкання у розвитку цілісної особистості українця (Ведична спадщина України) // Українознавство. — 2007. — ғ2. — С. 270-279.

15.Купцова С. А. Дидактическая модель развития экологической культуры студентов в процессе гуманитарной подготовки в вузе (на примере изучения курса "Психология"): Автореф. дисс.канд. пед.наук. — Великий Новгород: Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого, 2007. — 26 с.

16.Маєвська Л. Етнокультура як механізм адаптації індивіда до навколишнього середовища: історичні аспекти та сучасні виховні моделі / Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Тернопіль, 4-5 травня 2006 року. — Тернопіль, 2006. — 132с. — С.52-56.

17.Маєвська Л. Формування культури взаємодії індивіда з природою як один із аспектів етнокультурного виховання / Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — 2006. — Вип.29. — С.144-147.

18.Неліна Т. І віра наших предків ожива ... // Освіта України. — 1997. — ғ1. — С.7-8.

19.Нечепоренко Л. С. Методологія і ідеологія онто-інвайронментальної педагогіки (Педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям): Моногр. / Нечепоренко Л. С. — Х.: ХНУ, 2003. — 206 с.

20.Нечепоренко Л. С. Онто-інвайронментальна педагогіка як основа формування особистісно-індивідуальної культури педагога / Вісник Харківського національного університету. Серія "Наукові записки кафедри педагогіки". — 2008. — Вип. 20/21 // Електронна версія: ре-

сурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/vkhnu/Nzkp/2008_20/21.htm

21.Образи української міфології як засіб народної педагогіки // Початкова школа. — 1999. — ғ2. — С. 46-47.

22.Огієнко І. Дохристиянські вірування українського народу. — Вінніпег, Канада: Волинь, 1965. — 424с.

23.Перова О.Є. Аксіологічні орієнтації постнекласичної біології//Практична філософія. — 2003. — ғІ. — С. 82-88.

24.Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. ─ СПб: Питер, 2006. ─ 607 с.: ил. ─ (Серия ˝Учебник для вузов˝). ─ С. 90-

25. Роговая О. Г. Становление эколого-педагогической компетентности специалиста в области образования: Автореф. дисс. док. пед. наук. — Санкт Петербург: Российский государственный педагогический университет им.А.И.Герцена, 2008. — 40 с.

26.Романенко М.І. Освіта як об'єкт соціально-філософського аналізу. Наукова монографія. — Дніпропетровськ: Дніпропетровський інститут освіти, 1998.

27.Савчук Б. Українська етнологія: Навчальний посібник Ғ Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004. Ғ 560 с.

28.Сивачук Н. Дитячий фольклор у контексті зимової календарної обрядовості українців // Рідна школа. — 2007. — ғ1. — С. 38-41.

29.Сивачук Н. Скарбничка фольклорної пам’яті // Рідна школа. — 2006. — ғ4. — С. 36-41.

30.Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. — К.: Вид. Парапан, 2002. — 152 с.

31.Скрипник Г.А. Традиційні уявлення і вірування українців // Радянська школа. — 1991. — ғ3. — С. 25-31.

32.Скуратівський В.Т. Русалії. — К.: Довіра, 1996. — 734 с.

33.Ставлення до природи у дітей східних слов`ян // Шлях освіти. — 2002. — ғ3. — С.49-53.

34.Тагліна Ю. С. Екологічна культура українського етносу: ментальні джерела та техногенні перспективи: Автореф. дис... канд. філософ. наук. — Харків: Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2005. — 19 с. — укp.

35.Тараненко Н. Ф. Природа, технология, культура. — К., 1985. — 374 с.

36.Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. ─ К.: Академвидав, 2005. ─ 328 с. (Альма-матер). ─ С. 62-72.

37.Українське народознавство: Навч. посібник / За ред.. С. П. Павлюка; Передмова М. Г. Жулинського. — 3-є вид., випр. — К.: Знання,

2006. — 568 с. — С. 78-94, 96-101, 164-177.

38.Фольклорна символіка як засіб відображення національного світобачення // Мовознавство. — 1997. — ғ2/3. — С.67-71.

39.Чешко В.Ф. Генетика, біоетика, політика: коеволюція культурно-психологічних парадигм сучасної цивілізації // Практична філософія.

—2001. ғ3. — С. 44-71.

40.Швидка С. О. Культурна взаємодія як складова екокультури особистості майбутнього соціального педагога // Електронна версія: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N123/N123p154-158

41.Шишкина Е. А. Социальное конструирование экологической культуры на региональном уровне глобализации: Автореф. дисс. доктора социол. наук. — Саратов: ГОУ ВПО "Саратовский государственный технический университет", 2009. — 40 с.

42.Ярмак О. В. Фактори формування екологічної культури особистості в умовах суспільства ризику [Текст]: автореф. дис. канд. соціол. наук. / О.В. Ярмак; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2004. — 20 с.

43.Ясінська Н.В. Екологічна культура і освіта // Рідна школа. — К., 2001. — ғ8. (859). — С. 24-26.

44.Ятченко Про розвиток духовності українського етносу дохристиянської доби. — К., 1998. — 200 с. — С. 12-14, 123-137, 144-150.

Семінарське заняття №4

Тема: ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

Мета: сприяти усвідомленню значущості екокультури в особистому та професійному просторі на сучасному етапі розвитку цивілізації; проаналізувати деякі механізми впровадження наукових знахідок у площині екокультури особистості у практику соціально-педагогічної діяльності; сприяти формуванню умінь проектувати гармонійні начала у взаємодії з самим собою та довкіллям (природним і соціальним).

Професійна спрямованість: зміст семінарського заняття сприяє розкриттю певних механізмів впровадження наукових знахідок у площині екокультури особистості у професійний простір соціального педагога; формує навички гармонійних начал у взаємодії із соціальним середовищем, що особливо важливе для соціального педагога під час роботи з різними категоріями клієнтів.

План семінарського заняття

1.Екологічна безпека сучасної освіти (психологічне, соціальне, духовне благополуччя сучасного освітнього простору).

2.Структура здоров’я. Валеологія в екокультурі особистості.

3.Головні чинники догляду за здоров’ям у межах освітнього простору.

4.Фізична культура і здоров’я.

5.Пошуки джерел здоров’я.

6.Екологія інформаційного простору.

7.Діагностика екокультурної вихованості вихованців освітніх закладів (визначення критеріїв, показників, рівнів).

Опорні поняття: благополуччя, психологічне благополуччя, соціальне благополуччя, духовне благополуччя, екологія освіти, здоров’я, екологія інформаційного простору, онто-інвайронментальна педагогіка, біофоніка, екокультурні особистість, екокультура особистості природоцентричного типу, екологія дитинства, екологічна свідомість.

Питання для самоконтролю

8.Пригадайте, які поняття Ви засвоїли, вивчаючи шкільний курс "Екологія людини".

9.Чим запам’ятався зміст курсу "Безпека життєдіяльності"

10.Які знання із курсів "Екологія людини" і "Безпека життєдіяльності" можна використати під час засвоєння курсу "Екокультура особистості"?

11.Що означає поняття "всьому свій час і своє місце"?

12.Що мав на увазі Сократ, стверджуючи "Людино, пізнай себе — і ти пізнаєш світ".

13.Як Ви розумієте поняття "ноосфера", "ноосферна педагогіка".

14.Яке місце посідає екологія дитинства у структурі екокультури особистості.

15.Охарактеризуйте сутність і структура поняття ″екологічна безпека сучасної освіти″.

16.″Педагогіка культури здоров’я": власні підходи до розуміння сутності культури здоров’я, її значення у житті сучасної людини.

Завдання для самостійної роботи:

1.Опрацювати тему за вказаними питаннями (див. план вище).

2.Записати визначення основних понять.

3.Виконати тестові завдання.

4.Підготувати творчі завдання.

1. Тестові завдання

1. Онто-інвайронментальна педагогіка — це педагогіка:	2. Здатність людини до творення звуків, на думку
а) особистості;	О. О.Потебні, є засобом:
б) гармонізації і злагоди особистості з довкіллям;	а) самопізнання;
в) професійного саморозвитку;	б) гармонії з довкіллям;
г) сімейного дозвілля.	в) відновлення втраченої душевної рівноваги;
	г) входження в соціум.
3. Біофоніка:	4. Система прямих і непрямих чинників і умов формування
а) технологія взаємодії з природним довкіллям;	екокультури суб'єкта освітнього процесу, а також мож-
б) наука про гармонію людини з самою собою і Всесвітом	ливостей його зворотного впливу на довкілля.
завдяки правильному диханню і умілому керівництву	а) екологовідповідне освітнє середовище;
власним голосом;	б) валеологічний простір;
в) апарат для зміцнення голосу;	в) природовідновлювальне середовище;
г) методика відновлення слуху.	г) природовідповідне освітнє середовище.
5. П. Гончарук, автор книги "Біофоніка", стверджує, що	6. Дослідження О. О. Потебні про значення мови у житті
метою біофоніки як філософії здоров’я людини є:	людини сформували умови для розуміння проблеми регу-
а) гармонізація усіх функцій і систем організму людини для	ляції психічних станів людини з метою забезпечення:
її абсолютного духовного і фізичного здоров’я, тобто	а) умов для саморозвитку;
щастя;	б) гармонії психічного життя;
б) формування енергетичних начал;	в) основи духовного розвитку;

в) дослідження потенційних можливостей людини;	г) гармонії з довкіллям.
г) розвиток основ правильного мислення.
7. За визначенням Г. Батищева, _____________________	8. Формування екокультури особистості вимагає перео-
це питання про цілісність, про відображення в освітньо-	рієнтації	всієї	системи	освіти	на	нову
му просторі єдності природи і суспільства, "світу люди-	____________парадигму, котра передбачає пріоритет-
ни" і природи самої людини як вершини космогенезу.	ність екологічного знання в структурі гуманітарного та
а) природовідповідність;	соціоприродничого компонентів загальної і професійної
б) гуманітаризація освіти;	освіти.
в) гуманізація;	а) етносоціальну;
г) екологізація освіти.	б) людинознавчу;
	в) екогуманітарну;
	г) соціогуманітарну.
9. Виховання екокультури особистості неможливе без її	10. Сьогодні ознаку високої екологічної культури склада-
входження у простір:	ють не міра відмінностей між соціальним і природним, а:
а) виховних тенденцій певної спільноти;	а) міра їх єдності;
б) історично зумовлених екоетнічних традицій;	б) способи їх співіснування;
в) безпосереднього спілкування;	в) уміння побачити конструктивне у їх співіснуванні;
г) світу природи.	г) бажання знайти взаємодію між ними.
11. В основу біофоніки як науки покладено:	12. Інтегративно-особистісне новоутворення, що прояв-
а) закони ноосфери;	ляється як здатність і готовність педагога до ефекти-
б) принципи взаємодії людини з природним довкіллям;	вної еколого-педагогічної діяльності:
в) первинну сутність людини;	а) екокультурна майстерність;
г) закони природи і їх гармонійне використання для цілко-	б) екологічна компетентність;
витої реалізації функцій людського організму під час	в) еколого-педагогічна компетентність;
енергообміну з Космосом;	г) екологічна освіта.
13. Принцип комфортності роботи людини в інформацій-	14. За визначенням А. Ахмедової, екокультурна особис-
ному просторі передбачає, що для сумісності інтелекту	тість — це особа:
людини з «інтелектом» інформаційного простору необ-	а) з високим рівнем самосвідомості;
хідно:	б) котра засвоїла закони екологічної етики;
а) регламентувати термін її перебування у цьому просторі;	в) зі сформованим екологічним світоглядом, що здатна
б) відчужити людину від віртуального інформаційного про-	поважати закони природи, підкорюючи свою діяльність
стору;	та поведінку вимогам гуманного і раціонального приро-
в) використовувати інтелектуальні інформаційні технології	докористування;
високого рівня або функціонального призначення;	г) діяльність якої підкоряється законам природного раціо-
г) оперативно розвивати її потенційні життєві сили.	налізму.
15. Н. С. Дежнікова вважає, що формування екокультури	16. Необхідність формування екокультури особистості
неможливе без розвитку особистості як суб’єкта куль-	виникла у зв’язку з тим, що саме на людину сучасності
тури у взаємовідношеннях з:	покладена місія:
а) довкіллям;	а) зберегти гармонію у світі, віднайти продуктивні форми
б) природою та іншими людьми шляхом рефлексії свого	співіснування;
внутрішнього світу;	б) показати свою особливість серед об’єктів природи;
в) об’єктами природи;	в) адекватного відображення проблем у структурі "людина
г) природними та соціальними об’єктами.	— природа — культура";
	г) моделювання форм співіснування.
17. Завдяки стабільній єдності природи і суспільства	18. Сутність	екологічної		культури,	на	думку
утворюється соціо-природна система, в якій природа	Б. Т. Лихачова, може розглядатися як органічна єдність:
стає ___________________________, а збереження при-	а) екологічно	розвиненої		свідомості,	емоційно-
роди — збереженням суспільства і людини як виду.	психологічних станів і науково обґрунтованої вольової
а) мірилом всіх речей;	утилітарно-прикладної діяльності;
б) джерелом енергії;	б) самосвідомості і суспільної свідомості;
в) змістом буття;	в) свідомості і емоційно-вольових станів;
г) "людською сутністю людини".	г) прикладної діяльності з самосвідомістю.
19. Під екокультурою особистості природоцентричного	20. Присвоєння майбутніми соціальними педагогами еко-
типу С. Г. Лебідь розуміє системне особистісне утво-	логічних норм поведінки відбувається на основі переходу
рення, яке виступає нормативним регулятивом гармо-	зовнішніх впливів у внутрішній план особистості з ураху-
нійної взаємодії людини з природою і виявляє себе у:	ванням:
а) розвиненій самосвідомості;	а) індивідуальних якостей;
б) піднесенні емоційно-психологічного стану особистості;	б) особливостей внутрішніх чинників;
в) доцільному характері дій особистості;	в) специфіки зовнішніх чинників;
г) системності екологічних знань; ціннісному ставленні до	г) її індивідуальних якостей та дії комплексу внутрішніх і
природи; екологічно доцільному характері дій людини в	зовнішніх чинників.
природі.
21. М. Одан, досліджуючи екологію дитинства, прийшла	22. В екології дитинства особливо актуальним є поняття

до висновку, що існує безпосередня залежність між особ-	"Родова Травма" — психічна травма індивіда, обумовлена
ливістю перебігу процесу народження дитини-дівчинки і	подіями і умовами
тим, як:	а) під час пологів;
а) складеться її життя;	б) існування в перинатальному періоді;
б) вона буде виховувати своїх онуків;	в) після пологів;
в) вона буде народжувати своїх власних дітей;	г) під час та після пологів.
г) вона побудує взаємовідносини у власній родині.
23. Якщо життя людини не знаходиться в гармонії з	24. В екокультурі антропоцентричного типу домінує
Природою, воно завжди буде створювати напругу в при-	система уявлень про світ, в якій:
родному потоці еволюції, що призводить до:	а) людина визнає себе найвищою цінністю і протиставляє
а) хвороб;	природі;
б) страждань;	б) людина є складовою природної системи;
в) конфліктів;	в) переважає гармонійне начало у взаємодії "людина —
г) конфліктів, хвороб та страждань у життєвому просторі	природа";
цієї людини.	г) людина є визначальним чинником еволюції.
25. Природоцентричний тип екокультури особистості	26. За визначенням Г. Г. Глухової, екокультура — складна
базується на інвайронментальній парадигмі (від англ.	категорія, що інтегрує ____________________, котрі
"environment" — навколишнє середовище), в межах якої	знаходяться у відповідному співвідношенні й трансфор-
людина усвідомлює себе:	муються через аксіологічні переконання в активну май-
а) повелителем царства природи;	бутню природовідтворювальну діяльність.
б) не господарем природи, а одним із рівноправних членів	а) екологічні принципи;
природної спільноти;	б) домінанти буття;
в) найвищою цінністю;	в) комплекс якостей особистості;
г) регулятором усіх змін у природі.	г) екологічні погляди.
27. Конкретно-образний, символічний спосіб перенесення	28. Напруга, створена людиною в певному оточенні із-за
міфологічних мотивів у пам'ять свідомо чи несвідомо за	відсутності у її життєвому просторі гармонії з Приро-
допомогою поодиноких символів або їх сукупності (уявних	дою, найбільшим чином відображається на:
знаків):	а) людях, що потрапили у життєвий простір цієї особи на
а) спосіб життя;	досить короткий проміжок часу;
б) міфологеми;	б) самій людині;
в) спосіб адаптації до певного природного середовища;	в) найближчому оточенні;
г) етнічна ідентичність.	г) кровній рідні.
29. Фундаментом здоров’я людини є екологічне мислення,	30. Основи екологічної свідомості закладаються:
що обумовлює спосіб життя як:	а) у віці 2-3років;
а) методологію пізнання;	б) у період молодшого шкільного віку;
б) спосіб адаптації до природного середовища;	в) у ранньому віці;
в) основу взаємодії з навколишнім світом і усвідомлення	г) на початкових етапах життя людини (вагітність, пологи,
себе в цьому світі;	ранній вік).
г) систему поглядів на довкілля.

Підготувати доповідь або реферат. Перелік тем:

1.Вияв прагнення особи бути здоровою у різних формах етнокультури (звичаї, традиції, календарна обрядовість, мова тощо).

2.Традиційно-символічні моделі культури здоров’я у різних народів.

3.Роль свят в очищенні, акумуляції, утвердженні і возвеличенні духовності індивіда і громади в цілому.

4.Екологія інформаційного простору у структурі екології сучасної освіти.

5.Екологія взаємовідношень між суб’єктами освітнього простору.

Підготувати презентацію доповіді або реферату (творча робота в мікрогрупах).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Антарова К. Наука радости (электронный вариант) // Ресурс доступа: http://the-newlife.com/content/view/28/29/

2.Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика: Монографія. — К.: Редакція "Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України",

2000. — 302 с.

3.Борейко В.Е., Подобайло А.В. Екологічна етика. Навчальний посібник. — Київ: Фітосоціоцентр, 2004. — 116 с.

4.Грабовська І. М. Формування екологічної культури особистості (українознавчий контекст): Автореферат дис. …канд.. пед. наук: 13.00.01.

— К., 1994. — 17 с.

5.Дежникова Н. С. Экологическое воспитание в контексте социокультурной динимики // Педагогика. — 2002. — ғ10. — С. 51-56.

6.Кафарський В. І., Савчук Б. П. Етнологія. Підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 432 с. — С. 345-362.

7.Кисельов М.Екологічна свідомість українців: традиція та сьогодення. // Вісник НАН України. ─ 1998. ─ ғ7-8.

8.Крисаченко В. С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посіб. / В. Крисаченко. – К.: Заповіт, 1996. – 352 с.

9.Купцова С. А. Дидактическая модель развития экологической культуры студентов в процессе гуманитарной подготовки в вузе (на примере изучения курса "Психология"): Автореф. дисс.канд. пед.наук. — Великий Новгород: Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого, 2007. — 26 с.

10.Маєвська Л. Етнокультура як механізм адаптації індивіда до навколишнього середовища: історичні аспекти та сучасні виховні моделі / Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Тернопіль, 4-5 травня 2006 року. — Тернопіль, 2006. — 132с. — С.52-56.

11.Маєвська Л. Формування культури взаємодії індивіда з природою як один із аспектів етнокультурного виховання / Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — 2006. — Вип.29. — С.144-147.

12.Неліна Т. І віра наших предків ожива ... // Освіта України. — 1997. — ғ1. — С.7-8.

13.Нечепоренко Л. С. Методологія і ідеологія онто-інвайронментальної педагогіки (Педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям): Моногр. / Нечепоренко Л. С. — Х.: ХНУ, 2003. — 206 с.

14.Нечепоренко Л. С. Онто-інвайронментальна педагогіка як основа формування особистісно-індивідуальної культури педагога / Вісник Харківського національного університету. Серія "Наукові записки кафедри педагогіки". — 2008. — Вип. 20/21 // Електронна версія: ресурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/vkhnu/Nzkp/2008_20/21.htm

15.Образи української міфології як засіб народної педагогіки // Початкова школа. — 1999. — ғ2. — С. 46-47.

16.Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. ─ СПб: Питер, 2006. ─ 607 с.: ил. ─ (Серия ˝Учебник для вузов˝). ─ С. 90-

17. Роговая О. Г. Становление эколого-педагогической компетентности специалиста в области образования: Автореф. дисс. док. пед. наук. — Санкт Петербург: Российский государственный педагогический университет им.А.И.Герцена, 2008. — 40 с.

18.Романенко М.І. Освіта як об'єкт соціально-філософського аналізу. Наукова монографія. — Дніпропетровськ: Дніпропетровський інститут освіти, 1998.

19.Сивачук Н. Дитячий фольклор у контексті зимової календарної обрядовості українців // Рідна школа. — 2007. — ғ1. — С. 38-41.

20.Сивачук Н. Скарбничка фольклорної пам’яті // Рідна школа. — 2006. — ғ4. — С. 36-41.

21.Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. — К.: Вид. Парапан, 2002. — 152 с.

22.Скрипник Г.А. Традиційні уявлення і вірування українців // Радянська школа. — 1991. — ғ3. — С. 25-31.

23.Скуратівський В.Т. Русалії. — К.: Довіра, 1996. — 734 с.

24.Ставлення до природи у дітей східних слов`ян // Шлях освіти. — 2002. — ғ3. — С.49-53.

25.Тараненко Н. Ф. Природа, технология, культура. — К., 1985. — 374 с.

26.Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. ─ К.: Академвидав, 2005. ─ 328 с. (Альма-матер). ─ С. 62-72.

27.Фольклорна символіка як засіб відображення національного світобачення // Мовознавство. — 1997. — ғ2/3. — С.67-71.

28.Чешко В.Ф. Генетика, біоетика, політика: коеволюція культурно-психологічних парадигм сучасної цивілізації // Практична філософія. — 2001. ғ3. — С. 44-71.

29.Швидка С. О. Культурна взаємодія як складова екокультури особистості майбутнього соціального педагога // Електронна версія: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N123/N123p154-158

30.Шишкина Е. А. Социальное конструирование экологической культуры на региональном уровне глобализации: Автореф. дисс. доктора социол. наук. — Саратов: ГОУ ВПО "Саратовский государственный технический университет", 2009. — 40 с.

31.Ясінська Н.В. Екологічна культура і освіта // Рідна школа. — К., 2001. — ғ8. (859). — С. 24-26.

ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ

Лабораторне заняття №1-2 (4 год.)

Тема: ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ У СТРУКТУРІ ЕКОКУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

(Навчальний тренінг)

Мета: під час навчального тренінгу сприяти усвідомленню студентами місця емоцій та почуттів у структурі екокультури спеціаліста, що практикує в соціокультурному освітньому просторі з різними категоріями клієнтів; розвивати навички оцінювального ставлення до дитячих емоційних реакцій на різні події та обставини життя; сприяти розумінню сутності поняття "емпатія‖, розширити його змістовне поле; вправляти у виробленні навичок емпатійного реагування у спілкуванні; забезпечити психоемоційне розвантаження учасників та сприяти створенню позитивної психологічної атмосфери у групі.

Професійне спрямування: тема є структурно важливою у процесі формування екокультурної компетентності майбутнього соціального педагога; сприяє розумінню значення культури вияву емоцій та почуттів в особистому та професійному просторі.

План проведення лабораторного заняття

1.Вправи на активізацію уваги і мислення учасників тренінгу.

2.Асоціативний ряд поняття "емпатія", розширення його змістового поля.

3.Роль емпатійного реагування у спілкуванні. Алгоритм емпатійного реагування.

4.Вплив емпатійного (неемпатійного) реагування спеціаліста на поведінку клієнта.

5.Емоційні стани людини, що сприяють створенню позитивного або негативного психологічного мікроклімату в групі.

6.Структура емоційного світу людини. Класифікація емоцій

7.Оцінювальне ставлення до дитячих емоційних реакцій.

8.Емоції як вияв почуттів людини. Класифікація почуттів.

9.Вправи на формування почуття власної гідності.

10.Вправи на вияв учасниками тренінгу емоцій та почуттів.

11.Моделювання ситуацій на розвиток навичок емпатійного реагування.

Опорні поняття: тренінг, емоції, почуття, емпатія, емпатійне спілкування, емпатійне реагування, ситуація, моделювання ситуації

Завдання для самостійної роботи:

1.Опрацювати тему за вказаними питаннями (див. вище план).

2.Записати визначення основних понять.

3.Виконати творчі завдання.

4.Підготуватися до участі в тренінгу, попередньо засвоївши теоретичний матеріал теми лабораторного заняття.

Форма проведення заняття: виконання тренінгових вправ

1. Вправа на активізацію „Дощ” Мета: забезпечити психоемоційне розвантаження учасників та сприяти створенню позитивної психологічної атмосфери у

групі.

Час: 5 хв.

Хід проведення

Учасники стають у коло. Інструкція тренера:

-Чи знаєте Ви, що таке австралійський дощ? Ні! Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком Ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Слідкуйте уважно!

-В Австралії піднявся вітер (ведучий тре долоні).

-Починає крапати дощ (клацає пальцями).

-Дощ посилюється (почергово плескає долонями в груди).

-Починається справжня злива (плескає руками по стегнах).

-А ось град - справжня буря (тупає ногами).

-Але, що це? Буря стихає (плескає долонями по стегнах).

-Дощ стихає (плескає долонями в груди).

-Рідкі краплі падають на землю (клацає пальцями).

-Тихий шелест вітру (потирає долоні).

-Сонце! (руки піднімає догори).

2. Творче завдання "Асоціативний ряд"

Мета сприяти розумінню сутності поняття „емпатія‖, розширити його змістовне поле.

Час 10 хв.

Ресурси: аркуш паперу на фліпчарті, кольорові маркери.

Хід проведення

На фліпчарті по вертикалі записується слово ―емпатія‖.

Тренер пропонує учасникам скласти асоціативний ряд до слова "емпатія" так, щоб кожне слово-асоціація відображало зміст поняття "емпатія" і починалося на одну з букв цього слова.