- •Видавнича справа в україні на сучасному етапі: тенденції, проблеми
- •1.1. Становище української видавничої справи у статистичному вимірі і порівнянні з європейськими країнами
- •1.2. Причини і витоки проблеми
- •1.3. Сучасне вітчизняне законодавство щодо видавничої справи
- •1.4. Тенденції в організаційному, тематичному, мовному та географічному аспектах
- •Законодавство україни про видавничу справу
- •Що таке видавництво і як його створити та зареєструвати
- •3.1. Головні ознаки класифікації сучасних видавництв
- •3.2. Типові структури видавництв: український та зарубіжний досвід
- •3.3. Порядок створення видавництва
- •3.4. Порядок реєстрації видавництва
- •3.5. Порядок реєстрації друкованого змі
- •Розробка видавничої програми
- •4.1. Поняття "видавнича програма" та чинники, які впливають на її зміст
- •4.2. Безпрограшні видання
- •4.3. Кон'юнктурні видання
- •4.4. Ексклюзивні видання
- •Видавнича продукція та критерії поділу її на види
- •5.1. Поняття "видавнича продукція"
- •5.2. Періодичність
- •5.3. Характер інформації
- •5.4. Знакова природа інформації
- •5.5. Матеріальна конструкція
- •5.6. Мовна ознака
- •5.7. Формат
- •5.8. Повторність випуску
- •5.9. Інші критерії
- •Оформлення періодичного видання
- •6.1. Загальні риси та ознаки оформлення газет
- •6.2. Визначення, завдання й функції оформлення періодичних видань
- •6.3. Обличчя видання
- •6.4. Головні складові газетної форми
- •Постійні елементи газети
- •7.1. Заголовна частина газети
- •7.2. Розділові засоби
- •7.3. Службові деталі
- •Основні розмірні та кількісні параметри видань
- •8.1. Формати видань
- •8.2. Обсяги видань
- •8.3. Об'єм редакторської роботи
- •Книга як основний предмет видавничої діяльності
- •9.1. Подвійна природа книги
- •9.2. Змістова структура книги
- •9.3. Матеріальна структура книги
- •Службова частина (апарат) видання
- •10.1. Апарат чи службова частина видання: теоретичний і практичний аспекти
- •10.2. Елементи службової частини на початкових сторінках
- •10.3. Елементи службової частини на прикінцевих сторінках
- •Національні й міжнародні видавничі стандарти та правила їх застосування
- •11.1. З історії стандартів
- •11.2. Сучасний стан із застосуванням діючих та розробкою нових видавничих стандартів в україні
- •11.3. Міжнародна стандартна нумерація книг (isbn)
- •11.4. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (issn)
- •11.5. Міжнародна система штрихового кодування видавничої продукції
- •11.6.Міжнародний знак охорони авторського права (copyright)
- •Редакторські професії та фахові вимоги до них
- •12.1. Сфера застосування редакторських професій
- •12.2. Фахові вимоги
- •12.3. Функціональні обов'язки
- •Редакційно-видавничий процес
- •13.1. Підготовчий етап
- •13.2. Редакційний етап
- •13.3. Виробничий етап
- •13.4. Маркетинговий етап
- •Редагування як вид професійної діяльності і як складова редакційно-видавничого процесу
- •14.1. Термінологічні та творчі начала
- •14.2. Організація і зміст процесу редагування
- •14.3. Види редагування
- •Редакторська підготовка тексту
- •15.1. Підготовка рукопису
- •15.1.1. Представлення матеріалу
- •15.1.2. Редагування матеріалу
- •15.1.3. Застосування власного стилю.
- •15.1.4. Визначення структури.
- •15.2. Оформлення книги
- •15.2.1. Принципи виміру й термінологія.
- •15.2.2. Характеристики шрифту
- •15.3. Розробка дизайну тексту
- •15.4. Підрахунок сторінок тексту
- •Редакторська підготовка складових тексту: заголовки, цитати
- •16.1. Заголовки
- •16.2. Цитати
- •Редагування текстів за допомогою комп'ютерних програм
- •17.1. "Революція" у практиці і теорії видавничої справи та редагування
- •17.2. Редактор і комп'ютерні засоби контролю правопису
- •17.3. Редактор і автоматизована система оптичного розпізнавання тексту та його переклад з іншої мови.
- •Редакторська підготовка газетних, журнальних, рекламних та інформаційних видань
- •18.1. Газетно-журнальні видання
- •18.2. Рекламні видання
- •18.3. Інформаційні видання
- •Редакторська підготовка наукових, науково-популярних та довідкових видань
- •19.1. Наукові видання
- •19.2. Науково-популярні видання
- •19.3. Довідкові видання
- •Редакторська підготовка навчальних та художніх видань
- •20.1. Навчальні видання
- •Тема 1. Історичні витоки видавничої справи в світі (від II тисячоліття до н. Є.)
- •§ 1. Попередники сучасних видань
- •§2. Ранні осередки рукописної книги
- •§ 3. Роль рукописного книготворення в суспільному поступі
- •20.2. Художні видання
- •20.2.2. Редагування творів класичної літератури
- •Редакторська підготовка перекладів
- •21.1. Перекладознавчий мінімум для редактора-видавця
- •21.2. Ретроспектива перекладного книговидання в україні
- •21.3. Пошук іншомовного твору та його власника
- •21.4. Пошук перекладача та редагування перекладу
- •21.5. Оформлення службової частини перекладного видання
- •Редакторська підготовка перевидань
- •22.1. Види перевидань
- •22.2. Критерії відбору та проблематика творів для перевидання
- •22.3. Робота над змістовою частиною видання
- •22.4. Робота над службовою частиною видання
- •Взаємовідносини видавництва і поліграфічного підприємства
- •23.1. Еволюція відносин у блоці «видавництво — поліграфія» в умовах ринку
- •23.2. Основні вимоги до підготовки оригінал-макету та плівок, напередодні передачі їх до друкарні
- •23.3. Вибір поліграфічного підприємства
- •23.4. Відкриття замовлення в друкарні
- •23.5. Основні етапи роботи видавця з друкарнею після підписання плівок до друку
- •Відносини видавництва і реалізатора друкованого продукту
- •24.1. Від ченців-книгонош — до мережі дистрибуції друкованих видань: ретроспектива
- •24.2. Центролізована і ринкова системи продажу друкованої продукції: переваги й недоліки
- •24.3. Складові системи продажу друкованих видань у ринкових умовах
- •Договори у видавничій справі
- •25.1. Види договорів у видавничій справі
- •25.2. Структура типового договору та змістове наповнення його головних розділів
- •Складові собівартості видавничої продукції та шляхи її зниження
- •26.1. Економічний мінімум для редактора-видавця
- •26.2. Структура витрат на конкретне видання
- •26.3. Методика складання кошторису
- •26.4. Шляхи зниження собівартості видавничої продукції
- •168 Видавнича справа та редагування
24.2. Центролізована і ринкова системи продажу друкованої продукції: переваги й недоліки
Створювана десятиліттями централізована мережа книгороз-повсюдження давала можливість придбати випущену в столиці чи якомусь обласному центрі книгу навіть у найвіддаленішому селі республіки. Видавництва до процесу книготоргівлі не мали ніякого відношення — вони лише справно отримували кошти за відвантажену продукцію. Наклади видань, таким чином, прямо з друкарень спрямовувалися на книжкові бази областей, районів, а звідти — до численних книжкових магазинів на місцях.
Окрім головного республіканського об'єднання «Укркнига» питаннями поширення випущених у країні видань займалися республіканські відділення «Академкнига»,«Воєнкнига», «Транспортна книга», а також Укооспілка, у віданні якої перебувало майже три тисячі книжкових магазинів і відділів у сільській місцевості.
Переваги радянської централізованої системи поширення друкованих видань полягали в наступному:
універсальний характер «покриття» всіх категорій читачів у місті й селі;
оперативний збір замовлень на видання, які щоквартально готувалися видавництвами до друку відповідно до заздалегідь затверджених планів, що були доступними для покупців практично в кожному книжковому магазині;
системна й надійна доставка замовлених накладів у провінцію через мережу власних складів і власним транспортом. Проте, поряд з перевагами, ця система мала й свої недоліки.
Серед найголовніших виділимо такі:
громіздкий управлінський апарат, який з роками розростався;
чітка ідеологічна спрямованість тематичної палітри видань, яка з настанням дозованої комуністичною партією епохи гласності й перебудови все менше задовольняла потреби читачів;
повне ігнорування тими читацькими смаками й запитами, які виходили за межі «високоідейних» видань;
монополізм та інертність у зборі замовлень;
• відсутність у видавництв (в умовах строгих лімітів на папір) можливості вирішувати питання з додрукуванням накладів. За планового й контрольованого з боку правлячої партії ведення господарського й ідеологічного життя країни така система, хоча й давала збої, але могла існувати. Проте, як тільки захиталася сама партійно-радянська імперія, враз рухнула й система книгорозповсюдження.
Отож, до руйнації налагодженої справи поширення друкованої продукції спричинили передусім об'єктивні чинники. З-поміж них:
помітний спад обсягів виробництва друкованої продукції;
припинення бюджетного фінансування бібліотек і цільових видавничих проектів, покликаних забезпечити поповнення бібліотечних фондів;
стрімке зростання собівартості українських видань;
низька платоспроможність населення;
формування тематичної палітри книг не кабінетними чиновники і навіть не видавцями, а ринком.
Проте існували й суб'єктивні причини, через які такий процес руйнації налагодженої протягом тривалого часу системи книго-розповсюдження виявився особливо болісним, і не лише для працівників видавничо-поліграфічної галузі. Згубні наслідки цього процесу гостро відчуваються ще й сьогодні. До суб'єктивних причин можна віднести такі:
політична й економічна недалекоглядність українських законодавців, які створили вкрай несприятливе законодавче поле для національної друкованого продукту (обкладена найвищими в світі податками українська книга не витримала суцільного й масованого наступу дешевого російськомовного друкованого продукту з північної країни);
бездумне перепрофілювання й розпродаж місцевими чиновниками в обласних і районних центрах більшості книжкових магазинів, що перебували в комунальній власності, грошовитим бізнесменам під офіси та «бутики» із торгівлі заморськими товарами.
Таким чином, своєрідну шокову терапію пережили численні працівники і книгорозповсюджувальних організацій, і видавництв. Останнім довелося не лише терміново опановувати справою, якою вони досі не займалися, — продажем своєї продукції, а й ініціювати створення на уламках зруйнованої мережі нової системи дистрибуції друкованих видань.