- •Географія[
- •Географічне положення
- •Геологія
- •Історія
- •Адміністративний поділ
- •Політичний устрій Загальна характеристика
- •Населення
- •Етнічний склад
- •Мови[ред. • ред. Код]
- •Економіка Загальна характеристика
- •Сільське господарство
- •Рибальство
- •Транспорт
- •Зв'язок
- •Зовнішні економічні зв'язки
- •Грошова система та фінанси[
- •Культура Спорт
Історія
Полінезійці почали заселяти острови Тонга ще в XIII столітті до н. е. Острови Тонга стали відправною точкою для подальшого освоєння Океанії. Тонганці ходили в далекі плавання, нападаючи на мешканців багатьох островів Океанії та збираючи з них данину.
Починаючи з X століття на островах Тонга, Самоа та частині Фіджі була встановлена влада «св'ящених» вождів туі-тонга, засновником династії якої став Ахоеіту.
В 1773, 1774, 1777 роках острови відвідав британський мандрівник Джеймс Кук, який дав їм назву «острови дружби». З 1797 року на Тонга почали прибувати християнськімісіонери, але тільки в 1828 році їм вдалось утвердитись на архіпелазі та почати навернення тонганців в християнство.
В 1845 році помер останній тридцять дев'ятий туі-тонга Луафілітонга та не залишив після себе спадкоємців. Скориставшись цим, туі-канокуполу Онеоу Джордж Тупоу I зосередив владу в одних руках і проголосив себе королем Тонга. Маючи підтримку християнських місіонерів, він провів ряд реформ, що закріпили феодальний устрій і королівську владу, а також заклав основи державного устрою і суспільних відносин, які в дечому збереглись до сьогодні. В 1870-1880-х роках Франція, Німеччина,Великобританія та США уклали з Тонга договори, що визнавали незалежність королівства.
В період з 1900 по 1970 роки Королівство Тонга знаходилось під протекторатом Великобританії. При цьому місцеві королі зберегли свою владу. В 1970 році острови Тонга отримали незалежність.
Адміністративний поділ
Докладніше: Населені пункти Тонги
Адміністративно Королівство Тонга розділене на п'ять адміністративних округів: Вавау, Ніуас, Тонгатапу, Хаапай та Еуа.[13] Округи в свою чергу поділяються на райони та селища.[14]
Округ |
Назва на англійській мові |
Площа (км²) |
Населення (2006 рік) |
Адміністративний центр |
Вавау |
Vava'u |
119 |
15 485 |
Неіафу |
Ніуас |
Niuas |
72 |
1652 |
Хіхіфо |
Тонгатапу |
Tongatapu |
261 |
71 260 |
Нукуалофа |
Хаапай |
Ha'apai |
110 |
7572 |
Пангаі |
Еуа |
'Eua |
87 |
5165 |
Охонуа |
До складу округу Вавау входять 6 районів: Неіафу, Леіматуа, Хахаке, Пангаімоту, Хіхіфо та Моту.[15] До складу округу Ніуас входять 2 райони: Ніуатопутапу і Ніуафооу.[16] До складу округу Тонгатапу входять 7 районів: Колофооу, Коломотуа, Ваіні, Татакамотонга, Лапаха, Нукунуку та Коловаі.[17] До складу округу Хаапай входять 6 районів: Ліфука, Фоа, Уіха, Лулунга, Кауваи-Хаано и Муомуа.[18] До складу округу Еуа входять 2 райони: Еуа-Мотуа і Еуа-Фооу.[19]
Політичний устрій Загальна характеристика
Тонга — конституційна монархія.[20] Діюча Конституція країни була дарована королем Джорджем Тупоу I 4 листопада 1875 року. Її поява стала важливим етапом в державному розвитку Королівства та кульмінаційним моментом в політичній діяльності Тупоу I з модернізації тонганського суспільства і забезпечення внутрішньої стабільності і єдності країни. Частково завдяки Конституції Королівство протягом всього XIX століття залишалось єдиною незалежною державою Океанії.[21]
Конституція Тонги складається з 3 розділів та 115 статей і відноситься до числа «жорстких» конституцій, тобто для її зміни потрібне виконання ряду умов. Право вносити зміни в основний закон держави має Законодавча Асамблея. Для цього поправка повинна пройти через три читання в асамблеї, а після цього передана на розгляд королю. Якщо Таємна рада Тонги і Кабінет одностайно виступають в підтримку конституційної поправки, вона повинна бути схвалена королем. Після підписання королем поправка вступає в силу.[22] Однак зміні не підлягають статті, які присвячені «закону про свободу» (мається на увазі «Декларація прав», з якої починається Конституція), принципу успадкування престолу і титулам/спадковим маєткам місцевих перів.
Тепер у Тонга проводиться поетапна політична реформа. Спеціально з цією метою в 2008 році була скликана Конституційна та виборча комісія в складі 5 чоловік.,[23]основною ціллю якої є розробка пропозицій з внесення змін в розділи Конституції, присвячені виконавчій, виборчій владі, принципам взаємовідносин між ними, а також змін у виборчий закон Тонги.[24]