- •О.О. Любіцева ринок туристичних послуг
- •2. Методичні засади дослідження ринку туристичних послуг
- •3. Геопросторова організація туристичного процесу
- •4. Функціонування ринку туристичних послун
- •Передмова
- •1. Теоретико-методологічні основи дослідження туризму
- •1.1. Туризм як суспільне явище та об'єкт географічного дослідження
- •Місце географії туризму в ієрархічній структурі географічних наук
- •1.2. Ринок туристичних послуг та його територіальна організація
- •Таксономічна система рекреаційних районів [7, с. 131 ].
- •Територіальна структура туристичного ринку.
- •1.3. Індустрія туризму - основа розвитку національного ринку туристичних послуг
- •Структури індустрії туризму.
- •Класифікація засобів розміщення туристів.
- •1.4. Структура та типологія національних туристичних ринків
- •Список посилань до розділу і
- •2.Методичні засади дослідження ринку туристських послуг
- •2.1. Структурно-логічна схема геопросторового дослідження туристичного ринку
- •2.2. Методика макрорегіональних досліджень туристичного ринку
- •2.3. Методика дослідження національного туристичного ринку
- •2.4. Методика геомаркетингового аналізу туристичного підприємства
- •Матриця оцінки конкурентного середовища туристичного підприємства.
- •Список посилань до розділу іі
- •3. Геопросторова організація туристичного процесу
- •3.1. Умови та чинники формування попиту
- •Вік та етапи життєвого циклу сім'ї.
- •Критерії класифікації стилів житя.
- •3.2. Сегментація та територіальна організація ринку туристичного попиту
- •Сегментація ринку споживача за стилем життя.
- •Матриця кореляційних залежностей.
- •3.3. Тур як основний ринковий продукт
- •Класифікація турів.
- •Показники оцінки вершин графа.
- •Оцінка схеми маршруту*
- •Оцінка видів транспорту за основними вимогами.
- •3.4. Структура та територіальна організація індустрії туризму
- •Частка сфери послуг у ввп та структурі зайнятості країн виского рівня економічного розвитку (1996 р.), %
- •Регіональна структура зайнятості у невиробничій сфері, %
- •Структурні зрушення на ринку послуг (1960-1993 рр.)* % від загальної чисельності зайнятих.
- •Частка провідних галузей споживчого сектора сфери послуг у ввп ряду економічно розвинених країн, %.
- •Найпотужніші готельні мережі світу*
- •Найпотужніші готелі групи світу*
- •Структура готельної мережі компанії Accor (станом на 31.12.2001 р.)*.
- •Динаміка та структура ринку готельних послуг Європейського макрорегіону.
- •Регіонально-статистичний аналіз стану готельного господарства Європейського макрорегіону*.
- •Порівняльна характеристика розвитку готельної мережі.
- •Динаміка основних виробничих показників готельного господарства України.
- •Динаміка та структура обсягів будівництва та реконструкції матеріальної бази готельного та санаторно-курортного господарства
- •Розподіл засіб розміщення за поселеннями різного типу.
- •Співвідношення значень параметрів метеоелементів та суб’єктивних відчуттів комфортності [22].
- •Найпотужніші аеропорти світу* (1999 р.).
- •Взаємоугоди, прийняті країнами з окремих аспектів туристичної діяльності.
- •4. Функціонування ринку туристичних послуг
- •4.1. Регуляторні механізми ринку туристичних послуг
- •Характер фінансових відношень суб’єктів туристичного ринку
- •4.2. Кон'юнктура туристичного ринку
- •Вплив реклами на ефективність туризму [2, с. 29]
- •Показники розвитку туризму в україноцентричному субрегіоні, 2000 р.
- •Динаміка туристичних потоків в країнах регіонального субринку, млн. Осіб.
- •Динаміка надходжень від туризму в країнах регіонального субрнку
- •4.3. Регіональні особливості споживання туристичних послуг
- •4.4. Закономірності функціонування туристичного ринку
- •Список посилань до розподілу іv
Показники оцінки вершин графа.
показники |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
центральності |
1 |
3 |
3 |
1 |
2 |
ієрархічності |
4 |
1 |
2 |
4 |
3 |
Найкраще положення в графі займають пункти V2 та V3 , але в пункті V2 наявний міжнародний аеропорт, тому за показником ієрархічності він займає перше місце і визначений як початковий пункт маршруту. Пункти V1 та V4 мають найнижчі показники центральності та ієрархічності, обираються як екскурсійні пункти, що забезпечують програму перебування відповідно в пунктах V2 та V3. Схема маршруту в даному випадку складається як комбінована і має два варіанти руху: 1) V2 - V5 - V3 чи 2) V2 – V3 – V5.
Варіативність побудови маршруту визначається за показником цілісності (), який в теорії графів називається цикломатичним числом і показує кількість замкнених циклів в графі (чим більше - тим ціліснішим є граф і більше варіантів маємо при побудові схеми маршруту). Оскільки ми маємо різні варіанти побудови схеми руху по маршруту, суттєвим є оцінка графа в цілому за-для порівняльної параметризації пропонованих схем. Для цього використовується показник зв'язності (), який обраховується як відношення суми ребер графа до суми його вершин: = Е/V. Показники міри композиції дають змогу оцінити конфігурацію та компактність пропонованої схеми маршруту. Загальну конфігурацію графа оцінюють за показником форми , який обраховується за формулою:
де - діаметр графа або мінімальна кількість ребер, що зєднує максимально віддалені його вершини. Чим більше значення показника , тим більш компактну форму має схема маршрута.
Щоб оцінити саме компактність пропонованої схеми використовують показник компактності (η) , який визначається з формулою:
де ε – периметр графа, тобто сукупність ребер, що є зовнішньою гранню графа. Показник компактності оцінює протяжність графаи – чим менше його значення, тим компактніший граф, тобто тим менші витрати часу на долання відстаней між пунктами маршруту. (таблиця 3.9).
Таблиця 3.9
Оцінка схеми маршруту*
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
3 |
1,7 |
4 |
0,8 |
* Показники задаються по кожному варіанту схеми маршруту.
Таким чином, обирається комбінована схема маршруту за першим варіантом руху (V2 – V5 – V3).
5) оптимізація маршруту полягає у встановлені ряду об'єктивних та суб'єктивних обмежень. Об'єктивні обмеження виходять з умов сегментації ринку, а суб'єктивні визначаютьсі можливостями туроператора. Обмеження визначають перш за все цільовим споживчим сегментом (вік, життевиі цикл сім'ї, стиль та рівень життя тощо). Часові обмеженні стосуються сезонності та терміну подорожі. Економічні обмеження виходять з умов функціонування ринку та його кон'юнктури (конкурентне середовище, цінова політика тощо).
Основним обмеженням на початковому етапі розробки туру є обмеження в часі та засобах по забезпеченню комфортності подорожування. Саме часові обмеження визначають вибір транспортних засобів та їх тип під час проходження маршрут. Вибір транспортного засобу слід розглядати як введення певних обмежень в організаційні параметри туру (кількість туристів у групі і відповідно вибір форми туру впливає на його організацію та вартість).
Види транспорту та типи транспортних засобів дуже різняться за своїми характеристиками (таблиця 3.10). При виборі засобів пересування керуються відстанню, а при вборі типу транспортного засобу - його комфортністю (швидкість. місткість, зручності). В пасажирських перевезеннях на далекі відстані домінує повітряний транспорт. За останні 15 років частка туристів в міжнародних повітряних пасажироперевезеннях зросла більш ніж удвічі (з 30 до 70%). У перевезеннях на короткі відстані найбільшою популярністю користується автомобільний транспорт, що стимулюється як зростаючою автомобілізацією населення, так і технологічними змінами в автомобілебудуванні в бік збільшення швидкості та комфортності та зменшення енергомісткості. Так, обсяг автобусних пасажи-роперевезень за останні 20 років збільшився майже вдвічі. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях пасажирів автомобільний транспорт переважив залізничний.
Таблиця 3.10