М.Й. РУТИНСЬКИЙ

Ю.В. ЗІНЬКО

СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ

Навчальний посібник

УДК 379.851(075-8) ББК 75.8 (4УКР)я73 Р90

Рецензенти:

М. П. Мальська — кандидат економічних наук, завіду­вач кафедри туризму Львівського національного універси­тету імені Івана Франка, доцент;

В. О. Матюхін — доктор філософії, виконавчий дирек­тор Прикарпатського відділу Міжрегіональної академії управління персоналом, професор;

В. К. Федорченко — президент Асоціації навчальних закладів українського туристичного та готельного профілю, ректор Київського інституту туризму, економіки і права, професор;

П. А. Горішевський — голова правління Івано-Франків­ської обласної організації Спілки сприяння розвитку сіль­ського зеленого туризму в Україні, викладач Інституту менеджменту та економіки

Рутинський м. Й., Зінько ю. В.

Р90 Сільський туризм: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006.— 271с.

І8ВМ 966-346-145-4

У навчальному посібнику висвітлено теорію і практику організації та функціонування сільського зеленого туризму в Україні. Послідовно розкрито основні поняття й концепції сільського зеленого туризму, а також розглянуто питання менеджменту, планування й маркетингового просування у цій галузі. Проаналізовано європейський досвід і перс­пективи розвитку сільського туризму в Україні.

Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, працівників органів місцевого самоврядування, усіх, хто цікавиться питаннями розвитку сільського зеленого туриз­му в У країні.

Удк 379.851(075.8) ббк 75.8(4укр)я73

©М. Й. Рутинський, Ю. В.Зінько, 2006 І8ВМ 966-346-145-4 © Видавництво "Знання", 2006

Зміст

РОЗДІЛ 1. СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ ЯК ОКРЕМА ФОРМА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОНЯТТЄВО-ТЕРМІНО­ЛОГІЧНІ, КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕО­РЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ...... 11

1.1. Основні поняття та концепції сільського зеленого туризму ........ 11

1.2. Відмінність між "сільським" та "міським" туризмом .........................................37

1.3. Форми організації відпочинку в селі ................................................................... 40

1.3.1. Сільський зелений туризм як вид підсобної діяльності ................................. 42

1.3.2. Мале туристично-готельне підприєм­ництво як основний вид діяльності сільських мешканців у курортно-рек­реаційних районах держави ............................46

2. Європейський досвід організа­ції сільського зеленого туризму ......................................................................................................... 49

2.1. Міжнародна категоризація агрорекреаційного сервісу згідно з концепцією "Break& Breakfast" ....................................................................................................... 49

2.2. Підходи до організації сільського зеле­ного туризму у Великобританії та

в скандинавських країнах ............................................................................................. 52

2.3. Французький досвід організації рекреаційного сервісу в сільській місцевості 57

2.4. Особливості організації агрорекреаційного сервісу в Іспанії та Італії......62

2.5.Австрійські, угорські, румунські та польські "уроки" для України....................65

2.6.Інформаційні технології просування та збуту європейського агрорекреаційного продукту в умовах глобалізації тури­стичного ринку...................70

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ ...........................................................................................76

3.1.Організація сільського зеленого туризму...............................................................76

3.2.Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів......89

3.3.Технологічні основи гостинності............................................................................94

3.4.Особливості планування у сільському зеленому туризмі .................................102

Розділ 4. МЕНЕДЖМЕНТ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ.......121

4.1. Особливості менеджменту сільського зеленого туризму..................121

4.2. Управління іміджем сільської терито­рії ...................132

4.3.Менеджмент людських ресурсів сіль­ського туризму......................135

Розділ 5. МАРКЕТИНГ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНО­ГО ТУРИЗМУ................139

1. Сутність маркетингу сільського зеле­ного туризму.....................................139

5.2. Інформаційні системи маркетингових комунікацій у сільському зеленому туризмі..........149

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕҐІОНІВ УКРАЇНИ........157

6.1.Сучасні підходи до окреслення меж Карпатського туристичного регіону.......157

6.2. Природні, історико-культурні та соці­ально-економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму в регіоні ..................................................161

6.2.1. Львівщина..........................................................................................161

6.2.2.Івано-Франківщина...............................................................................169

6.2.3. Закарпаття............................................................................................177

6.2.4. Чернівеччина.............................................................................................189

6.3. Історія становлення й розвитку сіль­ського туризму в Карпатському регіоні...195

6.4. Географічні та етнографічні засади внутрішньореґіональної спеціалізації агро­рекреаційного сервісу в Карпатському регіоні..............................202

6.5. Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму ..........................................................213

6.6.1. Львівський субрегіон................................................................................223

6.6.2. Івано-Франківський субрегіон.....................................................230

6.6.3. Чернівецький субрегіон.....................................................................239

6.6.4. Закарпатський субрегіон...................................................................243

Розділ 7. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ..............................................................................249

7.1.Реалії розвитку сільського зеленого туризму в Україні на початку XXI ст. . 249

7.2. Рекомендації щодо розвитку сільського явленого туризму у Карпатському регіоні...........258

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...................................................... 264

ВСТУП

З початку XXI ст. сільський зелений туризм, за визнанням експертів Всесвітньої туристичної органі­зації (ВТО), є одним з секторів туристичної індустрії, що динамічно зростають. Ідеї охорони навколишнього середовища, що стали надзвичайно популярними серед західної цивілізації, охопили й індустрію туризму. Внаслідок цього серед масових туристів виник попит на види туризму, альтернативні масовому, — т. зв. зе­лені подорожі. Згідно з офіційними статистичними да­ними ВТО, "зелені" подорожі нині займають від 7 до 20 % у загальному обсязі турпоїздок.

Темпи росту сільського зеленого туризму оцінюють­ся від 10—20 % до ЗО % у рік (для пригодницького ту­ризму, до складу якого він входить за статистикою ВТО), а його частка в доходах від міжнародного туриз­му сягає 10—15 % .

Тільки один європейський ринок сільського зелено­го туризму, за оцінками Європейської Федерації Фер­мерського та Сільського Туризму (Euro Gites), на сьогод­ні складає близько 2 млн. ліжко-місць. Український ри­нок потенційно здатний прийняти й розмістити на селі близько 150 тис. "зелених" туристів.

У 1990-х рр. сільські місцевості України зазнали істотних структурних змін: проблем із зменшенням населення, зростанням безробіття, зменшенням при­бутків, масовою заробітчанською міграцією, погіршен­ням соціального захисту, втратою сільської ідентичності й культури.

Упродовж останніх 15 років незалежного розвитку Україна має стійку негативну тенденцію до скорочення кількості сільських населених пунктів, тобто вимирання піл. З 1990р. до початку 2006р. Україна втратила 312 сіл. їхні назви щезли не лише з дорожніх вказів­ник І в і регіональних документів, а навіть із сучасних топографічних карт.

Для даними офіційної статистики, нині в Україні залишилося близько 28600 сіл, однак у 8,5 тис. з них упродовж останніх трьох років не народилася жодна дитина. А це означає, що такі села також приречені на "тихе" вимирання.

Нині українські демографи щораз частіше оперують тин йми науковими поняттями, як "поселення, що „зникають” та "занепадаючі поселення". Для прикладу, чинш у Львівській області до категорії тих, що зника­ти, офіційно зараховано 85 (4,6 % ) сільських поселень. Це села з населенням до 50 осіб, з кризовою демографіч­ною ситуацією — домінуванням населення пенсійного віку (60—80 %). У багатьох з цих малих сіл на сьогодні проживають лише особи пенсійного віку або пенсійного І працездатного перед пенсійного. Звичайно, внаслідок Природного скорочення населення такі поселення надалі зникатимуть.

Відродження і подальший економічний та соціальний розвиток сільських громад України нині пов'язують з індустрією туризму, зокрема, сільського зелено-Ці наукові дослідження свідчать про те, що сільський туризм здатний забезпечити економічну та демографічну рентабельність у сільських місцевостях та вирішити їхні соціально-економічні проблеми.

Регіони України мають надзвичайно багату природно- й ентонокультурно-ресурсну базу, що створює передумови для його широкого використання у відпочинкових цілях. М'який клімат, мальовничі ландшафти, цікава історико-культурна спадщина є запорукою організації рівнобічного відпочинку й туризму в сільських мірцймпптях нашої країни.

Сільський зелений туризм на початку XXI ст. — одна із найперспективніших видів відпочинку у Карпатському, Поліському, Подільському, Наддніпрянської регіонах. Для сільських мешканців України цей вид туризму є найкращим стимулом для започаткував й розвитку підприємницької діяльності, що дає додаткові прибутки та підвищує рівень зайнятості членів сільських родин. Крім цього, діяльність сільських громад з організації агрорекреаційного сервісу стимулюють облаштування сільських осель та благоустрій сільські місцевості, створює додаткові шляхи наповнення місцевих бюджетів, перетворюється на вагомий чинник пер" елективного розвитку сільських територій.

Пріоритетність розвитку сільського зеленого туризму в усіх регіонах України зумовлена такими обставами:

• Регіони України володіють значним, досі ще мало освоєним, рекреаційним потенціалом, що потребує пошуку альтернативних ефективних стимулів для його раціонального використання у відпочинково-туристичних цілях.

• Збережена етнокультурна самобутність історії них країв нашої держави (Буковина, Покуття, Закарпаття, Волинь, Поділля, Слобожанщина тощо) виступає ексклюзивною міжнародно-туристичною конкурентною перевагою, що дозволить нашій країні бути серед основних осередків розвитку сільського туризм на Європейському континенті.

• Розвиток сільського зеленого туризму стимулі мале підприємництво, важливе для відродження традиційного господарського укладу й оздоровлення економіки аграрних районів нашої держави.

• Поширення в Україні практики організації агрорекреаційного сервісу вирішує низку напружених соціальних проблем регіонів, зокрема, масового безробіття, закордонного заробітчанства, складного соціального клімату тощо.

• Практика організації для туристів відпочинку на селі сприяє зміні екологічної свідомості сільського на­селення, тому здатна відігравати важливу роль у збере­женні довкілля.

• Ця форма масової рекреації, як жодна інша, сприяє вихованню національно-патріотичних почуттів.

У пропонованому навчальному посібнику здійснено спробу узагальнити теоретичні напрацювання в царині менеджменту, маркетингу та організації сервісу сіль­ського зеленого туризму, проаналізувати досвід органі­зації такої форми масового дозвілля у країнах Євро­пейського Союзу, окреслити сучасний стан і тенденції становлення сільського зеленого туризму в Україні.

При розробці структури й змісту навчального посіб­ника його автори керувалися чинними вимогами дер­жавного стандарту за напрямами підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" і "магістр", а також сучасними вимогами національного туристич­ного ринку до рівня підготовки спеціалістів туристич­ної сфери.

Готуючи посібник, його автори використали матері­али, напрацьовані національною Спілкою сприяння роз­витку сільського зеленого туризму в Україні (голова правління — В. П. Васильєв) та її Львівським обласним осередком (голова правління — Ю. В. Зінько), а також матеріали наукових досліджень співробітників кафед­ри туризму Львівського національного університету імені Івана Франка.

Щиро сподіваємося, що запропонований посібник "Сільський зелений туризм. Організація, управління, перспективи розвитку в Україні" стане в добрій нагоді всім, хто готується працювати у сфері сільського зеленого туризму, підприємницьких та громадських туристич­них структурах, працівникам органів місцевого само­врядування сільських громад, а також усім зацікавле­ним читачам, які прагнуть пізнати туристичну при­вабливість українського села й збагатитися незабутніми враженнями від знайомства з традиційним народним історико-етнографічним агрорекреаційним колоритом регіонів України.