SELECTION_last_file

71

середовища. Оскільки такі недоліки постійно спостерігаються у товарних господарствах, то тривалість продуктивного використання таких тварин істотно скорочується. Знижується рівень їх молочної продуктивності і відтворної здатності. Наприклад, у кращих товарних стадах Білоцерківського племпідприємства Київської області надій молока чистопородних чорнорябих і низькокровних (до 25%) за голштинською породою помісних корів був вищим на 250 кг, ніж у помісних корів із кровністю 75% і більше. До того ж, генетичний потенціал у висококровних помісей був вищим у середньому на 2000 кг молока.

Удержплемзаводі „Христинівський” Черкаської області, де високий рівень годівлі і утримання тварин, спостерігається ріст надоїв молока від помісних корів у зв'язку зі збільшенням кровності за голштинською породою. Так, надій молока чистопородних сименталів становив 3144 кг, помісей І покоління – 4957 кг, помісей ІІ покоління – 6332 кг.

Укращих умовах середовища високий рівень продуктивності можуть проявити тільки тварини з високим генетичним потенціалом. Це положення можна підтвердити тим, що скільки б ми не годували корову м'ясного напряму продуктивності, наприклад, породи шароле, високих надоїв молока вона не досягне.

Для максимального використання кращих спадкових задатків слід добирати таких племінних тварин, які переважають інших за спадковістю, тобто мають більшу кількість генів та їх комбінацій. Перевага, зумовлена генами, передається за спадковістю від батьків потомству. Перевага, зумовлена кращими умовами середовища, не передається потомству від батьків.

Для того, щоб виявити кращі генотипи серед фенотипів, необхідно тваринам яких селекціонують створювати однакові умови середовища. Так, щоб дібрати кращих кнурів або бугаїв м'ясних порід, їх потомство ставлять на контрольне вирощування на спеціальних дослідних станціях. Вилучивши вплив умов середовища, встановлюють генетичну різницю між тваринами.

72

Різниця між продуктивністю дібраних і рештою тварин після оцінювання їх в однакових умовах середовища, помножена на коефіцієнт успадковуваності, показує, на скільки збільшиться генетичний потенціал їх потомства.

Запитання для самоконтролю

1.Які основні елементи складають структуру популяцій?

2.У чому полягає суть закону Харді-Вайнберга?

3.Дайте визначення генофонду популяції.

4.Які фактори змінюють і які зберігають структуру популяції?

5.У чому суть мутаційної, комбінативної і корелятивної спадкової мінливості?

6.Які Ви знаєте варіанти добору залежно від кількості ознак?

7.Які Ви знаєте методи селекції?

8.У яких випадках виникає ефект наддомінування?

9.Назвіть типи класифікації „генотип-середовище”.

10.Які основні принципи великомасштабної селекції у тваринництві?

73

РОЗДІЛ 2

СЕЛЕКЦІЯ МОЛОЧНОЇ ТА МОЛОЧНО-М’ЯСНОЇ ХУДОБИ

В Україні для виробництва молока переважно використовують українські чорно-, червоно-рябу, червону і буру породи молочного напряму продуктивності та симентальську і лебединську – комбінованого (рис. 2.1).

2.1.Селекційні ознаки, методи їх оцінювання та генотипні параметри

Умолочному скотарстві основні селекційні ознаки умовно розділяють на продуктивні і технологічні. До продуктивних селекційних ознак належать: надій, кількість жиру і білка в молоці, відгодівельні та м’ясні якості, витрати корму на виробництво одиниці молочної і м’ясної продукції, відтворна здатність, тривалість продуктивного використання; технологічні – придатність корів до машинного доїння, міцність конституції, стійкість до захворювань і стресів, норов тварин.

Молочна продуктивність. Надій виміряють шляхом контрольного доїння спеціальним лічильником, молокоміром, апаратом для роздільного видоювання часток вим'я. У племінних заводах визначають один раз на декаду; на молочних комплексах і товарних фермах – один раз на місяць. Надій за всю лактацію і за 305 діб кожної лактації визначають протягом всього продуктивного життя корови. Надій за лактацію визначають за формулою 2.1:

У=УК1·Д1 + УК2 ·Д2 +...+ УКі ·Ді,	(2.1)
де У – надій за лактацію, кг; УК – надій у день контролю, кг;	Д – кількість
діб між двома суміжними контрольними доїннями; К1, К2 ...	Кі – номер
контрольного доїння.

Надій корів-рекордисток перевищує 25000 кг молока за лактацію, надій за добу – понад 110 кг.

Вміст жиру в молоці (%) визначають у добовій або дводобовій пробі за допомогою апаратів типу „Мілко-тестер”, „Промілк”, „Бутирометр” один

74

раз на місяць. Середній вміст жиру в молоці за лактацію обчислюють через однопроцентне молоко за формулою (2.2):

Бура молочна

Голштинська

Рис. 2.1. Представники основних порід молочного і комбінованого

напрямів продуктивності, яких розводять в Україні

75

Продовження рисунка 2.1

Симентальська

Українська червона молочна

76

Продовження рисунка 2.1

Джерсейська

Українська червоно-ряба молочна

77

Продовження рисунка 2.1

Українська чорно-ряба молочна

Червона степова

	78
Ж=ЖК1 ·У1 + ЖК2 ·У2 +...+ ЖКі · Уі	(2.2)

де ЖК1, ЖК2, ..., ЖКі – вміст жиру в молоці в день контролю,%; У1, У2, У3 – надій за відповідний місяць лактації, кг.

Середній вміст жиру в молоці у корів сучасних заводських порід коливається від 2,8 до 5,6%. Основні показники хімічного складу коров’ячого молока показані у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Хімічний склад коров’ячого молока

Показники	Коливання
Вода	87,5…88,5
Суха речовина	11,5…12,5
у т.ч. жир	2,8…5,6
білок	2,6…4,1
Молочний цукор	4,5…5,0
Мінеральні речовини	0,7…0,8

Для правильного визначення жирності молока пробу молока беруть пропорційно надою за кожне окреме доїння.

Вміст білка в молоці (%) визначають у добовій або дводобовій пробі за допомогою апаратів типу „Мілко-тестер”, „Фос-соматик”, класичним методом Кьєльдаля один раз на місяць. Методика розрахунку середнього вмісту білка за лактацію така, як і вмісту жиру в молоці. Середній вміст білка в молоці коливається від 2,6 до 4,1%. Найбільший показник мають породи з підвищеною жирністю молока (джерсейська, айрширська, англерська, червона датська та ін.).

Кількість молочного жиру та білка за лактацію (кг) в надої за всю і за перші 305 діб визначають після закінчення лактації. Обчислюють множенням надою на середній процент жиру в молоці за лактацію і діленням на 100.

Вміст сухої речовини в молоці (%) визначають шляхом висушування до постійної маси в сушильній камері. До складу сухої речовини молока

79

входять жир, білок, цукор, мінеральні солі. В сухій речовині молока міститься близько 160 поживних речовин і вітамінів.

Коефіцієнт постійності лактації визначають відношенням надою молока за другі 100 діб лактації до надою за перші 100 діб після закінчення 200 діб лактації або після її закінчення. Коровам зі стійкою лактаційною кривою надається перевага в селекційній роботі. Вони рівномірніше використовують корми і менше потребують в раціоні концкормів. Кількісною характеристикою лактаційної кривої є коефіцієнт сталості лактації, який виражається в процентах. Чим він вищий, тим рівніша лактаційна крива.

Витрати корму на молочну продукцію (корм.од.) визначають за даними науково-господарських дослідів та бухгалтерського і зоотехнічного обліків кожний день або один раз на місяць протягом лактації, або за окремі її періоди, два дні у декаду протягом всієї лактації, після закінчення календарного року. Під час вивчення витрат корму на молоко у науководослідних господарствах зважують всі корми, які згодовують коровам, і неспожиті залишки за групової або індивідуальної годівлі щоденно або по контрольних днях (в ці ж дні проводять облік продуктивності підконтрольних тварин) протягом всієї лактації, або в окремі її періоди тривалістю не менше 15 діб. В останньому випадку отримані дані мають лише відносні значення, тобто застосовуються тільки для порівняння різних порід або інших груп тварин. У господарствах визначають витрати корму на молоко за даними бухгалтерського обліку. В кращих господарствах цей показник – 0,9…1,1 корм.од. на 1 кг молока.

Витрати кормових одиниць на центнер молока, залежно від комплексу факторів в господарствах України, коливаються в межах 0,9 – 1,6 ц. Таке коливання обумовлене різною збалансованістю раціонів за поживністю.

Витрати кормових одиниць на центнер молока залежать від продуктивності корів і породи (табл. 2.2).

		80
		Таблиця 2.2
Витрати кормових одиниць у стадах різного рівня продуктивності
	(Всяких О.С., 1984)	Витрати кормових
Порода за напрямом	Середній надій на
продуктивності	корову в рік, кг	одиниць (ц) на 1 ц молока
Молочна	3918	1,20
Комбінована	4257	1,10
Комбінована	4831	1,32
Молочна	5201	1,10
Молочна	5435	1,07

Відомо, чим вищі надої, тим вища оплата корму продукцією. Так у корів голштинської породи вона вища на 10%. Для додаткового виробництва 25 кг молока 4% жирності необхідно витрачати 6,9 кормових одиниць, а для підвищення жирності молока на 0,02% – 5 кормових одиниць.

Надій за 305 діб лактації – основна селекційна ознака корів молочних і молочно-м’ясних порід.

Під час добору корів за фенотипом їх порівнюють між собою за показниками надою за 305 діб аналогічної лактації (принцип ровесниць). Під час добору за генотипом їх оцінюють за показниками племінної цінності, визначених на основі порівняння надоїв оцінюваних корів із ровесницями, з корекцією на коефіцієнт успадковуваності (h2). Під час добору потенційних матерів бугаїв та матерів корів враховують надій корів за всі наявні лактації, що дає змогу підвищити точність і ефективність добору в стаді, а також вести побічний добір тварин за міцністю конституції, тому що тільки здорові, витривалі тварини можуть бути високопродуктивними протягом усього життя. Однак і за такого підходу дотримуються принципу порівняння оцінюваних корів із ровесницями, тобто за аналогічні лактації, наприклад, порівняння корів за дві перші лактації, за три перші лактації і т.д.

Для попереднього оцінювання первісток визначають їх надій за перші 90…150 діб лактації. Коефіцієнт кореляції між надоєм за цей період і надоєм