20. Надлонна пункція сечового міхура.

Якщо катетеризацію сечового міхура виконати неможливо (наприклад, у разі розриву сечівника, уролітіазу тощо), для екстреної евакуації сечі проводять надлобкову пункцію. Перед пункцією надлобкову ділянку голять. Хворий лягає на операційний стіл. Пальпаторно та за допомогою перкусії визначають контури сечового міхура. Місце пункції обробляють антисептиками і знеболюють 0,25—0,5 % розчинами новокаїну. Після цього роблять прокол по середній лінії на 1—2 см вище від лобка (мал. 12). У разі проколювання апоневрозу зовнішніх косих м'язів живота відчувають нібито провал голки. Якщо голка потрапила в сечовий міхур,то в разі відтягування поршня шприца в його циліндрі з'являється сеча. Сечу також можна випускати самостійно, натягнувши на муфту голки гумову трубку і повернувши хворого на бік. Після пункції місце проколу обробляють за всіма хірургічними правилами.

21. Проба Троянова-Тренделенбурга.

Проба дозволяє діагностувати недостатність великої підшкірної вени стегна і перфорантних вен

Хворий знаходиться в горизонтальному положенні з піднятою кінцівкою, з поверхневих вен якої масажуванням видаляють кров. У ділянці верхньої третини стегна підшкірні вени перетискуються джгутом. Хворий встає.

Якщо у вертикальному положені (з джгутом і після його зняття) вени повільно заповнюються знизу, то пробу вважають негативною. При швидкому ж наповненні вен, в основному згори, проба позитивна.

Існують 4 можливих варіанти проби:

• Заповнення підшкірних вен після зняття джгута відбувається повільно, протягом 30с і більше, що свідчить про нормальну функцію клапанного апарату

• Заповнення підшкірних вен після зняття джгута відбувається протягом кількох с струменем крові зверху вниз, що свідчить про недостатність клапанів великої підшкірної вени

• Заповнення підшкірних вен відбувається протягом секунд до зняття джгута, а після зняття джгута кровонаповнення підшкірних вен не збільшується, що свідчить про клапанну недостатність перфорантних вен

• Підшкірні вени швидко заповнюються до зняття джгута, після зняття джгута кровонаповнення великої підшкірної вени зростає- сполучена недостатність клапанів великої підшкірної іперфорантних вен

22. Проба Пратта-2.

Проба дозволяє визначити неспроможність перфорантних вен і їх локалізацію

1. У положенні хворого лежачи на спині підіймають ногу під кутом 45-60’

2. На ногу хворого накладають перший еластичний бинт від стопи до верхньої третини стегна

3. Вище еластичного бинта велику підшкірну вену стискають гумовим джгутом , що запобігає ретроградному скиданню крові через недостатній остіальний клапан

4. Хворого переводять у вертикальне положення і негайно нижче джгута накладають другий еластичний бинт

5. Другим еластичним бинтом бинтують кінцівку зверху вниз у міру того, як виток за витком знімається перший бинт

6. При цьому між бинтами залишають проміжок шириною 5-10см, в якому відзначають появу напружених варикозних вен

Оскільки в цьому випадку виключена можливість заповнення вени як з вище розташованих відділів, так і з дистальних її відділів, то заповнення варикозних вен вказує на недостатність перфорантних вен