1. 23. Організація та проведення медичної експертизи продовольства в умовах можливого зараження радіоактивними та отруйними речовинами і бактеріальними засобами.

Санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають харчові продук-

ти і вода, які були забруднені радіоактивними або отруйними речовина-

ми чи заражені бактеріологічними (біологічними) засобами внаслідок

дії чинників зброї масового ураження (ядерної, хімічної та біологічної)

або катастроф на об’єктах. Контроль забруднення (зараження) продовольства проводиться за

наказом командира формування (керівника державної адміністрації

території) для визначення виду та ступеня забруднення РР, ОР чи зара-

ження БЗ. Починати проведення контролю треба з отримання інформації у

штабах та управліннях координаційних комісій відповідних рівнів щодо

даних про радіаційну, хімічну і бактеріологічну (біологічну) обстанов-

ку для встановлення можливого забруднення (зараження) продуктів хар-

чування в осередках (районах) ураження.

Контроль може бути попереднім, лабораторним і експертним (сані-

тарно-епідеміологічна екаспертиза). Попередній контроль здійснюють з метою первинного

визначення ступеня забруднення (зараження) продовольства за до-

помогою приладів: радіометра-рентгенометра або ра-

діометричної лабораторії, хімічної розвідки .

Проводять його безпосередньо у місцях забруднення

(зараження) або на площадці спеціальної обробки .

Процес лабораторного контролю включає:

– приймання і реєстрацію проб продовольства, що доставлені на

дослідження;

– первинну обробку проб і приготування із них препаратів та дослі-

дження їх з метою визначення питомого забруднення РР чи ОР, а також

виду та ступеня ОР;

– видачу лабораторного висновку.

Санітарно-епідеміологічну експертизу проводять спеціалісти СЕЗ

(СЕЛ), а також хімічної та ветеринарної служб у випадках зараження

продовольства БЗ, забруднення невідомими видами ОР або за необхід-

ності визначення у ньому якісного та кількісного складу радіоактивних

ізотопів. Заходи санітарно-епідеміологічної експертизи включають весь

перелік робіт під час попереднього та лабораторного контролю, а також

дослідження з метою визначення всіх можливих видів отрут і хворобо-

творних мікробів, які не можливо визначити силами і засобами польо-

вих радіометричних та хімічних лабораторій.

26. Токсичні харчові катастрофи. Причини їх виникнення. Наслідки

Харчові отруєння – це захворювання з гострим або хронічним пере-

бігом, які виникають внаслідок вживання страв або харчових продуктів,

що заражені певними видами мікроорганізмів та їх токсинами або містять

токсичні речовини немікробного походження. Клінічна картина:

короткий інкубаційний період (від 20 хв до 24 год,

деколи і довший); короткочасний перебіг з явищами загальної інтокси-

кації та розладу роботи шлунково-кишкового тракту – біль в ділянці

живота, блювота, пізніше пронос, загальна слабість, порушення діяль-

ності серцево-судинної системи тощо; Отруєння немікробного походження виникають внаслідок тривалого надходження з їжею незначної кількості отруйних речовин, для яких

характерна матеріальна або функціональна кумуляція (хлороорганічні

отрутохімікати, солі миш’яку, ртуті тощо). Отруєння можуть мати підго-

стрий або хронічний перебіг. Визначальним чинником у виникненні харчових токсикоінфекцій є

надходження в організм людини разом з їжею масивних доз живих хво-

роботворних мікроорганізмів. Для харчових токсикоінфекцій характер-

ною є сумісна дія на організм живих мікроорганізмів та токсичних ре-

човин, які утворюються при загибелі цих мікроорганізмів у шлунково-

кишковому тракті людини. Харчові інтоксикації спостерігаються при

надходженні в організм людини з їжею лише токсинів, які виділяються

окремими видами мікроорганізмів (стафілококами, паличками ботулі-

нусу тощо).