27. Хімічні катастрофи в Україні і світі. Наслідки.

Наявність в Україні розвиненої промисловості, її надмірна концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, більшість з яких потенційно небезпечні, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, розвинена мережа транспортних комунікацій, а також нафто-, газо- та продуктопроводів,— усе це збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, які несуть у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища. Одним із найяскравіших прикладів аварій може служити аварія, яка трапилась на хімічному підприємстві американської транснаціональної корпорації "Юніон Карбайд" в у 1984 році. Викид відбувся раптово, в нічний час. У результаті аварії в атмосферу потрапило декілька десятків тонн газоподібного компонента – метилізоционату. Ця сполука – дуже сильна отрута, яка викликає ураження очей, органів дихання, мозку та інших життєво важливих органів людини.

Аварія сталася 16 липня .На 12 км перегону "Красне-Ожидів" відбулося сходження з колії 15 цистерн товарного потягу. Потяг складався з 58 вагонів, з яких - 15 цистерн по 50 т жовтого фосфору. З пошкодженої цистерни відбувся витік фосфору з подальшим розтіканням на площу близько 300 кв. м. Виникло загорання, в зоні горіння опинилося 6 цистерн. Станом на 22 год.29 хв. 16 липня загорання було повністю ліквідовано. Внаслідок горіння сформувалася хмара продуктів горіння зоною враження 86 кв. км - 14 населених пунктів Бродовського району (11 тис. людей) та частина Радехівського району

. Жовтий фосфор - сильна отруйна речовина. Смертельна доза жовтого фосфора станвить десяту долю граму. Викликає ураження кісток, кісткового мозку, некроз щелепи. Фосфор застосовують у виготовленні мінеральних добрив, а також для так званих фосфорних бомб.

28. Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій.

Санітарно-гігієнічні заходи в осередках катастроф спрямовані на запобігання виникненню та ліквідацію умов, які сприяють поширенню збудників інфекції, а також на нейтралізацію виявлених та можливих чинників передачі збудників.

Необхідно взяти під контроль усі об’єкти, що мають гігієнічне значення, як зруйновані та пошкоджені в осередку катастрофи, так і ті, що продовжують функціонувати.

У разі виходу з ладу діючих водопровідних споруд та мереж санітарно-епідеміологічна служба разом із зацікавленими організаціями вживає заходи щодо забезпечення населення доброякісною водою проводяться заходи щодо профілактичних харчових отруєнь та гострих кишкових захворювань.

У разі пошкодження систем каналізації, надходження стічних вод у відкриті водоймища визначаються екстрені заходи щодо проведення ремонтно-відновлювальних робіт та припинення скидання неочищених стічних вод.

Здійснюється контроль за санітарним станом житлового фонду, місць тимчасового розселення евакуйованого населення, рятувальників та будівельників, повнотою і своєчасністю санітарної очистки населених пунктів, за утриманням та безпечною експлуатацією звалищ тощо.

За наявності зоонозних захворювань чи в разі загрози їх виникнення сільськогосподарські або свійські тварини залежно від їх цінності та міри небезпеки або знищуються, або підлягають негайному лікуванню. Якщо є гризуни, проводиться дератизація.

З метою запобігання під час виникнення деяких інфекцій (чума, висипний тиф епідемічний, енцефаліти, низка геморагічних гарячок тощо) проводиться дезінсекція.

Санітарно-епідеміологічна служба узгоджує з місцевою владою питання, пов’язані із збиранням та похованням загиблих тварин, а також похованням трупів людей.

Важливе запобіжне значення має організація санітарно-гігієнічних заходів у місцях тимчасового розселення населення, рятувальників та будівельників.