GIGIENA відповіді на питання

28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди. Погода – сукупність фіз. властивостей приземного шару атмосфери у відносно короткому відрізку часу ( години, доби, тижні). Головна причина зміни погоди – рух повітряних мас. погодохарактеризуючі фактори: t?, вологість, шв. і напрям руху повітря, атм. тиск, прозорість і електричний стан атмосфери, характер хмарності, наявність опадів. Гігієнічне значення: гаряча погода > до напруги терморегуляції, і перегрівання, холодна – до ^ к-сті простудних хвороб і обморожень, похмура > v інтенсивність УФ радіації, безвітряна > сприяє забрудненню приземного шару повітря атмосферними викидами промисловості, несприятлива погода погіршує умови праці та відпочинку на відкритому повітрі, погодні умови впливають на виживання патогенних збудників у навколишньому середовищі і виплід носіїв інф. захв. Медичні класифікації погоди: за Григор’євим:1) вельми сприятливий тип ( стійка, частіше зумовлена антициклоном, відсутність істотної хмарності, опадів, атм. тиск > 760 мм.рт. ст., вітер 0.30 м/с, перепад тиску не > 5 мм.рт.ст., кисню > 315 мг/л), 2) сприятливий (незначні зміни погоди місцевого характеру, короткочасні не рясні опади, змінна хмарність, атм. тиск 760 – 755 мм.рт. ст., вітер 4-7 м/с, , перепад тиску 6-8 мм.рт.ст., температури – не > 5?С, кисню 315 мг/л), 3) потребує посилення медичного контролю ( хмарна, нестійка, опади, гради місцевого походження, атм. тиск 754-745 мм.рт. ст., вітер – 10 м/с, кисню 289-260 мг/л), 4) потребує строгого медичного контролю ( погода зуморвлена циклоном, грози, інтенсивні опади, атм. тиск 745 мм.рт. ст, перепад t?- 10?С і >, кисню 260 мг/л). ЗаФедоровим:1) оптимальний / 1-й тип/ ( t? не >2, тиск не> 4, вітер не > 3м/с), 2) подразнюючий /2-й тип/ ( t? не >4, тиск не> 8, вітер не > 9м/с), 3) гострий / 3-й тип/ ( t? >4, тиск > 8, вітер > 9м/с). 29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. її несприят впливу. Методи профіл. геліометеотропних реакцій у людей. Частина людей, особливо хворих, похилих є метеолабільними, у них різкі зміни погоди викликають метеотропні реакції. Характер і вираженість метеотропної реакції залежить від стану організму, захворювання, особливостей праці і побуту. Найчастіше зустрічаються с-ми: погіршення загального стану, порушення сну, занепокоєння, головний біль, v працездатності, швидка втомлюваність, різка зміна АТ. Змінюється чутливість до лікарських речовин, виникають фантомні болі у людей з ампутованими кінцівками, біль у суглобах. При розвитку біотропних синоптичних ситуацій ^ частота ІМ, гіпертонічних кризів, інсультів, приступів стенокардії. Методи профілактики: облік метеочутливих хворих, як на лікарській дільниці, так і в стаціонарі, виділення осіб підвищеного ризику, організація медичного прогнозу погоди, повідомлення лікувально-профілактичних закладів про прогноз погоди, ^ неспецифічної стійкості організму, щадний режим для хворих, переведення хворих підвищеного ризику в спеціальні палати зі штучним мікрокліматом, покращення мікрокліматичних умов у звичайних палатах, перенесення планових операцій чи важких процедур, планові 10-15 денні планові курси лікування при несприятливому місячному прогнозі погоди. 30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах. Клімат- багаторічний режим погоди на певній місцевості, що закономірно повторюється. кліматоформуючі фактори: широта ( визначає притік сонячної радіації), висота над рівнем моря, рельєф і тип поверхні землі, особливості циркуляції повітряних мас, близькість до моря і океану. класифікація клімату: щадний ( теплий з малими амплітудами t, відносно невеликими річними , місячними, добовими коливаннями інших мет. показників ) і подразнюючий ( виражена добова і сезонна амплітуда метеорологічних показників, вимагає підвищених вимог до адаптаційних механізмів). До щадного належить: лісовий клімат середньої смуги Південного берегу Криму. До подразнюючого: холодний клімат півночі, високогірний, спекотний клімат степів Середньої Азії. 31. Акліматизація, її фази та особливості акліматизації в різних регіонах. Роль соціально-економічних умов проживання, режиму праці та відпочинку, умов побуту та харчування, загартування, одягу в процесі акліматизації. Акліматизація- складний соціально-біологічний процес активного пристосування до кліматичних умов. Фази: 1) початкова – при холодному – напруження терморегуляції, звуження капілярів, ^ ОЦК, ^ основного та ін. видів обміну, - при спекотному - напруження терморегуляції, ^ потовиділення, v основного обміну, v АТ, ^ ЧСС, ^ЧД, v еритропоезу, спрага, v апетиту. –при високогірному – компенсаторний еритропоез, ^ ЖЄЛ, зсув КОР в сторону алкалозу, напруження терморегуляції, світловий дискомфорт.2) перебудова динамічного стереотипу ( є 2 напрямки: сприятливий і несприятливий) сприятливий плавно переходить в 3-тю, при несприятливому – виражені дезадаптаційні метеоневрози, метеорологічні артралгії, цефалгії, міалгії, невралгії, v заг. тонусу і працездатності, загострення хрон. захв. 3) фаза стійкої акліматизації – стабільність обмінних процесів, відсутність розладів живлення, норм. працездатність, звичайний рівень і характер захворюваності, норм. показником народжуваності, хорошим фіз. розвитком новонароджених. Для полегшення акліматизації на півночі – компактна забудова населених місць, розміщення будинків торцями до панівних вітрів, криті переходи між окремими будинками, проф. опромінення УФ світлом, харчування енергомістке, одяг – малотеплопровідний, вітрозахисний, взуття - > на 2 розміри ( для додаткових носків). в умовах спекотного клімату – забудова менш густа, макс. озеленення вільних місць, спорудження басейнів, фонтанів, виключають західну і південно-зажідну орієнтацію будинків, влаштовують балкони, веранди тощо, v енергомісткість раціону, ^ к-сть мінеральних солей і водорозчинних вітамінів, основні прийоми їжі – вранці та в 2-й половині дня. Акліматизації сприяють задовільні соціально-економічні умови проживання побуту та харчування, раціональний режим праці та відпочинку, загартовування, правильний підбір одягу тощо. 32. Використання кліматичних факторів для загартування, профілактики і лікування захворювань. Кліматичні курорти України.  Форми кліматотерапії: аеротерапія, сонцелікування, таласолікування. курорти - Південний берег Криму , Карпати, сан. в хвойних лісах ( "Червона калина", Рівн. обл.)

33. Хімічний склад атмосферного повітря, гігієнічне значення азоту, кисню, діоксиду вуглецю, озону. Кисень - 20,94%, вуглекис. газ - 0.004%, азот - 78.08%, аргон та інші інертні гази - 0.94%, водяні пари - 0,42%. Азот та інші інертні гази приймають участь в розбавленні кисню, наявність азоту v токсичний вплив надлишкового парціального тиску кисню, Може викликати кесонну х-бу у водолазів і працівників кесонів. Кисень - дихання, при температурі ^ 35- 40 0С парціальний тиск кисню v ( до 18 кПа) і може приводити до погіршення самопочуття в хворих із гіпоксією. У здорових людей зрушення виникають, коли вміст кисню v до 16 - 17% (парціальний тиск v до 16 кПа ), при 11-13% (12 кПа) - виражена гіпоксія .Вуглекис. газ - в 1,5 раз важчий за повітря, тому накопичується в нижніх частинах замкнутих приміщень, це може сприяти отруєнням. Вміст в повітрі поза вел. насел. пунктами - 0,03 - 0,04%, в насел. пунктах - до 0,06%. При ^ конц - ацидоз, ткан. гіпоксія, розшир. периф. судин, тахікардія, тахіпное. Фізіологічна р-я на ^ СО2 - при конц. 0,1%, при 0,5% - зміни на ЕЕГ, 1% - ацидоз, 2% - виражена токсична дія, 10-12% - смерть.Озон - бактерицидний, тонізуючий ефект, захист від космічної радіації, зокрема короткохвильового УФ- випромін.,знищує неприємні запахи, стимулюючий вплив на людину, ^ стійкість до холоду, токс. впливів, гіпоксії;^ вміст Hb, еритроцитів, активність лейкоцитів. У великих містах приводить до утворення фотохімічного туману при сильному забрудненні повітря, такий туман має ще гірший вплив на людину, як смог. 34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць. Види дії забрудненння на людину- 1) створюється запах, який викликає рефлекторні р-ї: затрим. дих., v част. дих, v вентил легень,нудота, гол. біль. 2) Крупнодисперсний пил викл. очний травматизм ( конюнктивіт, кератит). 3) Пил і гази v бар"єрні ф-ї дих. шляхів, миготл. епітелію, викл запалення, пневмоконіози. 4) при задимленні v імунітет, v фіз. р- ток, ^ захворюваність ( бронхіти, пневмонія, ангіни). 5) При забрудненні пов. фтористими сполуками- флюороз, антибіотиками, берилієм - алергії. 6) При згорянні пального - утв. 3,4бензпірен та ін. канцерогени - рак. 7)дія смогу і фотохімічного туману - різь в очах, гол. біль, сльозотеча, сухий кашель, загострюються серцеві та легеневі захв. 8) Вплив на сан. умови життя - інтенсивне задимлення повітря v прозорість атмосфери, сприяє хмаро - і туманоутворенню, ( пилинки - ядра конденсації), в рез-таті - ^ к-ть хмарних і туманних днів, v освітленість (до 30 - 50%), інтенсивність УФ- опром. ( до 30 - 60%). Пил несприятливо діє на зелені насадж., викл. їх загибель. Населення скаржиться на швидке забруднення вікон, неможливісь провітрити житло. Швидко виникає корозія металевих і бетонних конструкцій, руйнув. пам"ятників, культових споруд і т.д. Охорона: Використання каталізаторів в автомобілях; очисних споруд (циклони, пиловловлювачі), фільтрів на виробництвах, v викиду сажі, біля міст розміщувати так, щоб вітер відносив викиди ві міста., використовувати захисну роль зелених насадж. Нормування - (ГДК): чадний газ - 3 мг/м3, сірчистий ангідрид - 0,5 мг/м3, сажа - 0,15 мг/м3, пил нетоксичний - 0,5 мг/м3, сірчана к-та - 0,3 мг/м3. (середньодобова ГДК): ртуть - 0,0003 мг/м3, свинець 0,0007 мг/м3, бензпірен - 1,2510-7. 35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану. Електричні властивості повітря х-ються іонізацією атмосфери, електричним і магнітним полем Землі, грозовими розрядами, та ін. Джерелом випром. є електростанції, телецентри, РЛС, високовольтні ЛЕП,. Осн. причиною іонізації є космічні помені і радіоакт. випром. Є легкі, середні і важкі іони. В сільській місцевості - 1000 легких іонів на 1 мл, в горах і біля моря- 2000 - 3000 легких іонів на 1 мл, в порм. центрах - 400 -300. Ступінь іонізації повітря є добрим показником його чистоти. При вдиханні деіонізованого повітря погіршується заг. стан, сонлив, гол. біль, ^ АТ, ^ к-ть недоокисл. сполук в сечі.. З лікувальною метою збагачують повітря до 4000 - 5000 легких іонів на 1 мл 36. Гігіенічне значення води, вплив якості води та умов водопостачання на здоров’я населення, санітарні умови життя. Норми водоспоживання. Значення - 1) бере уч. в утв. структ. ел-тів тіла (65% маси). 2) універсальний розчинник. 3) задов. фізіол. потреби людини ( 1- 1,5 л/добу) 4) підтримка чистоти тіла, прання білизни, приготування їжі, прибирання, поливання зел. насадж, вултиць. 5) загартовування та водний спорт. Вживання недоброякісної води приводить до інф. захворюв., гельмінтозів, ендемічних захв., отруєнь. Норми: 150 - 500л/добу*особу. 37. Інфекційні захворювання, що передаються водою, їх класифікація. Особливості водних епід і їх п-ка. 1) кишкові інфекції: холера, черевний тиф, паратифи, дизентерія, гострі інфекційні ентерити. 2)вірусні: гепатит, поліомієліт, аденовірусні захворювання. 3) зоонозні: лептоспіроз, туляремія, бруцельоз, Ку-лихоманка. 4) гельмінтози: аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомоз, шистосомоз; 5) лямбліоз . Особливості: 1) пов"язані з вживанням недоброякісної води 2) виникає раптово 3) швидко поширюється по водному басейну.4) велика кількість хворих. П-ка - саню нагляд за водопостачанням, знезараження води. 38. Ендемічний флюороз і карієс зубів, їх п-ка Фторування і дефторування питної води. Ендемічний флюороз - ^ вмісту фтору ^ 1,5 мг/л. При конц. 1,5 - 2 мг/л спочатку виникаюь крейдо - і фарфорорподібні плями на зубах (1-2 ст.), при ^ конц (3-4 ст) - пігментовані в коричневий колір плями, ерозії на емалі, крихкість зубів, неправильний прикус. П-ка - дефторування шляхом фільтрації ч/з аніонообмінні смоли ( активов. оксид алюмінію). Ендемічний карієс - v вмісту фтору v 1-1,5 мг/л. П-ка- фторування: додавання у воду фтористого чи кремнефтористого натрію, кремнефтористої к-ти, застосування фторованих зубних паст, рац. харчув. та гіг. порож. рота. 39. Показники органолептичних властивостей води, їх гіг знач і викор при сан обстеженні джерел водопостачання.Прозорість: не менше 30 см; колірність: не більш 20º; запах і смак: до 2 балів;мутність: не більше 1,5 мг/л; не пов. мати розрізнюваних неозброєним окм водних орг-мів, завислих частинок і плівки   40. Ендемічні захворювання, пов"яз з особ сольов складу води. Водно – нітратна метгемоглобінемія: нітрати перетворюють гемоглобін в метгемоглобін; флюороз: ^ вміст фтору(^ 1,5 мг/л); карієс: vфтору; ендемічний зоб: v вміст йоду; спостерігались захв. ендемічного х-ру при ^ вмісту: свинцю, мищяка, ртуті 41. Бактеріологічні та хімічні показники забруднення питної води. Загальна к-ть бактерій в 1л води: не більше 100; Колі – індекс (к-ть бактерій в 1 л води): не більше 3; колі- титр: не ^ 300; Хлориди :до 350 мг/л; сульфати :до 500 мг/л; залізо: до 0,3; загальна жорсткість: 7,0; нітрати: до 40 мг/л нітрати (по азоту): 10,0; нітритів: 0,002; амонійних солей: 0,1; стронція: до 2 мг/л; окислюваність: до 4 мг/л О2 ;

 

 

42. Нормування якісного складу води як один із шляхів попередження захворювань населення, пов"язаних з водним фактором. Показники якості питної води в відповідності з вимогами держстандарту. Прозорість: не менше 30 см; колірність: не більш 20º; запах і смак: до 2 балів;мутність: не більше 1,5 мг/л; Загальна к-ть бактерій в 1л води: не більше 100; Колі – індекс (к-ть бактерій в 1 л води): не більше 3; колі- титр: не ^ 300 Хлориди :до 350 мг/л; сульфати :до 500 мг/л; залізо: до 0,3; загальна жорсткість: 7,0; нітрати: до 40 мг/л нітрати (по азоту): 10,0; нітритів: 0,002; амонійних солей: 0,1; стронція: до 2 мг/л;окислюваність: до 4 мг/л О2 ; 43.Атмосферні, підземні та поверхневі води, формування їх складу, порівняльна гігієнічна характеристика, можливість використання для водопостачання. Атмосферні : слабо мінералізовані, мякі, мало органічних речовин, немає патогенних бактерій; підземні: 1) грунтові: накопичуються над першим водонепроникним шаром грунтів, глибина залягання: від 1-2м до кількох десятків м. При дрібнозернистих породах грунту з рівня 5-6 м вода вільна від бактеріального забруднення, небезпечні можливістю забруднення нечистотами. Широко викор в селі. 2) міжпластові а)напірні (артезіанські) б) ненапірні: мають низьку т-ру, сталість хім складу, прозорі, без запаху і присмаку, вміст солей дуже варіює, внаслідок фільтрації ч/з грунт вода майже стерильна , але внаслідок потрапляння забруднених вод ч/з розломи з вищележачих водоносних горизонтів збудники кишкових інфекцій можуть і сюди потрапляти. Поверхневі: стікають по природнім схилах і утворюють проточні і непроточні водойми.відкриті водойми живляться не тільки атмосферними водами, але йчастково й підземними.вони небезпечні забрудненням ззовні. Органолептичні властивості і хімічний склад залежать від: живлення водойми, складу грунтів, зливання стічних вод, руху води, флори і фауни. Для відкритих водойм х-на непостійність складу.в першу чергу використовують на напірні міжпластові води, в 2-гу - міжпластові ненапірні,в т.ч. джерельні, в3-тю - грунтові води, в останню - відкриті, при чому перевагу віддають великим і проточним незарегульованим водоймам, обовязкове очищення. 44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування. Самоочищення- При поступленні стічних вод відбувається їх розбавлення, завислі частинки, яйця гельмінтів, мікроорганізми частково осаджуються і вода світлюється . Органічні речовини мінералізуються і окислюються внаслідок діяльності мікроорг-мів,проходить відмирання сапрофітів та патогенних мікроорганізмів.важливим показником є БСК (біохімічне споживання кисню) - к-ть кисню, необхідного для повного біохімічного окислення речовин, які знаходяться в 1 л води при температурі 200 С протягом 20 діб.на практиці проводять визначення БПК за 5 діб (БПК5). Чим більше забруднена вода, тим більше БСК. При сильному забрудненні органічними р-нами, водойма не здатна до самоочищення: виникає недостатність кисню, розвивається гнильна мікрофлора, що ще більше погіршує якість води. Санітарна охорона: Зони санітарної охорони водопровода із відкритих джерел : 1-й пояс, або зона строгого режиму: включає ділянку джерела водопостачання в місці забору води а також територію, на якій знаходяться головні споруди водопровода: насосні станції, водоочисні споруди, резервуари чистої води. Ця територія огороджується і охороняється : доступ стороннім заборонений , проживання тут забороняється , атмосферні води відводяться нижче місця забору води. В межах зони забороняється купатися, кататися на лодках, прання, водопій тварин, і т.д. якщо річка невелика, то в зону входить ділянка берега напроти місця забору води. 2-й пояс, або зона обмеження: включає в себе територію, що оточує водойму і її притоки і поширюється переважно вверх за течією, іноді на десятки кілометрів. Вниз за течією - кілька сот метрів. Розмір зони повинен забезпечувати ліквідацію забруднення води шляхом самоочищення водойми (для великих рік - 20- 30 км, середніх - 30 - 60 км, для малих - весь басейн). Тут забороняється спуск стічних вод , на 10 - 15 км вище за течією в 100 - 200 метровій зоні забороняється удобрення землі, використання отрутохімікатів, користування вооймою: купання, водопій тварин і т.п. - тільки в дозволених сан. органами місцях. Хлориди :до 350 мг/л; сульфати :до 500 мг/л; залізо: до 0,3; загальна жорсткість: 7,0; нітрати: до 40 мг/л нітрати (по азоту): 10,0; нітритів: 0,002; амонійних солей: 0,1; стронція: до 2 мг/л; окислюваність: до 4 мг/л О2 ; 45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони. Централізоване, або водпровід : є можливість: вибрати кращі вододжерела, охороняти їх від забруднення,правильно знезаражувати, здійснювати кваліфікований санітарний нагляд , полегшує транспортування води.Децентралізоване, або місцеве : вода береться з вододжерел і транспортується за допомогою різної тари. Зони санітарної охорони водопровода із відкритих джерел : 1-й пояс, або зона строгого режиму: включає ділянку джерела водопостачання в місці забору води а також територію, на якій знаходяться головні споруди водопровода: насосні станції, водоочисні споруди, резервуари чистої води. Ця територія огороджується і охороняється : доступ стороннім заборонений , проживання тут забороняється , атмосферні води відводяться нижче місця забору води. В межах зони забороняється купатися, кататися на лодках, прання, водопій тварин, і т.д. якщо річка невелика, то в зону входить ділянка берега напроти місця забору води. 2-й пояс, або зона обмеження: включає в себе територію, що оточує водойму і її притоки і поширюється переважно вверх за течією, іноді на десятки кілометрів. Вниз за течією - кілька сот метрів. Розмір зони повинен забезпечувати ліквідацію забруднення води шляхом самоочищення водойми (для великих рік - 20- 30 км, середніх - 30 - 60 км, для малих - весь басейн). Тут забороняється спуск стічних вод , на 10 - 15 км вище за течією в 100 - 200 метровій зоні забороняється удобрення землі, використання отрутохімікатів, користування вооймою: купання, водопій тварин і т.п. - тільки в дозволених сан. органами місцях.  Зони санітарної охорони водопровода із підземних джерел : перший пояс - навколо скважини та інших головних споруд на території радіусом 30 - 50м і проводять ті ж заходи, що в зоні строгого режиму відкритих водойм.Другий пояс: 50 - 1000 м і більше навколо першої зони . в зоні забороняється забруднення грунту, проведення робіт, що повязані з порушенням перекриваючих шарів грунту. 46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води. Методи кондиціонування води: 1)освітлення; 2) знебарвлення; 3)знезараження;4) дезодорація; 5) знезалізнення; 6)помягшення;7)опріснення; 8) дезактивація; 9)фторування та дефторування. Коагуляція: коагулянти: Al2(SO4)3, FeCl3, FeSO4,та інші, флокулянти: поліакриламід.Вони реагують з розчиненими електролітами, утворюють гіроксиди, які випадають в осад , абсорбуючи завислі частинки, освітлюючи і знебарвлюючи воду. Відстоювання: проводять в горизонталиних відстійниках - резервуеарах глибиною в кілька метрів, ч/з які вода рухається безперервно з малою швидкістю. Вода перебуває тут 4-8 годин.Після цього воду пропускають ч/з повільно діючий фільтр (резервуар, на дні - дренаж, заповнений гравієм різного калібру: доверу калібр зменшується, і піском) внаслідок затримки в верхніх шарах піску завислих частинок, розмір пор зменшується так, що вони не пропускають навіть крупних вірусів,мінералізація завислих речовин, гибель затриманих бактерій (утворюється біологічна плівка).знезаражування води: хлорування (звичайне, подвійне, перехлорування, хлорування з преамонізацією), озонування, УФ-опромінення, φ-опромінення,кипятіння, знезараження таблетками.

47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах. Знезараження води можна проводити фізичними і хімічними методами.Фізичні: кип 'ятіння, УФ – опромінення, дія ультразвуковими хвилями, струмами високої частоти, швидкими електронами, -променями. Хімічні: газоподібний хлор, сполук, що містять активний хлор, озон, солі срібла, йоду і т.д.Хлорування води нормальними дозами: тільки 1 –2 % активного хлору витрачається на бактерицидну дію, а 99 % - вступає у взаємодію з мінеральними і органічними речовинами, що легко окислюються і поглинається завислими частками ( хлорпоглинання води). Якщо в вести в воду хлору в кількості, більшій за хлорпоглинання на 0,5 мг/л, вода буде непридатною до вживання. Допустима доза залишкового хлору – 0,3 – 0,5 мг/л.Хлорпотребність - кількість активного хлору в міліграмах, необхідного для знезараження 1л води. Її визначають шляхом пробного хлорування. Перехлорування (доза активного хлору встановлюється без попереднього пробного хлорування, скорочується час знезараження до 15 – 20 хв) – для води добре обладнаних зрубових колодязів – 10 мг/л активного хлору, при пониженій прозорості колодязної водиі для води річок і озер – 15- 20 мг/л, при використанні сильно забруднених вод і вод із джерел нептного призначення, - 25 – 30 мг/л . у випадку небезпеки застосування бактеріологічної зброї допускається до 100 мг/л активного хлору. Після 15 – 20 хвилин контакту надлишкову кількість залишкового хлору видаляють шляхом дехлорування тіосульфатом натрію або фільтруванням ч/з активоване вугілля. Для хлорування використовують 1% розчин хлорного вапна. 48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів. Прозорість: не менше 30 см; колірність: не більш 40º; запах і смак: до 2-3 балів;мутність: не більше 1,5 мг/л; Загальна к-ть бактерій в 1л води: не більше 300 – 400 ; Колі – індекс (к-ть бактерій в 1 л води): не ^ 10; колі- титр: не ^ 100 ; загальна жорсткість: до 14,0; нітрати: до 40 мг/л, нітрати (по азоту): 10,0; нітритів: 0,002; амонійних солей: до 0,1;окислюваність: до 4 мг/л О2 .Вимоги – 1) потрібно розташовувати вище по рельєфу і якомога далі від джерела можливого забруднення в місці, яке не затоплюється, не заболочується. 2)стінки колодязя повинні бути водонепроникними, навколо верхньої частини стін колодязя встановлюють глиняний замок. 3)забір води повинен проводитися так, щоб іззовні не заносити забруднення. При ритті колодязя бажано дойти до другого водоносного горизонту. Стінки колодязя повинні підійматися над поверхнею землі не менш, як на 0,8 м 49. Гігієнічне значення грунту. Джерела його забруднення та самоочищення. Забруднення грунту пестицидами, п-ка. Від складу грунту залежать: хімічний склад рослинних і тваринних продуктів, наявність геохімічних ендемій, радіоактивний фон, хімічний склад підземних вод. Грунт є кліматоутворюючим фактором, використовується для утилізації покидьків, може бути джерелом забруднення підземних вод. Джерела забруднення: атмосферні, водні, добрива, отрутохімікати, радіоактивні викиди, покидьки,нечистоти, останками мертвих тварин і рослин.Самоочищення: рідка частина покидьків фільтрується, завислі частинки, яйця гельмінтів, мікроорганізми затримуються в порах. Частинки грунту поглинають розчинені колоїдні речовини, і деякі гази. В верхніх шарах є сапрофіти, які приймають участь в процесах самоочищення грунту. Відбувається мінералізація органічних речовин, окислення. В результаті мінералізації відбуваєьтся нітрифікація ( аміак окислюється до нітратів), утворення нітратів, сульфатів, карбонатів 50. Сучасні проблеми очистки населених місць. Рідкі та тверді покидьки, їх санітарне і епідеміологічне значення. Очищення нас. місць передбачає збір, виявлення, знезараження і утилізацію покидьок так, щоб контакт з ними людей і оточ. серед. був мінімаьним (збір і видал. пров. регулярно при макс. механізації і герметизації). Покидьки поділяють на тверді (домашнє сміття, кухонні покидьки, навоз, виробничі відходи, трупи тварин, сміття з вулиць і т.д. ) і рідкі (помиї, нечистоти, промислові стічні води, прально- лазневі води, і т.д.). тверді покидьки забруднюють грунт, приміщення, вулиці. При вітрі утв. пил. Рідкі покидьки виділ. зловонні гази, чим забруд нюють повітря, а також водойми , підзнемні води. В покидьках можуть знаходитись яйця гельмінтів, збудники кишкових інфекцій, туберкульозу, поліомієліту, правцю, газової гангрени, ботулізму і т.д. ) мікроби і гельмінти в покидьках зберігаються до кількох місяців, а спороутворюючі – роками. 51. Гігієнічне значення природного освітлення. Вплив освітлення на функції зору, стан центральної нервової системи, працездатність. Показники, що характеризують природне освітлення приміщень. Забезпечує оптимальну дію зорового аналізатора, сприятливо діє на стан кори гол. мозку, ^ працездатність і якість праці, віддаляє втому, сприяє v виробничого травматизму. Крім того – теплова, бактерицидна, фізіологічна дія. Показники : світловий коефіцієнт ( віднош. S вікон до S підлоги (N=1/6, 1/8)), коефіцієнт природної освітленості ( N=0,5 – 0,1 %), також спектральний склад світла , яскравість, рівномірність овітлення. 52. Гігієнічні вимоги до показників штучного освітлення приміщень (спектральний склад, освітленість, яскравість, рівномірність і інш.). Вплив освітлення на функції зору, стан центральної нервової системи, працездатність. Світлові одиниці (люмен, кандела, люкс, кд-м2). Основні принципи нормування освітленості приміщень різного призначення. Спектральний склад – в залежності від кольору стін ( червоний – збудж. зелен. – заспок., син. – прохолода), врах. коеф. відображення (найкр. відбив. світло білий колір). Яскравість: сила світла, що йде з одиниці поверхні, що рівномірно світить і випромінюєв одному напрямку з кожного м2 силу світла, що = 1 канделі. Рівномірність: освітлення має створювати 1 джерело, щоб не було тіней. Освітленість: поверхнева густина світлового потока. Люкс: освітленість поверхні, на яку падає рівномірно роподілений світловий потік в 1 люмен. Люмен: світловий потік, що дає абсолютночорне тіло при температурі затвердіння платини з S 0,53 м2. Забезпечує оптимальну дію зорового аналізатора, сприятливо діє на стан кори гол. мозку, ^ працездатність і якість праці, віддаляє втому, сприяє v виробничого травматизму. 53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури). Лампа розжар. – зручна, але низька тепловіддача,по спектр. складу стоїть близько до денного світла,и але має v синього і ^ червоного світла. При цьому погане сприйняття кольору, вона сліпить (мала S нитки розжарення). Люмінісцентні – є денного (ЛД), білого (ЛБ), тепло- білого світла (ЛТБ). ЛД – мало втомлює очі, добре кольоросприйняття. ЛБ – гарна працездатність, ЛТБ – відмінне кольоросприйняття. У всіх цих ламп гіг. х-ка краща, як в розжарюв, але в них ^ яскравість, тому застосов. лише з захисною арматурою. Освітлювальна арматура (прямого світла, відображеного, напіввідображеного, розсіяного). Пряме – вис. осв., але багато тіней, відобр. – без тіней .