GIGIENA відповіді на питання

• ізоляція важкиж та неспокійних хворих;

• чистота повітря, мікроклімат, освітлення, інсоляція, внутрілікарняний та вуличний шум;

• додаткові джерела забруднення повітря патогенними мікроорганізмами, леткими, погано пахнучими органічними речовинами,;

• об"єм вентиляції на одного хворого 40-50 м.куб., оптимальний - в 2 рази більше.

• УФ-опромінення.

• оптимальний режим харчування.

• розподіл різнопрофільних хворих по відділеннях з суворою ізоляцією;

• профілактика внутрілікарняної інфекції.

  129. Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті. Вимоги до земельної ділянки, її планування та зонування.  S зем. діл. в залежності від сис-ми забудови лікарні. В основі зонування, що забезпечує правильне розміщення будівель, вигідні та короткі графіки руху. Зони : лік. неінф., лік. інф. корпусів, садово - паркова, поліклініки, господарська, патанатом. і рад. корпуса. між зонами - полоси зелених насаджень шириною не↓15 м. Для інф, неінф., дит. відділень - окремі ізольовані садово - паркові зони. Відст. між патанат. і лік. корпусом - не ↓ 30м, розміщ. так, щоб не було видно з вікон інш. корпусів, між стінами будівель з вікнами палат - 2,5 висоти протилежного корпуса, але не ↓ 25 м . лік. корпуси - не ↓ 30 м від черв. лінії. Адмін., госп. - по границі ділянки. 2 в"їзди на територію, Щільність забудови - 12- 15%. Зел. насадж. - 60%, по периметру - зел насадж шириною 15 м.  130. Будівництво лікарень. Порівняльна гігієнічна характеристика сучасних систем забудови лікарень. Децентр. с-ма – різні відділи – в різних корпусах. Добра ізоляція, легша проф. внутрішньолік. інфекцій. Невигідне обслуговув. Централізов. с-ма – всі відділи -в одному корпусі. Забезпечує добрий взаємозв'язок відділень, можливість централіз., краще для діагностики ( орг. лік – діагност. відділ). Змішана с-ма – крім головного, є ще патаном. корпус, шпит. корпус, в окр. корпусах – інф. , дит, поліклін. відділ. 131. Вплив системи лікарняного будівництва і планування лікарняної ділянки на гігієнічні умови перебування хворих в лікарні. для лік.- прф. закладів зем. діл. – на підвищеній сухій місцевості на добре провітрюваній і засадженій зеленими насадженнями , ізольов. від шуму, забруд. повіт. грунту, води, на безвітровій стороні. Між пром. і лік. діл. – захисна зона – (500 – 1000 м.). лік. комплекс пов бути забезп. під’їзними шляхами і пішохід. доріжками. Корпуси лік., полікл., роддоми, диспансери, розміщують рівномірно по території міста. 132. Значення внутрішнього планування лікарняних будинків і відділень для забезпечення гігієнічних умов перебування хворих і роботи персоналу. Якшо доктор буде бігать до слабих через все місто і перепливать річку, то лікар простудиться, або зломає руку зимою, якшо подскользнецця – це пояснює необхідність локального розміщення лікарняних приміщень. А якщо в палатах не буде дверей, то лікар не зможе попасти до хворого, та й х ворий не зможе попасти в цю палату. В палаті будуть лежати одинокі розкладені трупи будівельників, які працювали згідно з проектом нездалого архітектора, який не намалював дверей в проекті. 133. Гігієнічна характеристика палатної секції, вимоги до набору приміщень. Системи забудови коридорів і їх'порівняльна характеристика. основ. структ. ел-т лікарні – палатна секція на 30 ліжок. Склад: 1) приміщення для перебування хворих (15 м2), 2) лік. допоміжні (35 м2) , 3) господ. (32м2) 4)сан. вузол (2,7м2) 5) палатний коридор . висота палатної секції не ↓ 3,3 м, в опер. блоках – 3,5 м. між палатними секціями –кабінет зав. відділом, старшої м/сестри, сестри – господарки, приміщ. для переносної апаратури, місце для каталок. Палати групують компактно, пости чергов. сестри, санвузли – з краю. ширина коридору – не ↓ 2,4 м. Коридор може бути із одностор. забудовою палатами (боковий), і 2-х стор. (центр.)

134. Гігієнічні вимоги до планування приймальних відділень лікарень. Особливості прийому інфекційних хворих, дітей, породіль.Значення і режим експлуатації у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій. призн. для прийому хворих, огляду, направлення у відділ для уточнення діагнозу. Розміщ. в найбільшому лік. корпусі біля ліфта, добрий зв'язок з реанімацією, рентгенолог., хірург. відділом. Інф. хворі, порділлі приймаються у своїх відділах, де є приймальні. Для профілактики внутрілікарн. інфекцій є палати для хворих із невиясненим д-зом. к –ть ліжок -10% від к-ті хворих, що поступають протягом доби . Будова дит. прийм. відд.: прийм. огляд. бокси, бокси для діт. із невиясненим д-зом, санпропускник для персоналу. 135. Гігієнічні вимоги до лікарняної палати загального типу (кількість ліжок, площа, розміри, природне та штучне освітлення,вентиляція, орієнтація, мікроклімат, оздоблення, меблі,санітарно-технічний благоустрій). 4 ліжка- 60%, 2ліжка-20%, 1ліжко – 20%. S=7м2 на 1 хв. В інф. – 7,5м2, ПІТ-13м2.Висота- 3,0 - 3,5 м2.Мінім. розмір палати без шлюза -9м2, зі шлюзом- 12м2, зі шлюзом і вбиральнею - 14м2. СК- 1:5 – 1:6, КПО – не↓ 1. Мін. вентил. на хворого – 40 -50м3. Орієнт. На пд., пд. зах. взимку температура = 19 – 220 С , відносна вологість – 40 –60%, шв. руху повітря- 0,1 м/с.Відстань між ліжками – не↓ 0,8 –1 м . лжки повинні бути не ближче, як 0,9 –1 м від зовнішньої стіни. Меблі – ліжко, тумбочка, стіл, стільці, шафа, вішалка.Мебель світла, гладка, без зайвих виступів, легко чиститься. 136. Гігієнічне обгрунтування кількості ліжок в палаті і норм площі на одне ліжко. не↑ 4 ліжок, чим ↓ ліжок, тим ↓ пошир. внутрішньолікарн. інф-я.Важкохворих ізолюють, ти, що виздоровлюють – в 4 –2 –місні палати.Мін. розмір палати на 1 ліж. – 9 м2, зі шлюзом і вбиральнею – 14 м2, площа на 1 хв. – 7 м2, в інф. – 7,5 м2, ПІТ - 13м2. 137. Причини виникнення, розповсюдження та заходи по профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій. Особливості внутрішнього планування і влаштування палат в інфекційних та дитячих відділеннях лікарні. Причини: неправ. план забудови, недотрим. сан-гіг. норм, незадов. стан підлоги, меблів,погане прибирання, погана вентиляція. інф. відділення – в окремій будівлі.Для прийому хворих – приймальні бокси S =16 м2, у відділенні – 30 –60 ліжок – 2 бокса, 60 –100 ліжок – 3бокса, ↑ 100 ліжок – 3% від к-ті ліжок. Санпропускник. S виписної = 8м2.ізоляція хворих у профільованих відділах чи боксах. S бокса = 22м2. Будова: палата, санвузол, шлюз ( звязує бокс з коридором, ч/з нього входить лікарський персонал), вхідний тамбур (має окремий вхід з вулиці, через який потрапляє хворий), спец. шафа для передачі їжі хворому. напівбокс складається з тих самих приміщень, що й бокс, але без зовніш. входу. 138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку. розміщений в тупіковому виступі, торці будівлічи на окремому поверсі. Забезпечується добрий звязок з хірургічним відділом, приймальн., рентгенкабінетом. Має 2 непрохідних відділи – гнійний і асептичний. Склад : операційна, передопераційна, стерилізаційна, наркозна. В опер – 1 опер. стіл на 30 ліжок хір. пофілю.Висота не ↓ 3,5 м, ширина – не ↓ 5м, коридори - не ↓ 2,8 м. Стерилізаційна – між 2-ма опер. К-ть ліжок в передопераційних палатах - 2 ліжка на 1 операційну,S передопераційних палат = 13 м2 на одне ліжко. При післяопераційних палатах – пост чергової сестри (S = 6 м2), пиміщення для миття і стерилізації суден ( S = 8 м2), для збереження предметів прибирання (S = 4 м2) і брудної білизни (S =4 м2) 139. Гігієнічне значення мікробного обсіменіння повітря лікарняних приміщень, методи його визначення та оцінки по мікробному числу і вмісту гемолітичних стрепто- і стафілококів. Дезинфікція повітря закритих приміщень. Велику рль грає в поширеннні внутрішньолікарняних інфекцій. Мікрооорг-ми знах. в повіт. у вигл. аерозолю в якого є 3 фази: 1) високодисперсна рідка з діаметром краплин ↑ 0,1 мм, 2) дрібноядерна з діаметром краплин ↓ 0,1 мм, 3) фаза бактеріального пилу. Оцінку чистоти повітря на основі визн. заг. к-ті м/о в 1 м3 повітря і наявності санітарно показових м/о ( гемолітичних стрептококів, сиафілококів). В якості санітарно показових м/о для оцінки повітряного середовища викор. патогенні гемоліт. стрептококи, при систематичному контролі визначення невеликої кількості папатогенних стафілококів у відділеннях, де відсутні госпітальні інфекції, є закономірне. Показниками сан. неблагоприємного є велике, що ↑ обсіменіннялік. закладів цими м/о. Методи бак. дослідження повітря: 1) седиментаційний, 2) фільтраційний, 3) оснований на принципі ударної дії повітряного потоку. (апарт Кротова) 140. Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного благоустрою лікарень (водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція, прання лікарняної білизни, дезинфекція, видалення та знешкодження твердих і рідких покидьків, мала каналізація). Опалення - центральне водяне, у якості нагрівальних засобів використовують радіатори чи бетонні панелі. Вентиляція – в основних приміщеннях – відкидні фрамуги; в боксах, санвузлах – внутрішньостінні витяжні канали з дефлекторами. Приточно – витяжна вентиляція для рентгенкабінетів, фізіотерапевтичних, водолікувальних кабінетів, операційного блока, кухні. ( стаціонарні, центральні, місцеві кондиціонери). Водопостачання – в якості джерела водопостачання місцевого водопровода використовують артезіанську скважину, чи інше підземне джерело з достатнім дебетом. Видалення сміття, покидьків проводиться 2 рази на добу з обовязковим знезараженням та дезинфекцією. центральне обеззараження всіх тсічних вод інфекц. відділу перд випуском їх в загальну каналіз. Проводиться така обробка : 1)тенрмічна, 2) механічна, 3) хімічна (Cl). 141. Об’єктивний контроль за санітарним станом лікарні (за вентиляцією, освітленням, особистою гігієною персоналу, санітарним станом харчоблоків, якостю їжі, опроміненням персоналу рентгенівського і радіологічного відділень, забруднення повітря).  1) оптим. гіг умови, необх. для лік. процесу і скорішого виздоровлення, 2) повний соматичний і психічний комфорт, 3) б-ба з госпіт. інф – єю, 4) забезп. здорові умови праці, 5) правил. догляд за випром, лазерами, 6) покращ гіг. умов в лікарні. Рентгенкабінет у спец. відділ., Є кімн. управл. і процедурна. Врентгентерап. каб. – з просвинцьованим вікном, двері і стіни повинні забезп. захист від радіації. 142. Вплив гігієнічних умов у лікарні на здоров’я персоналу. Професійні шкідливості в лікарні, професійні захворювання медичного персоналу. Інф. і паразитарні х –би. облітеруючий ендартериїт, тромбофлебіт, проф. новоутвори, захв. периф. нервів і мязів, вібраційна хвороба, хрон. тендовагініти, хрон. артрити, періостити, осетохондрити, захвор. шкіри, променева х-ба, катаракта, прогресуюча близорукість, конюнктивіти, хр. рецидивуючі ларингіти, ↓ слуху, психоневрози. Медперсонал повинен дотримуватися правил осбистої гігієни, асептики, проходити медогляд 1раз в півроку

143. Гігієнічна характеристика праці та професійної діяльності лікарів різного профілю. Важка праця трударів заштрика та клізми супроводжується багатьма особливостями та труднощами. Навколо лікарів завжди літає купа невимитих, брудних мікробів, які ніколи не миють руки, бо рук у них немає. Крім мікробів, які літають до лікарів приходять ще й пацієнти, які теж брудні і дуже рідко миють руки і завжди достають лікаря своїми запитаннями. Крім цих загальних незручностей ще є окремі особливості: в лікарів хірургічного профілю часто болять ніженьки, злипаються віченьки, зранку дуже часто болить голова і хочеться похмелитися, спостерігається утворення трудових мозолів від скальпелів і затискачів. Анестезіологи постійно знаходяться в першій стадії наркозу, проводять щоденну дезинфекцію ротової порожнини спиртовим розчином води 60% на випадок необхіднсті проведення штучного дихання.. Травматологи страждають від гіпсових нальотів на шкірі і від вдихання гіпсового пилу, ліплять коники з Гіпсу.

144. Характеристика іонізуючих випромінювань, що застосовуються в медицині, їх джерела. Умови, які визначають радіаційну небезпеку при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання. Викор. радіонуклідних речовин повязано з небезпекою дії на організм радіації, в рез –ті поруш. заходів захисту виникають поруш. в стані здоровя. Радіоакт. речовини, що забруднюють повітря, викликають внутрішнє опромінення. Радіаційну небезпеку визначає допустима конц. радіоакт. речовин в с-щі і допустиме забрудення поверхонь, теж враховують радіоактивність, період напіврозпаду, період перетворення, шв. поступлення і виведення з організму.    145. Основні види променевих уражень організму, умови їх виникнення та профілактика.  Є 3 групи критичних органів: 1) гонади, черв. кістковий мозок, 2) мязи, щит. з-за, жир. тканина, печінка, нирки, ШКТ, легені, 3) шкіра, кісткрва тканина, кисті, передпліччя, стопи. Проф. – захист від рентгенвипромінення, ↓ рентген. досліджень, ↓ тривалість їх, викор. захисних екранів, просвинцеваних руквиць, фартухів.    146. Поняття про поглинуту, експозиційну та еквівалентну дози і одиниці їх вимірювання.  Для кількісної характеристики іонізуючої радіації використовують експозиційну дозу – Кл/кг чи (Р). Поглинута доза ( для х-ки ступеня дії рентгенвипром.) визначається з експозиційної: Dпогл=Dексп.*1,14 . Для оцінки ступеня рад. небезпечності хрон. опромін.- еквівалентна доза, що являє собою частину поглинутої дози на коеф. якості випромін. Одиниці виміру – зіверт чи бер. 1 Зіверт = 100 Бер. 147. Забезпечення захисту персоналу радіологічного відділення і рентгенівських кабінетів в лікарні. Види радіаційного контролю.Заходи захисту, засновані на фізичних законах послаблення іонізуючих випромінювань, радіаційна асептика.  захист кількістю ( визначається допустима активність джерел , з якою можна працювати. Захист часом ( визн. час роботи, при якому не буде значної небезпеки здоровю. Захист відстанню, екранами. Товщину екранів розраховують по таблицях.  148. Основні принципи радіаційного захисту персоналу лікувальних закладів при роботі з закритими джерелами іонізуючих випромінювань. Особливості радіаційного контролю.  захист кількістю ( визначається допустима активність джерел , з якою можна працювати. Захист часом ( визн. час роботи, при якому не буде значної небезпеки здоровю. Захист відстанню, екранами. Товщину екранів розраховують по таблицях  149. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу лікарні при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань.  захист кількістю ( визначається допустима активність джерел , з якою можна працювати. Захист часом ( визн. час роботи, при якому не буде значної небезпеки здоровю. Захист відстанню, екранами. Товщину екранів розраховують по таблицях 150. Особиста гігієна: визначення, поняття, основні елементи.Роль особистої гігієни та здорового способу життя в сучасних умовах. Вивч. принципи збереження ї зміцнення здоров’я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному особистому житті і ді-ті. Основа здорового способу життя,перв. і втор. профілактика захворювань, запобіг. серц-судинним захв., гіпокінезії, нервово-псих. перенапруженням, позбавлює несприятливі наслідки впливу проф. шкідливостей. Суспільне значення визначається тим, що недодержання її вимог у повсякденному житті може несприятливо впливати і на здоров’я оточуючих (пасивне куріння, пошир. інф. захвор., гельмінтозів). До початку навчання в школі дитина має усвідомити зн-ня особистої гігієни в режимі дня, володіти відповідними навичками. До сфери особистої гігієни входять: гігієна тіла і порожнини рота, фіз. куль-ра, загартовування, запобіг. шкідливим звичкам. гіг. статевого життя, одягу, взуття, відпочинку, сну, харчування, розумової праці.   151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота.. Систематичне вмивання забезпечує чистоту і нормальне функціонування шкіри.Шкіра бере участь у процесах теплообміну, газообміну, виділ. різних речовин, синтезі віт. Д. У той же час чиста шкіра має бактерицидні вл-ті. Тому потрібно систематично обмивати все тіло теплою водою не менше 1р. на тижд.Крім обов’язкових умивань ранком і перед сном щоденно слід мити ноги. Волосся рекомендується мити 1р. натижд. при сухій шкірі і 1р. в 3-4 дні прижирній.Для ефективного усунення забруднення з поверхні голови і тіла застос. мила і синт. мийні засоби. Мила- це солі вищих жирних к-т.,які мають мийні вл-ті і до складу яких входять поверхнево-активні речовини. Завдяки висок. поверхнево адсорбційній здатності мила сприя.ть емульгуваннюі зкищенню жирового змащуванняі відмиванню забруднень з пов. шкіри.Стикаючись з епідермісом луг переводить його білк. ч-ну в легкорозчинні альбумінати, які видал. під час змивання.- часте миття особливо сух. шкіри зб. сухісьі виклик свербіння, утвор. лупи, випад. волосся.Додавання домила ланоліну пом’ягшує подразну дію лугів. Синт. мийні засоби є хім. сполуками з ПАР, відбілювачами, арфумними добавками, содою. Бактериц. дію мають катіоноактивні речов.(дегмін, пірогем). Для гіг. догляду за порожниниою рота: щоденне 2р. чищення зубів(видал. нальоту, зубного каменю, знищ. неприємний запах, м/о. Зубні порошки та пасти (менша к-ть крейди). До їх складу вход. різні БАР, віт, мін. солі, росл. екстракти, мікроелементи.Щітки із ввігнутою повнрхнею довж. 3-5 см, 2-3 хв. 152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою. Прав. робота забезпеч. рівноморне розпреділення навантаження по всьому тілу, створ. сприятливі умови для здійснення процесів кровообігу, дих. Стійка гіпокінезія може призвести до перенапруження окремих органів, затійних явищ, виникненню захвор. При фіз. рухах потік нерв. імпульсів зб. г/м, стимул. ді-ть сс. і дих систем, покоращ. ді-ть орг. і фізіолог. систем, координація рухів, нормаліз. обмін речовин. Гіподинамія сприяє поруш. обміну речовин, ожирінню, захвор. сс. і дих сист, опорно-рухового апарату.Засіб бо-би – широкий розвиток фіз. куль-ри і спорту: регулярні м’язеві навантаження, щоденні заняття фіз. куль-ою, особливо для осіб розумової праці.При виконанні фіз. вправ потрібно свіже, чисте повітря,хорошеосвітлення,вільний одяг, засоби по загартовуванню організму.   153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування. Це підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря, води, вологості повітря, атм. тиску, сонячного випромінювання. Це адаптація, що досягається багаторазовим тренуванням, впливом того чи іншого загртовуючого чинника. Загартовування підвищ. адаптац. можливості орг-му, працездатність, формув. позитивних емоцій, зниж чутливість до респіраторних захворювань. Принципи: поступовість, систематичність, комплексність індивідуальність. В орг-мі: удосконал ення терморегуляції, підвищ. бар’єрна ф-я шкіри, потовщення епідермісу, зб. вміст жиру в поту, зм. вміст води в тканинах. Загартовуючі чинники: вода, повітря, сонце. Повітря: пов. ванни теплові (30-22 °), прохолодні (20-14°) і холодні (менше 14°). Водою: купання, душ, обтирання, обливання, ванни для ніг, контрастний душ, теплий, холодний. Ванни: холодні( менше 20°), прохолодні (20-33°), індиферентні (34-36°), теплі (36-39°), гарячі (більше 40° ).  154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну. Це такий розпорядок різних видів ді-ті, при якому на фоні забезпечення вікових і псих. потреб забезпеч. оптимальна збудливість кори, підкоркових та інш відділів цнс. В основі лежить ритм- чергування різних видів ді-ті на протязі доби завжди в один і той же час, в тій же послідовності. Принципи: 1) забезпечення вегетативних потреб (сон, харчування, м’язева ді-ть ) 2) тирвалість окремих режимних моментів повинна залежати від віку 3) окремі види ді-ті повинні викликати напруження відповідних орг. і систем. Є 3 типи режиму: “ изнеживающий”, виснажуючий, стимулюючий, тренувальний. Елементи режиму дня в дітей: сон денний і нічний, прийом їжі, перебування на відкритому повітрі, ігри, загартовування, школа, домашні завдання, суспілоьно корисна робота, забезпечення індивідуальних потреб. Нічний сон 10-11 год.Денний для дітей до 6 міс 7год, до10 міс 6 год, до1 року 4.5 год, до 1.5р 3год, до2р 2.5год. Для дітей шкільного віку денний сон від 1.5-2год.  155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики. Алкоголь має токсичний вплив на орг. і водночас формує психологічну і псих. залежність від нього. Дія: - подразнення слиз. оболонки ротової порожнини і шлунка, - виділяєть велика к-сть травного соку який містить > соляної к-ти, слизу і < пепсину → подразнення слизової → гастрит, - виснаження шдункових залоз → кислотність ↓ → поруш. травлення білків, ↓ бактерицидна дія шл. соку, - сприяє виникненню раку ротової порожнини, стравоходу, гортані, шлунка, - проміжні продукти абміну алкоголю отруюють клітини печінки → ↓ її життєвих ф-й (регуляція обміну кровотворення, утворення жовчі, знешкодження отруйних продуктів обміну), -порушення ф-й всіх органів ( гинуть нервові клітини, ↓ життєдіяльність серцеваго м’яза, стінки кров. судин втрачають еластичність, на вн. стінках судин відкладаються жироподібні речовини та солі кальцію → звуж. їх просвіту, ↑ здатносі крові до зсідання → утв. тромбів), - шкідлива дія на запліднення, - шкідливий вплив на перебіг вагітності, -деградація особи.Несприятливі наслідки впливу куріння на здоров‘я пов‘язані з хім. складом тютюнового диму, що вдихається і його високою температурою. З димом в організм надходять нікотин, синильна к-та, СО2, аміак, миш"як, радіоактивний полоній, свинець, іесектициди, що мають канцерогенні вл-ті. Це один з факторів ризику ІХС, злоякісних новоутворень легень. Куріння посилює гіпоксію легень, підвищує в крові вміст карбоксигемоглобіну, негат. вплив. на ф-ії шлунка, ендокринних залоз, кровоносні судини, зуби, порожнину рота, погіршує пам‘ять та увагу, знижує розумову працездатність.  156. ГІгієна розумової праці. Розумова праця звичайно викликає сповілбнення пульсу, підвищ. АТ, почащується дихання, збільшується кровонаповнення судин мозку і зменш. кровонаповнення судин кінцівок, черевн. порожнини. Тривала розумова праця призводить до падіння умовних судинних рефлексіві утв. парадоксальних реакцій, змін. ф-ії дих. сис-ми, біоритми мозку. При надмірній розум. роботі поруш. рівновага між процесами збудження і гальмування. Встановлено, що легка мзева робота стимул. розумову. Тривале підвищ. тонусу кров‘ян. судин мозку в результаті напруж. розум. праці може призвести до спазму судин,затрудненню мозкового кровообігу, роз-ку патол. станів.Для профілактики втоми і підвищ. працездатності має зн-ня мають зн-ня фіз. вправи та тренування ; Розвив. процеси внутр. гальмування, які обмужують надмірно розповсюджені процеси збудження.При тренуванні при розумовій роботі проходить вдосконалення актів вищої нерв. ді-ті, мислення, памті, уваги, спритності. Суттєву роль у бо-бі із втомою має раціональна організація трудового процесу, що передбачає макс. скорочення статичного компоненту в роботі, сприятливий темп і ритм роботи, також обов‘язкові перерви

157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон. Вимоги до одягу:1)забезпеч. оптимального підодягового мікроклімату і сприяти тепловому комфорту людини 2) не утруднювати дих., кровообіг, рух, не зміщ. і не стискувати внутр. орг., ч-ни апарату опори та руху 3) бути достатньо міцним, легко чиститись 4) не мати токс., хім. домішок 5) мати невелику масу. Для виготовлення тканин використ. натур., штучні, синтетич., хім. волокна. Натур. волокна можуть бути орг. і неорг (бововна, льон,сизаль, джут, конопля, вовна, шовк). Натур. орг. волокнам притаманні вис. гіг. вл-ті.Хім:віскозні, ацетатні, триацетатні, казеїнові. Гіг. вл-ті залежать від повітро, раропроникності, вологоємкості, гігроскопічності, теплопровідності. Повітропроникність- здатність тканин пропускати через свої пори повітря, від чого залеж. вентиляція підодягового простору.Паропроникність- здатність пропускати водяну пару через пори. Видалення вологи через одяг можливе можливе шляхом дифузіїводяної пари із шарів цьго одягу,зволоження тканини погірш. її гіг. вл-ті. Гігроскопічність- вл-ть волокон тканини поглинати водяну пару з повітря, поверхні тіла. Найб. гігроскопічність має вовняна тканина. Капілярність – вл-ть вбирання краплинно рідкої вологи. Теплопровідність – теплозахисні вл-ті тканини.Основною гіг. перевагою тканин з натур. волокон є їх висока гігроскопічністьі добра повітропрохідність, висока пористість.Віскозна тканини характериз. вл-тю вбирати на своїй поверхні водяну пару, високе вологопоглинання.Переваги синтетичних волокон: мех. міцність, стійкість до витирання, впливу хім. і біолог. чинників, антимікробні вл-ті, еластичність проте надзвичайно низька гігроскопічність, внаслідок чого піт скупчується в повітряних порах, гальмує повітрообмін, поруш. теплоізоляційні вл-ті тканини. Не бажане використання синтетичних тканин для натілоьної білизни тому, що хім. компоненти при безпосередньому стиканні з шкірою можуть викликати подразнення або алергію.Взуття: захист ніг від мех. пошкоджень, охолодження, перегрівання, забруднення, укусів комах. Є побутове, спортивне, спеціальне, дитяче, військове, лікувальне. Вимоги: -мала теплопровідність, оптимальний мікроклімат взуттєвого простору, вентиляція; -зручність, на поруш. кровопостачання, формування кістково-мзевих елементів ступні, не утруднювати рухи; -захист ступні від несприятливих факторів; - не виділяти у взуттєвий простір хім. реч., що несприятливо вплив. на шкіру ступні; - відповідати віковим особливостям організму -легко чиститись; - Добрі гіг. вл-ті мають матеріали з натур. шкіри, вони еластичні, помірно повітропроникні, низька теплопровідність, не виділ. хім. реч., не подразн. шкіру.Спортивне взуття слід носити обмежзений час, оскільки низька йлгл повітро і паропровідність сприяють прегріванню чи переохолодженню ступні, полеггшують розвиток мікроорганізмів. Також слід обмежити носіння гумового взуття. Тісне взуття погіршує кровообіг, негативно впливає на мікроклімат взуттєвого простору, сприяючи переохолодженню чи перегріванню ступні, ускладнюючи її рух,сприяє вростанню нігтя, деформації ступні. Щоб визначити оптимальну висоту каблука, виходять з того, що найб. фізіолог. таке розміщ. ступні, коли вони утв. кут, рівний 120-125 0 ( висота каблука = 1/14 довжини ступні, тобто 1-3см) . 158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби. Військова гігієна-це самостійний розділ науки, що вивчає закономірності впливу різних факторів учбово-військової підготовки, бойової ді-тіі побуту з ціллю забезпечення високої боєздатності в особливих умовах бойової обстановки. Організ. з метою забезпеч. боєздатності і укріплення здоров’я , попередження роз-ку і військах захворювань і своєчасного надання мед. допомоги. Гол. мета: високабоєздатність солдата та офіцера. Розробл. правила, дотримання яких забезпечує здорові умови праці і побутуввійськовій частині. гігієнічним забезпеченням особового складу військової ч-ни наз. сис-ма профілактичних заходів, направлена на збереж. працездатності і високого рівня здоров’я військовослужбовців.Командир частини повинен слідкувати за якістю їжі, проводити заходи по техніці безпеки, захисту особового складу. Разом з командиром в здійсненні гіг. заходів прийм. участь замісник, нач. мед., хім., інженерної служб,а вмирний час-нач. фізичної підготовки.Види ді-ті мед. сл. поо гіг. забезпеченню військ:1) організ. і проведення розвідкисан- епід. стану районів розміщ. і дії військ, розвідка джерел води. 2) мед. забезпечення всіх видів переміщення військ 3) мед. забезпеч. бойової рооти особового складу: контроль за гіг. вимогами при роботі з джерелами випромінювання, ядовитими речовинами 4) мед. забезпеч. розміщення військ в польових умовах 5) мед. контроль за харчуванням 6) мед. забезпеч. польового водопостачання 6) сан. експертиза води, продуктів 7)мед. контроль по очистці поля бою, погребіння загинувших.     159. Роль і місце санітарно-гігієнічних заходів у загальній системі медичного забезпечення у мирний та воєнний час, у зберіганні, зміцненні здоров’я, боєздатності особового складу. Згідно статуту портянки солдати повинні міняти не рідше 1 разу на тиждень. Міцність портянок прямо пропорційна міцності особового складу! 160. Організація та проведення санітарно-гігієнічних заходів у бойовій обстановці. Сили і засоби медичної служби по гігієнічному забезпеченню військ. В залежності від вида бойової ді-ті військ розрізн. гіг. забезпечення наступлення, марша і оборони. Планування мед. заходів здійснюється на період виконання поставленої задачі. Мед. задачами гіг. забезпеч. наступу і маршу є: сан-епід. розвідка і контроль за працею і відпочинком офіцерів і солдат. Планування гіг. забезпечення: 1) нач. мед. сл. знайомиться з наказом на наступ, вивч. полосу наступу, оцін. місцевість, час, додаткові дані. 2) уяснивши задачу, нач. мед. сл. намічає необхідні гіг. заходи. 3) заявка на недостаюче мед. майно подається нач. мед. сл. дивізії. Проводиться безперервна розвідка, гіг. контроль за організ. харчув., роботою бат. пункту харчування, доставкою готової їжі, постачання водою, розміщення особового складу, особиста гігєна. В обороні: так як можливе тривале перебування військової частини на території, нач. мед. сл. звертає особдиву увагу на перебування особового склладу в захисних спорудах, підтримка їх необхідного сан. стану, створення необхідних запасів води, їх зберігання. Сили мед. сл: особовий склад мед. сл. підрозділів полку і мед пункту, особовий склад мед. сл. ливізії, спеціалісти сан-протиепід. взводів, епідеміолог, бактеріолог, токсиколог, радіолог. Засоби: дозиметричний прилад, реактиви для визнач. остаточного хлору в воді, віт. С в продуктах, таб. для обеззараження води, військова лаборат., гіг. лабораторія, дозиметричний прилад, засоби для сан. бактеріол. досліджень.   161. Гігієнічне виховання особового складу військ. Гігієна тіла, обмундирування, спорядження, індивідуальних засобів захисту. Ефективн. захист орг-му військовослужбовця від дії несприятливих факторів. Включає: навики здорового образу життя, заг. і особиста гігєна, спец. підготовка мед. складу. Виконання правил особистої гігієни включає: ранкове обмивання і обтирання тіла до пояса, миття рук, ніг, чищення зубів, зміна натільної і постільної білизни обмундирування, взуття. Купання дозволяється в спец. відведених місцях. Прання білизни повинно проводитись в прачечних. Військовослужбовець не повинен приховувати свого захворювання, слід негайно звернутись безпосередньо до начальника і відвідати мед. пункт.