GIGIENA відповіді на питання

162. Гігієна польового розміщення військ. Види розміщення. Організ. польового розміщення військ почин. з розвідки р-на, що предназначений для розміщ. особового складу.для цього зам. командира забезпеч. підрозділи табельним майном, виділ. ннеобхідн. транспорт. Нач. мед. сл. здійснює нагляд за побудовою: участь у виборі ділянки, розміщ. на ньому жилих і господарських приміщень, контрол. сан. стан р-ну розміщ. полку. Є 4 способи польового розміщення: в учбових центрах, “бивачное”, поквартирне і змішане. В учбових цн. війська розміщ. в спец. приміщенняхчи учбових таборах. “Бивачное” розміщення- це тимчасоае розміщення військ на місцевості, при якому жилі і господарські приміщення будуються особовим складомз використанням табельного майна. Поквартирне розміщення- розміщ. військ для відпочинку і навчання в населеному пункті з використанням їх приміщень. При змішаному типі штаб, МП, господарські приміщення розміщуються в населеному пункті, а стройові підрозділи і техніка – в похідному таборі. В якості жилих приміщень використовуються палатки, заслони-навіси, шалаші, землянки, укриття із снігу.Крім польових приміщень можна використовувати польові фортифікаційні споруди: перекриту щілину, бліндаж, сховище.   163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів. Палатки, заслони-навіси, шалаші, землянки, укриття із снігу.Палатки: Встановл. на гніздах, що підвищуються над землею на 0.6-0.7 м, навколо виривають канавку для відтоку води.Рекомендується встановлювати над котлованом чи використовувати при. пониження рельєфу місцевості. Зимою отопл. переносними пічками,температура-17-200.В літній час намети повинні припідніматися для провітрювання. Підлога земляна.Шалаші: з віток, хворосту, соломи. Є двускатні іконусні. Зручно користуватися літом, зимою- гарний захист від вітру. Підлогу застил. соломлю, вітками. Заслони-навіси: наклонні стінки, що встановл. з 1 чи 2 сторін площадки.Землянки: укриття котлованного типу з глубиною до2м., стіни обшив. досками.2 дверей,1 вікно, з нагірної сторни водрвідвідна конава, температура 20-220.Снігові укриття: Сніжні нори, використ. зимою для відпочинку, може підтримуватись температура 2-30.   164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них. Польові фортифікаційні споруди:1)перекрита щілина:рів глубиною 1.5м і довжиною 3м. Для обладнання використовуються підручні матеріали, вхід закривають плащ-палаткою, навісним щитом, всередині 2 лежанки на відділення; 2)бліндаж: з лісоматеріалів, табельних засобів. Склад. з претамбуру, тамбуру, основного приміщення, на 8-15 чол., зимою встановл. пічки; 3) сховища: військові, для захисту особового складу, спеціальні(командні пункти, вузли зв’язку, мед. пункти).Діл. на з регенерацією повітря, вентилюючі, невентилюючі. Довж. 4-6м, шир. 0.9-1.9м, висота 1.6-1.9м., на 1 людину 0.7м2, встановлюється розпорядок, не дозвол. палити. Концентрація СО2 не↑0.5-1%, вологість така, щоб не утворювався конденсат, вентиляція протягом 2-4 год, харчування індивідуальне з використанням сухих пайків.  165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, ФВА. Сховища: військові, для захисту особового складу, спеціальні(командні пункти, вузли зв’язку, мед. пункти).Діл. на з регенерацією повітря, вентилюючі, невентилюючі. Довж. 4-6м, шир. 0.9-1.9м, висота 1.6-1.9м., на 1 людину 0.7м2, встановлюється розпорядок, не дозвол. палити. Концентрація СО2 не↑0.5-1%, вологість така, щоб не утворювався конденсат, вентиляція протягом 2-4 год, харчування індивідуальне з використанням сухих пайків.Температура 16-200, шв. руху повітря 0.5м/с, відносна вологість 80%, об’єм вентиляції 2-4м3/люд. ФВА-фільтровентиляційний агрегат- для очистки пов. від радіаційного пилу, для подачі чистого повітря в приміщення сховища.  166. Санітарні норми площі, кубатури, температури, вологості повітря сховищ, ГДК СО2 при різних режимах вентиляції. Елементи санітарного благоустрою (опалення, освітлення, збір і видалення нечистот і покидьок та інш.). Сховища: військові, для захисту особового складу, спеціальні(командні пункти, вузли зв’язку, мед. пункти).Діл. на з регенерацією повітря, вентилюючі, невентилюючі. Довж. 4-6м, шир. 0.9-1.9м, висота 1.6-1.9м., на 1 людину 0.7м2, встановлюється розпорядок, не дозвол. палити. Концентрація СО2 не↑0.5-1%, вологість така, щоб не утворювався конденсат, вентиляція протягом 2-4 год, харчування індивідуальне з використанням сухих пайків.Температура 16-200, шв. руху повітря 0.5м/с, відносна вологість 80%, об’єм вентиляції 2-4м3/люд. ФВА-фільтровентиляційний агрегат- для очистки пов. від радіаційного пилу, для подачі чистого повітря в приміщення сховища.Збір і видалення нечистот проводиться за допомогою втносних відер. Для 10чол. при 12год перебуванні потрібно1 відро.Воно повинно гарно закриватись та дезодоруватися землею 10% р-ом хлорного вапна. 167. Санітарний нагляд за розміщенням в закритих фортифікаційних спорудах, використання для цього інструментальних і розрахункових методів. Розрахунок вентиляції. Розрахунок к-ті пов. необхідного для сховища проводиться на основі даних про к-ть СО2 , що виділ. людиною в залежності від ступеня його активності. L=Kn|p2-p1 L –к-ть повітря, K- к-ть вуглек-ти (л/год) , що виділяється людиною; p1 початкова концентрація вуглек-ти; p2 – допустимий вміст вуглек-ти. Інструментальні методи- такі як і в нормальних людей (цивільних). Розрахунок найкраще проводити за допомогою комп’ютера або калькулятора.  168. Санітарне прибирання полів бою. Порядок збору і поховання загиблих воїнів, обов’язки медичної служби.  Це видалення і знезараження з поля бою небезпечного в санітарному відношенні матеріалу, в т.ч. і збір і захоронння трупів. Очистка проводиться спец. командами, які виділяються ком. частини. Обовязки мед. сл.: 1) мед. огляд всіх без виключення загиблих перед відправкою їх на пункт поховання. 2) Спостереження за забезп. членів спец. команди спецодягом, рукавичками, фартухами з щільної тканини. 3) Спостереження за спалюванням санітарно небезпечних матеріалів на полі бою ( перевязочного і підсттилочного матеріалів , обривків одягу), за прибиранням покидьків в ями. 4) вибір місця поховання ( підвищення, що не затоплшяється під час дощів, паводків, ділянка з нахилом від найближчої водойми, с піщаним, супіщаним, суглинистим грунтом, що добре провітрюється і прогрівається сонцем; ведеться спостереження за похованням, визначається обсяг санітарно- гігієнічних міроприємств, оформлюються санітарні документи.Проводиться дезинфекція заразних трупів, або їх кремація.Збір і захоронення трупів, отруєних ОР і РР проводиться в протигазах і спецкостюмах. Такі трупи для транспортування вкладають в мішки зі щільного паперу і кладуть на брезентову підстилку. Після закінчення роботи – повна санобробка.  

169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ. Організовує начальник речового постачання. Л.П. обслуговування включає : 1) щолтижневе миття соолдат, із обов'яковою заміною білизни, 2) прання білизни, обмундирування 3) дезинфекцію і дезинсекцію, 4) ремонт білизни, 5) постачання милом, содою. Миючими засобами. Санітарний стан бань, пралень контролює гарнізонний лікар чи нач. мед. сл., він також слідкує за виконанням графіка помивок, зміни білизни, за якістю прання, дезинфекції і дезинсекції. Під час миття фельдшер проводить огляд . Не рідше 1 р. на міс. Поводять огляд персоналу Л.П. обслуговування. Повари і пекарі миються в лазні щоденно. 170. Організація харчування військ у польових умовах. батальонні пункти харчування. Задачі медичної служби по контролю за харчуванням військ у бойовій обстановці. Особливості в польових умовах: 1) замість 1-єї кухні – столової на частину, розгортаються польові кухні із розрахунку 1 на роту. 2)харчування стає децентралізованим, може навіть бути індивідуальним. 3) особовий склад користується особистою посудою (котелок, ложка, кружка) 4) широке використання консервованих і концентрованих продуктів 171. Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю харчування військ. Норми продовольчого забезпечення особового складу (пайки). Гігієнічна характеристика загально-військового пайка. Задачі лікаря при складанні й реалізації розкладки продуктів.  Осн. мета – силами і засобами мед. служби гарантувати найбільш повну адекватність харч. умовам праці солдат.+ гіг. та епід. контроль об’єктів продовольчої частини ( кухні, столові, склади, пункти квашення, площадки для забою худоби), а також продовольчих магазинів, буфетів, обслуговуючого персоналу. Сан. нагляд оцінює правильність визначення потреб в енергії і харч. речовинах в зал. від: -антропометричних показників, -інтенс. праці, -умов відпочинку; правильність визначення реального поступлення енергії на основі даних про вихід готової їжі, лаб. даних. Широко використ. пайки для забезп. харчами особового складу у виключних ситуаціях. Для пайків використ. харч. концентрати, що є висококалорійною сумішшю подрібнених сухарів із різними продуктами, маса пайка 647г, об’єм – 0,9 л. До складу входять 3 брикети по 200г, 45г цукру, 2г чаю. Пайок розділяють так: сніданок і вечеря- по 1 солдатському брикету, на обід – м’ясний, молочний чи білковий брикет. Чай, цукор – рівномірно на 3 рази. Харчуватися пайком >3-5 днів не рекомендується, калорійність достатня для підтримання боєздатності 3-5 днів. При складанні і реалізації розкладки продуктів лікар повинен: 1) визначитьи режим харч., 2) визн. повторність протяго дня і тиждня блюд однакової рецептури, 3) оцінити калорійність і її коливання по окремих днях, 4) визначити правильність використання та заміни цосн. прод. харч. додатковими.  172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.  При використ. ЗМУ ↑ ризик потрапляння цих ОР в продукти. Тому транспортування продуктів проводять у щільно закритій тарі. Машина для перевезення має мати щільний кузов, на ній створюється запас доброякісної води для приготування їжі. Транспортування проводять по незараженій місцевості. Після подолання зараженої ділянки визначають ступінь радіаційного чи хім. зараження особового складу, кухні, харчів, води. Їжу готують поза зараженими ділянками. При незначному рівні радіації допускається приготування їжі на зараженій території. Широко застос. консерв. прод. Для знезараження використ. дезінфекцію, дегазацію, дезактикацію. Сухі пайки – коли приготування їжі на кухні виключається. . Для пайків використ. харч. концентрати, що є висококалорійною сумішшю подрібнених сухарів із різними продуктами, маса пайка 647г, об’єм – 0,9 л. До складу входять 3 брикети по 200г, 45г цукру, 2г чаю.Раціон виживання - Пайок повинен забезпечувати орг. енергетичним матеріалом і поживними речовинами, необхідними для нормального функціонування і складатися з таких речовин, котрі швидко можна приготувати і котрі мало забруднюються чи заражаються.

173. Фактори, які визначають зараження харчових продуктів і готової їжі радіоактивними, отруйними та бактеріальними засобами. Захист, дезактивація, знешкодження продовольства від засобів масового ураження.  1) Шлях зараження: а) при використ. спец. приборів для розбризкування ОР чи БР, б) при використ. бомю і снарядів начинених ОР. в) при випадінні продуктів ядерного вибуху з радіактивної хмари. 2) Стійкість агента у зовн. середовищі ( ступінь гідролізу ОР, ступінь виживання збудників, 3) Доза агента ( чим ↑ доза → тим ↑ ймовірність зараження), 4) Агрегатний стан ОР - 5) Хім власт.ОР – застосовують високотоксичні ОР ( алкалоїди, солі важких металів), які не змінюють колір, смак, запах харч. продуктів. 6) Місце зберігання харчів ( на складі в добре закритій тарі → ↑ ймовірність залишитись придатними для вживання), 7) Спосіб зберігання ( в скляній загерметизованій тарі → зберіг. краще). Продукти, що підозрюються в зараженні підлягають дезінфекції, дегазації, дезактивації. Для дезінфекції застос. кип’ятіння та обробку хім. препаратами ( металічну тару кип’ятять в 3% р-ні соди 2 год, консерви в скляній тарі занурюють на 30 хв в 5% р-н монохлораміну або в 3% р-н хлорної суміші, або на 1год в 6% р-н перекису водню. Потім продукти із тари проварюють не < 2 год. Посуду знезаражують кип’тінням в 20% р-ні соди протягом 1год. Дегазація: провітрювання, знімання поверхневого зараженого шару,промивання водою, кулінарна обробка. Продукти заражені крапельно-рідинними ОР не підлягають дегазації. Тара, заражена фосфорорг. ОР→ дегазується 3-5% р-ном NaOH. Від продуктів заражених крапельно-рідинними ОР відрізають 2-3 см в глибину, у зв’язку з тим, що решта продукту може бути заражена парами ОР його промивають або провітрюють. Продукти дегазація яких неможлива – знищуються шлчхом спалення. Дезактивація: виконується шляхом механічного видалення РР. Продукти, що зберігалися в герметичній тарі, можна вживати після дезактивації тари і дозиметричного контролю. Дезактивацію продуктів, що знаходилися в твердій тарі починають з обробки тари, яку обмивають 2-3р водою. Дезактивацію посуди виконують неодноразовим обмиванням гарячою водою з милом, потім полощуть в чистій воді і сушать. 174. Організація і проведення медичної експертизи продуктів харчування у польових умовах. Етапи експертизи, сили, засоби, методи. Гранично допустимі концентрації РР, ОР у харчових продуктах і раціонах В експертизі беруть участь : гігієністи, бактеріолог, вірусолог, епідеміолог, вірусолог, хімік, інженер-радіометрист,радіолог. Військовий лікар проводить відбір та відправку проб, а також надає іінформацію про можливе джерело зараження. Гігі єнічна експертиза проводиться у 4 етапи.1 етап →(дослідження на місці). А збирання інформації. Уточнення виду ЗМУ , опитування особового складу, місцевого населення, врахування даних розвідки.В. Огляд об’єкту і місцевості. Звертають увагу на ознаки використання ОР. С.Для індикації отруйних речовин використовують прбор ПХР-МВ. Для вимірювання радіоактивного зараження продуктів використов. ДП-5А. 2 етап (відбір проб). проводиться прибором ПХР-МВ. Проводиться так: проби беруть з поверхневих шарів, розкриваючи не менше 10 місць у партії. З кожного місця берть біля 100г. продукту і змішують у заг. пробу. маса якої має бути біля 1000г.Забороняється змішувати поверхневі і глибокі шари.Проби із твердих продуктів збирають на глибину 1 см. сипучих-3см. пористих-10см. напіврідких-5см. Проби поміщують у скляні банки з пластмасовою кришкою.Сипучі упаковують в поліетиленові пакети.Проби нумерують, такий же номер ставлять на упаковці, звідки взяли пробу. 3 етап (лабораторні дослідження) сан. токсикологічне, сан. бактеріологічне, вірусологічне, сан. радіологічне, дозиметричне дослідження; хім. склад, фіз властивості.( у спец. лабораторіях). 4 етап (експертне заключення) приймаються рішення про: -допуск продуктів для харчування без обмежень, -продукт придатний для вживання здоровими людьми, якщо його зараженість не перевищує гранично допустимої норми, -продукт придатний для вживання але підлягає реалізації ч/з систему громадського харчування, -продукт, що підлягає дегазації, продуктне придатний до вживання і підлягає знищенню 175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.  Забезпечує зам. командира частини по тилу, нач. інженерної хім. і мед. служб ,а також командири підрозділів. Для забезпечення водних потреб оборудуються пункти водопостачання ПВС. ці пункти розгортаються в кожному батальйоні . В обороні поблизу пункта харчування. У військовій частині крім батальйонних і ротних пунктів водопостачання є ПВС для забезпечення водою особового складу штабу і тилу.1 Нач. інж. служби зобов’язаний:А) організовувати інж. розвідку джерел води.2) створювати ПВС і водозбірні пункти .3) підготовляти пропозиції щодо забезпечення особового складу водою.4) Постачати засоби очистки води,табелььні резервуари і розхідні матеріали.2 Нач. мед. служби зобов’язаний: А) виділяти сили і засоби для ведення розвідки джерел води.В) Оцінювати СЕ стан районів,де розміщуються ПВС. С) Проводити контроль за СЕ станом цих пунктів.Д) Контролювати якість води. Е) Постачати підрозділи індив. засобами обеззараження води. Є) Проводити інструктаж по правилах обеззараження. Ж)Контролювати забезпечення військ водою. Нач. хім. служби зобов’язаний: виділяти сили і засоби для ведення радіац. і хім. розвідки джерел води. івести контроль якості води, що видається військам. 176. Організація та проведення розвідки вододжерел. Оцінка якості води в польових умовах, табельні комплекти і прилади, що використовуються для цього. Вимоги до якості води у польових умовах, норми польового водопостачання. Розвідка вододжерел проводиться дозором. До складу дозору можуть включатись і спеціалісти мед. служби. Завдання розвідки : встановити кількість і місце знах. сан. стан джерел інавколишньої місцевості, визначити придатність джерел для питя ,іх технічний стан. Організовується розвідка нач. інж. служби нач. мед. служби зобов’язаний виділити сили і засоби для ведення розвідки.При виборі джерела розвідка орінтується на артезіанські води. ,струмки потім грунтові і відкриті води,водойми. Оцінка якості води проводиться при виборі джерела і в процесі сан. контролю за водопостачанням. У польових умовах вода не повинна викликати ↓ боєвої здатності солдат. Вимоги до якості: макс. допустима конц. токсичнх реч→0, продукти ядерного вибуху→не більше 20, вміст мікробів: колі індекс→небільше 3, прозорість не менше 20, колір не більше 35, зал. хлор→0.8-1.2, міідь→не більше 3 . Витрати води на сан. обробку особового складу 45л. на людину.Добова потреба уводі бат. мед. пункта→0.5м3 полкового→4м3. Потреба води у л. на 1 людну\ добу: (під час помірної погоди)→для пиття потрібно→2.5л., для приготув. їжі→3.5л., для миття посуду→1л., для вмивання→3л., разом→10л.

177. Пункти водопостачання (ПВП), пункти водорозбору (ПВР), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.  ПВП – місце де проводиться добування, очистка, зберіг.,видавання води. ПВР – місце для видачі води. На ПВП є площадка для добування, очистки, зберіг., видавання води, місце де тара миється та підлягає дезінфекції, ділянка для транспорту. За 50-100 м від ПВП створюється зона санітарної охорони, місця для миття тари – за 25-30м від місця забору води. Вимоги до ПВП: джерело (криниця) має бути віддаленим від джерела забруднення на 15-35м, зруб має виступати над поверхнею землі не < ніж на 0,7м, над криницею має бути навіс, забороняється набирати воду індивідуальними відрами. Зберіг. води на ПВП проводиться у табельних засобах чи у тарі, її періодично чистять хлорним вапном ( 50-100мг активного хлору на 1л води) хлорують протягом 1 години, потім тару ополоскують водою. Фляги дезінфікують кип’тінням чи хлоруванням шляхом додавання 4мл1% р-ну хлорного вапна у флягу на 30 хв.Потім полощуть. Табельні засоби обробки води у польових умовах: - тканинно-вугільні фільтри (ТУФ-200), -військова та автомобільна фільтраційна станція (ВФС та МАФС), -пересувна опріснювальна станція (ОПС), -пересувна опріснювальна установка (ПОУ-4), для кип’ятіння використовують похідні кухні (КП- 2-48; КП-2-49; КП-125), польова автокухня ( ПАК-170), переносний наливний кип’ятильник ( ПНК-2). Див п. №178.   178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води. . Табельні засоби обробки води у польових умовах: - тканинно-вугільні фільтри (ТУФ-200), -військова та автомобільна фільтраційна станція (ВФС та МАФС), -пересувна опріснювальна станція (ОПС), -пересувна опріснювальна установка (ПОУ-4). Види очистки води: освітлення (знебарвлення, дезодорація), знезараження, знешкодження, дезактивація, + опріснення. В польових умовах використовується: кип’ятіння, хлорування, коагулювання, відстоювання. фільтрування, опромінення УФ променями, обробку спец. таблетками. Контроль за якістю води виконує мед. служба. Кип’ятіння: при відсутності підозри зараження бак. засобами кип’ятять 10 хв, при підозрі – 1 год. Для кип’ятіння використовують похідні кухні (КП- 2-48; КП-2-49; КП-125). ), польова автокухня ( ПАК-170), переносний наливний кип’ятильник ( ПНК-2). знезараження: хлорним вапном, 70% р-ном нейтрального гіпохлориду Ca, використ. хлорування норм. дозами і перхлорування. При норм. хлорув. – хлор вводять у такій к-сті, щоб після окислення розчинених у воді орг. реч., залишилося залишкового хлору 0,3-0,5 мг/л. При перхлоруванні воду обробляють великими дозами хлору 10-30 мг/л і >. Для знезараження індивідуальних запасів води викор. таблетки: пантоцид, бісульфат-пантоцидні таблетки, таблетки дихлорізоціанурової к-ти. Опріснення: дистиляція або виморожування. Для дистиляції викор. установку ПОУ, або станцію ОПС ( продуктивність 5-6 м3/добу. виморожування: вже при t˚= -3- -4˚С на поверхні солоної води утв. кірка із прісного льду. При систематичному використ такої води до неї треба додавати мінеральні речовини. До імпровізованих засобів відносяться: 1) фільтр із підручних матеріалів ( пісок, активоване вугілля, тирса), 2) пристосування для приготування їжі на відпрацьованих газах.  179. Санітарний нагляд за водопостачанням військ в умовах застосування зброї масового ураження. Методи і засоби знезараження, дезактивації води у польових умовах. Методи і засоби медичного контролю, критерії оцінки.  Водопостачання складається із підготовчих і спец. заходів. Підготовчі: проводять до використ. ЗМУ. 1) навчання особового складу діям при застос. ЗМУ. 2) Перевірка захищеності від ЗМУ джерел води.. Спеціальні: проводять після використ. ЗМУ.( індикація та експертиза води на ОР, РР, БР; спец обробка – знезаражуння, дезактивація.) Знезараження: хлорним вапном, 70% р-ном нейтрального гіпохлориду Ca, використ. хлорування норм. дозами і перхлорування. При норм. хлорув. – хлор вводять у такій к-сті, щоб після окислення розчинених у воді орг. реч., залишилося залишкового хлору 0,3-0,5 мг/л. При перхлоруванні воду обробляють великими дозами хлору 10-30 мг/л і >. Для знезараження індивідуальних запасів води викор. таблетки: пантоцид, бісульфат-пантоцидні таблетки, таблетки дихлорізоціанурової к-ти. Дезактивація проводиться з допомогою ТУР-200 і включає і коагуляцію, і хлорування, і відстоювання і фільтрацію. Під час цієї процедури може затримуватись до 50-80% радіоактивних речовин. Мед. контроль проводиться мед. службою під кер. нач. мед. сл. шляхом взяття проб і провед. лаб. дослідж. та складання експертного заключення, в якому проводиться оцінка води. Критеріями оцінки є: 1) токсикологічна безпека води. 2) наявність чи відсутність у воді продуктів радіактивного вибуху, 3) протиепідемічна надійність, 4) органолептичні власт. води. 180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка. В польових умовах використовується: кип’ятіння, хлорування, коагулювання, відстоювання. фільтрування, опромінення УФ променями, обробку спец. таблетками. Контроль за якістю води виконує мед. служба. Кип’ятіння: при відсутності підозри зараження бак. засобами кип’ятять 10 хв, при підозрі – 1 год. Для кип’ятіння використовують похідні кухні (КП- 2-48; КП-2-49; КП-125). ), польова автокухня ( ПАК-170), переносний наливний кип’ятильник ( ПНК-2). знезараження: хлорним вапном, 70% р-ном нейтрального гіпохлориду Ca, використ. хлорування норм. дозами і перхлорування. При норм. хлорув. – хлор вводять у такій к-сті, щоб після окислення розчинених у воді орг. реч., залишилося залишкового хлору 0,3-0,5 мг/л. При перхлоруванні воду обробляють великими дозами хлору 10-30 мг/л і >. Для знезараження індивідуальних запасів води викор. таблетки: пантоцид, бісульфат-пантоцидні таблетки, таблетки дихлорізоціанурової к-ти. Опріснення: дистиляція або виморожування. Для дистиляції викор. установку ПОУ, або станцію ОПС ( продуктивність 5-6 м3/добу. виморожування: вже при t˚= -3- -4˚С на поверхні солоної води утв. кірка із прісного льду. При систематичному використ такої води до неї треба додавати мінеральні речовини. До імпровізованих засобів відносяться: 1) фільтр із підручних матеріалів ( пісок, активоване вугілля, тирса), 2) пристосування для приготування їжі на відпрацьованих газах. 181. Визнач.гігієни військ. праці як галузі гігієнічної науки і військ. медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. психологією. Гігієна військової праці - розділ воєнної гігієни , що вивчає зміни працездатності солдата під впливом факторів боєвої обстановки та шукає методи боротьби з перевтомою.Гігієна військової праці тісно повязана із всіма розділами гігієни.Оскільки військова праця є досить інтенсиивною, то для її економізації потрібно добре знати фізіологію праці та руху.Руховий акт є більш економним, точним, коли він вивчений до автоматизму.Досягнути цього можна шляхом системних тренувань до появи втоми.У цьому випадку вдається використати адаптаційний механізм. та фізіологічні резерви організму і подовжити фазу стійкої робочої здатності(компенсації) і відтягнути настання втоми.

182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують. Фізіологія військової техніки, на відміну від анатомії ще зовсім вивчена і не описана в літературі, тому Вам, молоді науковці доручаємо у тісній співпраці із кафедрою військової підготовки досліджувати фізіологію танків та різних там бронє поїздів і підводних лодок. Особливу цікавість викликає реліктовий Бронєтьомкін Поносєц.Деякі дані щодо обслуговування танків: 1. Ніколи не намагайтеся обслуговуати танк, який їде прямо на вас. 2. Танки люблять, щоб іх обслуговували танкісти. 3. Танкам слід проводити щоденні профілактичні прочистки хоботів турундами, виготовленими із спеціальних матеріалів, змочених маслом. 4. Слід стежити за гусеницями танків, адже із курсу біології відомо, що гусениці люблять перетворюватися в метеликів, тому якщо таке трапиться, слід негайно звільнити метеликів з-під танка і замінити їх на нових гусениць 183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю Військова праця є досить небезпечною, ця небезпека зумовлена наявністю факторів, що можуть спричинити отруєння і навіть смерть людини.До таких факторів відносяться: ОР, бактеріальні засоби, ВЧ випромінення. На першому місці знаходяться ОР найнебезпечнішим  серед ОР є: бензол, кселол, толуол, сольвент-нафта, дихлоретан, фосфорорганічні сполуки. Ці речовини потрапляють в організм і зумовлюють значну інтоксикацію, яка приводить до порушення обміну і смерті.Шляхи потрапляння: 1) інгаляційний 2) через шкіру 3) через слизові 4) шляхом ковтання. Найнебезпечніший інгаляційний шлях. Ймовірність отруєння збільшується із підв. t повітря, оскільки прискорюється випаровування рідин з одного боку і зб. частота дихання з другого боку. П-ка склад. із заходів 2 груп. 1 група : заходи, що проводяться при санітарно попереджувальному надзорі за обєктами. 2 група: заходи, що викон. в ході поточного саніт. надзору. С-ма гігієн. контролю включає: гіг. та мед. спостереження , тілесний огляд, мед. огляд, обстеження. До завдань гіг. контролю входить: пояснювати особ. складу суть гіг. вимог при роботі із ОР, навчати відповідних прийомів захисту та контр. виконання правил безпеки. 184. Гігієна праці у бронетанкових і мотострілецьких військах. Проф. шкідливості в танках, конструктивні й експлуат. засоби профілактики їх несприятливої дії. Порохові, вихлопні гази, їх склад, дія на ор-м, п-ка Особливості праці: 1) обмеження розмірів робочого приміщення. 2) вимушена робоча поза. 3) поганий температурний режим. 4) при відкритих люках забруднення повітря 5) контакт із пальним матеріалом 6) вібрація 7) шум 8) небезпека загоряння одягу. 1. Малі розміри робочого приміщення затрудняють роботу, коли танк рухається.Щоб уникнути пошкодження танкісти знах. в стані мязевого напруження як наслідок - застій крові в кінцівках, статичне напруження. П-ка: на зупинках виконують фіз. вправи , одягають шоломи для попередження травм в танку.2. Неблагоприємний темп. режим - літом темп. у танку 45-35гр. (через те, що нагрівається броня танку) . Для попередження перегрівання відкривають люки, включають вентиляцію, мають необмежений питтєвий режим. У зимку темп.= зовн. темп. , тому можливі переохолодження. Проф.: теплий одяг і зігрівання танку. 3. Контакт з пальним матеріалом- безпосередній контакт – зміни шкірного покриву. Бензин сушить шкіру, що приводить до появи тріщин,екзем, піодермій,Змазковий матеріал викликає масляні вугрі гіперкератози.П-ка: створення доброї штуч. вентеляції, дотримання гіг. правил. 4. Шум, вібрація - за годину руху по бездоріжжю екіпаж отримує 700 поштовхів. Вібрація може бути поперечно- кутова, поздовжньо-кутова, вертикальна. Зумовлює збільш. мязевого тонусу, нервової збудливості, спазм судин розширення зіниць зниж. ЧСС. Шум -зниж. гостроту слуху, секреторну діяльність, зб. АТ. П-ка: викор. шльомофонів, техн. контроль танка. 5. Забрудненість, запиленість повітря, порохові гази: склад:оксид вуглецю – 35%, оксид азоту – 40%. Забруднення відбувається під час стрільби. Концентрація залежить від: 1) швидкості, тривалості стрільби, 2) ефективності і обєму вентиляції. Вихлопні гази: містять оксид вуглецю, але в меншій кількості. Дистанція між танками пов. бути 25- 50м. Потрапляючи в організм, пил викл. ларингіти, фарингіти. трахеїти, бронхіти, блефарити, кнюнктивіти. Для захисту використов. респірат., протигази, зах. окуляри. 185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю. Гігієнічні особливості праці: 1) Значні фіз. напруження, повязані з обслуговуванням зброї. 2) коливання повітря при стрільбі, 3) забруднення одягу і шкірних покривів змазковим матеріалом. Найважл. ф-ом проф. шкідливості є дія на органи слуху пострлів із зброї, утворюється 3 хвилі – 1)дульна, 2) балістична, 3) від розриву снаряду. Р-ія органу слуху 3-х типів: 1) Механічна: пошкодження барабанної перетинки. 2) Больова: подразнення больових закінчень, 3) Акустична: пошкодження кортієвого органу. П-ка: викорис.проти шумів, влашт. щілин, окопів, щитів на зброї. Хім. ф-ри: порохові гази ( окис вуглецю, азоту, сірки). Проф.: швидке прибирання пустих гільз, викор. повітрявідсмоктувачів, викор. поточно- відточної вентиляції 186. Гігієна праці у радіотехнічних військах. Специф. і неспециф. щкідливі ф-ри, що вплив. на особ. склад радіолокаторних станцій. Осн. способи захисту від опром. полем НВЧ, інші заходи п-ки. Методи і засоби медичного контролю, нормування. працівники РЛС працюють в умовах, коли на організм може діятиСВЧ і мяке рентгенівське випромінення. Для діяльності операторів х-не псих. напруж. , яке може викликати “сенсорний голод” і викликати швидку втомлюваність. праця радистів повязана з обслуговуванням силових агрегатів. може походити в умовах короткочасної дії шуму, вихлопних газів, можл. контакт з пальним, маслянистими матеріалами. Неспецифічні фактори: мяке рентгенвипромінення, шум, вібрація, хім. домішки в повітрі, поганий температурний режим, недостатня освітленість, велике навнтаження на ЦНС і зоровий аналізатор. специфічні фактори: імпульсне електромагнітне випромінення надвисокої частоти. Заходи профілактики : 1) контроль за справністю РЛС, 2) використання засобів індивідуального захисту ( одяг, окуляри). необхідність захисту виникає, коли величина радіохвиль перевищує 10 мкВт/см2. Захист: 1) ↓ інтенсивності випромінення, 2) скорочення часу перебування під опроміненням. Добре захищають від радіохвиль СВЧ- діапазону провідники.Нормативи: інтенсивність рентгенвипромінення 0,2 мР/год. Шум – 65 Дб, (оптим. - 20-45), темер. – 16-27оС (18 – 20), відносна вологість – 30 –70% ( 40 –60%), швидк. руху повітря- 0,5- 1 м/с ( 0,4 –0,5), СО2 – 0,1% (0,04), оксиду азоту – 0,005, оксиду вуглецю – 0,02 г/м2.