GIGIENA відповіді на питання

Особи,професія яких зобовязує контактувати із сировиною і посудом,перед оформленням на роботу проходять мед.обстеження,дослідження на бацило- та гельмінтоносійство,флюорографію легень.Дати і результати заносять у сан. книжку.Мед.обстеження проходчть регулярно,дослідження на бацило-носійство-за епідеміологічними показниками.    104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом. Праця – доцільна діяльність людей з метою перетворення і освоєння природніх і суспільних сил для задоволення людських потреб. «Праця,- писав Карл Маркс (не той, шо його їдять, коли нема Снікєрса, а з бородою, той шо на малюночках біля В.І. Лєнона),- як творець споживчих вартостей є незалежне від всяких суспільних форм, умова існування людей, вічна природна необхідність: без неї був би неможливий обмін речовин між людиною і природою, тобто не було б можливе саме життя». Процес праці включає три основні компоненти: доцільну діяльність людини, предмет праці і знаряддя праці. Внаслідок цілеспрямованої дії людини за допомогою знарядь праці на предмет праці, утворюється продукт праці. В марксистсько-лєнонському розумінні праця виступає процесом розпредметнення, як втілення індивідуальності через суспільні потреби, відображувані в результатах праці, тому предмет є опредметненою людиною. А Гегель сказав простіше : «Праця – це взаємопроникнення опредметнення і розпредметнення». Праця була дуже великою проблемою в усі часи, людство завжди прагнуло відлиняти від праці, тому і придумували всякі машини, які б виконували роботу за людей. А ще коли працюєш, то можна вимазатися і мікроби можуть попасти на вас, ось чому це є гігієнічною проблемою. Без праці людство могло би так кльово відтягнутися, приторчати і тунєядствувати, але приходиться трохи попрацювати, як от наприклад ви, читаючи цю мою маячнь матюкаєтесь і думаєте : «Чого я тут працюю над цим питанням, адже воно просте, як двері і якби я зхалявив і не почав читати це питання, то зекономив би багато часу для більш доцільної праці, наприклад над наступним питанням, якшо там немає приколів.»

105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики. Праця – цілеспрямована діяльність в процесі якої, впливаючи на природу і змінюючи її, людина створює споживчі вартості. З фізіологічної точки зору праця- це функція людського організму. Під роботою можна розуміти всі види паратворення енергії, в т.ч. ті, котрі зв’язані з діяльністю людини. В цьму розумінні можна говорити про роботу рук, ніг та ін. орг. чи організму вцілому. Робота є категорією фізіологічною. Згідно ГОСТ до легких фіз. робіт (категорія І ) відносяться: роботи, що виконуються сидячи, стоячи чи пов'язані з ходьбою, але не потребують систематичного фіз. напруження чи підняття або перенесення вантажів.( енергозатрати до 172 Дж/с).До роботи середньої тяжкості ( категорія ІІ ): види діяльності, при яких розхід енергії складає від 172 до 232 Дж/с – категорія ІІа, і від 232 до 293 Дж/с – категорія ІІб. категорія ІІа – роботи пов’язані з постійною ходьбою, що виконують стоячи чи сидячи, але не потребують переміщення вантажу. Категорія ІІб - роботи пов’язані з ходьбою і перенесенням вантажів до 10 кг. Тяжкі фіз. роботи ( категорія ІІІ ) – роботи, пов’язані з систематичним фіз. напруженням, зокрема з постійним перенесеням значних вантажів (> 10 кг) і енерг. затрати >293 Дж/кг. Фізична праця пов’язана восновному з переміщенням у просторі тих чи інших частин тіла. Розумова праця – це діяльність людини, яка потребує переважно напруження сенсорного апарату, уваги і пам’яті, активізації процесів мислення й емоціональної сфери. Різновиди розум. праці: творча, праця управлінців, праця мед. працівників, праця учнів і студентів J, операторська праця. Фізіологічні зрушення : Внаслідок м’язового скорочення в орг. людини відбув. низка хім реакцій: -енергія для скорочення м’язів вивільн. внаслідок екзотерм. р-ції розчеплення АТФ на АДФ і фосфорну к-ту, при цьому утв хім. енергія, яка перетворюється у мех. роботу, - під час роботи значно ↑ спожив. О2 , - зміни з боку ЦНС, ССС ( ↑ХОК, ↑ сист. об’єм, розшир. судини м’язів і поверх. судини, звуж. вн. судини, ↓ діастола, ↑ ЧСС, ↑ АТ), зміни крові (↑ к-сть Er i Hb, цукру, молочної к-ти, СО2), ↑t тіла, ↑ легенева вентиляція. Втома L- стан орг. що настає в результаті виконання інтенсивної чи тривалої роботи і характериз. ↓ працездатності. Перевтома L L -висока ступінь втоми при якій є різка невідповідність між затратою енергії і процесом її відновлення. Проф-ка: - орг. труд процесу, -режим праці, - механіз. і автоматиз. виробн. процесів, - сан благоустрій виробн. приміщень, - раціон. харч, - турбота кожної людини про збереж. власного здоров’я і працезд.J. 106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла. Вимушене незручне положення тіла може призвести до перенапруження окремих органів, застійних явищ і обумовити виникнення захворюваннь. При тривалій роботі стоячи ( слюсарі і токарі) і ходьбі ( офівціанти ), особливо пов’язані з перенесенням вантажів (вантажники) маже виникнути плоскостопість, деформація колінного суглоба (Х- і О- подібні ноги), варикозне розшир. вен. викривлення хребта ( кіхвоз), зміщення кісток, відрив зв’язок і фасцій, стиснення нерв. стовбурів, р-ток кил. Вимушене положення сидячи ( швеї, креслярі) : - кіфоз і сколіоз, розлади травлення, геморой, поруш. менструального циклу. Профілактика: - механіз. і автоматиз. виробн. процесів, - орг. труд процесу, -режим праці, - оптимальне обладнання робочого місця, - переодичні медичні огляди, - навчання правильним методам і прийомам роботи.

107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань. Виробничі шкідливості можуть бути обумовлені: - неправильною орг. чи особливостями трудового процесу ( вимушене полож. тіла, надмірна напруга, нераціональний режим праці), умови середовища ( несприятливі метеоумови, інтенс. теплове випром, ↑ або ↓ атм. тиск, надмірний шум, пил, отруйні випари і гази та радіоакт. випром). Розрізн. власне проф. захв. ( етіологія – професійний чинник) і заг. захв., в етіології яких проф. чинник відіграє важливу ,але не основну роль. Професійні захворювання: -отруєння, - пневмоконіози, - бериліоз,- хрон.пилевий бронхіт, -хрон.токс. бронхіт і пневмосклероз, емфізема легень, бронхю астма, - інфекц. та паразит. захв, - кесонна хвороба, - облітеруючий ендартерііт, - варикозн. розшир. вен на ногах, - професійні новоутвори, -захв. периф. нерв. і м'язів, - прф. дискінезії, - вібраційна хв., - тендовагініти, лігаментити, артрити, бурсити, - захв. шкіри, - променева хв., - захв. спричинені впливом радіохвиль, - катаракта, - елнктроофтальмія, - прогресуюча близькозорість, - кон’юктивіт, - хрон. рецидив. ларингіт, -↓ слуху, - психоневрози. Профілактика: - механіз. і автоматиз. виробн. процесів, - орг. труд процесу, -режим праці, - оптимальне обладнання робочого місця, - переодичні медичні огляди, - навчання правильним методам і прийомам роботи, - гуманізація праці, -усунення проф. шкідл., - створення здорової соц.-псих. ситуації на роботі.  108. Мікроклімат на виробництві. Захворювання, пов’язані з дією несприятливих мікрокліматичних умов на організм. Загальні принципи нормування мікроклімату в виробничих приміщеннях.

Типи мікроклімату на виробництві визначаються технологічним процесом і кліматом місцевості:

1 З оптимальними умовами. 2 З переважно конвекційним тепловиділенням (джерелом тепла є працюючі в цеху люди і машини ). 3 З переважним виділенням променевого тепла. (Плавки, в смислі сталеварські, ну хто не доганяє – метал розжарений, ясно! ) 4 Зі значним виділенням вологи (Наприклад важка робота сантехніка Сані в 7-му гуртожитку) 5 Охолоджуючий мікроклімат (відважні мисливці – чукчі) 6 На відкритих площадках і територіях (наприклад футболісти) Захворювання попридумуйте самі – то ж дохторами будете чи шо ?

Нормування (для легкої категорії праці – як у вас, тунєядци, вже навіть шпор не пишете, то хоча би читали їх перед екзаменом) – Взимку – (Темп- 17-22, відн. вологість – не ­ 75%, шв. руху повітря – не ­ 0,3 м/с), показники залежать від важкості роботи і пори року.

109. Джерела утворення пилу на виробництві, дія пилу на організм людини в залежності від її складу, концентрації, дисперсності. Профілактика пилової патології. Джерела – вулканічна діяльність, вітрова ерозія грунту і гірських пород, бурильно-підривні роботи, стирання дорожніх покриттів транспортом, що рухається, промислові викиди підприємств гірничої, металургійної промисловості, цементних заводів, котелень і псарень, в атмосфері також може бути пил космічного походження (проникає в атмосферу внаслідок дії сил гравітації, електромагнітного поля Землі, і світлового тиску (фотофорезу)) . Біологічний пил: складається з рослинного (бавовняного і комбікормового) і твариннного (шерстяний і кізяковий) походження. Дрібний пил досягає альвеол і спричиняє патологгічну дію тута, вступає в метаболічні процеси. Крупніший подразнює верхні дихальні шляхи. А взагалі пил може мати фіброгенну, запальну, токсичну, подразнюючу, алергічну дію. Фіброгенна – високодисперсний. Запальна – грубодисперсний. Подразнююча – вапно, карбід. Токсична – отр. р-ни. Алергічна – хром, червоне дерево. Пил може бути обсіяний мікроорганізмамми і бути факторами передачі захворбвань (туберкульоз, дифтерія). Менша концентрація – пізніші прояви. При більшій – яскраво виражені запальні зміни. Профілактіка – дотримуйтесь протівогазів і рєспіраторів, або хотя б ватно-марлєвих повязок. Профілактіка – герметізація огборудованія, замєна сухіх способов обработкі влажнимі, використання приточно- відточної вєнтіляції, автоматизація виробництва, соціально- правові заходи (СКОРОЧЕНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ, додаткова відпустка, перевага на відпочинок в санаторії, ранній вихід на пенсію.) 110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.

Частотна – низькочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти ¯ 400 Гц), середньочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти 400-1000 Гц), свисокочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти ­ 1000 Гц)

енергетична – характеризується інтенсивністю, тобто рівнем звукового тиску, що вимірюється в децибелах.

часова – постійні (рівень звуку змінюється в часі не ­ ніж на 5 Дб), непостійні. До непостійних відносяться: коливальні (рівень звуку безперервно змінюється з часом), переривчастий (рівень звуку постійний впродовж 1с. і більше), імпульсні (складається з 1 чи декількох звукових сигналів тривалістю ¯ 1с)

Вплив – тривалий вплив приводить до розвитку втоми, перевтоми. Зниження продуктивності і якості праці. Ураження кохлеарного нерва з поступовим розвитком туговухості. Зміни в усіх ланках звукосприймаючої си-ми. Неспециф. вплив – нервово-псих. поруш, неврози, астен. с-м., вегетативна дисфункція. Об’єктивно – зміна рефлексів (¯або­), тремор пальців, пітливість, яскравий стійкий дермографізм, НЦД по гіпертонічному типу та порушення всіх видів обміну і т.д, придумумуйте самі , бо я вже задовбався цю всю ф друкувати, теж є шкідливість так пальцями стучати.

111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку. Треба дотримуватися бірушів, а якшо біруши не дотримані, то потрібно наказати їх дотримувати, іначе буде недотримання бірушів на виробництві, що приведе до негативних наслідків недотримання бірушів з усіма негативними процесами, які відбуваються в процесі різних процесів, які відбуваються в процесі виробництва. Крім бірушів можна дотримуватися ще і навушників, звукопоглинаючих кожухів і жупанів в шумопродукуючих агрегатах. Використовують звукоізолюючі матеріали. Але найрадикальнішим методом є відключення шумопродукуючих агрегатів або використання глухих людей в якості робочої сили. Серйозно: комплекс мір на етапах проектування і будування, контроль і реєстрація виробничих шкідливостей. Зміна джерела шуму за рахунок зміни технології конструкції машини (заміна кльопки пайкою, заміна металів беззвучними матеріалами, кожухи, глушитєлі на пісталєтах, пульт управлєнія размєщать в малошумних памєщєніях (в натурі це все з БМЕ) ) , періодичний медогляд працівників, ну і не забувайте про біруши і прочі пробки в уші. Сама кльова фішка – ГЄРМОШЛЄМ, я від нього просто торчу ! Ше є антіфони і вкладиші у вуха. Важливим є розподіл працівників на робочих місцях за ступенем приглухуватості. Для підвищення стійкості до шуму в совецькі врємєна заставляли щоденно їсти 4 мг тіаміну хлориду і 50 мг аскорбінової кислоти (Викладачі! візьміть це до уваги! Їжте тіамін! (Використана література: В.Г. Дейнега «Професійні хвороби» ))

112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.  Вібрація-коливання тіл з частотою ↑1Гц. Показники віб.: амплітуда(мм., мкм.) ,частота (Гц) , прискорення руху(м/с2).Є вертикальні і горизонталбні коливагння. Промислову вібр. ділять на загальну ( вібрація підлоги,стін від дії промисл. обладнання ) і місцеву (робота з пневматичним обладнанням). Виникає вібраційна хвороба- спазм судин(кінцевих фаланг пальців), +сильний біль; поблідніння пальців,синюшність,похолодання шкіри; +трофічні розлади(м'язів,суглобів.деформація пальців),порушення чутливості-больової,тактильної,вібраційної; вазомоторні розлади. Можуть виникнути артрити, поліартрити,порушення менструації. Для ↓ вібрації стін,підлоги:1. споруджують спеціальні фундаменти для машин,молотів ,інших інструментів; 2.покращують конструкції вібраційних інструментів; 3. ↓ вібрації сидіння –амортизатори; 4.не допускати у цехи людей ззахворюваннями внутрішнього вуха,спондилітом,грижами,….. 5.профілактичні мед.огляди працівників.  113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.  Виробничими отрутами наз.-хім.речовини ,які попадають в організм працюючих в процесі професійної роботи.Шляхи проникнення:1.дихальні(гази,пари,пилові частинки; 2.шкіра,пот.залози, сальні з-зи(непошкодженні)-жиророзчинні токс.речовини. Отрути можуть погіршити протікання основного захворювання,змінити імунний статус (паратоксична дія) ;метатаоксична дія(розвиток пат.процесів після отруєння(психози після отруєння СО2) Профілактика:1.видалення отрути з промисловості;2.заміна меньш токсичним;3.технічне покращення прормисловості; 4.раціоналізація тех.процесу; 5.витяжні шафи; 6.приточна вентиляція 7.постійний лабор.контроль; 8.попередня сан.-токсикологічна експертиза речовин; 9.засоби індив.профілактики; 10.мед.огляди працівників.   114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь. Отруєння свинцем: проник.ч/з дих.шляхи ; як правило- хррон.отруєння; ознаки : астено-вегетативний с-м, Еr з базофільною зерн., Pb в сечі - > 0,48 мкмоль/л; анемія- гемол.жовтяниця, сірувато-бузкова кайма на деснах, з сечею і калом - >к-сть гематопорферину; далі – переймоподібний біль, кишкова коліка, запор, гастрит , втрата апетиту.Ртуть – ч/з орг.дих., депо- кістков.мозок. печінка, селезінка; ознаки : враж.нервов.с-ма(тремор пальців-ноги ,губи,язик,тіло;псих.зміни,енцефалопатії;) , зміни ШКТ, ртут.стоматит і кайма(синювата) ; враж.стат.сфери жінок;СО- ознаки: відчуття тиску у скронях, головокружіння, гол.біль, стиснення угрудях, слабкість,рвота; порушення свідомості, її втрата; Ps-<, неправильний, тони-глухі, дих.- поверхневе, псих. збудж., галюцинації. Бензол : ч\з дих. і шкіру; частіше- хрон.отр. : враж. нерв.клітини, кровотвор.органи; дерматит, екзема. 115. Гігієна праці механізаторів сільськогосподарського виробництва і полеводів. рофесійні шкідливості, профілактика захворювань. Енерг.затрати- в сер. 3000 ккал/д; несприятливі ф-ри: < чи > t , забруд. повітря , шум, вібрація. профілактика: спец.правила по констр. тракторів, с/г машин; кабіна: м’яке сидін. , t - >на 2, 3° С за зовнішню; рух.повітря - > 1.5 м/с; створення опалення; герметизація кабіни;виведення вихлоп.труби > на 400 мм над кабіною. 116. Гігієна праці тваринників. Професійні інфекції, їх профілактика.  Шкідливості : інтенсивна робота нерв.-м’яз. с-ми; доярки- ангіоневрози , тендовагініти рук,вимуш.полож. тіла (поруш. периф. кровооб., захвор. корінців криж.-попер. від. хребта, вірусні захв. шкіри , ящур,сибірська виразка, бруцельоз; незадов. сан. умови; зимою- < t пов.. ПРофіл.: механ. праці, механ. подачі води, кормів, доїльні апарати, режим праці доярок, гіг. вимоги до приміщень, спец. одяг, ЛФК рук, догляд за шкірою,антисептики.  117. Організація медико-санітарного обслуговування промислових робітників. Медико-санітарна частина і пункт охорони здоров’я промислових підприємств. Особливості праці цехового лікаря. Проводиться мед.сан. частиною пром. підпр. цеховим лікарем, гол. лікарем. Осн. завд. роботи лік. є: б-тьба за < захв. і створ. здоров. і безпеч. умов праці; лік.-профіл. робота. Робота м-с ч будується по цех принципу. Обов. цех. лік.: над. кваліф. мед. доп., диспанс. нагляд та проф. огляди, контроль пра вил тех. безпеки, сан.- освіт. р-та. 1.Попер. мед. огл.- при пост. на роботу; 2. періодичні - кожні 3-6 міс., 1 р. на рік, 1р на 2 роки; Прац. м-с ч приймають актив. участь у поп. нещасн. випад., гостр. і хрон. отр., вед. їх регістр.,виясн. прич. ( на протязі 24 год. , скласти акт), розроб. м-ди проф., провод. аналіз захв. з втрат. працездат. .  118. Важкість та напруженість праці, критерії, що їх характеризують, їх використання для регламентації умов праці.  В залежності від витрач. енерг. м’язеву роботу поділ.: 1.Легка ( категорія 1) – робота сидячи , стоячи, зв’яз. з ходьбою , але не потребує систематичного фіз. напруж. ; енерговитрати – 150 ккал/г 2. Серд. важк.( кат. 2 ) – енерг. 150-200ккал/г( 2а )-робота з пост. ходьбою , стоячи або сидячи без переміщ. вантажу; 200-250ккал/г( 2б)- робота з пост. ходьбою , стоячи або сидячи з переміщ. вантажу; 3. Важка (кат. 3) – роботи пов’язані з пост. сист. фіз. напруж. Постійне переміщення важких вантажів, > 250 ккал/год.

119. Медико-гігієнічне забезпечення дитячого та підліткового населення.  Установи: дит. поліклініка, відд. гіг. дітей сан.- епід. станції. Дит. пол.: діти до 15 р, 1 участк. лікар на 800 діт. , педіатри дит. закладів ( шк. лікарі ; 1лік. на 2500 діт., яслях- 800. Діти від 15-18 р - лікарі підростк. кабінетів- 1 на 1500 підлітків. При мед. оглядах- виділ. діт. для диспанс. спостереж. , групи для заняття фіз. к-рою.; протиепідем. робота , шк. лік. - контроль за гіг. і фіз. станом ,харчув. ,режимом дня , надає мед. допомогу ,визначає фіз. навантаж.   120. Акселерація в сучасних екологічних та економічних умовах. Гігієнічні проблеми, зв’язані з акселерацією. Акселерація –прискорення росту дітей і підлітків а також настання статевої зрілості в більш ранньому віці. На 1-му році - ­ параметрів росту, темпів приросту показників фіз. розвитку. 3-7 р. - ­ розмірів тіла і швидша зміна молочних зубів на постійні. Шкільний вік - зміна темпів вікового розвитку проявляється прискоренням осифікації скелета і статевого дозрівання ( менструація, втор. стат. ознаки). Викликає зміни середніх розмірів тіла дорослого населення ( ріст на 5-6 см> ніж в 30-х роках) 121. Основні закономірності росту і розвитку дитячого організму. Методи дослідження і оцінки здоров’я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища.  Груд. вік: оптимальны умови ( харч., режим , ) , умови для створ. позит. емоц. , вплив на аналізатори , на відкр. пов. - 5-6 год.; Переддошк. вік: < вплив негат. факт. середовища, благопр. псих. атмосфера, . Відбувається покращен. морфо - функц. стану мозку , розв. адаптац. до зовн. умов , втрач. пасивн. матер. імунітет , усклад. діяльн. 2-ої сигн. с-ми; рух - основн. стимул. розвитку - удосконалюється. Дошкільн. вік: енергія росту дещо < , окостеніння - менш інтенс. , укріпл. коркові і підкорк. ф-ції , заверш. форм. мови ; інтенсивні процеси вн. гальмув.( краще піддаються вихов.) ; інтенс. розв. зір ; слух - мовн. поріг > на 7-8 Дб ( може розв. притупл. слуху) ; кістк. частина хребта росте краще за хрящ., до кінця п-ду форм. кривизна в шийн. і груд. від. ; більш інтенс. розв. адаптац. до зовн. с-ща ; недоскон. імунобіолог. захист; Критерії шк. зрілості : 1.легкість утвор. умов. рефл.; 2.вис. рівень диференц. гальм.; 3.станом розв. 2-ої сигн. с-ми; 4. розв. фонетики; 5. координ. і диференц. рух. пальцями рук; 6.розв. інш. м'язов. груп. Шк. вік : до 7 р - > m мозку, 6-ти шарова буд. , > її тормоз. контроль; розв. статич. і динам. ф-ції хребта , рух. аналізатор ; окостен. кісток запястка - незаверш. , червопод. мязи рук - недорозвинені. Молодш. шк. в. : < темп росту, ынтенс. утвор . умовно - рефлект. звязки, розв. ф-цыя дих.,ЖЭЛ, ф-ція адаптац. ,закінч. окост. кіст. запястя , кіст. тазу не зросл.. Сер. шк. і старш. в : перебуд. орг. і с-м , > росту і розв.; змін. рівновага між 1-ою і 2-ою сигн. с-ми ( < корк. діяльн. 2ої сигн. с-ми ) , особлив. розв. серц.- суд. с-ми ; Препуберт. вік - різко > процес збудж.- лабільн. психіки, вег. нерв. с-ми , обміну реч., серц.-суд. с-ми ; нейроендокр. зруш. Гіг. забезп .- диспансерізація , лікарсько - професіон. консльт. , Установи: дит. поліклініка, відд. гіг. дітей сан.- епід. станції. Дит. пол.: діти до 15 р, 1 участк. лікар на 800 діт. , педіатри дит. закладів ( шк. лікарі ; 1лік. на 2500 діт., яслях- 800. Діти від 15-18 р - лікарі підростк. кабінетів- 1 на 1500 підлітків. При мед. оглядах- виділ. діт. для диспанс. спостереж. , групи для заняття фіз. к-рою.; протиепідем. робота , шк. лік. - контроль за гіг. і фіз. станом ,харчув. ,режимом дня , надає мед. допомогу ,визначає фіз. навантаж. 122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп. Типи режиму дня : "изнежывающий", виснажуючий, стимулюючий. Елементи: 1.сон; 2. Прийом їжі; 3.перебування на відкр. Повітрі; 4.гігієна тіла; 5.ігри;.6. м'язева діяльність, закалювання; 7.навчання в школі; 8. дом. Завдання ;9. Гуртки; 10. індивідуальні захоплення. Переддошк. вік: фази сну і неспання короткі ,але їх багато; з віком- їх к-сть <. Відкрите повітря, ігри. Дошкільн. вік: нічн. сон -10 год. ; ден.- 1.5-2 год. Шк. вік: крива працездатності - > від 8 до 11 год і 16 до 18 год; min рівень - 14-15 год і після 18. Треба чергувати різні види діяльності,активний віцдпочинок; прогулянки ( 3-4 р/д  123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків. Шкільні меблі повинні відповідати росту і пропорціям тіла підлітків. Класна дошка повинна бути темно-матовою. Колір коричневий або темно-зелений. В кабінетах для креслення та малювання - чорний. В дитячому садку повинно бути 7 номерів меблів. В повзунковій кімнаті встановлюються гірки, скати, прямокутні манежі. В середніх і старших групах дитячого садка мають бути навчальні дошки, шафи для зберігання навчальних посібників, іграшок, інструментарію. в роздягальні потрібні індивідуальні шафки. Навчальні посібники: великий шрифт, розбірливий друк, чіткий і розбірливий шрифт, мінімальна висота 1.75 мм для старших класів та 2.1 -2.4 мм для молодших. Іграшки: матеріали, з яких виготовлено іграшки,не повинні містити ядовитих домішок і підлягати очистці та дезінфекції.  124. Гігієнічні вимоги до навчально-виховного процесу в сучасних типах установ для дітей та підлітків. Профілактика захворювань,пов’язаних з умовами перебування дітей та підлітків в навчально-виховній установі. Раціональний режим дня передбачає : 1.) правильну організацію уроку; 2.) нормування загальної кількості щоденних і щотижневих занять; 3.) регламентацію тривалості уроку; 4.) раціональну побудову уроків протягом навчального дня, тижня; 5.) число та тривалість канікул. На перших уроках працездатність підвищена , з 3-4 уроку вона починає знижуватися, дещо знижена працездатність в понеділок, потім вона підвищується (вівторок та середа), після чого починає спадати. Шкільні канікули : осінні -5 днів, зимові - 12, весняні - 8днів. 125. Гігієнічний контроль за організацією фізичного, трудового навчання дітей та підлітків. Структура уроків : одноманітна робота сприяє ранній втомлюваності, чергування 2-3 операцій зумовлює зміну робочої пози та перемінне втягнення в роботу різних м"язевих груп, сприяє підвищенню працездатності. Тривалість одної операції не повинна перевищувати 10 хв. В молодших класах уроки не повинні бути здвоєними. При наявності здвоєних уроків повинна бути через кожних 45 хв. 10 хв перерва. Треба також слідкувати за дотриманням правил особистої гігієни, техніки безпеки, здійснювати медичний контроль з метою виявлення школярів, яким заняття працею протипоказані. Інструментарій повинен відповідати віковим можливостям дитячого організму. Не повинні використовуватися токсичні та легкогорючі матеріали. 126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки. Діти у віці 1-3 роки проходять медичний огляд один раз на 3 місяці, дошкільнята - (3-7 р.) - 1 раз на рік.Ослаблені та потребуючі спеціального лікування діти беруться на диспансерний облік. Повинен здійснюватися комплекс протиепідемічних заходів. Систематичний нагляд за фізичним вихованням дітей та повноцінністю їх харчування. Санітарний нагляд за станом приміщень, їх мікрокліматичними умовами та провітрюванням, прибиранням.Систематичний контроль за режимом праці та відпочинку учнів. В порядку текучого надзору проводиться щоденний контроль за роботою навчально-виховних закладів у відношенні санітарного стану., оцінка режиму дня, заходів по фізичному вихованню, якості харчування.

127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів .забезпечення дітей на територій дитячого закладу оптимальним мікрокліматом, чистим атмосферним повітрям, високим рівнем загального та санітарного благоустройства, зокрема охороною від інтенсивного міського шуму та забруднення повітря чадним газом та пилом. територіальна доступність дитячого закладу для обслуговуваного ним населення відповідно його профілю та призначенню. Гучність шуму не більше 40дБ, вміст чадного газу не більше 3 мг/м3. Повинна бути виділена спортивно-оздоровча зона, зона групових площадок, господарський двір.Процент озеленення повинен становити не менше 50%(в середньому). Стан земельної ділянки повинен бути бездоганним. Вимоги до дитячий садок: 1.) композиція і планування повинні забезпечити групову ізоляію дітей та зручний зв"язок з адміністративними та медичними закладами; 2.) яслі-сади треба розміщувати в будівлях павільйонної або блочно-секційної забудови.3.) повний набір приміщень.4.) музично- гімнастичний зал. Вимоги до шкільних приміщень: 1.) віковий розподіл дітей,2.) Забезпечення умов для:а.) фізичного виховання,б.) трудового навчання; в.) отримання гарячого харчування, г.) денного сну дітей підготовчого класу; д.) раціонального відпочинку на перервах; благоприємні умови мікроклімату та природнього освітлення. ВИМОГИ 1. Наповненість груп: 20 ( до 3 р ) , 25 ( 3 - 7 р ) ; дит. яслі - 80-120 діт., садки - на 100-150 діт.. 2. Площа зем. діл. - дит. яс.-сади на 90 місць - 40 м2 / 1 місце, дит. я.-с. на140- 320 - 35 м2/1. 3. Зем. діл. - на 1 гр. - 130 м2 + тіньовий навіс 30-50 м2 , фіз. площ. - 3 м2/1.; площ. для твар. - 20 м2 , басейн - 21 м2 глиб. -25 см.; город - 15 м2 , доріж. -1-1.5 м ., хоз. площ. - 100-240 м2. 4. Планув. буд.: одно-, двопов. буд., з'єд. переход..Основне - принцип групов. ізоляц.( кож. група має набір необх. приміщ., окрем. вхід … Груп. ячейки( яс. вік) включ.: приймальну ( 15 м2 ) ,ігрову- столову (50 м2 ) ,спальню ( 50 м2 ), буфет (3 м2) . Гр. яч.( дошк. вік) : роздяг. ( 16 м2) , групова( 50-62.5 м2 ),спальня ( 50 м2) , туал. ( 12 м2), буф.. Кімн. для зан. музик.- 75-100 м2. Мед. прим.: мед. кімн.( 6-10 м2) , кімн. для захвор. діт. ( 6-8 м2) . 128. Вплив умов перебування хворих у лікарні на їх здоров’я і ефективність лікування. Проблеми створення оптимальних умов для перебування хворих у багатоліжкових, багатопрофільних лікарнях.