Контроль виконання лабораторної роботи

1. Клініко-діагностичне значення визначення концентрації гемоглобіну крові, похідних гемоглобіну. гемінової групи гемоглобіну. Поясніть принцип методу.

2. Клініко-діагностичне значення використання колоїдних (осадових) проб.

3. Де переважно синтезуються порфірини та їх ізомери?

А. Селезінка

В. Печінка

С. Лімфовузли

D. Нирки

Е. М’язи

4. Яка залежність між рН і концентрацією Н⁺?

А. Немає залежності

В. Прямо пропорційна

С. Обернено пропорційна

D. Однакові поняття

Е. Змінюється відповідно до умов

5. Які відомі найважливіші причини метаболічного ацидозу?

А. Затримка нелетких кислот

В. Затримка летких кислот

С. Затримка фосфатів

D. Виведення сульфатів

Е. Втрата гідрокарбонатів

6. Таласемії відносяться до вроджених дефектів синтезу гемоглобінів, при яких у мутантних формах гемоглобінів відсутні α- або β-ланцюги. -таласемію характеризує:

А. Зменшення кількості гемоглобіну F

В. Збільшення кількості гемоглобіну F

С. Серпоподібна форма еритроцитів

D. Збільшення кількості гемоглобіну А

Е. Гемолітична анемія

7. До складу гемоглобіну S входять:

А. Два - і два -ланцюги

В. Два - і два -ланцюги

С. Два - і два -ланцюги

D. Конденсовані з аміногрупами -ланцюгів залишки глюкози

Е. В - ланцюгах у 6 положенні є залишок валіну

8. Концентрація гемоглобіну в крові 90 г/л. Назвіть можливі наслідки для організму.

9. При яких захворюваннях можуть відбутися зміни первинної структури молекули гемоглобіну?

10. Хворий віком 34 роки поступив у клініку з температурою тіла 38^оС, запах ацетону з рота (рН 7,56, рСО₂ 17 мм. рт. ст., НСО₃^- 9 мекв/л). Яка можлива причина такого стану?

Приклади тестів „Крок-1”

1. Для транспортування СО₂ із тканин до легень необхідна участь ферменту:

А. Декарбоксилази

В. Карбоангідрази

С. Карбоксилази

D. Каталази

Е. Цитохромоксидази

2. Людина тривалий час перебувала в умовах високогір’я. Які зміни в її крові будуть спостерігатися?

А. Збільшення кількості лейкоцитів

В. Зменшення кількості лейкоцитів

С. Збільшення спорідненості гемоглобіну до кисню

D. Зменшення частоти пульсу

Е. Зменшення спорідненості гемоглобіну до кисню

3. У хворого при аналізі крові виявлено, що еритроцити мають форму півмісяця. Концентрація гемоглобіну - 78 г/л, кількість еритроцитів - 3,5· 10¹². Які зміни в структурі гемоглобіну призводять до такої форми еритроцитів?

А. Глутаміну на гліцин

В. Серину на валін

С. Метіоніну на тирозин

D. Глутамінової кислоти на валін

Е. Лейцину на лізин

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Оцінка стану системи крові та її біохімічних функцій.

2. Порушення кислотно-основного стану: ацидози, алкалози. Причини і способи корекції.

Література

Основна:

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – С. 502 - 517.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 553 – 556.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

Додаткова:

1. Березов Т.Г., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 65 – 71.

2. Березов Т.Г., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 567 – 598.

3. Бишевський А.Ш., Терсенов О.А., Біохімія для лікаря. – Київ, Укр. центр духовної культури, 2001. – 395 с.

4. Клиническая биохимия: Учебник для студентов мед. вузов / А. Я. Цыганенко, В.И. Жуков, В.В. Леонов и др. – Харьков: Факт, 2005. – 456 с.

5. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С. 319 – 331.

Тема № 4. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, власні та індикаторні ферменти. Дослідження небілкових азотовмісних і безазотистих компонентів крові.

Мета заняття: Знати основні білки плазми крові та вміти використовувати їх кількісні показники для діагностики гіпер- і гіпопротеїнемій, диспротеїнемій, парапротеїнемій, спадкових захворювань, пов’заних з недостатнім синтезом тих чи інших білків крові. Знати небілкові азотовмісні сполуки крові, що складають залишковий азот та засвоїти методи визначення залишкового азоту і середніх молекул крові та вміти застосовувати отримані показники в діагностиці захворювань.

Актуальність теми: У плазмі крові виявлено і описано понад 100 білків, які відрізняються між собою за фізико-хімічними та функціональними властивостями. Серед них є транспортні білки, ферменти, інгібітори ферментів, гормони, фактори коагуляції, антитіла, антикоагулянти, антиоксиданти та інші.

Білки плазми визначають її властивості: колоїдно-осмотичний тиск і, тим самим, постійний об’єм крові, в’язкість крові, підтримання постійного рН крові та функції, а саме: захисну, регуляторну, терморегуляторну, дихальну, трофічну тощо.

Залишковий азот є важливим показником стану білкового обміну. Значення небілкового азоту і його окремих компонентів проводиться з метою діагностики порушень функції нирок, печінки, ендогенної інтоксикації при ряді захворювань та оцінки ступеня ниркової недостатності.

Конкретні завдання:

• Провести розділення білків на фракції методом висолювання.

• Знати діагностичне значення зростання в крові вмісту білків „гострої фази” запальних процесів.

• Розуміти молекулярно-біохімічні механізми змін вмісту в плазмі крові секреторних та тканинних ферментів.

• Охарактеризувати основні азотовмісні небілкові сполуки, їх метаболічне походження.

• Вміти визначити залишковий азот крові.

• Оволодіти спектрофотометричним методом визначення середніх молекул.

• Дати оцінку отриманим результатам і використати їх у клініко - діагностичних цілях.