Pat_fiziologiya_Ataman
.pdfВони зберігають здатність до поділу і розмноження.
Основні функції нейроглії:
1)утворення мієліну. Ця функція здійснюється олігодендроцитами - аналогами шваннівських клітин у периферичній нервовій системі;
2)створення гематоенцефалічного бар 'єра. До його складу входять астроцити
(виконують функцію селективного фільтра) і мікрогліальні клітини (здійснюють фагоцитоз);
3)забезпечення сталості позаклітинної концентрації іонів К* (функція калієвого буфера).
Ушкодження нейроглії може мати такі наслідки: 1) порушення утворення мієліну
— демієлінізація волокон провідникових шляхів. Розвивається захворювання під назвою ''''розсіяний склероз". При цьому зменшується швидкість проведення нервових імпульсів, виникають сфаптичні ефекти (див. запит. 34.36);
2)порушення гематоенцефалічного бар 'єра. За цих обставин можуть розвиватися аутоалергічні ушкодження нейронів і нервових провідників головного мозку (ау-
тоалергічний енцефаломієліт) (див. розд. 10);
3)зменшення калієвої буферності. Наслідком цього може бути збільшення позаклітинної концентрації іонів К+ і підвищення збудливості нейронів. Дехто вважає, що подібні зміни можуть зумовлювати розвиток нападів епілептичних судом.
34.47. Чим можуть ВИЯВЛЯТИ себе порушення інтегративних функцій центрально)'нервової системи?
Розвиток патологічних процесів у центральній нервовій системі може призводити до порушень багатьох інтегративних функцій.
1.Порушення відчуттів і сприйняття — вищих сенсорних функцій. Прикладом є агнозія - розлади розпізнавання. Розрізняють зорову, слухову та інші види агнозії.
2.Розлади свідомості. До них, зокрема, відносять різного ступеня оглушення
(форму потьмареної свідомості): обнубіляцію (потьмарення), сомнолентність (сонливість), сопор (непритомність, непробудний сон), кома (див. розд. 12).
3.Розлади мислення. Є ознакою багатьох психічних хвороб: шизофренії, епілепсії, маніакально-депресивного синдрому. Однією з крайніх форм порушень мислення є деменція (слабоумство).
4.Розлади мови - афазія. Розрізняють рухову афазію (утруднене або неможливе відтворення мови, розуміння мови може бути збережене) і сенсорну афазію (розлади сприйняття мови).
5.Порушення поведінкових реакцій. Прикладом може бути апраксія — порушення цілеспрямованих дій (людина не може запалити сірника, змахнути рукою, розрізати хліб, хоча руки не паралізовані).
6.Порушення емоцій. Серед них гіпотимія (депресивний синдром), гіпертимія
(маніакальний синдром), неврози (неврастенія, невроз нав'язливих станів, істеричний левроз).
7.Порушення мотивацій. Розрізняють ненормально посилені мотивації (булімія, полідипсія, гіперсексуалізм, статеві збочення), ненормально ослаблені мотивації (анорексія, адипсія, імпотенція, фригідність), штучно створені мотивації (наркоманія, алкоголізм, куріння).
8.Порушення здатності до навчання. Нездатність до навчання є одною з провідних ознак олігофренії (уродженого слабоумства). Залежно від ступеня інтелектуального дефекту розрізняють дебільність, імбецильність, ідіотію.
9.Розлади пам 'яті — амнезія.
10.Розлади циклів сон — неспання. Вони можуть виявлятися безсонням і сонливістю.