3. Оформлення курсової роботи

Курсова робота виконується і оформляється з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт.

Результати проведеного дослідження викладаються у курсовій роботі виходячи з таких вимог:

• змістовність та конкретність викладення;

• системність та послідовність;

• виділення в тексті окремих абзаців (занадто великі фрагменти не сприяють розумінню викладеного матеріалу);

• завершеність викладення кожної думки;

• виключення тавтології;

• належне оформлення курсової роботи.

Текст курсової роботи друкується на комп'ютері (при наборі використовується шрифт Times New Roman (Cyr) або при відсутності такого – Arial (Cyr), кегель 14). Текст розміщується на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм). Під час друкування роботи на комп'ютері використовують шрифт текстового редактора Word розміру 14 з півторарядковим міжрядковим інтервалом до тридцяти рядків на сторінці.

Обсяг курсової роботи повинен становити не менше 40 і не більше 50 сторінок друкованого тексту. Текст необхідно оформляти таким чином, щоб залишилися поля: ліве –30 мм, праве –10 мм, верхнє –20 мм, нижнє –20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка ‑ чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Вписувати в текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору; щільність вписуваного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або забілюванням і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагмента рисунка) машинописним способом. Допускається не більше двох виправлень на одній сторінці.

Курсова робота починається з титульного аркуша (додаток В). На титульному аркуші вказуються назва теми, інститут, кафедра, напрям підготовки, група, прізвище та ініціали студента, форма навчання, науковий ступінь, вчене звання (посада), прізвище та ініціали наукового керівника, оцінка із захисту курсової роботи студентом, прізвища та підписи членів комісії, місто і рік виконання роботи.

За титульним аркушем послідовно розміщуються рецензія наукового керівника, план роботи, зміст роботи, основний текст роботи, список використаних джерел, додатки. У змісті зазначають початкові сторінки структурних частин роботи (додаток Д). Кожна структурна частина (питання, список використаних джерел тощо) починається з нової сторінки. Титульний аркуш та зміст включають до загальної нумерації сторінок курсового дослідження, але номер сторінки на них не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Рецензію і план не нумерують.

Заголовки структурних частин курсової роботи „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „НАЗВА ПИТАННЯ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту.

Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 1 півтора рядковому інтервалу.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номера.

Нумерацію сторінок, питань, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах питання, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера питання і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад „Рис. 1.2.” (другий рисунок першого питання). Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією (додаток Е).

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах питання (додаток Ж). У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера питання та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого питання). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2»

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше від одної) нумерують у межах питання. Номер формули складається з номера питання і порядкового номера формули в питанні, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.2) — друга формула третього питання.

Наприклад: Ефективність власних коштів банку визначається за формулою:

, (3.2)

де Кр – прибутковість капіталу банку;

П– прибуток банку;

Дчп – поточний чистий дохід банку;

К– власний капітал банку.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту центруванням. Вище і нижче від кожної формули потрібно залишати не менше від одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівняння (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Посилання на формули курсової роботи роблять за допомогою порядкового номера формули в дужках, наприклад: «... у формулі (3.2)» або «див. формулу (3.2)».

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати, з яких наводяться дані або на ідеях і висновках яких ґрунтується розробка студентом проблематики роботи. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не входить до останнього видання.

Якщо використовуються матеріали з підручників, монографій, оглядових статей, інших джерел, то в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід робити, зазначаючи порядкові номери сторінок відповідного джерела за допомогою квадратних дужок, наприклад: «...у праці [1, с.7-8]...». Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису.

Приклад:

Цитата в тексті: “Кредит чековий – надання банку у борг суми грошей, в межах якої клієнт може виписувати чеки для здійснення платежів” [5, с. 255].

Відповідний опис у переліку посилань:

5. Адамик Б.П. Центральний банк і грошово-кредитна політика: підручник / Б.П. Адамик.; 2-ге вид. допов. і перероб. – К.: Кондор, 2011. – 415 с.

Список використаних джерел ‑ елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Послідовність наведення літературних джерел наступна:

• закони та постанови Верховної Ради України;

• укази Президента України;

• постанови, декрети та розпорядження Кабінету Міністрів України;

• нормативні документи міністерств і відомств України;

• постанови та інструкції Національного банку України.

Всі наступні джерела розміщуються в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами використаних джерел. Якщо подаються літературні джерела іноземними мовами (крім російської), вони розміщуються в кінці списку в алфавітному порядку, а після них ‑ офіційні web-сторінки державних, фінансово-кредитних установ, об’єднань, асоціацій та ін (додаток З).

До списку використаних джерел включаються лише ті джерела, які дійсно були використані під час написання курсової роботи. Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті курсової роботи. Додатки, які не мають принципового значення або не використовуються в роботі, докладати не треба.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, розміщений вгорі і написаний (надрукований) малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що означає додаток, наприклад: „Додаток А” (без крапки). Якщо додаток містить кілька сторінок, на наступних сторінках вказується слово «Продовження» і номер додатку, наприклад: «Продовження додатку А» та закінчення додатку на останній сторінці: «Закінчення додатку А».

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною на аркуші друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ» та вказують номер сторінки.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1 - перший рисунок додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.

Курсова робота підлягає складанню на кафедру в строки, передбачені графіком, затвердженим кафедрою.

Кафедра веде журнал реєстрації курсових робіт, передає науковим керівникам для перевірки і рецензування, слідкує за дотриманням строків перевірки. На перевірку курсової роботи відводиться до 5 днів. Перевірка оформляється письмовою рецензією на роботу. Рецензія на курсову роботу повинна у стислій формі характеризувати актуальність теми, якість виконання та оформлення роботи, ступінь економічного обґрунтування висновків, можливість її допуску до захисту або причини її повернення на доопрацювання (додаток И).

Курсова робота, яка виконана з порушенням вимог і направлена на доробку або переробку, підлягає в стислі строки доопрацюванню студентом з урахуванням зауважень наукового керівника.

Доопрацьована курсова робота подається на кафедру для повторної перевірки. При виконанні чи доопрацюванні курсової роботи з порушенням строку, встановленого графіком навчального процесу, студент не допускається до екзаменаційної сесії.

Курсова робота, виконана згідно з встановленими вимогами, допускається науковим керівником до захисту.

При підготовці до захисту студент повинен звернути особливу увагу на зауваження рецензента, проблемні питання, економічне обґрунтування можливості (очікуваного) ефекту від впровадження пропозицій автора на практиці тощо.

Для захисту курсових робіт кафедра призначає комісії, склад яких затверджується відповідним розпорядженням кафедри. Одним із членів комісії, як правило, є науковий керівник курсової роботи студента.

Захист курсової роботи проводиться шляхом співбесіди. Члени комісії можуть задавати питання з теми курсової роботи, методики виконання та змісту самої роботи.

За результатами співбесіди і з врахуванням рецензії наукового керівника комісія виставляє оцінку за стобальною шкалою. Оцінка виставляється зразу після завершення співбесіди зі студентом. Один із членів комісії повідомляє оцінку, проставляє її в екзаменаційну відомість та залікову книжку студента.

Додаток А