3. Торгівельні та неторгівельні операції банків в іноземній валюті і механізм їх здійснення.

Неторгові операції – це операції з обслуговування фізичних осіб, що не займаються підприємницькою діяльністю, а також послуги, що надаються юридичним особам і не стосуються безпосередньо їх комерційної діяльності.

Класифікація неторгових операцій в іноземній валюті :

Залежно від суб’єкта надання послуг неторгового характеру вони поділяються на :

1. послуги, які надаються банківськими установами, спеціалізованими фінансов-кредитними інститутами та іншими установами й оргівнізаціями, тобто банківські;

2. послуги комерційних банків, що надають ширший спектр послуг, до яких належать практично всі можливі оп5рації, тобто послуги, що надаються спеціалізованими інститутами;

3. послуги компаній, фірм, що займаються обслуговуванням пластикових карток, грошових переказів тощо, тобто послуги, ща надаються іншими суб’єктами

Залежно від типу клієнтів, що отримують послуги:

1. Операції, що проводяться для юридичних осіб ( сплати витрат на відрядження та операції з корпоративними пластиковими картками);

2. операції, що проводяться для фізичних осіб ( фізичні особи можуть отримати весь спектр неторгових операцій)

Залежво від виду неторгові операції можна поділити на три групи:

1. переказні;

2. конверсійні;

3. ведення валютних рахунків клієнтів

Переказні операції – це такі операції, в основі яких леить переказ коштів однієї особи на користь іншої або трансформація грошових коштів особи для використання їх тією є особою ( операції з дорожніми чеками)

До переказних операцій належать :

• операції з дорожніми чеками;

• операції з пластиковими картами;

• послуги з переказу коштів клієнта за кордон;

• оплата переказів з-за кордону та сплата інших документів

Конверсійні операції – купівля та продаж іноземної валюти через обмінні пункти.

4. Залежно від джерела фінансування можна визначити такі види неторгових операцій:

1. за рахунок власних коштів клієнта;

2. за рахунок кредитних ресурсів банку;

3. операції з кредитними картками;

4. змішані.

Основні інструменти:

• дебетна картка з овердрафтом;

• чекова гарантійна картка

5. Залежно від місця здійснення це можуть бути операції, що проводяться на внутрішньому та міжнародному ринках.

6. Залежно від джерел регулювання неторгові операції поділяються на:

1. операції, яку регулюються ЗУта нормативними актами НБУ;

2. орерації, які регулюються міжнародними угодами;

3. операції, які регулюються міжнародними правилами;

4. операції, які регулюються змішаним чином.

7. Залежно від виду валюти – операції, що проводяться в конвертованій або неконвертованій валюті.

8. Неторгові операції можна класифікувати за видами доходу, що отримує банк від їх здійснення:

• комісійна винагорода

• проценти та комісійна вигнгорода

Поточними неторговельними операціями є такі розрахунки:

• виплата іноземної валюти готівкою та платіжними докумен­тами в іноземній валюті на витрати, пов'язані з відрядженнями;

• здійснення обмінних операцій з іноземною валютою та пла­тіжними документами в іноземній валюті;

• виплата іноземної валюти готівкою, за чеками та пластиковими картками фізичним особам (резидентам та нерезидентам);

• купівля платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами (резидентами та нерезидентами);

• виплата авторських гонорарів і платежів за користування ав­торськими правами;

• перерахування коштів на проведення міжнародних виставок, конгресів, симпозіумів та інших міжнародних зустрічей;

• оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудови­ми угодами (контрактами) працюють в Україні;

• перерахування коштів в іноземній валюті за навчання, ліку­вання, патентування, сплату митних платежів, членських внесків

• платежі з відшкодування витрат судових, арбітражних, нота­ріальних, правоохоронних органів;

• виплата іноземної валюти готівкою за переказами з-за кор­дону та переказ за межі України (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичам тощо);

• інші виплати та перекази в іноземній валюті, що не супере­чать чинному законодавству України.

До обмінних операцій банків з іноземною валютою та платіж­ними документами в іноземній валюті належать:

—купівля і продаж готівки іноземної валюти за готівку в гривнях;

—купівля та продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівку в гривнях, а також продаж і оплата платіжних докуме­нтів в іноземній валюті за готівку в іноземній валюті;

—приймання для направлення на інкасо готівки в іноземній валюті і платіжних документів в іноземній валюті;

—приймання на експертизу грошових знаків іноземних дер­жав і платіжних документів в іноземній валюті, справжність яких викликає сумнів;

—видача іноземної валюти готівкою за кредитними і дебетови­ми (пластиковими) картками, а також приймання іноземної валюти готівкою для зарахування на рахунки фізичних осіб у банках, які слугують для розрахунків кредитними і дебетовими картками;

—обмін (конверсія) готівки в іноземній валюті однієї держави на готівкові гроші іншої іноземної держави;

—розмін платіжного грошового знака іноземної держави на платіжні грошові знаки тієї самої іноземної держави.

До неторговельних операцій в іноземній валюті належать також операції банків з дорожніми чеками та кредитними картками.

Дорожній чек — платіжний документ, що використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру, переважно для забезпечення валютою туристів. Це — грошове зобов'язання виплатити означену суму грошей власнику, чий зразок підпису проставляється на чеку в момент його продажу. При пред'явленні чека до оплати власник повинен повторно роз­писатися на ньому. Оплата дорожніх чеків здійснюється при вста­новленні ідентичності підписів. Така система страхує власника у разі втрати чека. Дорожні чеки виставляються банком на власні відділення за кордоном або на іноземні банки-кореспонденти, але, як правило, без вказування конкретного адресата.

Емітентами дорожніх чеків є комерційні банки, інші кредитні та фінансові установи, туристичні організації (найбільші з них — Аmеrісаn Ехрrеss, VISA, Тhоmаs Соок).

ІІ. Тестові завдання

1. За обсягом виконуваних операцій банки можуть функціонувати як:

1. універсальні або спеціалізовані;

2. інвестиційні та іпотечні;

3. розрахункові та ощадні;

4. всі відповіді правильні.

2. Спеціалізований (крім ощадного), ‑ це банк, в якому:

1. понад 20 % активів є активами одного типу;

2. понад 50 % активів є активами одного типу;

3. понад 70 % активів є активами одного типу;

4. 100 % активів є активами одного типу.

3. Спеціалізований інвестиційний банк ‑ це банк, в якому більше 50 % активів є:

1. активами, які розміщені під заставу землі чи нерухомого майна;

2. емісією та розміщенням цінних паперів, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;

3. активами, що розміщуються на клірингових розрахунках;

4. вкладами фізичних осіб.

4. Спеціалізований іпотечний банк ‑ це банк, в якому більше 50 % активів є:

1. активами, які розміщені під заставу землі чи нерухомого майна;

2. емісією та розміщенням цінних паперів, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;

3. активами, що розміщуються на клірингових розрахунках;

4. вкладами фізичних осіб.

5. Спеціалізований розрахунковий кліринговий банк ‑ це банк, в якому більше 50 % активів є:

1. активами, які розміщені під заставу землі чи нерухомого майна;

2. емісією та розміщенням цінних паперів, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;

3. активами, що розміщуються на клірингових розрахунках;

4. вкладами фізичних осіб.

6. Банк може відкривати відділення як:

1) на балансі банку, на балансі філії;

2) на балансі представництва банку;

3) на коррахунку в НБУ;

4) всі відповіді правильні.

7. Операції філії банку мають відображатися на:

1. окремому балансі;

2. балансі банку;

3. коррахунку банку в НБУ;

4. балансі представництва банку.

8. Представництва банків не мають права:

1. здійснювати банківські операції;

2. відкривати поточні рахунки;

3. відкривати депозитні рахунки;

4. всі відповіді правильні.

9. Сутність активних операцій банку ‑ це розміщення банківських ресурсів у:

1. емісію власних цінних паперів;

2. кредити;

3. депозити та різні види вкладів;

4. кредити, інвестиції, казначейські інструменти, інші активні операції.

10. Сутність пасивних операцій банку, за допомогою яких банки формують свої ресурси, у:

1. емісії власних цінних паперів;

2. видачі кредитів та проведенні інвестиційної діяльності, залученні депозитів;

3. залученні вкладів та депозитів; отриманні кредитів від інших банків; емісії власних цінних паперів; проведенні інших операцій (наприклад, трастових), які збільшують банківські ресурси;

4. залученні вкладів і депозитів; видачі кредитів іншим банкам; емісії власних цінних паперів; проведенні інших операцій (наприклад, трастових), які збільшують банківські ресурси.

11. За величиною активів банки в Україні класифікують на:

1. універсальні, спеціалізовані;

2. безфіліальні, багатофіліальні;

3. найбільші, великі, середні, малі;

4. великі, середні, малі.

12. Капітал банку виконує функції:

1. захисну;

2. захисну, оперативну, регулятивну;

3. емісійно-засновницьку;

4. емісійну, перерозподільчу, контрольну.

13. Достатність капіталу банку ‑ це:

1. співвідношення загальних активів банку до загальних зобов’язань банку;

2. співвідношення капіталу банку до сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику;

3. співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку;

4. співвідношення капіталу банку до загальних активів банку, зменшених на відповідні резерви.

14. Основний капітал банку не включає:

1. фактично сплаченого статутного капіталу;

2. субординованого боргу;

3. емісійної різниці;

4. капіталізованих дивідендів.

15. Додатковий капітал банку не включає:

1. резервів під стандартну заборгованість банків та клієнтів;

2. субординованого боргу;

3. капіталізованих дивідендів;

4. прибутку поточного року.

16. Емісійні різниці належать до:

1. основного капіталу;

2. додаткового капіталу;

3. субординованого боргу;

4. відвернень.

17. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду передбачається установчими документами, але не може бути менше від суми чистого прибутку:

1. 5 %;

2. 10 %;

3. 25 %;

4. 50 %.

18. Ліквідність банку – це:

1. здатність банку забезпечити виконання своїх зобов’язань;

2. рівень забезпеченості фінансових зобов’язань власним капіталом банку;

3. співвідношення пасивів та активів банку;

4. забезпеченість регулятивним капіталом.

19. Платоспроможність банку – це:

1. здатність банку забезпечити виконання своїх зобов’язань;

2. рівень забезпеченості фінансових зобов’язань власним капіталом банку;

3. співвідношення пасивів та активів банку;

4. забезпеченість регулятивним капіталом.

20. Депозити за їх економічним змістом поділяються на:

1. депозити до запитання; строкові депозити;

2. депозити до запитання; строкові депозити; ощадні вклади населення;

3. депозити до запитання; строкові депозити; ощадні вклади населення; цінні папери, які передані в банк на зберігання;

4. ощадні вклади населення; цінні папери, які передані в банк на зберігання.

21. Номінал депозиту – це:

1. сума коштів, на яку укладено депозитний договір;

2. сума коштів та процентна ставка згідно з депозитним договором;

3. сума коштів, збільшена на суму сплачених раніше відсотків;

4. всі відповіді правильні.

22. Номінальна процентна ставка за депозитом – це:

1. процентна ставка, що вказана в договорі;

2. процентна ставка залучення коштів банком;

3. міжбанківська процентна ставка залучення коштів;

4. процентна ставка з амортизацією процентів.

23. Активними депозитними операціями вважаються операції:

1. залучення коштів від юридичних осіб;

2. залучення коштів на міжбанківському ринку;

3. розміщення коштів на міжбанківському ринку;

4. залучення коштів від НБУ.

24. Фактична процентна ставка – це:

1. ставка, вказана в депозитному договорі;

2. ставка, розрахована шляхом застосування номінальної ставки до номіналу депозиту;

3. міжбанківська процентна ставка залучення коштів;

4. процентна ставка з амортизацією процентів.

25. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує повернення вкладів:

1. будь-якому клієнту банку;

2. фізичним особам-клієнтам за їх вимогою;

3. фізичним особам-клієнтам у разі недоступності їх вкладів;

4. юридичним особам-клієнтам у разі недоступності їх вкладів.

26. Норматив обов’язкового резервування – це встановлений НБУ розмір:

1. до активів, розміщених банком;

2. до зобов’язань щодо залучених коштів;

3. до кредитів від інших юридичних осіб;

4. до капіталу банку.

27. Запозичені фінансові ресурси банку – це:

1. статутний капітал, резервний фонд, субординований борг;

2. депозити, кредиторська заборгованість;

3. міжбанківські кредити, емісія боргових зобов’язань, ринок комерційних цінних паперів, позики небанківських посередників;

4. всі відповіді правильні.

28. Міжбанківські кредити поділяються на такі види:

1. овернайт;

2. строкові;

3. безстрокові (онкольні);

4. всі відповіді правильні.

29. Кількісний тендер – це тендер, на якому НБУ встановлює:

1. процентну ставку;

2. облікову ставку НБУ;

3. суму, кредитну та процентну ставку;

4. ставку кредиту овернайт.

30. Процентний тендер – це тендер, на якому комерційні банки в заявках пропонують НБУ:

1. процентну ставку;

2. суму кредиту та процентну ставку;

3. величину застави;

4. процентну ставку та вартість застави.

31. На процентному тендері заявки банків задовольняються:

1. у міру зниження запропонованої процентної ставки;

2. у міру підвищення запропонованої процентної ставки;

3. за обліковою ставкою НБУ;

4. пропорційно до поданих заявок.

32. НБУ може здійснювати такі види операцій репо:

1) відкрите, строкове;

2) закрите, строкове;

3) нічне, безстрокове;

4) пряме, зворотне.

33. Дата валютування – це дата:

1. проведення валютних операцій;

2. здійснення крос-курсу валют;

3. переказу коштів на рахунок банку-кореспондента;

4. за якої кошти, переказані платником, переходять у власність отримувача.

34. Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за:

1. зовнішньоекономічною діяльністю;

2. товарним і нетоварним платежами;

3. товарними платежами;

4. внутрішньобанківськими операціями.

35. Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги з дати їх складання впродовж:

1. 10 днів;

2. 20 днів;

3. 30 днів;

4. 365 днів.

36. Акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без повідомлення бенефіціара, називається:

1. покритий;

2. непокритий;

3. відкличний;

4. безвідкличний.

37. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника здати оформлення її отримувачем впродовж:

1. 10 днів;

2. 20 днів;

3. 30 днів;

4. 60 днів.

38. Прихідні каси приймають від клієнтів готівку за такими документами:

1. прихідний ордер, грошовий чек;

2. прихідний ордер, об’ява на внесок готівкою, повідомлення із видачею квитанції при прийомі платежів від населення;

3. видатковий касовий ордер, грошовий чек;

4. об’ява на внесок готівкою, грошовий чек.

39. Готівка в каси банку може бути здана такими способами:

1. інкасаторам банку;

2. через відділення зв’язку;

3. своїми силами;

4. всі відповіді правильні.

40. Поточні рахунки типу „Н” у національній валюті відкриваються:

1. представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються в Україні підприємницькою діяльністю;

2. представництвам іноземних банків;

3. військовим частинам Чорноморського флоту Росії;

4. всі відповіді правильні.

41. Поточний рахунок типу „П” не може бути використаний для:

1. здійснення інвестицій в Україні;

2. зарахування коштів за операціями купівлі-продажу товарів;

3. зарахування процентів за розміщеними депозитами;

4. оплати праці працівників-нерезидентів.

42. До поточних рахунків не належать:

1. рахунки типу „Н”;

2. рахунки типу „П”;

3. вкладні рахунки;

4. поточні рахунки виборчих фондів.

43. Оцінка якості кредитного портфеля банку передбачає класифікацію кредитів за ступенем ризику на:

1. стандартні і загальні;

2. стандартні, кредити під контролем, сумнівні, безнадійні, спеціальні;

3. стандартні, кредити під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні;

4. стандартні, кредити під контролем, нестандартні, сумнівні, безнадійні.

44. Максимальний розмір “великих” кредитних ризиків, який встановлюється як співвідношення сукупного розміру “великих” кредитів, наданих комерційним банком з урахуванням 100 % позабалансових зобов'язань банку, до капіталу банку, не повинен бути більший:

1. 8-кратного розміру капіталу банку;

2. 12-кратного розміру капіталу банку;

3. 25-кратного розміру капіталу банку;

4. 50-кратного розміру капіталу банку.

45. Чистий кредитний ризик банку розраховується шляхом:

1. зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенем ризику, на вартість прийнятого забезпечення;

2. збільшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенем ризику на вартість прийнятого забезпечення;

3. визначення резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків;

4. визначення резервів під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями.

46. Валовий кредитний ризик для банку – це:

1. загальна заборгованість за кредитними операціями;

2. безнадійна кредитна заборгованість;

3. сумнівна та безнадійна кредитна заборгованість;

4. нестандартні кредити.

47. Кредитні операції, за якими кредитний ризик є значним і становить 50 відсотків чистого кредитного ризику, класифікуються на:

1) стандартні;

2) субстандартні;

3) сумнівні;

4) безнадійні.

48. Договір закладу укладається у випадку, коли в якості забезпечення виступає:

1. нерухомість;

2. рухоме майно;

3. товари в обороті та переробці;

4. всі відповіді правильні.

49. Кредити, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів і, прострочені від 31 до 60 днів за основним боргом та відсотками за ним класифікуються як:

1. стандартні;

2. під контролем;

3. субстандартні;

4. сумнівні.

50. Дисконт векселя – це:

1. сума, що виплачується пред’явнику за врахований вексель;

2. процентна ставка, за якою нараховуються відсотки на номінал векселя;

3. сума, яка підлягає утриманню на користь банку;

4. процентна ставка, за якою нараховується комісія.

51. Комісійні операції банку з векселями – це:

1. авалювання векселів;

2. інкасування векселів, доміциляція векселів;

3. врахування векселів;

4. всі відповіді правильні.

52. Комерційним банком можуть бути враховані векселі:

1. домно, порто;

2. прості векселі;

3. визначено строкові, дато-строкові, візо-векселі;

4. доміцільовані векселі, переказні векселі.

53. Авалювання векселів – це:

1. надання кредитів під заставу векселів;

2. взяття банком на себе зобов’язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов’язаних за векселем сторін;

3. оформлення заборгованості векселями між банком та іншою особою;

4. одержання платежу та/або акценту за векселем.

54. Активними операціями з векселями не можуть бути:

1. кредитні;

2. торговельні;

3. довірчі;

4. розрахункові.

55. Під інвестиційним портфелем банку розуміють:

1. грошові та кошти в НБУ;

2. основні фонди та нематеріальні активи;

3. усі боргові цінні папери, акціонерні (пайові) цінні папери, що знаходяться у власності банківської установи, похідні фінансові інструменти та інші види цінних паперів;

4. кредити, видані юридичним та фізичним особам.

56. Що розуміють під типом портфеля цінних паперів?

1. інвестиційну характеристику, що базується на співвідношенні рівня доходу і допустимого ризику;

2. умови інвестування, направлені на зниження інвестиційного ризику;

3. ресурсний потенціал банку;

4. напрями розміщення активів банку.

57. За операціями з цінними паперами власного боргу та сплаченими дивідендами банк визнає доходи (витрати) від такого виду діяльності:

1. операційної;

2. процентної;

3. інвестиційної;

4. фінансової.

58. Пайові цінні папери – це:

1. облігації;

2. акції та інвестиційні сертифікати;

3. іпотечні цінні папери;

4. приватизаційні цінні папери.

59. Іпотечні цінні папери – це:

1. іпотечні облігації та іпотечні сертифікати;

2. заставні;

3. сертифікати фондів операцій з нерухомістю (ФОН);

4. всі відповіді правильні.

60. Доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів належать до результатів такої діяльності:

1. інвестиційної;

2. торговельної;

3. фінансової;

4. посередницької.

61. Доходи від вкладання коштів в асоційовані та дочірні компанії – це результат такого виду банківської діяльності:

1. фінансової;

2. інвестиційної;

3. торговельної;

4. посередницької.

62. Норматив загальної суми інвестування банку складає від регулятивного капіталу банку величину:

1. 10 %;

2. 15 %;

3. 50 %;

4. 60 %.

63. Операції комерційних банків з іноземною валютою і цінними паперами в іноземній валюті поділяються на:

1. валютні операції, пов’язані з рухом капіталу;

2. неторгові валютні операції;

3. операції з обслуговування зовнішньоекономічної діяльності;

4. поточні валютні операції; операції, пов’язані з рухом капіталу.

64. Комерційні банки при міжнародних розрахунках за товари і послуги використовують такі форми безготівкових розрахунків:

1. банківські перекази, платіжні доручення, інкасо;

2. банківські перекази, акредитиви, платіжні доручення;

3. банківські перекази, акредитиви, інкасо;

4. банківські перекази, інкасо, платіжні вимоги-доручення.

65. Крос-курс – це:

1. курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

2. курс, згідно з яким банк продає валюту;

3. курс продавця та покупця, згідно з яким банк купує або продає іноземну валюту за національну;

4. співвідношення між двома валютами по відношенню до третьої валюти.

66. Кредитування експерта шляхом придбання векселів або інших боргових вимог називається:

1. лізинг;

2. факторинг;

3. фортфейтинг;

4. овердрафт.

67. Доходи (витрати) банку за субординованим боргом банк визнає як результат операцій, пов’язаних із таким видом діяльності:

1. операційною;

2. інвестиційною;

3. фінансовою;

4. торговельною.

68. Банк, який отримав комплексну оцінку „1” за системою “CAMELS”, отримує рейтинг:

1) задовільний;

2) сильний;

3) посередній;

4) незадовільний.

69. Прибутковість банку характеризують такі показники:

1. прибутковість капіталу, прибутковість активів;

2. платоспроможність та ліквідність банку;

3. мультиплікатор акціонерного капіталу банку;

4. чистий “спред”, чиста процентна маржа.

70. Ефективність діяльності комерційного банку характеризують такі показники:

1. платоспроможність та ліквідність банку;

2. чистий “спред”, чиста процентна маржа;

3. мультиплікатор акціонерного капіталу банку;

4. прибутковість капіталу, прибутковість активів.