1. Принцип співставлення валового доходу з валовими витратами
Після того, як знайдена оптимальна комбінація факторів виробництва, задачею конкурентної фірми, що діє в короткостроковому періоді, є визначення обсягу випуску, що дає максимальний прибуток.
У короткостроковому періоді фірма може зіткнутися з різними рівнями цін, до яких вона може лише пристосовуватись. Від розміру ціни залежить, який варіант подальшої поведінки вибере фірма.
Таким чином, фірма повинна вирішувати три питання:
Чи варто виробляти даний товар?
Якщо виробляти, то, яку кількість?
Який прибуток при цьому буде одержанио?
При рішенні цих питань вона повинна пам'ятати, що:
у короткостроковому періоді фірма, нічого не роблячи (Q=0), зазнає збитків, рівні її постійним витратам;
доцільно продовжити виробництво, якщо вона може одержати або економічний прибуток, або збиток, що менше, ніж її постійні витрати;
доцільно робити такий обсяг продукції, при якому вона буде діставати максимальний прибуток або зазнавати мінімальних втрат.
Є два основні підходи для визначення фірмою того, чи варто робити й у якій кількості, щоб максимізувати прибуток.
Перший припускає порівняння сукупного доходу і сукупних збитків. другий — порівняння граничного доходу і граничних витрат.
Сукупний доход (TR) — це сума, отримана фірмою від продажів, знаходиться як добуток ціни проданого товару й обсягу продажів.
|
TR=P*Q, |
(1) |
де Р — ціна, Q — обсяг продажів.
Середній доход (AR) — це доход продавця від реалізованої одиниці продукції, тобто ціна товару.
|
AR=TR/Q, |
(2) |
де TR — сукупний доход, Q — обсяг продажів.
Відповідно до першого методу, прибуток визначається як різниця сукупного доходу і сукупних витрат (рис. 1).
Нахил прямої сукупного доходу постійний, тому що незмінний граничний дохід, дорівнює ціні товару. При малих обсягах виробництва прибуток негативний, дохід не покриває постійні і змінні витрати. При Q=0 фірма зазнає збитків у розмірі постійних витрат. В міру збільшення обсягу Q прибуток стає позитивним і зростає, поки не досягне точка максимуму, після цього прибуток починає знижуватися, оскільки сукупні витратизростають швидше.
|
|
Рис.
1. Сукупний
доход, сукупні витрати і прибуток
Помітимо, що нахил кривої TC спочатку зменшується, а потім збільшується. Це означає, що граничні витрати знижуються при початку випуску і ростуть у мірі збільшення виробництва. Якщо фірма з якихось причин продовжує збільшувати виробництво після досягнення оптимального обсягу, то кожна додатково вироблена одиниця вже буде скорочувати наявний прибуток і може звести його до нуля.
Отже, обсяг продукції для одержання максимального прибутку, знаходимо в точці, де сукупний дохід максимально перевищує сукупні витрати. Якщо ринкова ціна не дозволяє фірмі працювати з прибутком, оптимальний обсяг продукції знаходимо в точці, де різниця між сукупними витратами і сукупним доходом є мінімальною. В цьому випадку фірма мінімізує збитки, оскільки вони будуть меншими, ніж виплата постійних витрат. У випадку, якщо ціна товару буде меншою ніж середні змінні витрати (або змінні витрати перевищують сукупний дохід), фірма тимчасово припиняє свою діяльність і несе збитки у розмірі постійних витрат.