4.2. Надлишок конкурентного виробника у короткостроковому періоді
Споживчий надлишок — це різниця між максимальною сумою, яку особа заплатить за одиницю товару, та її ринковою ціною. Аналогічну концепцію можна застосувати і до фірм. При зростанні граничних витрат ціна товару перевищує граничні витрати на кожну вироблену одиницю продукції, за винятком останньої. В наслідок цього фірма має надлишок на всіх одиницях продукції, крім останньої. Виробничий надлишок фірми — це сума (яка перевищує витрати на всі одиниці продукції) різниці між ринковою ціною товару та граничними витратами виробництва. Таким чином, величину споживчого надлишку визначено площею на графіку нижче від кривої індивідуального попиту та вище за ринкову ціну товару, а величину виробничого надлишку визначено площею, яка розміщена вище від кривої пропозиції виробника та нижче за ринкову ціну.
|
Рис. 6. Виробничий надлишок фірми.
|
На рис. 6 розглянуто виробничий надлишок для фірми. Обсяг виробництва, який максимізує прибуток, позначено k*, де P = MCf. Споживчий надлишок задано у тонованій площині, яка розміщена нижче від горизонтальної кривої попиту на товар фірми та вище за її криву граничних витрат від нульового рівня виробництва до обсягу виробництва к , за якого б прибуток був максимальним.
Виробничий надлишок пов'язаний із прибутком, але не дорівнює йому. Виробничий надлишок вираховує із суми виручки лише змінні витрати, тоді як прибуток віднімає як змінні, так і фіксовані витрати:
З цього випливає, що в короткостроковому періоді, коли фіксовані витрати мають додатну величину, виробничий надлишок завжди перевищує суму прибутку.
Межа, до якої фірми отримують виробничий надлишок, залежить від їх виробничих витрат. У фірм з високим рівнем витрат виробничий надлишок менший, а у фірм, рівень витрат яких низький,— більший. Додаючи усі величини виробничих надлишків фірм, ми можемо визначити виробничий надлишок для ринку. Це можна простежити на рис. 7, на якому крива ринкової пропозиції починається на вертикальній осі в точці, яка відповідає величині середніх змінних витрат фірми на ринку з найменшими витратами. Виробничий надлишок — це площина, яка розміщена нижче від рівня ринкової ціни товару та вище за криву пропозиції між рівнями виробництва 0 та k .
|
Рис.
7. Виробничий
надлишок на ринку. |
Висновки
Таким чином, умови роботи фірми в короткостроковому періоді:
фірма дістає економічний прибуток у короткостроковому періоді, якщо Р> minAC;
дістає нормальний прибуток, якщо P=minAC;
продовжує діяльність, але зазнає збитків, якщо TR>VC, PQ>AVC(Q) і, отже, P>AVC;
точка припинення діяльності фірми P=minAVC;
Крива пропозиції фірми в короткостроковому періоді — частина кривої її граничних витрат, що лежить вище кривій середніх змінних витрат. Фактично крива пропозиції фірми — це частина кривої МС вище min AVC, тому що крива пропозиції — це зв'язок між ціною і кількістю продукції, причому конкурентна фірма, щоб максимізувати прибуток, завжди працює доти, поки ціна не зрівняється з граничними витратами. Отже, динаміка зміни граничних витрат і їхня рівновага з ціною надає право розглядати криву МС на відрізку вище мінімальних середніх змінних витрат як криву пропозиції.