2. Методологія «не», як навчальної дисципліни ***

Необхідність з’ясування принципів функціонування, регулювання та розвитку національної економіки зумовлена потребою:

• оцінки реальних ринкових перетворень;

• проведення ефективної структурної політики;

• створення умов і стимулів для ефективного функціонування суб’єктів ринкової економіки;

• розробки індикативних та стратегічних планів, а також для прогнозування соціально-економічного розвитку;

• корегування макроекономічних концепцій і розробки нових.

Мета курсу «НЕ» - вивчення закономірностей та особливостей функціонування та регулювання національної економіки в порівнянні з економікою інших країн.

Об’єктом навчальної дисципліни «Національна економіка» є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються на макрорівні економіки. З іншого боку макроекономіка є наукою про функціонування НЕ.

Предметом дисципліни «Національна економіка» є: сукупність ресурсних, економічних, інституціональних та соціальних чинників, що визначають відмітні риси національної економіки та її специфіку функціонування; принципи функціонування та розвитку національної економічної системи (НЕС); а також принципи регулювання її функціонування та розвитку.

Завдання вивчення курсу - розкрити загальне та особливе в національній економічній системі, інституціональні чинники та їх вплив на специфіку економічного розвитку, функціональну роль держави в управлінні економікою та її інтеграції у світове господарство.

Аналіз національної економіки на макрорівні здійснюється за такими напрямками:

• Аналіз матеріальних і грошових потоків у складній моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу.

• Основні макроекономічні показники, їх класифікація та взаємозв’язок.

• Аналіз основних структурних співвідношень на макрорівні: між окремими галузями і регіонами, споживанням і нагромадженням. Виявлення факторів нагромадження.

• Аналіз товарного ринку і секторної структури ВВП, структури ВВП за категоріями виробництва, доходів і кінцевого використання. Аналіз агрегованої моделі між секторних взаємозв’язків на макрорівні.

• Аналіз фінансового ринку: показники стану грошово-кредитного ринку, визначення вартості грошей, рівновага на грошово-кредитному ринку. Аналіз основних індексів фондового ринку. Аналіз валютного ринку, реального і номінального обмінних курсів, факторів, що їх визначають.

• Аналіз ринку праці: показники ринку праці – зайнятість безробіття, продуктивність праці, фактори продуктивності праці. Аналіз механізму рівноваги на ринку праці.

• Аналіз соціальних індикаторів: реального доходу домашніх господарств, особистого бюджету та загального обсягу доходу на протязі життя. Аналіз основних причин економічної нерівності. Аналіз економічної ситуації та її впливу на умови життєдіяльності.

• Аналіз макроекономічних процесів: інвестиційної діяльності, структури капіталовкладень, форм і факторів інвестування. Аналіз факторів заощаджень домашніх господарств. Аналіз інфляції. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності, динаміки і структури зовнішньої торгівлі.

• Співставлення макроекономічних показників країни з аналогічними показниками розвинутих країн, виявлення величини та причин відхилення.

Аналіз макроекономічних процесів повинен відповідати певним методологічним вимогам, до яких відносяться:

• систематичність – означає, що соціально-економічний стан країни аналізується щорічно, а також доповнюється аналізом піврічних та квартальних підсумків;

• системність – означає підпорядкування рішень локальних завдань рішенням загальних проблем для всієї системи в цілому;

• комплексність – означає, що аналіз економіки на макрорівні охоплює всі фази розширеного відтворення, всі зв’язки і пропорції в економіці.

Методика – це сукупність способів, прийомів вивчення економічних явищ і процесів.

Методи наукового дослідження можна об’єднати у три групи:

1. Методи емпіричного дослідження.

2. Методи емпірико-теоретичного дослідження.

3. Методи теоретичного дослідження.

Конкретним виразом загальнонаукових методів є методи економічного аналізу. Основні з них:

• екстраполяції;

• кореляції;

• факторний;

• балансовий;

• математичного моделювання;

• експертних оцінок;

• комп’ютерної обробки статистичних даних.

Екстраполяція– це метод статистичного аналізу, який дозволяє переносити тенденції та зв’язки, що склалися у минулому, на поточний період та на перспективу. Протилежною дією є інтерполяція, коли виявлені тенденції та зв’язки досліджуваного періоду переносяться на минулий період, в якому ці тенденції з певних причин неможливо проаналізувати.

• Кореляційний аналіз– це сукупність методів математичної статистики, які дозволяють встановити тісноту не функціональних (випадкових) зв’язків між різними показниками.

• Факторний аналіздозволяє виявити фактори, які впливають на досліджувані процеси та явища, визначити окремі, найбільш впливові фактори.

• Балансовий методє найбільш доцільним для виявлення і підтримки певних кількісних зв´язків в економіці. Його сутність полягає у конкретизації економічних процесів та їх співставленні. Балансовий метод спирається на систему балансів, кожний з яких взаємопов´язує дві групи показників – ресурсів, з виявленням їх джерел, та потреб за економічними формами використання. Отже, балансовий метод дозволяє проаналізувати наскільки потреби економіки забезпечуються її можливостями.

• Метод економіко-математичного моделюванняспирається на систему моделей: макроекономічних, галузевих, регіональних, моделей мікрорівня.

Інформаційне забезпечення дослідження НЕС. Ефективність аналізу національної економіки суттєво залежить від інформаційного забезпечення, показників, що характеризують тенденції економічного розвитку. Всі показники соціально-економічного розвитку можна класифікувати як:

• кількісні та якісні;

• натуральні та вартісні;

• абсолютні та відносні.

Першоджерелом всіх показників, що аналізуються, є звітність підприємств. Якщо аналіз проводиться в масштабах області, то безпосереднім джерелом інформації є данні по області облстатуправління. Якщо аналіз здійснюється в масштабі всієї країни, то використовуються дані Міністерства статистики України стосовно соціально-економічного розвитку.