3. Загальні та особливі ознаки національної економіки ***

Національній економіці як будь-якій системі притаманні певні властивості. До загальносистемних властивостей належать: цілісність, ієрархічність та інтегрованість.

Цілісність НЕ проявляється в тому. Що зміна структури, зв’язків поведінки будь-якого економічного суб’єкта здійснює вплив на всі інші економічні суб’єкти і змінює систему загалом.. А з іншого боку будь-яка зміна НЕ викликає перетворення структури, взаємозв’язків та поведінки економічних суб’єктів.

Ієрархічність НЕ означає, що вона включена підсистемою в систему більш високого рівня - СЕ, а кожен її елемент також є системою.

Інтегрованість НЕ означає володіння властивостями , які відсутні у її компонентів.

Основними особливими (специфічними) рисами конкретної НЕ (тобто рисами що відображають своєрідність економічної діяльності в межах конкретної країни), є:

1. Забезпеченість факторами виробництва. Країн, що у повній мірі забезпечені усіма факторами виробництва, небагато (наприклад, США). Але існують країни, в яких один з факторів є ключовим, і тоді їхня економіка орієнтується на ефективне використання цього фактора. Так, природний фактор відіграє значну роль в економіці Росії, Казахстану, Канади, Австралії, багатих на нафту країн Перської затоки. Трудовий фактор є ключовим для багатьох країн, що розвиваються, особливо регіону Південної та Південно-Східної Азії - в цих країнах дешева і чисельна робоча сила суттєво вплинула на досягненню конкурентоспроможності їх товарів на світових ринках. Фактор технології і фактор капіталу визначають напрями економічного розвитку розвинутих країн, в першу чергу, Японії та країн ЄС. Китай спирається на природні ресурси і дешевий трудовий ресурс. Як вже було зазначено, лише США практично забезпечені всіма факторами в повній мірі, хоча тут визначальними є технологія і капітал.

В Україні ж на поточний момент ключовим фактором є трудовий ресурс: поки що ще є в наявності кваліфіковані кадри робітників, інженерів, науковців, незважаючи на їх зменшення за рахунок еміграції, природного вибуття і недостатнього відтворення в останнє десятиліття. Фактор природних ресурсів тут обмежується родючою землею й значними покладами руд чорних металів Водночас Україна відчуває гострий дефіцит енергоносіїв, руд кольорових металів, деревини. Проте на зовнішні ринки Україна виходить, спираючись саме на фактор природних ресурсів: в її експорті переважну частку займають руди, метали й продукція сільського господарства.

2. Рівень використання економічного потенціалу країни, який визначає ступінь та подальші можливості розвитку національної економіки. Він вимірюється спеціальними показниками (вони дають загальну уяву про економічний розвиток країни), а також дають змогу порівняти розвиток окремих країн між собою. Найбільш важливими показниками серед них є: валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), національний доход (НД), експорт, імпорт, товарообіг зовнішньої торгівлі, обсяги виробництва товарів та послуг та деякі інші. Ці показники розраховуються за формулами, що прийняті в міжнародній системі національних розрахунків (СНР). Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це продукція, що вироблена резидентами на просторі країни протягом року. Чистий національний продукт (ЧНП) утворюється вилученням з ВНП вартості засобів виробництва, зношених у процесі виготовлення продукції (амортизаційні відрахування). Якщо з ЧНП вилучити непрямі податки, то отримаємо національний доход.

Перші дві особливі риси можна спільно оцінити (характеризувати) як наявний ресурсно-виробничий потенціал країни та його використання.

3. Характер та гострота соціально-економічних проблем, наявних в певній конкретній країні в даний період часу. Наприклад, інфляція та її тип, спад виробництва або перегрів економіки, безробіття, диспропорційність галузева чи в питаннях регіонального розвитку, фінансова криза, проблеми бідності, низький рівень ділової активності суб’єктів господарювання, неповнота ринків, екологічні проблеми, криза платіжного балансу тощо.

4. Наявність передумов для забезпечення національної економічної безпеки за усіма її аспектами: енергетичної, фінансової, продовольчої, інформаційної, технологічної, екологічної тощо. Впливає на специфіку економічної політики - її цілі та пріоритети.

5. Тип регуляторної моделі НЕ та адекватний їй конкретний зміст економічної політики в контексті досягнення типових цілей НЕ щодо стабільності, ефективності, справедливості (стабільного зростання національного обсягу виробництва; високого і стабільного рівня зайнятості; стабільного рівня цін; підтримки рівноважного зовнішнього балансу) та існуючих соціально-економічних проблем в країні й можливостей для їх подолання.