Ефективність використання трудових ресурсів

Показники	Роки			Відхилення,%
	2007	2008	2009
Робітники зайняті в сільсько­господарському виробництві, 40 л.	156	150	145	-3
Відпрацьовано за рік, тис. чол.-год.	211	273	264	-3
Віпрацьовано на 1 робітника, чол.-год.	1352,5641	1820	1820,69	0,03
Річний фонд праці на 1 робітника по нормативу, чол.-год.	1960	1960	1960	0
Вартість валової продукції у зрівняльних цінах, тис.грн.	2106,9	2409,3	3930	63
Коефіцієнт використання трудових ресурсів	0,69008373	0,928571	0,928923	0,03
Вироблено валової продукції 1 робітником, тис.грн.	13,5	16,06	27,1	69

Дивлячись на таблицю 2.9 можна зробити висновок, що трудові ресурси на ВАТ «Племзавод імені Літвінова» використовуються достатньо ефективно, про що і свідчить коефіцієнт використання трудових ресурсів, який збільшився у 2008-2009 роках на 33% ніж у 2007 році, а у 2009 році виробництво валової продукції на одного працівника збільшилося на 69% , порівняно з 2008 роком, а затрати праці працівників за три роки майже не змінилися.

Щодо оплати праці, то вона складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Основна заробітна праця працівників залежить від результатів їх праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами в розмірі не вищих за встановлених чинним законодавством. Рівень додаткової оплати праці залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства, зазвичай це премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Середня заробітна плата працівників ВАТ «Племзавод імені Літвінова» складала 1100 грн.

2.5. Управління ефективністю виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва

Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території. Ця форма дає можливість зосередити виробництво певних видів продукції на окремих територіях і підприємствах і одержати завдяки цьому кращих результатів господарської діяльності.

Для визначення територіальної спеціалізації і спеціалізації аграрних підприємств використовують показник структури товарної продукції, який визначається діленням грошової виручки від реалізації певного виду продукції по всіх каналах продажу на спільну суму грошових надходжень господарства і множенням отриманого результату на 100.

Щоб врахувати ступінь розвитку всіх товарних галузей на підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати коефіцієнт зосередження товарного виробництва (Кс):

, де

Увi –удельний| вага i-й| галузі в структурі товарної продукції %;

Ni| – порядковий номер i-й| галузі в ранжируваній лаві|низці|, побудованій|спорудити| в порядку убування: перове місце привласнюють галузі з|із| найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останнє – з|із| найменшою.

По коефіцієнту товарного зосередження галузей судять про рівень спеціалізації аграрного підприємства з врахуванням|з урахуванням| всіх його товарних галузей. Прийнято вважати|лічити|, що підприємство є|з'являється| багатогалузевим, коли цей коефіцієнт не перевищує 0,20, із|із| слабким|слабим| рівнем спеціалізації – 0,21 – 0,30, з|із| середнім – 0,31 – 0,40, вище середнього – 0,41 – 0,50, високим – 0,51 – 0,60 і з|із| глибоким – більше 0,60.

Диверсифікація економічний процес, зворотний процесу спеціалізації, тобто|цебто| диверсифікація це процес багатогалузевого розвитку підприємства, направлений|спрямований| на пом'якшення економічних рисок від можливих втрат при роботі спеціалізованого господарства в умовах ринку.

Коефіцієнт зосередження товарного виробництва характеризує диверсифікацію підприємства. При цьому диверсифікація має тенденції зворотні спеціалізації, тим нижче рівень диверсифікації.

Коефіцієнт зосередження товарного виробництва (Табл. 2.10).

Таблиця 2.10