Висновки та пропозиції

ВАТ «Племінний завод імені Літвінова»– багатогалузеве господарство, яке будує свою діяльність на цеховій структурі управління, де всі ланки управління укомплектовані фахівцями|спеціалістами| з|із| вищою і середньою спеціальною освітою|утворенням| і здатні|здібні| вирішувати|рішати| завдання|задачі| по збільшенню виробництва і пошуку ринків збуту на базі нових економічних методів управління.

ВАТ «Племінний завод імені Літвінова» спеціалізується на вирощуванні зернових, соняшнику, овочів; спеціалізація тваринництва – молоко, продукція вирощування КРС і свиней.

Під час проходження виробничої практики на підприємстві ВАТ «Племінний завод імені Літвінова» була проаналізована його діяльність за 2007-2009рр. щодо виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції та охарактеризоване фінансове становище підприємства. Як можна судити з назви дане підприємство спеціалізується на тваринництві, а саме провідним напрямком діяльності є свинарство. Рослинництво є допоміжним напрямком, продукти якого застосовуються для власних цілей.

Основною метою|ціллю| діяльності ВАТ «Племзавод імені Літвінова» є|з'являється| отриманням|здобуттям| прибутку. Але судячи з аналізу результатів діяльності підприємства, |та| с судячи з ре чистий прибуток і, відповідно, рівень рентабельності виробництва в течії останніх трьох років має тенденцію до зниження.

Земельна площа у 2009 році зменшилась на 196% в порівнянні з 2008 роком. Розмір основних фондів майже не змінився, але вони потребують постійного оновлення. Оборотні фонди збільшились у 2009 році на 14%, це пов’язане з ростом валової продукції на 18% і товарної продукції на 74%. Рентабельність основного виробництва зменшилась до – 11%, і це є дуже поганою ознакою, хоча у провідному напрямку діяльності підприємства (свинарства) рентабельність зросла до 43%. Коефіцієнт спеціалізації підприємства становить 0,75 і це свідчить про вузьку направленість підприємства. Всі показники фінансового стану підприємства є негативними і свідчать про можливе банкрутство підприємства в майбутньому, якщо не будуть впроваджуватись певні заходи для покращення економічної ситуації на підприємстві.

Сучасний стан свинарства в цілому по Україні характеризується зменшенням виробництва і кризою галузі, тому в сучасних умовах головним напрямом розвитку свинарства та єдино можливим шляхом виходу його з кризового стану є інтенсифікація виробництва на інноваційній основі, переведення галузі на індустріальний шлях розвитку з використанням досягнень науки, техніки і передової практики й інших невід’ємних складових даного процесу.

Для покращення фінансового і економічного стану підприємства я пропоную:

1. Провести диверсифікацію виробництва, тобто займатися не тільки тваринництвом, а й рослинництвом для комерційних цілей, яке б значно підвищело рентабельність і прибутковість виробництва

2. Покращити ефективність використання виробничого капіталу. З метою підвищення ефективності використання виробничого капіталу необхідно здійснення комплексу заходів на всіх рівнях управління щодо забезпечення основного капіталу оборотним, підвищення орендної плати за користування земельними та майновими паями, забезпечення підприємств сільськогосподарською технікою та умовами її експлуатації, реконструкції та введення у виробництво недіючих потужностей, збільшення виробництва та використання альтернативних видів пального, удосконалення та розширення економічних служб у сільськогосподарських підприємствах, подальшого розвитку ринку інформаційних послуг, досягнення необхідного рівня надходження інвестицій. Застосування комплексу заходів дозволить у перспективі досягти зростання ефективності виробничого капіталу в сільському господарстві.

3. Формування ринку виробничого капіталу в сільському господарстві потребує забезпечення ліквідності та дохідності усіх його складових. З цією метою слід здійснити заходи щодо формування співвідношення між попитом і пропозицією, які є основними регуляторами ринкових цін, усунення міжгалузевих диспропорцій, обмеження монополізму на ринках сільськогосподарської продукції та інвестиційних ресурсів, формування системи державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників на рівні, аналогічному сусіднім країнам, відновлення механізмів простого відтворення основного капіталу на основі раціонального використання амортизації, формування та використання фонду відтворення майна спільної часткової власності селян; підвищення ставок орендної плати за майнові об’єкти; поліпшення використання потужностей ремонтно-транспортних та інших агротехсервісних підприємств, підвищення рівня ліквідності майна, проведення суцільної інвентаризації та удосконалення обліку основних засобів; введення обмежень на операції із земельними ділянками з метою упередження спекуляції ними та нецільового використання, підвищення рівня ставок орендної плати за землю, реалізації регіональної програми щодо збереження і підвищення родючості ґрунтів, меліорації земель і впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурною організацією території; створення додаткових робочих місць у тваринництві, підвищення рівня оплати праці, збільшення витрат на соціальний розвиток села, підготовку і перепідготовку кадрів, розробки і запровадження методики оцінки людського капіталу тощо.

4. Підвищити ефективність використання основних виробничих фондів за рахунок підвищення використання річного робочого часу; підвищення коефіцієнта змінності; підвищення використання внутрізмінного часу; підвищення використання календарного часу.

5. З метою досягнення ефективності праці та якості робіт впровадити додаткові заходи щодо стимулювання робітників. Основними чинниками підвищення рівня використання та ефективності праці трудових ресурсів у сільському господарстві є: достатність і своєчасність виплати заробітної плати та стимулюючих виплат за результати роботи, допомога підприємства у вирішенні побутових проблем своїх працівників, соціальна облаштованість та безпечні умови праці. Гарантом стабільного життя селян повинні виступати соціальні заходи, забезпечуючи умови для саморозвитку і самозабезпечення трудових ресурсів. При цьому необхідно створювати матеріальні стимули, враховувати ставлення до праці та трудову мотивацію.

Проходження практики на ВАТ «Племзавод імені Літвінова» допомогло мені закріпити та поглибити теоретичні знання, здобуті при навчанні в університеті, освоїти методи виконання широкого кола типових планово-економічних розрахунків і обґрунтувань, сформувати практичні навички створення власного підприємства.

Втілення в практику зазначених рекомендацій з моєї думки будуть сприяти якісному вдосконалюванню обліку на підприємстві ВАТ «Племзавод імені Літвінова» відповідно до Міжнародних стандартів обліку.