1.6. Інформаційна база стратегічного аналізу.

Основним джерелом інформації для стратегічного аналізу є середовище. Виходячи зі ступеня зв'язків елементів середовища із стратегічним управлінням підприємства розрізняють такі його складові частини:

- макросередовище (макрооточення);

- безпосереднє оточення (мікрооточення);

- внутрішнє середовище.

Елементи макрооточення не мають прямого зв'язку з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу. Останні передбачають вивчення впливу економіки держави, правового регулювання, політичних процесів, природних умов та ресурсів, соціальних аспектів, даних соціологічних опитувань на стратегію розвитку підприємства.

Безпосереднє оточення підприємства передбачає проведення аналізу діяльності покупців, постачальників, конкурентів, ринку робочої сили тощо. Воно охоплює тих учасників, з якими підприємство має прямі стосунки, або які безпосередньо впливають на його діяльність.

Макрооточення і безпосереднє оточення в сукупності складають зовнішнє середовище діяльності підприємства.

Стратегічний аналіз внутрішнього середовища виявляє можливості, на які може розраховувати підприємство у конкурентній боротьбі в процесі досягнення своїх цілей. Внутрішнє середовище включає наступні елементи: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційну структуру підприємства.

Оцінка вказаних ознак внутрішнього середовища дає уявлення про внутрішні можливості підприємства, його потенціал.

Таким чином, об'єкти стратегічного аналізу розміщуються у трьох площинах середовища: макрооточенні, безпосередньому оточенні і всередині підприємства, при цьому здійснюючи різний вплив на стратегію діяльності підприємства.

Пошук інформації, необхідної для проведення стратегічного аналізу, здійснюють за допомогою:

1. сканування середовища (пошук сформованої інформації);

2. моніторингу середовища (відстеження поточної та нової інформації);

3. прогнозування (спосіб створення інформації про майбутній стан середовища).

Проведення спостережень може здійснюватися різними способами (рис. 6), які передбачають використання різних джерел інформації та мають різне призначення.

Способи спостережень

Джерело інформації

Призначення і мета виконання

Аналіз матеріалів періодичних, літературних, інформаційних видань

Матеріали періодичних, інформаційних видань

Дослідження тенденцій розвитку економічних, соціальних, політичних процесів та оцінка їх впливу на діяльність підприємства

Інформаційні матеріали конференцій

Участь у професійних конференціях

Визначення основних напрямів, тенденцій і резервів розвитку

Вивчення думки співробітників

Анкети і опитування співробітників

Виявлення думки спеціалістів про подальші напрями діяльності, способів вирішення окремих питань та досягнення стратегічних цілей

Проведення нарад з проблемних питань

Спеціальна документація (рішення тощо)

Визначення основних напрямів подолання негативних тенденцій розвитку і діяльності

Аналіз досвіду діяльності підприємства

Поточна і річна звітність

Виявлення динаміки основних показників, рівня використання ресурсів, оцінки впливу факторів. Вибір і розробка стратегічних альтернатив розвитку

Первинна документація

Технічна документація

Рис. 6. Способи спостереження та джерела інформації, що використовуються при проведенні стратегічного аналізу.

Вимоги до інформації:

• інформація повинна бути необхідною та достатньою для прийняття своєчасних управлінських рішень;

• інформація та система звітності повинні містити достатній обсяг даних які мають важливе значення для розвитку підприємства;

• звіти повинні відображати відхилення від планових показників з метою привертання уваги менеджерів до з'ясування причин відхилень від поставлених завдань розвитку підприємства;

• дані та звіти повинні надходити вчасно та надавати можливість оперативно корегувати діяльність підприємства.

Отже, інформація, що використовується для проведення стратегічного аналізу повинна давати можливість оцінки показників, забезпечувати умови для впровадження нових розробок та дій, які сприятимуть покращенню використання, або уточнення чи конкретизації обраної стратегії, а також надавати можливості для розробки стратегічних альтернатив.